It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 7
Гостей: 7
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Бібліотека - Право - Конкурентне право України

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - Право - Конкурентне право України
2 3 4

Конкурентне право України
Навчальний посібник / Валітов С. С. - К.: Юрінком Інтер, 2006.- 432 c.
У книзі розглянуто систему правового захисту економічної конкуренції в Україні. Висвітлюються склад конкурентного законодавства, правове становище антимонопольних органів, структура ринку і становище конкуренції на ньому, заборонені види монополістичної діяльності, концентрація суб'єктів господарювання, а також організація контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.
Для студентів та викладачів вищих економічних і юридичних навчальних закладів, підприємців, службовців органів влади та управління.
Передмова

Прийняті скорочення

Розділ 1. СИСТЕМА КОНКУРЕНТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
1. Предмет і завдання курсу

2. Склад конкурентного законодавства

3. Еволюція конкурентного законодавства

4. Основні поняття конкурентного права

Розділ 2. ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ
1. Завдання і принципи діяльності

2. Повноваження Антимонопольного комітету України

3. Система антимонопольных органів

4. Статус державного уповноваженого і голови територіального відділення Антимонопольного комітету України

5. Правові основи реалізації повноважень Антимонопольного комітету України

Розділ 3. МОНОПОЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ СУБ´ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА РИНКУ

Передмова

Україна йде дорогою формування ринкової економіки. Центральне місце в розпочатих економічних реформах посідає створення ринкового механізму і його основної ланки —конкуренції. Після ухвалення Верховною Радою України в 1992 р.
Закону України «Про обмеження монополізму і недопущенні недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» в нашій державі розпочався перший етап формування конкурентного законодавства, яке багато вчених і практиків без перебільшення вважають малою конституцією ринкової економіки.
Другий етап формування конкурентного законодавства почався зі вступом у дію в 2002 р. Закону України «Про захист економічної конкуренції», який не лише посилив захист конкуренції в державі, а й максимально наблизив наше конкурентне право до права європейських держав і Європейського Співтовариства в цілому.
Конкуренція — складна економічна категорія. Не менш складним є конкурентне право, яке всіма правовими засобами покликане забезпечити захист і розвиток конкуренції в державі.
Саме конкурентне законодавство встановлює правила поведінки підприємців на ринку, захищає суб´єктів господарювання від заборонених видів монополістичної діяльності і антиконкурентних дій органів влади і місцевого самоврядування.
Більшість вчених сьогодні впевнені у необхідності розвитку конкурентних відносин, проте один із парадоксів полягає у відсутності ясного і цілісного трактування конкуренції, розуміння її специфічних особливостей і закономірностей. Підтвердженням цьому слугує ухвалення різного роду рішень на всіх рівнях від органів місцевого самоврядування до уряду, внаслідок яких спотворюються умови господарювання в змагальності, ущемлюється або усувається конкуренція.
Конкуренція може бути ослаблена в результаті непродуманих заходів державної економічної політики, а ринкова влада окремих суб´єктів господарювання посилена різними методами втручання в економіку. Тому правове регулювання конкуренції передбачає широку участь антимонопольних органів спільно зі всіма органами виконавчої влади у виробленні ефективної економічної політики держави щодо формування конкурентної структури ринку, розвитку підприємництва.
Специфічні проблеми правового регулювання виникають у сфері діяльності природних монополій, які зумовлюють стан багатьох галузей економіки і громадян країни. При цьому головне завдання антимонопольних органів — через контроль за регулюванням цін (тарифів) на товари, які виробля-ються природними монополіями, не допустити диктату монопольних утворень і обмеження інтересів споживачів.
Важливі завдання стоять перед антимонопольними органами і в сфері зняття адміністративних бар´єрів, які встановлюють органи влади і місцевого самоврядування на шляху розвитку приватного бізнесу, припинення зловживань при здійсненні ними контрольних функцій.
Все це диктує необхідність всебічного дослідження зазначених проблем і підготовки фахівців у сфері конкурентного права України. З цією метою і написаний даний навчальний посібник.
Автор поставив собі за мету не лише систематизувати весь масив конкурентного права, а й, використовуючи свій досвід роботи в антимонопольних органах із моменту їх створення, продемонструвати приклади аналізу товарних ринків, розгляді конкретних справ і заяв з різних видів порушень конкурентного законодавства, судову і адміністративну практику. Всі вони органічно пов´язані з темами курсу «Конкурентне право України». Крім того, написанню книги сприяв досвід читання автором лекцій з даного курсу на економічному і економіко-правовому факультетах Донецького національного університету.
Автор висловлює глибоку вдячність колегам по роботі, які своїми цінними зауваженнями допомогли підготувати цю книгу.
Прийняті скорочення

