It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 20
Гостей: 20
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Фінанси » Банківські операції

Форми безготівкових розрахунків
а) Розрахунки платіжними дорученнями
Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговую-чому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства.
Платіжні доручення застосовуються як при місцевих, так й іно-городніх розрахунках.
Дорученнями можуть проводитися:
• розрахунки за отримані товари та надані послуги;
• авансові платежі;
• розрахунки по нетоварних операціях;
• попередня оплата товарів і послуг та ін.
Під попередньою оплатою слід розуміти оплату товарів чи послуг, готових до відвантаження покупцям зразу ж після отримання платежу і відвантажених (вивезених) не пізніше терміну, зазначеного в дого-ворі (як правило, трьох робочих днів з дня отримання платежу).
Платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявності коштів на поточному рахунку або права на отримання кредиту.
Доручення на перерахування коштів у дохід бюджету, державні цільові фонди та інші платежі безспірного характеру приймаються банком незалежно від наявності коштів на поточному рахунку. У випадку відсутності коштів доручення розміщується в картотеку
№ 2, тобто обліковується на позабалансовому рахунку.
Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів. Окрім звичай-них платіжних доручень, у розрахунках використовуються гаранто-вані банком платіжні доручення. Вони застосовуються:
при перерахуванні окремим громадянам пенсій, аліментів, зар-
плати, авторського гонорару;
при перерахуванні підприємствам у регіони, де немає банків, коштів на виплату зарплати, оргнабір робочої сили, заготівлю сіль-госппродукції у населення тощо;
при зарахуванні на рахунки в банках торговельної виручки, по-датків.
Інакше кажучи, гарантовані платіжні доручення застосовуються в тому випадку, коли розрахунки проводяться через підприємство зв’язку. Суть такої гарантії полягає в тому, що банк, гарантуючи своєчасність платежу по такому дорученню, робить відповідний на-пис на дорученні, а гарантія забезпечується коштами, які банк спи-сує з рахунку платника і депонує їх на окремому рахунку «Гаранто-вані платіжні доручення». Це платіжне доручення з відміткою банку передається відділенню зв’язку. До платіжного доручення додається список одержувачів коштів і заповнені бланки повідомлень на їх пе-реказ. Потім підприємство зв’язку платіжне доручення разом з ре-єстром здає в банк, який зараховує кошти підприємству зв’язку, од-ночасно списуючи їх з рахунку, де вони були задепоновані (рахунок «Гарантовані платіжні доручення»).
Якщо підприємство зв’язку і платник обслуговуються різними банками, то банк, що обслуговує підприємство зв’язку, направляє до банку, що обслуговує платника, дебетове повідомлення. Банк плат-ника, отримавши дебетове повідомлення і реєстр з гарантованими дорученнями, списує кошти з рахунку «Гарантовані платіжні дору-чення» і перераховує їх підприємству зв’язку.
Сума втраченого гарантованого платіжного доручення може бути відновлена на рахунку через 15 днів після депонування коштів за за-явою платника.
Техніка розрахунків за допомогою звичайних платіжних дору-чень проста: банк платника списує зазначену в дорученні суму з ра-хунку платника і зараховує на рахунок одержувача коштів.
Якщо одержувач коштів обслуговується іншою установою банку, то кошти перераховуються через коррахунки.
б) Розрахунки вимогами-дорученнями
Ці розрахунки використовуються як у місцевих, так й іногород-ніх розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності, викона-ні роботи та надані послуги.
Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.
Платник, вирішивши оплатити платіжну вимогу-доручення, здає його до свого банку, оформивши його своїми підписами та відбит-ком печатки. Строк здачі вимоги-доручення до банку платника пе-редбачається в договорі, але не повинен перевищувати 20 днів.
Про відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу-доручення платник повідомляє безпосередньо постачальника в по-рядку і строки, передбачені договором.
Платник може відмовитися від акцепту в повній сумі, якщо:
• постачальник пред’явив вимогу за незамовлені, не передбачені договором товари та послуги;
• товари відвантажені не за належною адресою або достроково без згоди покупця;
• до закінчення строку акцепту документально встановлено, що товари, які надійшли, недоброякісні, некомплектні, нестандартні, пониженої сортності;
• товари оплачені раніше та ін.
Часткова відмова від оплати може бути заявлена, коли згадані причини стосуються лише частини суми вимоги, а саме:
• поряд із замовленими товарами постачальник відвантажив незамовлені;
• допущена арифметична помилка в рахунку;
• частина товарів виявилася недоброякісною та ін.
