It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 36
Гостей: 36
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент

... 31 32 33 34 35 36

ня прибутку або досягнення соціального ефекту за рахунок
прибутку, отриманого від експлуатації раніше придбаних ак-
тивів.
Рента — регулярно одержуваний прибуток з капіталу, майна або
землі, що не потребує від одержувача підприємницької діяль-
ності.
Рентабельність — показник ефективності роботи підприємств, що
визначається відношенням прибутку до середньорічної вар-
тості основних виробничих фондів і нормованих оборотних
коштів.
Рентабельність активів — відношення річного балансового прибут-
ку до вартості активів підприємства.
Рентабельність акціонерного капіталу — відношення річного балан-
сового прибутку до суми статутного фонду.
Рентабельність продажів — відношення балансового прибутку до
річного обсягу продажів.
Ризик втрати доходу — один з рівнів ризику, який називається “кри-
тичним”.
його критерієм є можливість втрати очікуваної суми валового до-
ходу за об’єктом інвестування, що розглядається.
Ризик втрати капіталу — найвищий рівень ризику, який називається
“катастрофічним”; його критерієм є можливість втрати всіх
власних активів у результаті банкрутства.
Ризик втрати прибутку — рівень ризику, який називається “допус-
тимим”; його критерієм є можливість втрати очікуваного чи-
стого прибутку.
Ризик інфляції — ризик, пов’язаний із знеціненням доходу від інвес-
тицій у зв’язку з інфляцією. В умовах прогнозування цього
виду ризику інвестор може вимагати додаткового доходу у
вигляді інфляційної премії.
Ризик ліквідності — особлива форма ризику, пов’язана з низькою
ліквідністю об’єктів інвестування чи з великим періодом інве-
325
стиційного процесу. За наявності такого ризику інвестор може
вимагати додаткового доходу у вигляді премії за ліквідність.
Ризиковий капітал — особлива форма вкладення капіталу з високим
рівнем ризику в розрахунку на швидке одержання високої нор-
ми прибутку. Компанії (фірми) — об’єкти такого інвестуван-
ня називаються “венчурними” (ризиковими).
Ризиковий портфель — агресивний інвестиційний портфель з висо-
ким загальним рівнем ризику за ним.
Ринкова інфраструктура — система закладів та організацій (банків,
бірж, страхових компаній, консультаційних та інформаційно-
маркетингових фірм тощо), які забезпечують вільний рух то-
варів і послуг на ринку.
Ринкова рівновага — адекватне економічним законам співвідношен-
ня попиту і пропозиції; відповідність між обсягом і структу-
рою попиту на товари й послуги та обсягом і структурою їх
пропозиції.
Ринок — сфера економіки, де відбувається процес товарного обігу,
перетворення товару на гроші й зворотне перетворення гро-
шей на товар; сукупність взаємозалежних актів купівлі-про-
дажу маси товарів, вироблених у різних галузях економіки.
Ринок позичкових капіталів — система економічних відносин, які за-
безпечують акумуляцію вільних коштів, перетворення їх на по-
зичковий капітал і його перерозподіл між учасниками проце-
су відтворення.
С
Сальдо — різниця між грошовими надходженнями і витратами за
певний проміжок часу. Санація — система заходів, спрямова-
них на попередження банкрутства компанії (фірми) у разі її
неплатоспроможності.
Самострахування — створення юридичними або фізичними особа-
ми власного матеріального або грошового резерву.
326
Сертифікат у страхуванні — документ, що засвідчує страхування
окремих партій вантажів, котрі підпадають під дію генераль-
ного полісу страхування вантажів.
Синдикат “Ллойда” — група андеррайтерів, які об’єднуються в син-
дикат з метою збільшення своїх фінансових можливостей щодо
прийому ризиків на страхування.
Сліп — страховий документ, що використовується для попередньо-
го розміщення ризику. У ряді випадків прирівнюється до стра-
хового полісу.
