It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 21
Гостей: 21
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Фінанси » Фінансовий облік (облік активів)

Визнання, оцінка, класифікація основних засобів та їх інвентарний облік
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних, соціальних і культурно-побутових функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за певними групами і цим групам, за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим Міністерством фінансів України від 30.11.99 р. № 291, встановлені відповідні коди (шифри): (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
Синтетичний рахунок першого порядку Субрахунки
(рахунки другого порядку) Сфера
застосування
Код Назва Код Назва
Клас 1. Необоротні активи
10 Основні
засоби 101 Земельні ділянки Усі види
діяльності
102 Капітальні витрати на поліпшення земель
103 Будинки та споруди
104 Машини та обладнання
105 Транспортні засоби
106 Інструменти, прилади та інвентар
107 Робоча і продуктивна худоба
108 Багаторічні насадження
109 Інші основні засоби
Бухгалтерський облік основних засобів організовується на основі детальної типової класифікації основних засобів і їх різновидів, яка наведена в додатку № 1, що затверджена наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.97 р. № 507.
Відповідно до типової класифікації основні засоби групуються за галузями економічної діяльності, а також, виходячи з їх виробничого призначення та характеру здійснюваних функцій, за видами (групами та підгрупами).
Залежно від характеру участі основних засобів у процесі діяльності вони поділяються на виробничі й невиробничі.
До виробничих основних засобів належать: виробничі будівлі та споруди, передавальні пристрої, силові машини й устаткування, робочі машини та устаткування, транспортні засоби, обчислювальна техніка та інше.
До складу невиробничих основних засобів включаються: житлові будинки, будинки готелів, гуртожитків, бань, санпропускників, клубів, будинків культури, лікарень тощо. Не належать до основних засобів підприємства та обліковуються в складі обо-
ротних:
а) предмети строком служби менше одного року;
б) предмети вартістю на одиницю нижче ліміту, що встановлюється підприємствами в наказі (положенні) про облікову політику, незалежно від їх строку служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, а також робочої та продуктивної худоби, які належать до основних засобів незалежно від їхньої вартості;
в) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл, а також піддослідні тварини;
г) спеціальний одяг, спеціальне взуття й постільна білизна незалежно від їхньої вартості та строку служби, за винятком постільної білизни, що числиться в складі основних засобів готелів;
ґ) окремі будівельні конструкції та деталі, частини й агрегати машин, устаткування та рухомого складу, призначені для будівництва, ремонтів і комплектування їх до монтажу, які обліковуються в оборотних засобах;
д) устаткування та машини, що знаходяться як готові вироби на складах підприємств-виробників, постачальницьких і збутових організацій, а також устаткування, що вимагає монтажу та обліковується в складі капітальних інвестицій;
е) тимчасові нетитульні будівлі й облаштування, спорудження яких здійснюється за рахунок накладних витрат будівництва;
є) машини та устаткування, закінчені монтажем, але не експлуатовані та обліковувані в складі незавершених капітальних інвестицій;
ж) багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадковий матеріал.
Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку за їхнього первісною вартістю.
Первісною вартістю основних засобів є:
а) для основних засобів, переоцінених (проіндексованих) на 1 квітня 1996 року — відображена в обліку їх відновна вартість, встановлена під час переоцінки (індексації);
б) для основних засобів, споруджених або придбаних у порядку капітальних інвестицій — їхня вартість, що складається:
Ё для будівель і споруд — з витрат на будівельні й монтажні роботи зі створення об’єкта, витрати на проектно-пошукові роботи, а також інших витрат, що підлягають включенню в установленому порядку в інвентарну вартість об’єкта;
Ё для устаткування, що вимагає монтажу, — з витрат з придбання, витрат з доставки, витрат з монтажу та облаштування фундаментів або опор і на проектно-вишукувальні роботи, а також інших витрат, що підлягають включенню в установленому порядку в інвентарну вартість об’єктів;
