It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 71
Гостей: 71
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Товарознавство » Товарна іноваційна політика

Якість управління матеріально-технічними ресурсами
З огляду на особливості функціонування підприємств за умов перехідної економіки суттєве значення мають вимоги систем якості до матеріально-технічного постачання. Матеріали, деталі та вузли, що їх купує підприємство, стають частиною готової продукції і безпосередньо впливають на її якість. Виробник несе відповідальність за високі параметри кінцевої продукції в цілому незалежно від якості придбаних ним ресурсів. Отже, він повинен подбати про те, щоб якість матеріально-технічних ресурсів, що їх придбано для виробництва, відповідала б вимогам стандартів, ТУ та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно із вказівками міжнародних стандартів це досягається:
1) вибором кваліфікованих постачальників;
2) точною регламентацією порядку розв’язання суперечок щодо якості продукції;
3) здійсненням вхідного контролю та реєстрацією даних сто-совно якості придбаних матеріально-технічних ресурсів;
4) правильним укладанням договору, контракту чи інших угод.
За укладання договору купівлі-продажу ресурсів у ньому до-цільно передбачати чітко визначені зобов’язання постачальника із забезпечення якості. Ці зобов’язання можна формулювати в та-ких альтернативних формах:
1) проведення суцільного або вибіркового технічного контро-лю та випробувань продукції;
2) подання за поставок ресурсів даних стосовно результатів контролю та випробувань цих ресурсів (інших вірогідних свід-чень щодо їхньої якості);
3) здійснення власного вхідного контролю і відбраковування в процесі виробництва.
Проте перевірка не звільняє постачальника від відповідально-сті за продаж неякісних ресурсів і не виключає можливості від-мови покупця від угоди на будь-якому етапі використання цих ресурсів. Ця вимога, по суті, узаконює незаперечну та безстроко-ву відповідальність постачальника за якість, а також право спо-живача повертати дефектну продукцію.
Виходячи з цього, головною метою замовника і постачальників можна вважати встановлення між собою таких відно-син, які забезпечать випуск високоякісної продукції з мініма-льною необхідністю вхідного контролю та коригувальних дій у процесі виробництва. Працюючи з майбутніми постачаль-никами, замовник виконує такі завдання:
1. Визначає вимоги до матеріалів і комплектувальних виробів (деталей, вузлів, компонентів), що їх треба буде придбати, а та-кож вимоги до чинних у постачальників систем якості.
2. Оцінює можливості потенційних постачальників на відповідність вимогам системи якості власного підприємства.
3. Вибирає і затверджує постачальників.
4. Разом з постачальником планує рівень якості виробів і ком-понентів, що будуть придбані.
5. Співпрацює з постачальником для розв’язання проблем якості, що виникатимуть у процесі виконання контракту.
6. Отримує підтвердження відповідності продукції встановле-ним вимогам.
7. Формує та поповнює банк даних про постачальників, оці-нює рівень якості виконання взятих ними зобов’язань.
Докладність виконання цих завдань залежить від складності й новизни предметів матеріально-технічного постачання, обся-гів поставок, кількості постачальників, повторюваності замов-лень, а також від необхідності спеціального обслуговування тих чи тих поставок. Стосовно рівня технічної складності та досконалості предмети закупівлі можна розподілити на три ве-ликі групи:
1) стандартизовані матеріали та обладнання, що відповідають вимогам промислових технічних умов (резистори, кріплення, прості хімікалії) і від постачальника яких не вимагають створен-ня спеціальних програм якості;
2) складні частини й компоненти (механічні та електромехані-чні вузли, інтегральні мікросхеми, хімікалії спеціального призна-чення), відповідальність за проектування яких замовник поділяє з постачальником, зобов’язаним розробити і запровадити відповід-ну систему якості;
3) допоміжні матеріали і компоненти, на які наявні технічні вимоги та технічні умови, але постачальник повинен принаймні частково здійснювати програмне забезпечення якості.
Складнощі якісного матеріального забезпечення, що постають у процесі закупівлі необхідних ресурсів, розв’язуються відповід-ним рівнем обґрунтування рішень. Орієнтовний перелік відпові-дних робіт та рівень зусиль (середній — С; високий — В) наве-дено в табл. 15.