Співстрахування — страхування, при якому один і той самий ризик
у певних частках страхують два або більше страхувачі, вида-
ючи при цьому спільний або окремі поліси відповідно до суми,
що становить частку кожного страхувача.
Страхова вартість — дійсна (фактична) вартість об’єкта страху-
вання (є ще ринкова вартість, договірна вартість тощо).
Страхова виплата — виплата страхової суми (частини її) страху-
вальнику або застрахованому (при особистому страхуванні)
або страхове відшкодування (при майновому страхуванні) при
настанні страхового випадку.
Страхова компанія — юридично оформлена одиниця підприємниць-
кої діяльності у формі акціонерного, повного, командитного
товариства чи товариства з повною відповідальністю, яка має
ліцензію на право брати на себе обов’язки страхувача.
Страхова подія — потенційний, гіпотетичний (можливий) страхо-
вий випадок, на предмет якого проводиться страхування (при-
міром, страхові події: нещасний випадок, хвороба, дожиття до
визначеного віку тощо).
Страхова сума — визначена договором страхування або встанов-
лена законом грошова сума, виходячи з якої встановлюються
розміри страхового внеску і страхової виплати, тобто це —
обсяг страхової відповідальності, прийнятої на себе страху-
вачем. В міжнародній практиці страхова сума називається
страховим покриттям.
327
Страхова премія (внесок, платіж) — плата страхувальника страху-
вачеві за те, що той зобов’язався відшкодувати страхуваль-
никові матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або
виплатити страхову суму при настанні певних подій.
Страхова претензія — вимога страхувальника про відшкодування
страхувачем збитку, спричиненого випадком, що передбачає
перелік страхових подій у договорі страхування.
Страхове відшкодування — сума компенсації, що її виплачує стра-
хувач страхувальникові за збиток, спричинений застрахова-
ному майну страховим випадком.
Страхове свідоцтво — посвідчення про страхування.
Страхове відшкодування — сума виплати для покриття збитку при
майновому страхуванні і страхуванні цивільної відповідаль-
ності страхувальника за матеріальний збиток перед третіми
особами. Страхове відшкодування може дорівнювати (або
бути меншим) від страхової суми, виходячи з конкретних об-
ставин страхового випадку та умов договору страхування
(приміром, наявність франшизи).
Страхове товариство — страхувачі: акціонерні компанії, товари-
ства взаємного страхування та інші.
Страхове поле — максимальна кількість об’єктів, які можуть бути
охоплені страхуванням.
Страховий агент — довірена фізична або юридична особа, яка від
імені і в межах наданих страхувачем повноважень робить про-
позиції страхувальнику щодо страхування ризиків та виконує
деякі операції з обслуговування договорів страхування.
Страховий акт — документ, що складається за наслідками огляду
застрахованого об’єкта, який постраждав від непередбачено-
го випадку.
Страховий внесок (премія, платіж) — сума, що її сплачує страху-
вальник страхувачеві за зобов’язання відшкодувати збитки,
завдані застрахованому майну, або сплатити страхову суму
при настанні зумовлених подій у житті страхувальника (за-
страхованого).
328
Страховий випадок — стихійне лихо, нещасний випадок або настання
іншої події, при якій виникає зобов’язання страхувача опла-
тити страхувальникові (застрахованому, вигодонабувачеві)
страхове відшкодування або страхову суму.
Страховий захист — економічні, перерозподільні відносини, що
складаються у процесі запобігання, подолання і відшкодуван-
ня збитків, завданих конкретним об’єктам: матеріальним
цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю гро-
мадян тощо.
Страховий збиток — шкода, нанесена страхувальнику внаслідок
страхового випадку.
Страховий інтерес — матеріальна заінтересованість у страхуванні
об’єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орен-
датор, перевізник тощо.
Страховий нагляд — контроль за діяльністю страхувачів уповнова-
женим державним органом.