Ё для устаткування, що не вимагає монтажу, — з витрат на придбання, включаючи витрати з доставки й інші, пов’язані з
придбанням цього устаткування, витрати;
в) для об’єктів, що надійшли безоплатно від інших підприємств, — їхня вартість за даними бухгалтерського обліку передавача, вказана в документах про передавання (для устаткування, що вимагає монтажу), і витрати одержувача з установки);
г) для об’єктів, виявлених інвентаризацією як неоприбуткованих раніше або з інших причин, — за справедливою вартістю;
ґ) для об’єктів одержаних як внесок у статутний капітал, — за ціною, узгодженою засновниками, виходячи з їхньої справедливої вартості.
Витрати на переміщення на підприємстві інвентарю, устаткування, що не вимагає монтажу (транспортні засоби, недіяльні верстати, сільськогосподарські машини, будівельні машини й механізми і т. п.), які обліковуються в складі основних засобів, відносяться відповідно на витрати виробництва чи реалізації.
Витрати на переміщення на підприємстві устаткування, що вимагає монтажу та обліковується в складі основних засобів, відносяться на збільшення їхньої вартості як капітальні інвестиції.
Облікована на рахунках бухгалтерського обліку первісна вартість основних засобів не підлягає зміні, за винятком:
а) переобладнання об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція);
б) переоцінки об’єкта основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 %) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу (п. 16 П(С)БО 7);
в) при зменшенні корисності об’єктів основних засобів (п. 31, 32 П(С)БО).
Облік основних засобів організується, як правило, централізовано в бухгалтерії підприємства.
Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт. Це завершений пристрій з усіма пристосуваннями й приладами до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.
Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з них може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.
Характеристика та склад відповідних інвентарних об’єктів стосовно окремих груп розробляє та встановлює кожне підприємство, виходячи з типової класифікації основних засобів, затвердженої Держстандартом України 19.08.97 р. за № 507. Для організації обліку й забезпечення контролю за рухом і збереженням основних засобів кожному інвентарному об’єкту, незалежно від того, знаходиться він в експлуатації чи в запасі, присвоюється відповідний інвентарний номер. Нумерацію інвентарних об’єктів рекомендується будувати за порядково-серійною системою. Кількість знаків інвентарного номера встановлює самостійно підприємство, але не менше п’яти, виходячи з загальної кількості об’єктів на підприємстві та обсягів інформації, яку необхідно одержувати для оперативного управління ефективним використанням основних засобів. З цією системою нумерації для кожної класифікаційної групи основних засобів за видами виділяється певна серія порядкових номерів (щоб їх було достатньо на перспективу), які в послідовності присвоюються кожному об’єкту даної групи.
Інвентарні номери в обов’язковому порядку вказуються в первинних документах (акт приймання-передачі, акт про ліквідацію тощо), які є основою для обліку руху об’єктів основних засобів.
Інвентарний номер, присвоєний кожному об’єкту, повинен бути позначений на ньому через прикріплення металічного жетона чи нанесений фарбою або яким-небудь іншим способом. Винятком є такі основні фонди, як багаторічні насадження, капітальні витрати на покращення земель тощо.
У випадках, якщо інвентарний об’єкт є складним, тобто включає ті або інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному елементі повинен бути позначений той самий номер, що і на основному об’єкті, який їх об’єднує.
Присвоєний об’єкту основних засобів інвентарний номер зберігається за ним, як правило, на весь період його знаходження на даному підприємстві.
Інвентарні номери вибулих (реалізованих, ліквідованих за зносом, безоплатно і з інших причин) об’єктів не можуть присвоюватися іншим, що заново надходять на підприємство.
Орендовані основні засоби обліковуються в орендатора за інвентарними номерами, присвоєними їм орендодавцем.
