It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 13
Гостей: 13
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ...

Коефіцієнт
абсолютної
ліквідності
Коефіцієнт
покриття
балансу
Рівень прогнозо-
ваної платоспро-
можності
Коефіцієнт
автономії
КЛ ≥ 0,2
КП ≥ 1
КЛ =
Найбільш
ліквідні
активи
Короткостро-
кові зобов’я-
зання
КП =
Ліквідні
активи
Короткостро-
кові зобов’я-
зання
Порівняння величи-
ни активів, що по-
вільно реалізують-
ся, з довгострокови-
ми зобов’язаннями
Підсумок ІІ розділу
активу та підсумок
ІІ розділу пасиву А ≥ П
Ка =
Власні
кошти
Сума пасиву
балансу
І розділ пасиву
Підсумок балансу
Ка ≥ 0,5
Підсумок II розділу
активу балансу
Підсумок ІІ розділу
пасиву балансу
1 2 3 4
ІІ і ІII розділи
активу
ІІІ розділ пасиву
122
6.3. СТРУКТУРА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
ПІДПРИЄМСТВА
Найістотнішим фактором інвестиційної діяльності є наявність фі-
нансових ресурсів. Це перша умова формування інвестиційних планів
і водночас основне обмеження. З оцінювання обсягів наявних ре-
сурсів починається інвестиційне планування, і за цими ресурсами пе-
ревіряється реальність уже розробленої інвестиційної стратегії. На
рис. 6.5. показано можливі джерела фінансування інвестицій.
Конкретна структура обраної інвестиційної діяльності виражається
через поняття інвестиційного портфеля, тобто спеціального набору
конкретних інвестиційних проектів, узятих до реалізації.
1 2 3 4
Закінчення табл. 6.1
Коефіцієнт
заборгованості
КЗ =
Позичені
кошти
Власні кошти
ІІ і ІII розділи
пасиву
І розділ активу
КЗ ≤ 1
Співвідношення
ліквідних
і неліквідних
активів
ІІ і ІII розділи
активу
І розділ активу
КС ≥ 1
Рентабельність
усього капіталу
Коефіцієнт
оборотності
КК ≥ 0,15
КО згідно
з розрахунком
КК =
Балансовий
прибуток
Обсяг пози-
чених і влас-
них коштів
Форма № 2
квартальної
звітності, ряд. 90
Підсумок балансу
Форма № 2
квартальної
звітності, ряд. 10
Підсумок балансу
КО =
Обсяг
реалізації
Обсяг усіх
коштів
Коефіцієнт
маневреності
Рентабельність
реалізованої
продукції
КМ =
Власні обо-
ротні кошти
Власні кошти
Підсумок I розділу
активу
Підсумок І розділу
пасиву
КМ ≥ 0,5
К Форма № 2 КР ≥ 0,15 Р =
Балансовий
прибуток
Обсяг
релізованої
продукції
КС =
Активи, що
реалізуються
швидко чи
повільно
Активи, що
реалізуються
з певними
труднощами
123
Рис. 6.5. Джерела фінансування інвестицій
Кошти з бюджету
Форми
фінансового
забезпечення
інвестиційної
діяльності
Змішане фінансування
Повне самофінансування
Прибуток Амортизацій-
ний фонд
Оренда майна
Позики
Кошти дрібних
інвесторів
(акціонування)
На стадії аналізу та розробки стратегії інвестиційний портфель є
запланованим засобом досягнення стратегічних цілей. На стадії реа-
лізації кожного проекту поняття інвестиційного портфеля визначає
структуру інвестицій.
Інвестиційний портфель, як і кожний проект, що входить до ньо-
го, інвестор формує виходячи з певних критеріїв:
• прибутковості;
• терміновості досягнення інвестиційних цілей;
• ступеня ризику;
• відповідності проекту фінансовим ресурсам.
Формування інвестиційного портфеля — завдання з багатьма
критеріями. Воно має вирішуватися для майбутнього періоду, тому
базується на прогнозованих даних. Для цього завдання не існує чітко
окреслених методик вирішення, але є типові процедури, загальні ре-
комендації та методи прогнозованих розрахунків.
Наведемо основні критерії формування інвестиційного портфеля.
Критерій прибутковості відображає очікуване збільшення до-
ходів за рахунок або збільшення вартості самого об’єкта інвесту-
вання (портфель зростання), або високих і регулярних дивідендів на
інвестований капітал (портфель доходу). Інвестиційний портфель,
що має мінімальний ризик втрати інвестованого капіталу, визна-
чається як “консервативний”, а в разі великих показників очікува-
ної прибутковості інвестицій (і великого ризику) портфель нази-
вається “агресивним”.
124
Критерій терміновості досягнення інвестиційних цілей визначає ви-
моги інвестора до термінів реалізації інвестицій (до початку експлуа-
