Notice: Undefined index: HTTP_ACCEPT_LANGUAGE in /var/www/html/core/core.php on line 325
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД У СВІТЛІ МОНЕТАРИСТСЬКОЇ ТЕОРІЇ - Реферати статті публікації - BoBines- bobines.info
It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 16
Гостей: 16
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Фінанси » Гроші та кредит

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД У СВІТЛІ МОНЕТАРИСТСЬКОЇ ТЕОРІЇ
Грошово-кредитна політика України в перехідний період про-
йшла складний, звивистий шлях розвитку, про що вже йшлося в розділі 4. Зараз зробимо спробу оцінити характер її на окремих етапах розвитку під кутом зору відповідності основним поло-женням кейнсіанської та монетаристської концепцій .
На першому етапі (1991—1994 рр.) підходи до вирішення за-вдань економічної політики в Україні мали переважно кейнсіан-ський уклін. На цьому етапі вирішальну роль у прийнятті влад-ними структурами економічних рішень відігравали поточні, переважно короткострокові, цілі, що визначалися в основному політичними чи соціальними міркуваннями. Довгострокові, стра-тегічні цілі (стабілізація цін, макроекономічна стабілізація, забез-печення економічного зростання, підвищення зайнятості тощо) відсувалися на другий план. Навіть перехід до ринкової економі-ки і запровадження ринкових методів господарювання, проголо-шені як стратегічна ціль економічної політики, найчастіше не враховувалися при прийнятті тактичних рішень. Це виявлялося в надмірному втручанні органів державного управління в госпо-дарські процеси, в переважно «ручному» управлінні вирішенням конкретних економічних завдань, замість того, щоб швидше створити ринковий механізм економічного розвитку і забезпечи-ти його функціонування на засадах саморегулювання. Такий під-хід зумовлював надто повільний перебіг ринкових реформ в Україні, сприяв поглибленню економічної кризи.
У цей період явно перебільшувалася роль та можливості дер-жави в регулюванні економіки, переоцінювалися можливості фіскально-бюджетного механізму у вирішенні всіх соціально-економічних завдань — тактичних і стратегічних, доводилась доцільність і ефективність прямого втручання державних органів в економічні процеси. Оскільки такі методи управління економі-кою в нових умовах не спрацьовували, економічне життя країни виявилося некерованим і опинилося у вкрай складному станови-щі: ринки розбалансовані, державні фінанси підірвані, бюджет непомірно дефіцитний, сфера обігу переповнена зайвими гроши-ма, виробництво швидко скорочувалося.
Кейнсіанський підхід проявлявся також у ставленні до інфля-ції. Інфляційна загроза явно недооцінювалася. Емісія грошей ши-роко використовувалася для фінансування всіх поточних потреб, які не були передбачені державним бюджетом, та для покриття бюджетного дефіциту.
У руслі кейнсіанського підходу були і конкретні заходи в моне-тарній політиці — жорстка фіксація валютного курсу в 1993—1994 рр., переважне використання адміністративно-обмежувальних монетарних інструментів (висока норма обов’язкового резервування та часті її зміни, пряме обмеження кредитної діяльності комерційних банків — через установлення кредитних стель, обмеження доступу банків до централізованих кредитних ресурсів тощо).
З 1994 р. в економічній політиці відбулися деякі зміни, особ-ливо в монетарній сфері, а саме:
• в загальноекономічній політиці був проголошений курс на макроекономічну стабілізацію, на прискорення ринкових реформ та формування ринкового механізму функціонування економіки;
• у фіскально-бюджетній політиці визнавалося за необхідне переорієнтуватися на подолання бюджетного дефіциту і послаб-лення дефіцитного фінансування економіки, зменшення податко-вого тиску і переведення суб’єктів господарювання на засади са-мофінансування;
• у грошово-кредитній політиці було взято курс на подолання гіперінфляції, лібералізацію кредитного та валютного ринків, фо-рмування ринку цінних паперів, відмежування емісійного механі-зму НБУ від бюджетного механізму і скорочення фінансування бюджетного дефіциту за рахунок сеньйоражу.
Усі ці зміни більше відповідали монетаристському підходу, ніж кейнсіанському. Проте подальший розвиток подій показав, що досить послідовно дотримувалося проголошеного курсу лише монетарне керівництво країни, передусім НБУ. У загальноеконо-мічній та фіскально-бюджетній політиці суттєвих змін у бік по-силення засад ринкового саморегулювання не відбулося.
Тому є підстави вважати, що на другому етапі перехідного пе-ріоду, що розпочався з 1994 р., економічна політика в Україні проводилася на дуалістичних засадах — керівництво реальної економіки та фіскально-бюджетної сфери здійснювалося більше в руслі кейнсіанських підходів, а керівництво монетарної сфе-ри — у руслі монетаристських підходів. Такий дуалізм негативно вплинув на хід ринкової трансформації економіки, на стан мак-роекономічної стабілізації та оздоровлення державних фінансів, поглибив розрив між секторами реальної економіки та грошово-кредитним. Адже механізм ринкової саморегуляції економіки, як неминуча передумова монетаристських ідей грошово-кредитного регулювання, не був створений. Це істотно знизило результатив-ність антиінфляційної політики, обмежило її позитивні наслідки переважно монетарною сферою.
Орієнтація грошово-кредитної політики в Україні на монетари-стські підходи економічного регулювання проявилася в багатьох діях і рішеннях Національного банку. Це насамперед перехід до жорсткої грошово-кредитної політики та орієнтація її на регулю-вання грошової маси в обороті відповідно до динаміки обсягу ВВП. Звичайно, мова не йде про дотримання НБУ «грошового правила» М. Фрідмана, для цього ще не було достатніх переду-мов, проте орієнтація динаміки пропозиції грошей на динаміку ВВП досить чітко відповідає підходам сучасних монетаристів.
Як адекватну монетаристській концепції можна оцінити по-слідовну орієнтацію НБУ на утвердження своєї самостійності в проведенні монетарної політики, збереження незалежності від органів виконавчої влади, лібералізацію кредитного і валютного ринків, запровадження режиму плаваючого валютного курсу, розвиток ринку цінних паперів, на посилення ролі суто економічних інструментів грошово-кредитного регулювання тощо. Пози-тивними наслідками такої політики НБУ стали:
• поступове (протягом 1994—1995 рр.) зниження інфляції з гі-первисокого (10 260% в 1993 р.) до помірного (139% в 1996 р.) рівня;
• помітна стабілізація валютного курсу гривні;
• формування авторитету НБУ як органу монетарного управ-ління серед українських та міжнародних банків та інших фінан-сових структур;
• утвердження самостійного статусу НБУ серед органів дер-жавного управління економікою.
Щоб реалізувати ці досягнення в грошово-кредитній сфері і вивести економіку зі стану тривалої стагнації, потрібно було прискорити формування ринкового механізму функціонування економіки України. Тільки за цієї умови вдалося довести, що результативність монетаристських підходів не обмежується лише грошово-кредитною сферою, а й проявляється у сфері реальної економіки: з 2000 р. почалося зростання суспільного виробництва.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД У СВІТЛІ МОНЕТАРИСТСЬКОЇ ТЕОРІЇ» з дисципліни «Гроші та кредит»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: ДИЗАЙН, ЙОГО ОБ’ЄКТИ ТА ПРОГРАМИ
Відмінність між балансовим прибутком і грошовим потоком
Спростована теорія Ейнштейна
ТОВАРНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Аудит документального оформлення господарських операцій


Категорія: Гроші та кредит | Додав: koljan (21.02.2011)
Переглядів: 1228 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

agroxy.com/prodat/zhmyh-159/zaporozhskaya-obl

Узнать как http://www.farm-pump-ua.com/ недорого с доставкой.
Наш популярный веб сайт на тематику ультразвуковая чистка лица одесса https://onlyyou.od.ua/services/kosmetologiya/esteticheskie-uslugi/