It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 27
Гостей: 27
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Соціологія » Соціологія праці

Соціальні резерви, соціальна діагностика і соціальне проектування в трудовому колективі
З'ясувалося, що наявний по тенціал колективу, який, поряд із соціальним, містив економічний, виробничо-технічний, організаційно-уп равлінський, духовно-творчий і соціальний потенціали, і здатність колективу його реалізувати нерідко співіснують з недостатньою залученістю самого колективу в ос воєння, реалізацію і розвиток цього сукупного по тенціалу. Як бачимо, йдеться насамперед про незатребу- ваний соціальний потенціал трудового колективу, тобто про його соціальні резерви.
Системний підхід до дослідження соціальних резервів
трудових колективів грунтується на вирізненні системи резервоутворюючих факторів, що визначають рівень

соціальної зрілості колективу . Соціальні резерви при 4
цьому розглядаються як різниця між реальним станом соціально-трудових процесів у трудовому колективі і тим, яким він міг би бути у своєму нормативному (близь кому до оптимального) вигляді. За верхню планку відліку беруть максимум соціальних можливостей, що можуть бути реалізовані (чи реалізовані в близьких за по тенціалом споріднених підприємствах) за певних умов на основі наявного соціального прогнозу.
Соціальні резерви вирізняються серед інших (еко
номічних, технічних та ін.) резервів своєю практичною невичерпністю. Чим активніше залучаються вони до діяльності колективу, тим більше зростає його соціальний потенціал, здатний до самореалізації. Адже основними
резервоносіями є люди, трудові спільноти, колективи.
Вирізнення резервоутворюючих факторів доцільно
пов'язувати з основними видами і формами життєдіяль ності трудових колективів: виробничо-трудовою, со ціальною діяльністю, суспільно-політичними і духовни ми видами діяльності. Відповідно до цього соціальні ре зерви трудового колективу можуть бути представлені у вигляді системи, що складається з чотирьох підсистем

Див.: Патрушев В. И. Социальньїе резерви трудового коллектива:
пути реализации (социологический анализ). К., 1990. С. 21 — 44.

2. Соціальні резерви, соціальна діагностика і соціальне проектування

життєдіяльності: резервів виробничо-трудової діяльності, споживчої, суспільно-політичної і духовно-ідеологічної.
Системна класифікація соціальних резервів має вра
ховувати структуру конкретних резервоносіїв. Мова йде про виокремлення за цією ознакою соціальних резервів індивіда, робітників, інженерно-технічних працівників, службовців, управлінської ланки, трудового колективу підприємства, цеху, дільниці і первинного колективу бригади.
За рівнем соціальної зрілості трудового колективу
розрізняють резерви колективу, що формується, стабіль ного, який стійко функціонує, і самоврядного, що досяг оптимального рівня і темпів розвитку.
Залежно від характеру і спрямованості дії соціальні
резерви можуть бути локальними (місцевого впливу), сис темними (сприятливими щодо функціонування колекти ву як соціальної цінності) і стратегічними (орієнтовани ми на гармонізацію соціальних процесів у колективі).
Головними компонентами соціальних резервів у
кожній зі сфер діяльності трудового колективу є:
• резерви особистості: потреби в самовираженні, у
творчості, в управлінні виробничими й суспільними справами, в освоєнні культури і духовних цінностей; інтереси, прагнення, нахили; знання, уміння, досвід,
організаторські здібності, професійні навички;
• резерви колективності: згуртованість, здатність до
вирішення конфліктів, лідерство, товариська
взаємодопомога, свідомість;
• стан соціальної активності: самоврядування, са
мостійність, самодисципліна, заповзятливість та ін.;
• чинники соціально-економічного розвитку трудового
колективу: технічне середовище; техніко-виробничі умови; економічні можливості розвитку виробницт ва; соціально-класова, професійна, демографічна структура, освітній потенціал; соціально-психо логічна обстановка; виховне середовище; ор ганізаційно-управлінська обстановка; фактори праці, трудовий потенціал і його якість; культура праці і виробництва.