тації об’єкта), досягнення потрібної прибутковості та окупності інвес-
тицій; “життя” (тривалість експлуатації) об’єктів інвестицій.
Ступінь ризику інвестиційного проекту визначається показником
вірогідності недосягнення потрібної прибутковості або взагалі втра-
ти інвестованих коштів.
До цього критерію слід віднести й ліквідність проекту — мож-
ливість зворотного процесу перетворення об’єкта інвестування
(у різних формах) знову на кошти. При цьому без втрат не обійтися.
Обсяг втрат і час, потрібний для продажу об’єкта інвестування, виз-
начають рівень ліквідності інвестиційного проекту. Цей рівень мож-
на прогнозувати й ураховувати при формуванні інвестиційного порт-
феля.
Відповідність проекту фінансовим ресурсам — критерій вибору саме
тих проектів, що відповідають обсягам коштів, які є або мають бути
залучені інвестором. Це питання обсягів інвестицій. Співвідношення
власних і залучених коштів може бути різним, але чим більшою є ча-
стка власного капіталу ініціатора інвестиційного проекту (краще по-
над 50 %), тим надійніший проект.
Наведені критерії важко поєднати. Можливі поєднання, що визна-
чають найважливіші аспекти вибору інвестиційних проектів, ілюст-
рує рис. 6.6.
Рис. 6.6. Формування інвестиційного портфеля
Забезпечення
потрібної
прибутковості
та терміновості
досягнення цілей
Вибір
достатньої
прибутковості
при мінімальному
обсязі інвестицій
Забезпечення
мінімального
ступеня ризику
при максимальній
керованості
проектом
Досягнення
окупності
інвестицій
за короткий час
при максимальній
ліквідності проекту
Оптимізація
співвідношення
прибутковості
та ризику
Вибір інвестиційних проектів і формування їх портфеля
125
Наведемо типову послідовність формування інвестиційного
портфеля:
1) розробка стратегії інвестиційної діяльності;
2) визначення складу та типу інвестиційного портфеля;
3) аналіз та попередній вибір інвестиційних проектів;
4) остаточний вибір інвестиційних проектів;
5) розрахунки та обґрунтування ефективності сформованого
портфеля;
6) розробка організаційного плану реалізації інвестиційного пор-
тфеля та технології управління ним.
Детальніше розглянемо аналіз привабливості інвестиційних про-
ектів. Третій і четвертий пункти описаної технології мають такий зміст
щодо аналізу та експертизи проектів:
• привабливість сфери діяльності чи галузі, на яку орієнтований
проект;
• обсяг, структура, джерела інвестицій та їх фінансове забезпечен-
ня;
• показники ефективності проекту, оцінювання його прибутко-
вості, окупності, термінів реалізації;
• детальність розробки проекту та його забезпеченість технічною
і технологічною документацією, експертними висновками, вже
укладеними чи підготовленими договорами з підприємствами,
від яких залежать постачання матеріалів, обладнання, будів-
ництво та монтаж, збут продукції;
• ступінь ризику, шляхи його зниження, можливість виходу з
проекту, його ліквідність;
• ділові якості персоналу, який є ініціатором проекту чи має його
реалізовувати.
Здійснення інвестиційної діяльності передбачає відповідне управ-
ління цим процесом: прийняття рішень щодо забезпечення ресурса-
ми, їх раціонального використання, а також техніки та технології
виробництва, проблем якості, цін і збуту, досягнення запланованого
кінцевого фінансового результату.
У процесі управління інвестиційною діяльністю розрізняють такі
етапи: підготовчий; реалізації проекту; експлуатації об’єкта інвестицій.
Останній, у свою чергу, поділяється на два етапи: повернення
інвестиційних коштів (повної окупності інвестованих коштів) та одер-
жання економічного ефекту від реалізації проекту. Повний перелік
функцій інвестиційного управління наведено на рис. 6.7.
126
6.4. УПРАВЛІННЯ СТРАХОВОЮ СПРАВОЮ
Враховуючи народногосподарську значущість страхової справи
для стабільного розвитку суспільного виробництва та забезпечення
належного соціального захисту громадян, держава покликана через
свої представницькі органи, управлінські ланки усіх рівнів реально
сприяти заохоченню інвестиційної діяльності страхувачів та гаран-
Рис. 6.7. Технологія управління інвестиційною діяльністю
Аналіз
Оцінювання
Вибір і прийняття
рішень
Реалізація
Забезпечення
ресурсами
Оперативний
контроль
Фінансові
результати
Оперативне
управління
реалізацією
проектів
Моніторинг роботи введених у дію
інвестиційних об’єктів
Аналіз макроекономічного
середовища та загальних умов
для інвестиційної діяльності
Поточне
планування
реалізації
інвестиційних
проектів
Розробка
стратегії
інвестицій
Пошук, аналіз
і вибір
інвестиційних
проектів
Формування
інвестиційного
портфеля
Уведення в дію
інвестиційних
об’єктів
та виведення їх
на запланований
рівень
Аналіз ефективності інвестицій
та коригування інвестиційної програми
127
тувати умови для беззастережного виконання страхових зобов’язань
і отримання прибутку.
Аналіз механізмів державного регулювання та заохочення стра-
хової діяльності у розвинених країнах світу засвідчує, що ці ме-
ханізми, адаптовані до умов місцевого ринку, мають законодавчу
базу та певним чином структуровані. Вони передбачають: розроб-
ку законодавчих актів, що регулюють страхову діяльність, та ви-
значення об’єктів обов’язкового страхування; впровадження меха-
нізму регламентування співвідношення страхових зобов’язань та ак-
тивів, розподіл страхових резервів, місце посередників у страховому
бізнесі, умови ліцензування страхувачів; а також визначають про-
цедури визнання страхової компанії банкрутом та механізм захисту
страхувальників за цих умов*.
Процес розвитку страхового ринку зумовлює необхідність напра-
цювання та впровадження механізму державного регулювання
страхового бізнесу, надання гарантій інвестиційним заходам стра-
хувачів. Держава має розробити економіко-правовий механізм
реального гарантування інвестиційних проектів страхувачів, перед-
бачити можливість надання пільг страхувачам для впровадження і
практичної реалізації довгострокових інвестиційних кредитів, виро-
бити і реально впровадити чутливий та стабільний механізм опо-
даткування суб’єктів страхового ринку, сприяти розвитку ринкової
інфраструктури.
Важливим елементом державного управління страхової діяль-
ності та гарантування надійності страхового підприємництва є
розробка законодавчих актів з питань страхової діяльності та мето-
дичне забезпечення роботи страхувачів, формування економіко-пра-
вових пропозицій щодо захисту фінансових інтересів страхувачів і
страхувальників.
Особливої уваги Міністерство фінансів надає розв’язанню про-
блеми забезпечення платоспроможності страхових компаній, вста-
новлює правила формування і розміщення страхових резервів.
Дієвим заходом державного управління страхового ринку, а
відповідно і гарантом інвестиційної діяльності страхувачів є право
Міністерства фінансів одержувати від страхувачів встановлену звіт-
ність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий стан.
* Зубець А. Эффективность страхового регулирования // Страховое дело. — 1997. —
№ 6. — С. 30–32.
128
Аналізуючи ці дані, Мінфін у разі потреби може робити приписи
страхувачам про усунення виявлених порушень вимог законодав-
ства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання може навіть
призупиняти чи обмежувати дію ліцензії страхувачів, які допустили
порушення, і вимагати усунення виявлених порушень або прийма-
ти рішення щодо відкликання наданих раніше ліцензій. Це реальний
економіко-правовий важіль впливу на страхувачів, він безпосередньо
сприяє активній діяльності держави на страховому ринку, забезпечує
гарантованість реалізації економічного інтересу страхувача у юридич-
но-страховому захисті.
Контрольні питання
1. Назвіть методи державного регулювання інвестиційної діяльності.
2. Охарактеризуйте важелі державного впливу на інвестиційне сере-
довище.
3. Перелічіть основні функції управління інвестиційною діяльністю.
4. Які фактори впливають на вибір інвестиційної стратегії?
5. Як формується інвестиційна стратегія?




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ...


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

www.seotexts.com

https://seotexts.com

https://bestseller-sales.com