Страховий портфель — а) фактична кількість застрахованих об’єктів
або число договорів страхування; б) сукупна відповідальність
страхувача (перестрахувача) за всіма діючими полісами.
Страховий пул — добровільне об’єднання страхових компаній для
спільного страхування (перестрахування) певних ризиків.
Страховий ринок — а) економічний простір, в якому взаємодіють
страхувальники, страховики, страхові посередники; б) сфера
грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфіч-
ний товар — страхова послуга, формується попит і пропози-
ція на неї.
Страховий тариф або брутто-ставка — ставка страхового внеску
з одиниці страхової суми або об’єкта страхування. Страховий
тариф може виражатися в абсолютних одиницях або відсот-
ках. Страхові тарифи по обов’язкових видах страхування вста-
новлюються в законах про обов’язкове страхування. Страхові
тарифи по добровільних видах страхування (особистого май-
на і відповідальності) можуть розраховуватися страхувачами
329
самостійно (на основі актуарних розрахунків). Вони кон-
тролюються органом державного нагляду. Розмір страхового
тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.
Страхувачі — юридичні особи будь-якої організаційно-правової
форми, передбаченої законодавством, створені для здійснен-
ня страхової діяльності і які отримали у встановленому поряд-
ку ліцензію на здійснення страхової діяльності на території Ук-
раїни.
Страхувальники — юридичні і фізичні особи, які уклали договір стра-
хування, або є страхувальниками у відповідності з законом
(при обов’язковій формі страхування), і які сплачують страхові
внески (за договором або за законом). Страхувальники ма-
ють право укладати зі страхувачем договори про страхуван-
ня інших осіб (застрахованих) або на користь третіх осіб і
призначати вигодонабувачів для одержання страхових вип-
лат, а також заміняти їх на власний розсуд до настання стра-
хового випадку.
Страхування — це економічні відносини, за яких страхувальник
сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в
разі настання події, обумовленої договором або законом, суму
виплати страхувачем, який утримує певний обсяг відповідаль-
ності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує
резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризи-
ку, у разі необхідності перестраховує частину останнього.
Страхування (процес) — укладання угоди між страхувачем і стра-
хувальником на основі договору або закону про захист май-
нових інтересів страхувальника або застрахованого.
Страхування (сутність) — замкнена розкладка можливого збитку
між зацікавленими фізичними і юридичними особами.
Страхування вантажів — один з підвидів майнового страхування.
Страхування відповідальності — вид страхування, де об’єктом є
відповідальність перед третіми особами в разі, якщо їм внаслі-
док діяльності або бездіяльності страхувача буде завдано
шкоди.
330
Страхування від вогню — один з підвидів майнового страхування.
Страхування від нещасних випадків — підвид особистого страху-
вання.
Страхування автотранспорту — страхування Авто-КАСКО,
об’єктами якого є транспортні засоби, що належать юридич-
ним або фізичним особам.
Страхування життя — підвид особистого страхування, в яких
об’єктом страхування є життя застрахованого.
Страхування кредитів — вид страхування, об’єктами якого можуть
бути банківські позики (покупцеві і продавцеві) комерційні
позики, зобов’язання й гарантії за кредитом, довгострокові
інвестиції.
Страхування карго — страхування вартості вантажів на всіх видах
транспорту без страхування самого транспортного засобу.
Страхування КАСКО — страхування вартості засобів транспорту
(суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без ураху-
вання вантажів.
Страхувальник — юридична або дієздатна фізична особа, яка укла-
ла договір на страхування, сплатила належні внески і має пра-
во в разі настання страхового випадку отримати відшкоду-
вання в межах застрахованої відповідальності або страхової
суми, обумовленої в полісі.
Страхування урожаю сільськогосподарських культур — підвид май-
нового страхування. У державних сільськогосподарських
підприємствах здійснюється в обов’язковій формі.