Антимонопольний комітет України — АМКУ;
Обласне (міське) територіальне відділення Антимонопольного комітету України — відділення комітету;
Закон України «Про захист економічної конкуренції» — Закон про захист економічної конкуренції;
Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» — Закон про обмеження монополізму;
Закон України «Про природні монополії» — Закон про природні монополії;
Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про Положення про порядок проведення перевірок дотримання законодавства про захист економічної конкуренції» — Положення про перевірки;
Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства» — Правила розгляду справ;
Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Положення про порядок подання заяв в Антимонопольний комітет України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб´єктів господарювання» — Положення про концентрацію;
Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Положення про порядок подання заяв органам Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб´єктів господарювання» — Положення про узгоджені дії;
Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження типових вимог до узгоджених дій суб´єктів господарювання для загального звільнення від попереднього отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб´єктів господарювання» — Типові вимоги до узгоджених дій;
Наказ Антимонопольного комітету України від 25 лютого 2005 р. № 13 «Про затвердження Положення про складання і ведення переліків суб´єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на товарних ринках» — Положення про перелік монополістів;
Розпорядження Антимонопольного комітету України від 27 січня 2004 р. № 24-р «Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацій щодо визначення основних типів товарних ринків» — Рекомендації щодо основних типів ринків;
Розпорядження Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 р. № 49-р «Про затвердження Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб´єктів господарювання на ринку» — Методика визначення монопольного становища;
Промислово-фінансові групи — ПФГ;
Техніко-економічне обгрунтування — ТЕО;
Методичні рекомендації щодо визначення монопольного ціноутворення, затверджені наказом Антимонопольного комітету України від 13.02.2002 г. № 9 — Рекомендації щодо монопольного ціноутворення;
Кодекс України про адміністративні правопорушення — КпАП;
Національна комісія з регулювання електроенергетики України — НКРЕ;
Національна комісія з регулювання зв´язку України — НКРЗ.
1. Предмет і завдання курсу

Один із основоположних принципів ринкової економіки — це вільна конкуренція товаровиробників.
Термін «конкуренція» (competition, concurrence) походить від латинського слова «concurentia» (від concurrere) — стикатися.
Конкуренція виникла одночасно з товарним виробництвом, проте лише при капіталізмі вона перетворилася на головний важіль ринкового регулювання суспільного виробництва. До середини XIX ст. одержав широкий розвиток ринок з вільною конкуренцією, який не регулюється державою. Такий ринок впливав на товаровиробників виключно через механізм попиту і пропозиції і коливання цін, постійно примушуючи зважати на вимоги споживачів, покращувати якість, підвищувати продуктивність праці, розширювати виробництво, знижувати витрати.
Конкуренція є змагальністю господарюючих суб´єктів, коли їх спільні дії ефективно обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови обігу товарів на даному ринку і стимулюють виробництво тих товарів, які потрібні споживачеві. Конкуренція — це економічна боротьба між підприємцями за кращі умови господарювання: за найбільш вигідні умови виробництва і реалізації продукту і отримання максимального доходу. Конкуренція є ефективно діючим механізмом змагання на ринку. Саме дія механізму конкуренції примушує всіх учасників ринкового господарства не зупинятися на досягнутому, а перебувати в постійному пошуку нових можливостей. Конкуренція діє як примусова сила, примушуючи підприємців боротися за збільшення прибутку шляхом пошуку нових форм і методів виробництва, використання новітньої технології, нових способів організації й управління.
Ціллю діяльності суб´єктів господарювання на ринку є реалізація своєї продукції з метою отримання прибутку і задоволення свого попиту. Виробник, випускаючи на ринок новий вид товару вищої якості, встановлює підвищену ціну і стимулює інших виробників удосконалювати своє вироб-ництво, випускати товар вищої якості. При цьому ціни знижуються. При насиченні ринку вони стабілізуються на певному рівні. Якщо продукція не матиме попиту, то ціни можуть знизитися нижче за собівартість. Ціни несуть інформаційний імпульс від виробника до споживача і навпаки. Через коливання ринкових цін навколо вартості встановлюється рівень цін, при якому спостерігається рівність попиту і пропозиції на товар. Проте в умовах ринку конкуренція збиває рівновагу між попитом і пропозицією і створює нову ринкову ситуацію.
Ринок за допомогою трьох ринкових механізмів — конкуренції, попиту і пропозиції, ціноутворення приводить систему господарства в рух і дає стимули для подальшого розвитку. Ринок залучає господарюючих суб´єктів вступати у конкурентні відносини і постійно підтримувати конкуренцію між собою. Дія ринкового механізму стимулює підприємців безперервно створювати нові продукти.
Наслідком вільної конкурентної боротьби між окремими товаровиробниками в другій половині XIX ст. було створення трестів і монополізація ними окремих товарних ринків. Це привело до необхідності втручання держави в процеси ринкової економіки. Так, вперше в США в 1890 р. з´явилося антитрестове законодавство (Закон Шермана), яке започаткувало формування конкурентного права.
Основне призначення конкурентного права будь-якої держави з ринковою економікою — захищати і підтримувати конкуренцію правовими засобами.
Предмет курсу «Конкурентне право України» складає сукупність законів і інших правових нормативних актів, які регулюють відносини, пов´язані з конкуренцією.
У предмет курсу входить вивчення конкурентного законодавства, що визначає систему антимонопольних органів, їх повноваження, порядок здійснення контролю за дотриманням конкурентного законодавства; правила поведінки суб´єктів господарювання на ринку, заборонені види анти-конкурентних узгоджених дій і монополістичної діяльності; товарні і територіальні межі ринку, а також монопольне становище суб´єктів господарювання на нім; відповідальність за порушення конкурентного законодавства, застосування адміністративного і судового порядку захисту конкуренції.
Предметом вивчення курсу є також організація контролю за: економічною концентрацією і попередженням монополізації товарних ринків; забороною антиконкурентних дій органів влади, управління і контролю; типовими вимогами до узгоджених дій суб´єктів господарювання; обмежу-вальною і дискримінаційною діяльністю суб´єктів господарювання і об´єднань.
Прийняття в державі великої кількості нормативно-правових актів, які регулюють відносини конкуренції, привело до утворення нової галузі законодавства — конкурентного права.
Конкурентне законодавство регулює відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління і контролю з суб´єктами господарювання; суб´єктів господарювання з іншими суб´єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними і фізичними особами у зв´язку з економічною конкуренцією.
Основне завдання курсу — сформувати у студентів теоретичне розуміння суті конкурентних правовідносин, що складаються в ринковій економіці, і вивчити практичне застосування конкурентного законодавства в Україні.
Відносини, пов´язані з процесами конкуренції, є однією з найбільш спірних сфер правового регулювання. Законодавчі акти про конкуренцію є достатньо складними, містять непрості юридичні і економічні поняття, що вимагає спеціальної підготовки фахівців у сфері їх застосування, навчання розуміти і застосовувати нові правові поняття й інститути.
Запровадження нового курсу обумовлене ще й тим, що застосування конкурентного права як частини господарського права особливо тісно зв´язано з розумінням процесів, які відбуваються в українській економіці, що реформується.
2. Склад конкурентного законодавства

Формування ринку і ринкових відносин зумовило об´єктивну необхідність у законодавстві, що забезпечує нормальну поведінку суб´єктів господарювання на нім.
Концептуально це знайшло своє відображення в ст. 42 Конституції України, яка визначила, що «держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом».
Нове законодавство, що регулює поведінку на ринку його учасників, почало створюватися з прийняттям у 1992 р. Закону України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» . У 1993 р. був прийнятий Закон України «Про Антимонопольний комітет України», яким визначено орган, що здійснює контроль за дотриманням суб´єктами господарювання норм конкурентного законодавства, позначено його права і компетенція. З прийняттям у 1996 р. Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначаються правові норми захисту господарюючих суб´єктів і споживачів від недобросовісної конкуренції, які за своїм характером не є антимонопольними.
У 2000 р. вводиться в дію Закон України «Про природні монополії», що регулює відносини у сферах діяльності, в яких конкуренція неефективна, і містить норми прямого втручання в діяльність суб´єктів природної монополії.
Указані закони є спеціальними, оскільки повністю присвячені конкуренції.
Серед інших законів України потрібно виділити ті, які включають окремі норми антимонопольного і конкурентного законодавства: «Про ціни і ціноутворення», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про транспорт», «Про зв´язок», «Про електроенергетику» таін.
Так, у ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» була закладена норма, відповідно до якої в сферах дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування і дотримання вимог антимонопольного законодавства.
Відповідно до Закону України «Про підприємництво», « держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від прояву недобросовісної конкуренції і монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності».
Згідно з ст. З Закону України «Про підприємства в Україні» передбачено, що «рішення про створення об´єднання (установчий договір) і статут цього об´єднання узгоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному чинним законодавством», а в ст. 5 визначено, що «рішення про створення підприємства у випадках, передбачених чинним законодавством, приймається за узгодженням з Антимонопольним комітетом».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства. Статтею 20 цього ж закону передбачені антимонопольні заходи в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
У статті 1 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що «придбання господарським товариством часток (акцій), активів інших господарських товариств повинно здійснюватися з дотриманням вимог антимонопольного законодавства», а відповідно до ст. 4 «установчі документи товариств у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджують з Антимонопольним комітетом України».
Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок» (ст. 38) передбачено, що Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства при обігу цінних паперів.
Низкою галузевих законодавчих актів визначено антимонопольні вимоги. Так, ст. 12 Закону України «Про зв´язок» містить норми, відповідно до яких захист прав споживачів на послуги поштового і електричного зв´язку гарантованої якості, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються даним законом, законами України «Про захист прав споживачів» і «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності». Крім того, ст. 15 цього ж закону визначено антимонопольні правила: забороняється надання виключних прав на ведення будь-якого виду діяльності в галузі зв´язку для підприємств, об´єднань, установ, організацій усіх форм власності, крім діяльності, пов´язаної із захистом інтересів держави, із забезпеченням національної безпеки і оборони.
Послуги електронного зв´язку можуть надаватися підприємствами поштового зв´язку всіх форм власності на договірній основі.
Законом України «Про транспорт» була введена норма, відповідно до якої ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту запроваджується з метою обмеження монополізму і розвитку конкуренції, створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту.
Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. передбачав захист від недобросовісної порівняльної реклами.
Нині антимонопольні і конкурентні норми наявні в 59 законах України і близько 600 нормативно-правових актах.
Сукупність згаданих законів і різного рівня нормативних актів, що їх розвивають, складає конкурентне законодавство України.
3. Еволюція конкурентного законодавства

Верховна Рада України 11 січня 2001 р. прийняла Закон України «Про захист економічної конкуренції», який набув чинності з 1 березня 2002 р.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» був розроблений відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1995 р. № 1036 «Про стан реалізації антимонопольної політики» з метою виконання Плану заходів, спрямованих на демонополізацію економіки і розвиток конкуренції в 1996 р., затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. № 34-р і доручення Прем´єр-міністра України від 3 жовтня 1996 р. № 18903/3 до постанови Верховної Ради України від 19 вересня 1996 р. № 337/96-ВР «Про звіт Антимоно-польного комітету України за 1995 рік».
Розроблення даного Закону було спричинено необхідністю не тільки вдосконалення антимонопольного законодавства. Закон усуває проблеми в правилах конкуренції і таким чином повинен забезпечувати ефективне державне регулювання. Одним із основних завдань, поставлених перед Законом, є створення необхідного правового механізму для забезпечення гармонізації конкурентної і промислової політики. При цьому Закон, на відміну від чинного законодавства, орієнтується на дотримання національних інтересів, що є вищим критерієм при ухваленні державними органами рішень. Зокрема, щодо створення монопольних утворень, коли це необхідно, наприклад для підвищення рівня обороноздатності, національної безпеки, інновацій, розвитку високотехнологічних або наукомістких виробництв. Тому будь-яке рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України або Антимонопольним комітетом України відповідно до цього Закону, не може суперечити національним інтересам.
Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності», прийнятий у 1992 p., коли ще не був створений Антимонопольний комітет України, не забезпечував можливості повного захисту підприємців від проявів монополізму і неправомірних обмежень конкуренції. Досвід, одержаний за роки діяльності Антимонопольного комітету України внаслідок застосування даного Закону, свідчив про необхідність внесення до нього значних змін і доповнень, які нерідко грунтуються на концептуально інших підходах. Крім того, ефективне регулювання правовідносин, пов'язаних, зокрема, з економічною концентрацією, процесом розгляду справ про захист економічної конкуренції, можливе лише нормами закону, тоді як за даним Законом ці відносини регулювалися підзаконними нормативно-правовими актами.
Із набуттям чинності Законом України «Про захист економічної конкуренції» втратив силу Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» і ще низка нормативно-правових актів. Законодавство України про захист економічної конкуренції почало формуватися на базі самого Закону України «Про захист економічної конкуренції», законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих за-конів.
Робота над розробленням проекту закону була почата в 1996 р. Проект Закону України «Про захист економічної конкуренції» підготовлено Антимонопольним комітетом України за участю суддів Верховного суду України, Вищого арбітражного суду України, фахівців Кабінету Міністрів України, вітчизняних і зарубіжних учених і експертів.
При написанні проекту було враховано семирічний досвід практичної діяльності по застосуванню антимонопольного законодавства України як Антимонопольним комітетом України, так і арбітражними судами і судами загальної юрисдикції.
Розробленню закону передував розгляд значної кількості законів країн Східної, Центральної і Західної Європи, законодавства країн — членів СНД. Розробниками був вивчений більш ніж сторічний досвід застосування антитрестового законодавства США і п'ятдесятирічний досвід Німеччини. Крім того, при підготовці закону було проаналізовано законодавство ЄС у сфері захисту конкуренції і практику його застосування Четвертим генеральним директоратом і судами ЄС.
Публічність розроблення законопроекту забезпечувалася шляхом залучення до його обговорення значної кількості провідних юристів, економістів і фахівців окремих галузей народного господарства, фахівців з питань діяльності фінансових ринків. Проект обговорювався на засіданнях круглого столу, організованого на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, міжнародних конференцій з питань конкурентної політики, що проходили в місті Києві в 1997 і 2000 роках, і спільному семінарі керівників органів Антимонопольного комітету України і суддів.

2 3 4
-->

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

обращайтесь www.a-diploms.com

источник www.a-diploms.com