У заяві про відмову від акцепту через недоброякісність, некомп-лектність, понижену сортність товарів зазначаються номер і дата ак-та прийняття товару за якістю чи комплектністю. Один примірник акта прийняття товару за якістю платник зобов’язаний вислати по-стачальнику не пізніше дня заявлення відмови від акцепту.
в) Розрахунки чеками
Розрахунковий чек — це письмове доручення банку провести перераху-вання коштів з рахунку чекодателя (платника) на рахунок чекодержателя (отримувача коштів).
Чеки поділяються на два види:
1) чеки для розрахунків між юридичними особами;
2) чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами.
Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридич-ними особами, один рік. За погодженням з банком строк дії невико-ристаної чекової книжки може подовжуватися. Строк дії чека з такої книжки — 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії роз-рахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юри-дичною, — три місяці.
У розрахунках фізичної особи з підприємствами чеком дозволя-ється отримувати чекодателем здачу готівкою, але не більше 20 % від суми чека. Якщо сума здачі більша, то чек потрібно переофор-мити. Невикористаний чек його власник може здати в банк для за-рахування грошей на рахунок або отримання готівки. На юридичних осіб це не поширюється.
Ліміт чекової книжки — це максимальна сума, на яку платник може виписати чек (чеки) з цієї книжки.
Банк видає чекову книжку госпоргану на підставі його заяви. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту чекової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки». Депо-новану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на цю ціль кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок. Чеки, виписані після граничного строку, є недійсними.
Розрахунки чеками за матеріальні цінності і послуги проводяться таким чином. Покупець, отримавши від постачальника рахунок за товар чи послугу, виписує на відповідну суму чек і вручає його по-стачальнику. Останній здає чеки разом з їх реєстром до свого банку. Якщо і покупець обслуговується цим самим банком, гроші спису-ються з рахунку, де вони були задепоновані на рахунку «Розрахун-кові чекові книжки і розрахункові чеки», і зараховуються на раху-нок постачальника.
Якщо ж постачальник і покупець обслуговується різними банка-ми, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру банк на підставі першого примірника, тобто оригінала ре-єстру, прибутковує суму чеків на позабалансовому рахунку «Реєст-ри чеків, що очікують оплату», а самі чеки разом з другим і третім примірниками реєстру направляються до банку покупця. На основі цих документів гроші списуються з рахунку, де вони задепоновані на рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки». В цьому випадку гроші зараховуються на рахунок постачальника тіль-ки після надходження їх від банку покупця. Останній примірник ре-єстру (четвертий) повертається постачальнику з відміткою банку про інкасування чеків. Оплачені чеки разом з одним примірником реєстру залишаються в банку платника; один примірник реєстру ви-дається платнику.
При надходженні до банку постачальника грошей по оплаче-них чеках одночасно із зарахуванням їх на рахунок постачальни-ка проводиться списання з рахунку «Реєстри чеків, що очікують оплату».
У випадку надходження грошей протягом 10 календарних днів з моменту інкасації чека робиться запит банку платника, на що той не пізніше наступного дня повинен дати відповідь.
Якщо в чековій книжці після закінчення строку її дії залишились невикористані чеки, то вони повертаються до банку і погашаються ним. За бажанням клієнта можна подовжити термін дії книжки.
Якщо чеки з чекової книжки використані, а ліміт залишився не-використаним, банк може видати нову книжку на цю суму.
г) Розрахунки з використанням акредитивів
Акредитиви використовуються тільки в іногородніх розрахунках за матеріальні цінності і послуги. Особливість цієї форми розрахун-ків полягає в тому, що рух грошових коштів випереджає рух матері-альних цінностей.
Акредитивна форма розрахунків застосовується тоді, коли ця форма розрахунків передбачена договором. Відкриття (виставлення) акредитива проводиться за рахунок власних коштів покупця або кредиту банку. Дозволяється також виставлення акредитива частко-во за рахунок власних коштів і кредиту банку.
Кожний акредитив призначений для розрахунків тільки з одним поста-чальником і не може бути переадресованим.
Строк дії акредитива встановлюється у договорі між постачаль-ником і покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи термін проходження документів спецзв’язком між банками. У зв’язку зі змінами умов поставки і відвантаження продукції строк може бути подовжений на 10 днів.
Акредитиви можуть відкриватися в банку покупця або постача-льника. Вони бувають таких видів:
• покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані);
• відзивні і безвідзивні.
Покритими (депонованими) вважаються акредитиви, відкриття яких банк покупця перераховує кошти платника на окремий рахунок «Акредитиви», що відкривається в банку постачальника або покупця.
Непокриті акредитиви — це акредитиви, які виставлені без де-понування коштів. Такі акредитиви можуть виставлятися в банку покупця. В банку постачальника вони можуть відкриватися тільки при наявності кореспондентських відносин між банками.
Відзивний акредитив — це акредитив, який може бути змінений або анульований банком покупця без попереднього погодження з постачальником (наприклад, у випадку недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-покупця гарантувати платежі по акредитиву). Всі розпорядження про зміну умов відзив-ного акредитива платник повідомляє своєму банку, який повідомляє банк постачальника, а останній — самого постачальника.
Безвідзивний акредитив може бути змінений або анульований тільки за згодою постачальника, на користь якого він відкритий.
Строк дії і порядок розрахунків по акредитиву встановлюється в договорі між платником і постачальником, в якому слід вказати:
 найменування банку покупця;
 вид акредитива і спосіб його виконання;
 перелік документів, які повинні бути подані постачальником для отримання коштів по акредитиву;
 строк подання документів після відвантаження товару.
Для відкриття акредитива платник подає обслуговуючому банку заяву, в якій вказує:
 номер договору, за яким відкривається акредитив;
 строк дії акредитива;
 найменування постачальника;
 найменування банку-постачальника;
 місце виконання акредитива;
 повне і точне найменування документів, проти яких прово-дяться виплати по акредитиву, строк їх подання;
 вид акредитива;
 для відвантаження яких товарів відкривається акредитив;
 строк відвантаження;
 сума акредитива;
 спосіб реалізації акредитива.
Порядок розрахунків
Якщо платник виставив покритий акредитив у банку постачаль-ника, то за заявою покупця на виставлення акредитива і його платіжного доручення гроші перераховуються до банку постачальника на рахунок «Акредитиви». В банку платника цей акредитив облікову-ється на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати».
При виставленні покритого акредитива в банку платника сума акредитива депонується в банку платника на рахунку «Акредитиви», а прийняті до оплати акредитиви в банку постачальника облікову-ються на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати».
Для отримання коштів по акредитиву в тому випадку, коли акре-дитив покритий і виставлений в банку постачальника, постачальник, відвантаживши товари, подає реєстр рахунків, відвантажувальні та інші, передбачені умовами акредитива, документи в обслуговуючий банк.
Реєстр рахунків подається постачальником банку в чотирьох примірниках. Перший використовується як меморіальний ордер, другий повертається постачальнику як розписка в прийнятті реєстру рахунків, третій та четвертий з доданими товарно-транспортними документами і відміткою банку відсилаються банку покупця для вручення платнику (четвертий примірник) і для відображення опе-рацій по рахунку «Акредитиви до оплати» (третій примірник).
Якщо гроші в сумі виставленого акредитива задепоновані в бан-ку покупця на рахунку «Акредитиви», то розрахунки проводяться таким чином.
По мірі відвантаження товарів постачальник подає своєму банку реєстри рахунків (у трьох примірниках) та інші документи, передба-чені умовами акредитива. Третій примірник реєстру банк постача-льника повертає постачальнику, а перший та другий — разом з до-кументами направляються спецзв’язком банку покупця. На основі першого примірника банк списує гроші з рахунку «Акредитиви» і перераховує їх постачальнику. Другий примірник реєстру з іншими документами передається платнику. Банк постачальника після отримання грошей від банку покупця списує кошти з рахунку «Ак-редитиви до сплати».
Непокритий акредитив. При виставленні такого акредитива де-понування коштів не проводиться, але гарантія платежу при цьому акредитиві є і досягається за рахунок банківської гарантії.
При отриманні заяви на виставлення такого акредитива банк по-купця суму непокритого акредитива оприбутковує на позабалансо-вому рахунку «Гарантії і поручительства, видані банком». Якщо та-кий акредитив виставлений в банку постачальника, то банк покупця дає дозвіл банку постачальника, де відкритий коррахунок банку по-купця, освоюючи акредитив, відповідні суми списувати зі свого коррахунку.
Зарахування грошей постачальнику при непокритому (гаранто-ваному) акредитиві здійснюється банком постачальника після пере-вірки отриманого реєстру та інших документів, що підтверджують відвантаження товару, та після списання коштів з коррахунку банку покупця. При цьому два примірники реєстру і доданих до нього до-кументів по виконаному акредитиву банк постачальника направляє спецзв’язком банку покупця, де перший примірник слугує підста-вою для списання грошей з покупця, а другий разом з оплаченими з акредитива документами передається покупцю.
Після перевірки дотримання умов акредитива банк покупця по-вертає банку постачальника витрати, пов’язані з виконанням акре-дитива. Ці витрати відшкодовуються на умовах, передбачених між-банківським договором.
Якщо банк покупця не може списати кошти з рахунку покупця, за умови, що виконання акредитива здійснювалось за рахунок кре-диту, банк до вирішення питання згідно з договором відносить забо-ргованість на рахунок «Суми нестягнені по банківських гарантіях, наданих підприємствам і організаціям». Одночасно на суму випла-чених постачальнику коштів проводиться списання з рахунку «Га-рантії і поручительства, видані банком».
При виставленні непокритого акредитива в банку покупця спи-сання коштів на суму відвантажених товарів проводиться з рахунку покупця, а у разі відсутності на ньому грошей операції здійснюють-ся в порядку, викладеному для непокритого акредитива, виставлено-го в банку постачальника.
Платежі з акредитива проводяться в межах строку його дії по-вною сумою акредитива або частинами. Видача з акредитива готівки не допускається.
Акредитив може закриватися достроково за згодою постачальни-ка і покупця, якщо акредитив безвідзивний, або однією стороною, якщо він відзивний.
д) Розрахунки в порядку планових платежів
У разі рівномірних і постійних поставок товарів і наданих послуг покупці можуть розраховуватися з постачальниками в порядку пла-нових платежів, при яких розрахунки здійснюються періодично за домовленістю сторін.
Перерахування планових платежів проводиться платіжними дорученнями.
Планові платежі можуть виконуватися щоденно або періодично, в строки, погоджені між постачальником і покупцем. Строк укруп-неного планового платежу призначається, як правило, на середній робочий день розрахункового періоду.
Суми кожного планового платежу встановлюються сторонами на наступний місяць (квартал), виходячи з періодичності платежів і об-сягу поставок чи надання послуг.
При щоденних планових платежах їх розміри визначаються ді-ленням суми поставок за місяць на кількість робочих днів банку в цьому періоді. При безперервному циклі виробництва і реалізації продукції сума планового платежу може розраховуватися, виходячи з числа календарних днів у місяці.
На кожний плановий платіж банку подається окремий документ.
Періодично, але не рідше одного разу на місяць покупець і по-стачальник уточнюють свої розрахунки на основі фактичного відпу-ску товару чи надання послуг і проводять перерахунки в порядку, обумовленому в угоді. При цьому різниця, яка виникла, може пере-раховуватися окремим дорученням або враховуватися при чергово-му плановому платежі. Уточнення розрахунків доцільно прилучати до останнього платежу місяця з тим, щоб на звітну дату взаємна за-боргованість сторін була мінімальною.
е) Розрахунки, основані на заліку взаємних вимог
При цій формі розрахунків кожне підприємство є одночасно і по-купцем, і постачальником різних видів товарів чи послуг.
За даних умов доцільно використовувати такий спосіб розрахун-ків, як залік взаємних боргів, після чого кожне підприємство отри-мує або сплачує тільки різницю (сальдо). Переваги подібних розра-хунків полягають в тому, що вони скорочують потребу в грошових коштах на суму зарахованих боргів.
Розрахунки по сальдо між двома госпорганами проводяться на основі угоди.
Особливості таких постійно діючих розрахунків полягають в тому, що їх учасники направляють розрахункові документи за відпущені товари чи на-дані послуги не в банк, а один одному.
Ці документи не підлягають негайній оплаті. По закінченні стро-ку, обумовленого договором, складається акт звірки розрахунків і в порядку, передбаченому договором, проводяться розрахунки шля-хом виписки платіжних доручень, вимог-доручень, векселів.
є) Розрахунки векселями
Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у ви-конанні доручень клієнтів по оплаті векселів.
При цьому банки здійснюють дві операції:
1) інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю);
2) доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю).
Інкасування векселя — це виконання банком доручення век-селедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування век-селя.
Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово повід-омляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику.
Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, ко-мерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред’явлення векселя до протесту.
Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається бан-ком векселедержателю на його вимогу.
Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшко-довуються банку векселедержателем понад комісійних винагород.
Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерцій-ному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк ви-словлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.
Для широкого використання векселів у розрахунках необхідні:
• стабільність економічних відносин;
• довіра суб’єктів один одному;
• високий рівень розвитку вексельного права.
На жаль, в Україні всі ці умови ще не створені достатньою мірою.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Форми безготівкових розрахунків» з дисципліни «Банківські операції»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ
Поединок на корабле
Отдача огнестрельного оружия
Мотивація інвестиційної діяльності
Послуги, що можуть забезпечуватися системою електронної пошти


Категорія: Банківські операції | Додав: koljan (20.02.2011)
Переглядів: 1144 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

bestseller-sales.com/best-sellers-books/child-abuse/

У нашей компании классный веб сайт на тематику vy-doctor.com.ua.
dengi24.kiev.ua