Страхування цивільної відповідальності — страхування, при якому
страхувач бере на себе зобов’язання сплатити страхувальни-
кові суми, пред’явлені йому у відповідності з законом і в ме-
жах юридичної відповідальності страхувальника перед треті-
ми особами.
Суброгація — перехід до страхувача права вимоги, яке страхуваль-
ник має щодо особи, винної у збитках.
331
Суперкомісія — комісія, яку отримує цедент від перестрахувача в до-
повнення до основної комісії за витрати з ведення договору
перестрахування.
Сюрвеєр — експерт, інспектор, агент страхувача, який здійснює ог-
ляд судна, вантажів та іншого майна, що приймається на стра-
хування.
Санкції економічні — заходи примусового впливу, що застосовуються
до підприємств (організацій), які допускають порушення у
фінансово-господарській діяльності й тим самим завдають
збитків партнерам або державі.
Селенг — один з видів залучених джерел фінансування інвестицій,
який передбачає передання власниками (юридичними та
фізичними особами) прав використання й розпорядження
їхнім майном за певну плату. Таким майном можуть бути
будівлі, споруди, устаткування, сировина, матеріали, кошти,
цінні папери, а також продукти інтелектуальної праці.
Сертифікат — документ, який засвідчує якість товару і видається
компетентними органами на основі експертизи товарів.
Синдикат — група інвестиційних дилерів, які спільно підписуються
на нові випуски або великі блоки оборотних цінних паперів і
поширюють їх.
Складний відсоток — відсоток, який періодично виплачується на
інвестиції і додається до інвестицій. Майбутні платежі потім
розраховуються за колишньою ставкою, але з більшої суми,
відсоток за відсоток.
Співвідношення ризику й доходу — показник, що співвідносить рівень
інвестиційного ризику й інвестиційного доходу та вимірюється
за допомогою коефіцієнта варіації й моделі “лінії надійності
ринку”. Використовується під час оцінювання та формуван-
ня інвестиційного портфеля чи окремих інвестиційних про-
ектів.
Спільне інвестування — діяльність, яка здійснюється в інтересах і за
рахунок засновників і учасників інвестиційного фонду (част-
ково — інвестиційною компанією) шляхом випуску інвести-
332
ційних сертифікатів і здійснення комерційної діяльності з
цінними паперами.
Стагнація — стан економіки, коли застій або падіння виробництва
поєднуються зі зростаючим безробіттям і постійним підвищен-
ням цін (інфляцією).
Субвенція — форма фінансової допомоги окремим галузям госпо-
дарства, підприємствам і їх власникам. Широко практикується
як метод санації збанкрутілих підприємств і банків або з агре-
сивною метою — для розгортання військової промисловості
та пов’язаних з нею галузей.
Суб’єкти інвестиційної діяльності — сукупність фізичних і юридич-
них осіб — безпосередніх інвесторів і учасників інвестиційної
діяльності.
Т
Тариф — плата за послуги виробничого і невиробничого характе-
ру, надані об’єднанням, підприємствам, організаціям і насе-
ленню.
Тантьєма — комісія з отриманого прибутку, яку перестрахувач що-
річно виплачує цедентові за наслідками проходження дого-
ворів перестрахування.
Тарифи страхові — ставки страхових платежів з одиниці страхової
суми за певний період.
Термін страхування — період дії договору страхування.
Технічні резерви — сукупність резервів незароблених премій (по ви-
дах страхування) і резервів збитків.
Третя сторона — особа, що не є страхувачем або страхувальником
за конкретним договором (полісом).
Тендер — особлива форма видачі замовлень на постачання товарів
або підрядів на виконання певних робіт, яка передбачає залу-
чення пропозицій від кількох постачальників або підрядників
333
з метою забезпечення найвигідніших комерційних або інших
умов угоди для організаторів торгів.
