It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Логістика, перевезення

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Логістика, перевезення
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

153. Назвіть види закупівель товарів
Слід зазначити, що досліджуючи ринок та зупинившись на певних конкретних постачальниках, відділ закупівель повинен визначити потреби під-ва та фірми в конкретних поставках. Визначення потреб відбувається на основі замовлень, тобто на основі стратегії управління запасами. Потреби визначають на основі виявлення товарів та послуг за їх якістю, кількістю, певними методами. Але також слід занти і самі види даних товарів. Так, в західних країнах, куплена фірмами продукція виробничого призначення класифікується за видами заготовленого товару та способами їх закупки. Зі всього багатоманіття традиційно виділяють наступні види товарів: сировина та основні матеріали, паливо, комплектуючі та устаткування (обладнання). В свою чергу, кожні з даних видів товарів, можуть поділятися на товари відповідно до терміну зберігання (матеріали швидко псуються чи навпаки, довгого зберігання), відповідно до способів споживання (матеріали разового та постійного споживання), , інше. Такий розподіл обумовлюється приблизно однаковою вартістю, умовами зберігання та використання окремих видів даних товарів.

156. Розробка планів закупівель
Заготівельна логістика, будучи першою логістичною підсистемою, здійснює рух сировини, матеріалів, комплектуючих і запасних частин з ринку закупівель до складів підприємства. Для її ефективного функціонування необхідно скласти план закупівель, який забезпечував би узгодженість дій усіх відділів і відповідальних осіб підприємства у вирішенні таких завдань:
-визначення потреби, розрахунок кількості матеріалів, що замовляються;
-узгодження ціни і підписання договору;
-визначення методу закупівель;
-встановлення нагляду за кількістю, якістю та термінами поставок;
-організація розміщення товарів на складі.
Якісне планування та інформаційне обслуговування заготівельної логістики вирішує також завдання урівноваження протиріччя між необхідністю безперервного забезпечення виробництва і мінімізацією складських запасів.
В процесі планування закупівель необхідно визначити :
1) матеріали, що потрібні;
2) кількість матеріалів, що буде потрібна для виробництва продукту;
3) час, коли виникне потреба в продукті;
4) можливості постачальників, що пропонують продукцію до продажу;
5) площі складських приміщень;
6) витрати на закупівлі;
7) можливості організації виробництва деяких деталей на своєму підприємстві.
Існує багато методик визначення кількості матеріалів, що необхідна для виробництва продукції, та періодичності її одержання від постачальників. Усі методики вимагають інформації про те, як використовувалися аналогічні матеріали в минулому.

157. Методи визначення потреби в закупівлях
В Л є 3 методи визначення потреби в закупівлі:
1-детермінований, коли відомиий обсяг вир-ва, норма витрат, термін виготовлення прод-ії (метод прямого розрах-ку
2-еврістичний-базується на мат-стат розрах-ах
3-схоластичний,-потреба визнач-ся на осн досвіду робітників. вибір того чи іншого методу зал-ть від профілю фірми, можливостей замовника, типу вироба, .
Але ще можна додати ,що деякі науковці, визначаючи потреби спираються на виявлення товарів та послуг за їх якість, кількістю в основному 2 методами: шляхом визначення потреб на основі замовлень та планомірного визначення потребна основі витрат. Перший метод, наприклад, в машинобудуванні відбувається розкладу специфікацій на відокремлені комплектуючі приймаючи до уваги вже налічені складські запаси. Первинні потреби тут- потреби в готових товарах, а вторинні- в зв’язках, за доп яких комплектуються певні товари чи матеріали, та сировина. Другий метод- прогнозуємо потреба в даному випадку визначається за допом простіх розрахунках. Або ще є інтуїтивний метод, який викор тоді коли витрати не залежать від сезонних коливань на не відчувають впливу зовнішніх факторів.