28-3-3271

ГЛАВА 15
СОЦІАЛЬНІ РЕЗЕРВИ, ТЕХНОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

Головні компоненти соціальних резервів проявляють ся в конкретних колективах у вигляді сукупності соціаль них характеристик і властивостей (модулів чи резерво- носіїв). Кожний із модулів може бути представлений у вигляді сукупності соціальних показників.
Основними резервоносіями трудових колективів є:
• особистісний потенціал працівника;
• використання засобів виробництва і результатів
праці;
• заповзятливість;
• діапазон соціального управління, бачення перспек
тив роботи;
• стан соціальної справедливості;
• творчий зміст праці, культура праці;
• залученість членів колективу до управління;
• згуртованість колективу;
• духовно-ідеологічний комплекс.
Таке розуміння резервів припускає соціальний ме
ханізм їх реалізації, що складається із залучення трудово го колективу, працівників в управління трудовим жит тям, а також із соціальної діагностики резервів на основі розробки показників (індикаторів) соціальної зрілості колективу.
Соціальна діагностика являє собою аналіз стану об'єк
тів і процесів, виявлення проблем їхнього функціонуван ня й розвитку. Щодо трудового колективу діагностика припускає комплексне обстеження стану справ у тру довій організації, а також рівня згуртованості чи напру женості в соціальних відносинах з метою оцінки «болю чих місць» у діяльності колективу.
З огляду на те, що кожній стадії соціального розвит
ку трудового колективу відповідає певний соціальний потенціал і певна сукупність соціальних резервів, за до помогою соціальної діагностики (на основі відповідних соціальних характеристик і показників) визначаються стан соціальних резервів у загальному потенціалі трудо вого колективу і перспективи їх реалізації. Одиницею виміру в діагностиці виступають конкретні резервоносії (модулі).

427 2. Соціальні резерви, соціальна діагностика і соціальне проектування

Структурно резервоносії можуть бути зовнішні (відно сини з міністерствами, суміжниками, районом, містом, областю, країною в цілому) і внутрішні, тобто внутріш- ньоколективні. Останні і є предметом нашого розгляду.
Так, для діагностування як резервоносія особистісно-
го потенціалу працівника соціальними показниками (критеріями) виступають: ступінь задоволення матеріаль них і духовних потреб членів колективу за рахунок влас них джерел, ставлення до праці, ініціатива, мотивація, ступінь використання особистісного потенціалу.
Розробка такого типу системи соціальних показників

для кожного з розглянутих раніше резервоносіїв дає 5
можливість за сукупністю критеріїв оцінити ступінь соціальної зрілості трудового колективу і диференціюва ти колективи за цією ознакою на три рівні: низький, середній, високий.
Для систематичного аналізу стану соціальної зрілості
необхідно використовувати систему моніторингу соціаль них резервів. Суть цієї системи полягає в регулярних (річних і проміжних) вимірах резервів за допомогою ме тодів соціальної діагностики і побудови моделей. Отри мані результати є основою для соціального проектування розвитку трудового колективу.
Соціальне проектування являє собою форму соціально
го управління, сутність якого полягає в науково обгрунто ваному конструюванні системи соціальних параметрів майбутнього об'єкта чи якісно нового стану наявного об'єкта. Так, проектування розвитку трудового колективу на основі діагностики соціальних резервів дає змогу виз начити рубежі соціального розвитку, тобто комплекс рубіжних соціальних цілей, а також засобів їх досягнення.
Якщо, приміром, діагностика підтвердила низький
рівень соціальної зрілості, то комплекс заходів для ре алізації соціальних резервів спрямований на досягнення рівня соціальної стабілізації.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Соціальні резерви, соціальна діагностика і соціальне проектування в трудовому колективі» з дисципліни «Соціологія праці»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Управління ресурсами комерційного банку
Аудит відпуску запасів у виробництво
Аудит обслуговуючих підприємств агропромислового комплексу
Аудит визнання запасів і правильності їх оцінки
Аудиторські процедури: зміст і послідовність проведення


Категорія: Соціологія праці | Додав: koljan (23.12.2012)
Переглядів: 670 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

agroxy.com/prodat/proso-136/volynskaya-obl