Теперішня вартість грошей — вартість грошей у поточному періоді
в разі їх зворотного перерахунку з майбутньої вартості. В інве-
стиційній діяльності розрахунок теперішньої вартості грошей
здійснюється під час оцінювання майбутніх доходів від інвес-
тицій і в деяких інших випадках.
Термін погашення — момент виходу зі стану заборгованості та вип-
лати боргу.
Торги — змагальна форма закупівлі, коли покупець повідомляє про
конкурс для продавців на товар з певними техніко-економіч-
ними характеристиками.
Точка (поріг) беззбитковості— графічне зображення стану госпо-
дарської діяльності компанії (фірми), що показує, при якому
обсязі цієї діяльності чистий дохід від реалізації продукції (то-
варів, послуг) дорівнює сумі поточних постійних і змінних зат-
рат (тобто досягається беззбиткова діяльність).
Тратта — письмовий наказ кредитора позичальнику про сплату ос-
таннім певної суми третій особі. Підлягає акцептуванню по-
зичальником.
Трейдер — працівник брокерської фірми, який безпосередньо вико-
нує замовлення на купівлю-продаж цінних паперів у торгово-
му залі біржі.
У
Уповноважений представник — продавець цінних паперів, який пра-
цює на інвестиційно-дилерську фірму і має документ про реє-
страцію у відповідному державному органі (наприклад, комісії
з цінних паперів).
Учасники інвестиційної діяльності — фізичні та юридичні особи, які
забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень
чи на основі доручення інвестора.
334
Ф
Факторинг — вид послуг банку з рефінансування дебіторських
зобов’язань клієнта без права зворотної вимоги.
Факультативне перестрахування — метод перестрахування, при яко-
му страхувач не несе жодної відповідальності перед перестра-
хувачем за передачу ризиків у перестрахування.
Факультативний договір — договір перестрахування конкретного
ризику, укладений на добровільних засадах.
Фіксована комісія — заздалегідь визначений розмір комісії, що не
може переглядатись упродовж періоду страхування.
Фінансовий результат страхових операцій (ФРСО) — вартісна оцін-
ка підсумків діяльності страхової організації за визначений пе-
ріод.
“Финансовые услуги” — всеукраїнський щомісячний науково-прак-
тичний журнал для професіоналів, що працюють у страховій,
банківській та інших сферах фінансових послуг.
Фонд страховий (страхові резерви) — сукупність фінансових ре-
зервів, призначених для попередження, локалізації і відшко-
дування збитку, завданого страхувальнику в результаті стра-
хового випадку. Страхові резерви формуються за рахунок
надходження страхових внесків і використовуються тільки
для страхових виплат. Розміщення страхових резервів
здійснюється страхувачами на умовах диверсифікації, зворот-
ності, прибутковості і ліквідності.
Фонди страхувачів — створювані у грошовій або натуральній формі
(купівля нерухомості, земельних ділянок тощо) запаси коштів
для покриття непередбачених витрат (надзвичайні стихійні
лиха, банкрутство позичальника кредиту тощо), усунення
фінансових ускладнень самої страхової організації і забезпе-
чення її діяльності.
Форми страхування — страхування може бути обов’язковим і доб-
ровільним.
335
Франшиза — передбачена договором частина збитків, що в разі на-
стання страхової події не відшкодовується страхувачем.
Фронтингова компанія — страхувач, що видає на прохання другої
компанії поліс від свого імені за умови, що 100 % прийнятої
відповідальності буде перестраховано в іншій компанії.
Фінансова стабільність — стабільність фінансового стану компанії
(фірми) у довгостроковій перспективі, яка визначається висо-
кою часткою власного капіталу в загальній сумі джерел фінан-
сових коштів.
Фінансові інвестиції — вкладення коштів у різноманітні фінансові
інструменти (активи), серед яких найбільшу частину станов-
лять цінні папери.




... 31 32 33 34 35 36


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

здесь

viagraon.com

Продать пшеницу в Полтавской области