158. Що визначають в процесі розробки планів закупівель
Відмітимо, що логістика закупівель є першою логістичною підсистемою, яка представляє собою процес руху сировини, матеріалів, комплектуючих,та запасних частинок з ринку закупівель до складів вир-ка. Для ефективного функціонування логістики закупівель необхідно знати, які саме матеріали необхідні для виробництва продукту, сформувати план закупівель, який забезпечить узгодженість дій всіх відділів під-ва по рішенню слідуючих завдань поставок: аналіз та визначення потреб, розрахунок кількості замовлених матеріалів.;визначення методу закупівель: узгодженіст ціни ті заключення договорів; встановлення контролю за кількістю, термінами поставок; організація розмішення товарів складів.
В процесі розробки планів закупівель визначають
1- потрібні матеріали. 2-к-ть матеріалів, необхідних для вир процесу.3-час, коли виникає потреба в матер-ах. 4-можливості постач-ів, що пропонують продукт до продажу. 5-площі складських приміщень.6-витрати на закупівлю. 7) можливості організації виробництва деяких деталей на своєму підприємстві.

159. Як здійснюється вибір постачальників продукції
Потреби вир лінії переводяться у замовлення. Агент із закупівлі добирає постачальників, що задовольняють фірму за такими параметрами: ціни, швидкість доставки, якість продукції, гарантії . Виз-ся ступінь надійності постачальника=(потреби, що були задоволені/заг об’єм потреб)*100%.
Слід зазначити, що є 2 основних критерія до вибору постачальника: 1.вартість продукція та послуг 2. якість обслуговування. Поміж основних цих критеріїв існують такі інші: віддаленість постачальника від споживача, терміни виконання поточних та термінових замовлень, наявність у постачальника резервних потужностей, психологічний клімат в трудовому колективі постачальника, ризик певних ситуацій у постачальника. Можливість постачальника забезпечити поставку запасних матеріалів протягом усього терміну дії поставленого товару, кредитоспроможність та фінансове становище постачальника, інше.
При виборі постачальника слід мати на увазі, що перш за все потрібно скласти специфікацію на постачальника, тобто визначити, якими можуть бути витрати при закупівлі, якість товару, що постачається, порядок постачань, обсяги виробництва постачальника, місце його знаходження. По-друге, виходячи з вимог до постачальника, варто вилучити тих, хто не задовольняє одному чи кільком вказаним критеріям, врешті, щоб у переліку залишилася обмежена кількість постачальників.
Необхідно, щоб рівень оцінки постачальників відповідав важливості рішення. При цьому використовують відомості про їх діяльність з ділової преси, а також з бесід з підлеглими, з котрими вдається поспілкуватися, з контактів з клієнтами, котрих постачальники забезпечують. Важливо обрати найбільш суттєвий показник для оцінювання. Це може бути ціна, якість, витрати на доставку тощо. Вибір постачальника може здійснюватись через конкурсні торги чи письмові переговори між постачальниками та споживачами. Поширеною формою пошуку потенційних постачальників є конкурсні торги (тендери). Вони проводяться у разі, коли передбачається налагодження довгострокових зв’язків між постачальником та споживачем, і вигідні обом сторонам угоди. Постачальник одержує чітку уяву про умови роботи зі споживачем.Іншими критеріями, що впливають на вибір постачальника, є його знаходження на далекій відстані від споживача, термін виконання замовлень, наявність у постачальника резервних потужностей, його кредитоспроможність, фінансовий стан тощо.