Аналітичний пооб’єктний облік основних засобів ведеться на інвентарних картках типових форм, затверджених Міністерством статистики України.
Інвентарна картка відкривається на кожний інвентарний об’єкт. Якщо останній включає окремі пристосування й пристрої як єдине ціле з ним, то в цій картці наводиться перелік таких частин.
Облік однотипних предметів господарського інвентарю, інструментів, верстатів і т. д., які мають одне і те ж виробниче чи господарське призначення й ту саму технічну характеристику, однакову вартість, що надійшли одночасно в один цех чи відділ, може здійснюватися на типовій інвентарній картці групового обліку. Водночас кожному об’єкту присвоюється окремий інвентарний номер.
Підприємства, які мають невелику кількість об’єктів основних засобів, пооб’єктний облік можуть вести в інвентарній книзі типової форми. Записи в книгу здійснюються в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів і за місцями їх знаходження.
Заповнення інвентарних карток чи інвентарних книг здійснюється на основі первинної документації: актів приймання-передання, технічних паспортів і інших документів на придбання, спорудження, переміщення, реалізацію та ліквідацію об’єктів основних засобів. В інвентарні картки (книги) не варто вносити всі показники технічної документації. Характеристика об’єктів і окремих його конструктивних елементів повинна бути короткою та відображати індивідуальні особливості.
Заповнені інвентарні картки реєструються в описах типової форми. Описи інвентарних карток ведуться бухгалтерією в одному екземплярі за класифікаційними групами (видами) об’єктів основних засобів.
Підприємства, що обліковують основні засоби в інвентарній книзі, описів не ведуть.
Інвентарні картки (індивідуальні та групові) складаються в одному екземплярі та зберігаються в бухгалтерії підприємства.
У бухгалтерії вони розміщуються в окремій картотеці за класифікаційними групами, а всередині цих груп — за місцем експлуатації (знаходження) об’єктів (цех, відділ), за видами (будівлі, споруди і т. д.) з розподілом на виробничі й невиробничі.
За місцем експлуатації (знаходження) облік об’єктів основних засобів здійснюється в інвентарному списку типової форми. Дані пооб’єктного обліку основних засобів за цим критерієм повинні бути тотожні записам в інвентарних картках (книгах).
Підприємства можуть вести облік об’єктів за місцем їх експлуатації на інвентарних картках. У цих випадках останні ви-
писуються бухгалтерією у двох екземплярах, з яких другий екземпляр передається за місцем знаходження об’єкта. При переміщенні об’єкта інвентарна картка разом з накладною на внутрішнє переміщення передається на нове місце експлуатації (знаходження). Кількість карток з об’єктів основних засобів у місцях експлуатації (знаходження) повинна відповідати їхній кількості в бухгалтерії, що досягається способом підрахунку та звірки карток.
Інвентарні картки на об’єкти, що надійшли, вибули та перемістилися всередині підприємства, протягом місяця зберігаються до кінця місяця в окремій ячейці картотеки.
Картки основних засобів, що перебувають у запасі (резерві) або консервації, виділяються в окрему ячейку.
Для складання звітності про рух основних засобів ведуться групові картки руху з кожної групи (виду). Ці картки розміщуються в картотеці попереду інвентарних карток даної класифікаційної чи видової групи.
За автоматизованої форми обліку основних засобів з використанням електронних машин картки обліку основних засобів типової форми не ведуться. Звітність про рух основних засобів заповняються за даними відповідних машинограм.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визнання, оцінка, класифікація основних засобів та їх інвентарний облік» з дисципліни «Фінансовий облік (облік активів)»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Лексикографія і словники
Особливості організації аудиту в агропроми-словому комплексі Укра...
Перевірка формування і змін власного капіталу
Форми безготівкових розрахунків
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ЕТАПИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗІ СТВОРЕННЯ НОВОГО ...


Категорія: Фінансовий облік (облік активів) | Додав: koljan (01.04.2012)
Переглядів: 3074 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

onlyyou.od.ua

http://all-diplomz.com

diploms-home.com