Таблиця 15
СКЛАД РОБІТ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ
Види робіт Предмети матеріально-технічного постачання
Стандартизовані
матеріали
й обладнання Допоміжні
компоненти Складні
складові
Визначення вимог — С В
Оцінювання постачальників — С В
Вибір постачальників — В В
Спільне планування — С В
Співробітництво під час вико-нання умов контракту — С В
Підтвердження відповідності С В В
Атестація постачальника В В В
Удосконалення якості С В В
Визначення рейтингу постача-льників С В В
За умов розвинутої ринкової економіки багато підприємств є частково або повністю інтегрованими, тобто їхні підрозділи є стосовно один одного замовниками і постачальниками. У таких випадках зовнішні джерела постачання використовують як дода-ток до внутрішніх. Явними перевагами внутрішнього постачання є спрощення взаємодії між працівниками і можливе збільшення фінансового зиску, але і в цьому разі треба розв’язати питання про загальну відповідальність за якість матеріально-технічного постачання. Досвід підприємств України, які повністю запрова-дили системи управління якістю, свідчить, що політику стосовно рівня матеріального забезпечення та супроводження доцільно здійснювати відділам управління якістю і матеріально-технічного постачання спільно. Розподіл обов’язків між цими підрозділами залежатиме від потужності підприємства, рівня кваліфікації пер-соналу, нагромадженого досвіду й виду матеріальних ресурсів. Так, за закупівлі складних компонентів потрібно обов’язково оцінювати можливості потенційних постачальників. За результа-тами такого оцінювання готуються пропозиції щодо їх вибору. Критеріями оцінок можуть бути: інженерно-технічний потенціал підприємства-постачальника, його спроможність забезпечити якість предметів постачання, ціни на матеріальні ресурси, точність до-тримання графіка поставок, фінансова стабільність. Збираючи інформацію стосовно потенційних постачальників, замовник бере до уваги імідж фірми, її фінансовий стан, вивчає власний банк даних про неї. Придатність постачальників за окремими показни-ками оцінюється в балах (інколи цю роботу доручають незалеж-ним організаціям).
Остаточний вибір постачальника базується не тільки на оці-нюванні особливостей його виробництва, а й на врахуванні всіх закупівельних витрат (ціна продукції, що купується, додаткові витрати внаслідок можливого браку, відмовлень тощо).
Згідно з вимогами міжнародних стандартів IСO 9000 постача-льник також повинен визначити, задокументувати і підтримувати в робочому стані процедури, які забезпечують вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання, пакування та поставку про-дукції. Ці вимоги зазначаються в нормативно-технічній докумен-тації окремо для кожного виду продукції. Вони мають бути спря-мовані на створення умов для максимально можливого забезпечення та збереження рівня якості. Для цього постачальник повинен мати надійні склади або приміщення для зберігання про-дукції. Окремо регламентується порядок приймання продукції в складських приміщеннях та її відвантаження.
Важливою вимогою міжнародних стандартів до якості матері-ально-технічного забезпечення є необхідність ідентифікації та простежування пересування продукції. Ідентифікація передбачає маркування та етикетування сировини, матеріалів, комплектуваль-них виробів, готової продукції, а також технічної та технологічної документації на них. З її допомогою можна простежити викорис-тання та місцезнаходження кожного маркованого об’єкта з метою виявлення можливих причин браку або дефектів у виробничих і технологічних процесах. У сукупності ці дії дають дані для оціню-вання якості придбаної продукції та надійності постачальників.
Діяльність із забезпечення якості постачання нормується у відповідному процедурному документі, котрий є складовою час-тиною документації системи якості в замовника. Отже, системне управління якістю має обов’язково включати реєстрацію та ана-ліз даних щодо властивостей покупної продукції і оцінювання постачальників. Функціонування системи можливе лише за своє-часного, повного і збалансованого забезпечення виробництва всіма необхідними ресурсами. Крім цього, необхідний систематич-ний контроль та управління ресурсами з метою їх постійного поліпшування.
Таким чином, для оцінювання і контролю продукції, що заку-повується, необхідно виходити з таких засадничих принципів:
• своєчасне, ефективне і точне встановлення потреб підприємст-ва і технічних характеристик продуктів, що закуповуватимуться;
• оцінювання вартості продукту, з урахуванням його показни-ків, ціни і витрат на доставку;
• оцінювання якості спеціальних процесів у постачальника;
• можливість гарантійної заміни закуплених продуктів, що не відповідають вимогам;
• наявність належного маркування і даних щодо пересування продуктів;
• якість зберігання продуктів;
• наявність належної документації, у тому числі реєстрацій-них даних і протоколів обстежень чи випробувань;
• наявність контролю за відхиленнями продуктів від вимог;
• вільний доступ на підприємство постачальника;
• дані про колишні поставки, монтаж і застосування продукту;
• наявність постійного вдосконалення виробничого процесу в постачальника, а отже, зменшення ризиків у зв’язку із закупле-ним продуктом.
Постійне вдосконалення системи менеджменту якості неможли-ве без зворотного зв’язку для постійного аналізу рівня задоволення потреб споживачів якістю продукції. З цією метою створюється від-повідна організаційна структура та документація системи.
Організаційна структура системи — це розподіл прав, обов’язків і функцій загального керівництва забезпеченням якості, упра-влінням нею та її поліпшенням. Вона формується в межах органі-заційної структури управління підприємством. Загальне управління якістю повинно здійснювати вище керівництво під-приємства. Міжнародні стандарти зобов’язують документально зафіксувати відповідальність за ті види та результати діяльності, котрі прямо або опосередковано впливають на якість. Такими до-кументами можуть бути посадові інструкції і положення про під-розділи; документи, що встановлюють порядок виконання функ-цій та робіт стосовно якості. Документація забезпечує єдине розуміння політики та завдань щодо якості і процедур з її забезпе-чення, управління нею та її поліпшення. Вона дає змогу розподіли-ти належну відповідальність, права і обов’язки, установити поря-док взаємодії підрозділів та виконавців з цього питання. Завдяки документації закріплюються наявні традиції, концентрується пере-довий досвід із забезпечення якості, управління нею та її поліпшен-ня.
Документом, який засвідчує відповідність системи управління якістю вимогам міжнародних стандартів, є сертифікат, що вида-ється після спеціального аудиту (від англ. — перевірка). Аудит — це методичний, незалежний та документований процес одержання доказів і об’єктивного їх оцінювання для визначення міри дотри-мання погоджених критеріїв. Щоб пройти сертифікацію на відпо-відність вимогам стандартів ІСО 9000, спеціальна фірма-реєстратор здійснює інспекцію підприємства, перевіряючи якість і наявність усіх процесів, передбачених стандартами. Відповідно до вимог стандартів ІСО 9000 усі елементи і процеси системи потре-бують регулярної перевірки й оцінювання. Іншими словами, по-трібно здійснювати постійний нагляд за системами якості, через її контролювання, аналіз та оцінювання об’єктивних наслідків фун-кціонування системи та її елементів. Найпершими об’єктивними свідченнями дії системи є фактична наявність планів з підвищення якості, процедур, робочих інструкцій, контрактної документації, журналів реєстрації даних, результатів контролю та випробувань.
Кваліфікаційні вимоги до аудиторів та їх повноваження рег-ламентуються нормативними документами ІСО 9000. Кваліфіка-ція аудитора — це поєднання взаємозв’язаних особистих якостей, освіти, досвіду роботи тощо. Інакше кажучи, це ті аспекти ком-петентності, наявність котрих є обов’язковою для призначення будь-кого аудитором. Після реєстрації незалежні аудитори по-винні постійно (кожні півроку) відвідувати підприємство і пе-ресвідчуватися у дотриманні компанією принципів стандартів ІСО 9000. В іншому разі раніше виданий сертифікат може бути визнаний недійсним.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Якість управління матеріально-технічними ресурсами» з дисципліни «Товарна іноваційна політика»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД У СВІТЛІ МО...
Функціональні учасники інвестиційного процесу
Что значит «преодолеть инерцию»
Інвестиційний ринок та його інфраструктура
Формати файлів і протоколи передачі електронної пошти


Категорія: Товарна іноваційна політика | Додав: koljan (24.02.2011)
Переглядів: 1156 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

topobzor.info/power-bank-s-funkciej-besprovodnoj-zarjadki/

www.topobzor.info