160. Назвіть основні етапи вкористання логістики в виробництві
Выделяют 4 основных этапа: 1) составляется месячный план поставок по дням месяца на основе коммерческого соглашения; 2) устанавливаются сроки выпуска товара для синхронизации процесса на стыке сбыта и производства. Сбытовая служба должна подавать в производственные отделы информацию о договоре по срокам отгрузки, о нормативных сроках нахождения продукции на сбытовом складе для ее упаковки, маркировки, комплектации. 3) определение протяженности производственных циклов. 4) разрабатываются оперативные календарные планы по сырью и материалам.
З початку 70-х років у Японії, а потім і в інших країнах набула поширення система «Канбан», що є механізмом організації безперервного виробничого потоку, здатного до гнучкої перебудови, який функціонує практично за умов відсутності страхових запасів. Традиційна концепція організації виробництва виходить з того, що для запобігання простоїв та для організації безперервного потоку необхідно створити страховий запас. Японська концепція базується на практично повній відмові від страхових запасів. Згідно із системою «Канбан» на відміну від традиційного підходу виробник не має завершеного плану та графіка, він жорстко пов’язаний не загальним планом, а конкретним замовленням цеху (споживача) й оптимізує свою роботу не загалом, а в межах цього замовлення. Конкретні графіки роботи на декаду і місяць відсутні. За технологічним ланцюжком кожний має знати, що він буде виробляти тільки тоді, коли картка «Канбан» з його продукцією відкріплена від інформації контейнера на складі, тобто коли продукцію вже відправлено на наступну обробку.
МРП (Materials requirements planning) належить до систем «підштовхуючого» типу. У «підштовхуючій» системі формується перелік матеріалів, необхідних для виробництва певної кількості готової продукції відповідно до прогнозу ринкової кон’юнктури. Після цього постачальник формує замовлення. Теоретично в системі «підштовхуючого» типу неминуче формування поточних та страхових запасів, рівень яких, як свідчить досвід, може значно перевищувати рівень відповідних запасів при роботі за умов «тяглової» системи. Однак в умовах багатономенклатурного виробництва формування таких запасів виправдано. Система МРП (деякі автори називають її МРП-1) досить поширена у США, де у середині 80-х років її використовували чи передбачали використовувати більшість фірм з обсягом продаж понад 15 млн доларів на рік. МРП — планування потреби в матеріалах розробляють для використання на виробничих підприємствах, коли підприємство має дикретний характер виробництва (збірки на замовлення, виготовлення на замовлення, виготовлення на склад, серійне виробництво). Тобто, коли для вироблюваної продукції мають значення відомості про матеріал і вид виробу, то використання МРП-системи є логічним та до-
цільним. Ці системи дуже рідко використовують у сервісних, транспортних, торговельних та інших організаціях невиробничого профілю.
МРП-системи базуються на плануванні потреб у матеріалах для оптимальної організації виробництва і мають своєю метою створення оптимальних умов реалізації виробничого плану випуску продукції.
У 80-ті роки в США та інших країнах набула широкого використання система МРП-2, яку ряд американських фахівців розглядає як друге покоління системи МРП, що не обмежується завданням управління матеріально-технічним забезпеченням. Покоління систем у даному разі відрізняються одне від одного не лише своїм технологічним рівнем, як це властиво, наприклад, поколінням обчислювальної техніки, а й за гнучкістю управління та номенклатурою функцій. Система МРП-2 включає функції МРП (визначення потреби у матеріалах), а також функції управління технологічними процесами.
У США та інших розвинутих країнах з 80-х років використовується нова логістична система ОПТ (Optimized Production Technology) — оптимізована виробнича технологія. У цій системі, розробленій ізраїльськими та американськими вченими, на якісно новій основі набули подальшого розвитку ідеї, закладені у поширених логістичних системах «Канбан» та МРП. Основним принципом системи ОПТ є виявлення «вузьких» місць на виробництві або, за термінологією її творців, — критичних ресурсів. Як критичні ресурси можуть виступати, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини і устаткування, технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів, що дістали назву некритичних, практично не позначається на розвитку системи. Творці системи ОПТ стверджують, що втрати критичних ресурсів негативно впливають на виробництво в цілому, тоді як економія некритичних ресурсів не приносить реальної користі виробництву з точки зору кінцевих результатів. Для кожного виробництва існує в середньому п’ять критичних ресурсів.

161.Характеристика технологічного процеса транспорта
Для того щоб реалізувати основоположний принцип логістики — доставку вантажів «точно у строк», згідно з яким надається перевага споживачу і створюється високоефективна система, має бути розроблений і здійснений єдиний технологічний процес усієї виробничо-транспортної системи на основі інтеграції виробництва, транспортування та споживання. Це не той єдиний технологічний процес, що замикається на під’їзних шляхах на станціях прилягання чи в кращому разі на транспортних вузлах, це є комплексною технологією, у межах якої, керуючись системним підходом, здійснюється чітка взаємодія усіх елементів логістичної системи. Технологічні процеси логістичного ланцюжка, залежно від значимості вантажу, виду транспорту та його тоннажності, системи і характеру виробничого об’єкта мають характерні особливості. Розрізняють масові, дрібнопартійні, контейнерні партії. Деякі ідеї логістики використовуються у транспортно-експедиційному обслуговуванні при масових перевезеннях вантажів технологічними (кільцевими) маршрутами, а також у єдиних технологічних процесах станцій та під’їзних шляхів, що прилягають до підприємств.
Технологічний процес в логістиці визначається техніко-організаційними вимогами: транспортні вимоги, які обумовлюють оптимальність видів та типів тр-них засобів, рід і характер вантажів, що перевозяться, їх кількість і протяжність перевезень, використання прогресивних засобів перевезень вантажів пакетами, контейнерами, на піддонах і виходячи з цього, застосування комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робоіт, що забезпечують мін.кількість перевантажень і зберігання кількості та якості матеріалів, що перевозяться, синхронність виробничих ритмів, пов”заних із забезпеченням цехів сировиною та матеріалами.

162. Характеристика технологічного процесу складського господарства
Тех процес – сук-ть послідовно викон робіт та операцій разом з методами, тех-кою та умовами їх виконання, які забез безперервність та ритм-ть тех-ій осн вир-ва.
Принципи організації складських робіт містять такі положення: 1) складські операції мають виконуватися у скорочений час з мінімальними витратами; 2) кожна операція має виконуватися на максимально стислому просторі, який не стримує швидкості та якості її виконання з яко-мога повним використанням складських площ; 3) операції мають виконуватися у суворій послідовності, що забезпечує планомірний рух оперативного процесу в цілому та своєчасний перехід від однієї операції до іншої; 4) операції мають здійснюватися з використанням найсучаснішого обладнання та засобів механізації та автоматизації; 5) операції мають бути пов’язаними з мінімальними втратами матеріалів при їх складуванні та переробці і не повинні призводити до погіршення якості продукції; 6) раціональна організація технологічного процесу має сприяти зниженню рівня складських витрат й підвищенню якості роботи підприємства в цілому.
З метою налагодження ефективної роботи складського господарства необхідно ознайомитися з будівельними характе-ристиками складських споруд, проаналізувати періодичність, обсяг постачань й відвантаження матеріалів. Важливе значення має розробка технологічних схем постачання вантажів, яка відбиває послідовність вантажно-розвантажувальних, транспортних та складських операцій. Потрібним є і розрахунок розміру складських площ, необхідної кількості піднімально-транспорт-ного та складського обладнання, їх оптимальний добір, а також добір типорозмірів та розрахунок необхідної кількості складської тари й чисельності складських робітників.

163. Особливості технологічного процесу логістики
Технологічний процес є сукупністю послідовно виконуваних робіт та операцій разом з методами, технікою та умовами їх виконання, які забезпечують безперервність і ритмічність технології основного виробництва. Єдиний технологічний процес в логістиці визначається певними техніко-організаційними вимогами. До них, зокрема, належать:
1)Транспортні вимоги, які обумовлюють оптимальність видів та типів транспортних засобів, відповідність роду та характеру вантажів, що перевозяться, їх кількості та протяжність перевезень, використання прогресивних засобів перевезень вантажів пакетами, контейнерами, на піддонах і, виходячи з цього, застосування комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, що забезпечують мінімальну кількість перевантажень і зберігання кількості та якості матеріалів, що перевозяться, синхронність виробничих ритмів, пов’язаних із забезпеченням цехів сировиною та матеріалами.
2)Складські вимоги передбачають спрощення й здешевлення складських операцій за рахунок ефективного використання складських площ, обладнання та робочої сили. Успішне використання усіх складських операцій потребує не тільки високої організації складського господарства, а й раціонального налагодження технологічного процесу.

164. Основна мета управління матеріальним потоком
Матеріальний поток – взаємозв'язки всіх процесів і операцій, пов”язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального вир-ва на пром. під-вах, в цехах та виробничих дільницях.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines