It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 35
Гостей: 35
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Економічний аналіз » Організація і методика економічного аналізу

Аналіз фінансової стійкості підприємства
Фінансова стійкість підприємства – одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Загальна оцінка фінансової стійкості передбачає визначення: • стійкості капіталу; • ресурсної стійкості; • стійкості управління. Дослідження стійкості капіталу дозволяє встановити одну з можливих причин фінансової стійкості (нестійкості) підприємства. Так, збільшення частки власного капіталу за рахунок будь-якого із джерел сприяє посиленню фінансової стійкості підприємства. При цьому наявність нерозподіленого прибутку може розглядатися як джерело поповнення оборотних засобів і зниження рівня поточної кредиторської заборгованості. Аналіз ресурсної стійкості як складової фінансової стійкості повинен охоплювати наступні аспекти: • зміст і рівень співробітництва підприємства з суб’єктами ринкової інфраструктури (підприємствами-постачальниками ресурсів, банками, споживачами продукції); • син; ступінь інтегрованості підприємства у системі виробничих відно-

251 • цілому; • • спроможність підприємства до залучення коштів; контроль грошових потоків. залежність діяльності підприємства від стану економіки країни в

Аналіз стійкості управління проводиться з точки зору адекватності організаційної та виробничої структури підприємства обраній стратегії розвитку та ринковій кон’юнктурі. Визначення типу фінансової стійкості підприємства. Для характеристики джерел формування запасів застосовується кілька показників, які відображають ступінь охоплення різних видів джерел: 1. Наявність власних оборотних коштів визначається за формулою: НВ = ВК + ЗНВП + ДМП – НА або де НВ = ф. 1 р. 380 +ф. 1р. 430 + ф. 1р.630 – ф. 1р. 080, НВ – наявність власних оборотних коштів; ВК – власний капітал; ЗНВП – забезпечення наступних витрат і платежів; ДМП – доходи майбутніх періодів; НА – необоротні активи. 2. Наявність довгострокових джерел формування запасів визначається шляхом збільшення наявних власних оборотних коштів на суму довгострокових зобов’язань (ДСТ З): Нд = Нв + ДстЗ, або НД = НВ + ф. 1р. 480 = ф. 1р. 380 + ф. 1р. 430 + ф. 1р. 630 + + ф. 1р. 480 –ф. 1р. 080, де НД – наявність довгострокових джерел формування. 3. Показник загальної величини джерел формування запасів дорівнює сумі власних оборотних коштів, довгострокових джерел і короткострокових зобов’язань: Нз=Нд + ПЗ (12.2) (12.1)

252 або НЗ = НД + ф. 1р. 620 = ф. 1р. 380 + + ф. 1р. 430 + ф.1 р. 630 + + ф.1 р. 480 + ф.1р. 620 –ф. 1р. 080, де НЗ – загальна величина джерел формування. Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості джерелами їх формування: 1) надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів: ±НВ = НВ – ЗВ , де ЗВ – вартість запасів. (12.4)

(12.3)

2) надлишок (+) або нестача (–) довгострокових джерел формування: ±НД = НД – ЗВ, (12.5)

3) надлишок (+) або недостача (–) загальної величини джерел формування запасів: ±НЗ = НЗ – ЗВ . (12.6)

Умови, за якими можна визначити тип фінансової стійкості підприємства, узагальнено в табл. 12.3. Таблиця 12.3 Методика визначення типу фінансової стійкості підприємства
Тип фінансової стійкості Система умов Абсолютна стійкість фінансового стану +Нв Нв = Зв – – Нормальна стійкість фінансового стану –Нв +Нд Нд = Зв – Нестійкий фінансовий стан –Нв –Нд +Нз Нз = Зв Кризовий фінансовий стан –Нв –Нд –Нз –

Абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати. Нормальна стій-

253 кість фінансового стану підприємства гарантує його платоспроможність. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість встановлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення оборотних коштів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів. Кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства. Отже, фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями. ІІІ. Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку відносних показників, які можна розділити на дві групи: • з позиції структури джерел фінансування – коефіцієнти капіталізації, а саме співвідношення власних і залучених коштів, їх частки у валюті балансу тощо; • з позиції витрат, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел – коефіцієнти покриття, за допомогою яких оцінюють спроможність підприємства підтримувати структуру джерел коштів, що склалася. Залучення коштів пов’язано з необхідністю постійних фінансових витрат (витрати зі сплати відсотків за користування позиками, витрати з фінансової оренди), які, як мінімум, мають покриватися поточним доходом. Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку власного капіталу в загальній сумі балансу. Коефіцієнт фінансової залежності. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення частки залучених коштів у фінансуванні підприємства. Його величина, рівна 1 (100 %), показує, що власники повністю фінансують своє підприємство. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу. Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу та галузевої належності підприємст-

254 ва. Він показує частку власного капіталу, вкладену в поточну діяльність, а також капіталізовану. Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу (фінансування). Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Він показує скільки залученого капіталу припадає на 1 гривню власного. Збільшення коефіцієнта структури фінансування необоротних активів свідчить про підвищення рівня фінансування необоротних активів за рахунок довгострокових джерел, відповідно про зростання інвестиційної активності підприємства. Зміна коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів може бути охарактеризована наступним чином: збільшення характеризує підвищення інвестиційної активності за рахунок залучення довгострокових кредитів. Якщо коефіцієнт зменшується, то можна зробити зворотний висновок. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами визначається як відношення власних оборотних активів до всіх оборотних активів і показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами фінансування. Аналізуючи структуру капіталу, особливу увагу необхідно звернути на розмір резервного капіталу, за допомогою якого можна розрахувати коефіцієнт страхової стабільності підприємства. Він показує суму капіталу, зарезервовану підприємством на кожну гривню вартості майна (коефіцієнт страхування бізнесу), вартості власного капіталу (коефіцієнт страхування власного капіталу), вартості внесків засновників до статутного капіталу (коефіцієнт страхування статутного капіталу).

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз фінансової стійкості підприємства» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Українські слова та слова запозичені з інших мов
Комп’ютерна телефонія — поняття і застосування
Врахування матеріальних і нематеріальних грошових потоків
Пароніми
Технічні засоби для об’єднання локальних мереж: мости, комутатори...


Категорія: Організація і методика економічного аналізу | Додав: koljan (28.08.2012)
Переглядів: 1382 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

Предлагаем купить диплом магистра в любом городе.
www.agroxy.com