It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 62
Гостей: 62
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Аудит » Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств

Аудит збереження запасів
Перевірка збереження запасів розпочинається з переві-рки матеріалів інвентаризації. Аудитор має встановити своєчасність проведення інвентаризації та правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку.
На початку перевірки аудитор встановлює правильність доку-ментального оформлення проведеної інвентаризації, тобто:
• дотримання вимог щодо формування складу комісії для про-ведення інвентаризації;
• правильність оформлення інвентаризаційного опису (наяв-ність у ньому відповідних підписів);
• правильність складання описів запасів, наявність окремо складених описів на запаси, які перебувають у дорозі та вчасно не оплачені покупцями, а також на цінності, які перебувають на складах інших підприємств;
• випадки прийому чи видачі запасів під час проведення інве-нтаризації та правильності оформлення таких операцій;
• реалізацію запасів за документами, які реально перебувають на складі та не відвантажені покупцям;
• вилучені з опису запаси, які є в наявності, але не належать підприємству;
• повноту й правильність перенесення даних інвентаризацій-ної відомості у порівняльну відомість.
Аудитор оцінює правомірність, правильність та повноту проведення інвентаризації запасів сільськогосподарським під-приємством. Він може безпосередньо проводити інвентари-
зацію тільки за умовами договору або в разі потреби, яка ви-никла в процесі аудиторської перевірки. В цьому випадку аудитор особисто бере участь у проведенні підрахунків та замірів, щоб переконатися в повноті і правильності проведення інвен-таризації.
Правильність проведення інвентаризації на сільськогос-подарському підприємстві встановлюється вибірковим порі-внянням фактичних даних, відображених у інвентаризацій-ному описі, з обліковими даними.
За порівняльною відомістю перевіряється:
• повнота й правильність виведених залишків у кількісному вираженні (вимірі);
• законність проведення взаємозаліків нестач та лишків (над-лишків);
• обґрунтованість використання норм природних втрат на не-стачу запасів;
• повнота й правильність відображення в бухгалтерському обліку надлишків і нестач запасів, виявлених під час інвента-ризації;
• правильність розрахунку розміру збитку підприємства від нестачі (псування) запасів;
• дотримання встановленого порядку використання відповід-них джерел нестачі запасів і віднесення їх надлишків на рахунки бухгалтерського обліку;
• правильність відображення в обліку ПДВ, нарахованого на суму нестачі.
Аудитор має встановити правильність взаємного заліку над-лишків і нестач внаслідок пересортиці, що допускається тільки щодо запасів однакового найменування у відповідній кількості за умови, що вони мали місце в одному й тому самому періоді, який перевіряється, та в однієї і тієї самої особи.
Якщо при проведенні заліку нестач надлишками у разі пе-ресортиці вартість виявлених цінностей, яких не вистачає, пе-ревищує вартість цінностей виявленого надлишку, то різниця вартості має бути віднесена на матеріально відповідальних винних осіб.
У разі нестач, віднесених на матеріально відповідальних осіб, аудитор визначає правильність розрахунку та повноту стягнення їх вартості. Розмір стягнень нестач запасів понад норми природ-них втрат розраховують за формулою
МЗ = [(ПВ – А) • І + ПДВ + АЗ] • 2,
де ПВ — первісна вартість на момент встановлення факту неста-чі, крадіжки та псування матеріальних цінностей;
А — амортизаційні відрахування;
І — загальний індекс інфляції, розрахований на основі щомі-сячних індексів інфляції, визначених Держкомстатом України;
ПДВ — податок на додану вартість;
АЗ — акцизний збір.
В окремих випадках (бланки суворої звітності) стягнення здійснюються в п’ятикратному розмірі.
Вартість матеріальних цінностей (МЦ) незавершеного вироб-ництва обчислюють за формулою
МЦ = С • Н • 2,
де С — собівартість матеріальних цінностей;
Н — середня за підприємством норма прибутку на цю про-
дукцію.
Цінності, які належать іншим підприємствам, аудитор пе-ревіряє за окремим інвентаризаційним описом з метою встанов-лення відісланих повідомлень про результати інвентаризації вла-сникам запасів та наявності претензій з їх боку.
Особливо важливо аудитору встановити правильність відне-сення результатів інвентаризації на рахунки бухгалтерського обліку.
Об’єктом перевірки аудитора є правомірність списання на природні втрати запасів, яких не вистачає. Розміри природних втрат і порядок їх списання встановлені чинним законодавством. Їх відносять на операційні витрати (рахунок 91 «Загальновироб-ничі витрати»). Завданням аудитора є в процесі перевірки вста-новити дотримання цього. Нестача понад законодавчо встанов-лені норми природних втрат (збитків) відноситься на матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» сума виявлених надлишків запасів у процесі інвентаризації відноситься, як і раніше, на фі-нансові результати діяльності підприємства, але з попереднім включенням до складу доходів звітного періоду.
Виявлені надлишки в процесі інвентаризації мають бути відо-бражені у регістрах бухгалтерського обліку (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
ВІДОБРАЖЕННЯ ВИЯВЛЕНИХ НАДЛИШКІВ ЗАПАСІВ

пор. Зміст господарської
операції Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
1 Відображено надлиш-ки запасів, виявлених при інвентаризації 201 «Сировина й матеріали» 719 «Інші доходи від операційної діяль-
ності»
2 Закрито рахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності» 791 «Результат ос-новної діяльності»
При перевірці правильності визначення та відображення в бухгалтерському обліку нестач, виявлених у процесі інвентаризації, визначається відповідність дій сільськогосподарського підприєм-ства вимогам п. 27 П(С)БО 9 «Запаси». Вартість повністю втра-чених, зіпсованих або запасів, яких не вистачає, списується на витрати звітного року. До прийняття рішення про конкрет-них винних осіб суми виявлених нестач і втрат від псування цін-ностей відображуються на позабалансовому субрахунку 072 «Не-відшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» рахунку 07 «Списані активи».
Після встановлення винних осіб сума нестач списується із по-забалансового рахунку. Сума нестач, що підлягає відшкоду-ванню винною особою, зараховується до складу дебіторської заборгованості та включається до складу доходів звітного пе-ріоду. Сума нестач відшкодовується винною особою готівкою або утримується із її заробітку. Сума нестач, що надійшла від винного, списується на фінансовий результат підприємства, а ча-стина, яка залишилася, підлягає перерахуванню до бюджету.
У бухгалтерському обліку підприємства згідно з актом інвен-таризації мають бути зроблені такі записи (табл. 4.2).
Відповідно до П(С)БО 9 при не встановленні винного вартість нестач запасів списується на витрати звітного року. Сума ПДВ, що припадає на суму нестач запасів, підлягає віднесенню до складу витрат звітного року.
Для підприємств, які використовують рахунки класу 8, сума нестачі має бути відображена так:
Д-т 84 «Інші операційні витрати»
К-т 201 «Сировина й матеріали» — на суму нестачі з ПДВ
Д-т 947 «Нестачі і втрати від
псування цінностей»
К-т 84 «Інші операційні витрати» — на суму нестачі з ПДВ
Таблиця 4.2
ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ НЕСТАЧ ЗАПАСІВ
ТА ЇХ ВІДШКОДУВАННЯ

пор. Зміст господарської
операції Кореспонденція субрахунків
Дебет Кредит
1 Виявлено та списано не-стачу запасів, що підлягають відшкодуванню винним 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» 201 «Сировина й ма-теріали»
2 Нараховано суму, що підлягає відшкодуванню ма-теріальних збитків від не-стачі запасів 375 «Розрахунки за відшкодуван-ням завданих збитків» 716 «Відшкодування
раніше списаних ак-тивів» (Різниця 641 ПДВ 641)
3 Надійшли в касу підпри-ємства суми відшкодування (нестачі) винною особою 301 «Каса в національній валюті» 375 «Розрахунки за відшкодуванням за-вданих збитків»
4 На основі акта інвентари-зації та бухгалтерської довідки утримано суму збитку із заробітної плати винної особи 661 «Розрахунки за заробітною платою» 375 «Розрахунки за відшкодуванням за-вданих збитків»
5 Відображено закриття рахунків у кінці звітного періоду на основі бухгалтерської довідки 716 «Відшкоду-вання раніше списаних активів» 791 «Результат основної діяльності»
6 Перераховано до бюджету 641 «Розрахунки за податками» 311 «Поточні рахун-ки в національній валюті»
До складу витрат звітного року з аналогічним відображенням у бухгалтерському обліку включається вартість зіпсованих запа-сів, а також тих, що втратили початково очікувану вигоду і спи-суються з балансу.
У податковому обліку аудитор має встановити правильність уточнення підприємством валових витрат звітного періоду. На суму надлишків валові витрати мають бути збільшені, а на суму нестачі коригується сума, що відображена в графі «Залишок на початок періоду» відповідних відомостей, складених за додатка-ми № 1 і 2 до Порядку № 124.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит збереження запасів» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: ОСОБЛИВОСТІ ІНФЛЯЦІЇ В УКРАЇНІ
Індивідуальна вартість джерел капіталу
Метафора і метонімія
Поняття ISDN
Аудит розрахункових і кредитних операцій. Мета й завдання аудитор...


Категорія: Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств | Додав: koljan (20.02.2011)
Переглядів: 1445 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines