It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 17
Гостей: 17
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Законодавчі акти, нормативні документи - Цивільний кодекс Української РСР

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Законодавчі акти, нормативні документи - Цивільний кодекс Української РСР
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Стаття 405. Прийняття комітентом виконаного за його дорученням

Комітент зобов'язаний:

1) прийняти від комісіонера все виконане за дорученням;

2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і сповістити останнього без зволікання про виявлені в цьому майні недоліки;

3) звільнити комісіонера від зобов'язань, взятих ним на себе по виконанню доручення перед третьою особою.

Стаття 406. Комісійна винагорода

По виконанні доручення комісіонер вправі одержати від комітента винагороду. Якщо комісіонер прийняв на себе поруку за виконання угоди третьою особою (стаття 402 цього Кодексу), то за цю поруку комісіонер одержує від комітента окрему винагороду.

Розмір комісійної винагороди, а також винагороди за делькредере визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом.

По всіх комісійних договорах, за винятком договорів комісії по зовнішній торгівлі, забороняється визначення комісійної винагороди і винагороди за делькредере у вигляді різниці або певної частини різниці між призначеною комітентом ціною і тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер укладе угоду.

Стаття 407. Відшкодування витрат по виконанню доручення

Комітент зобов'язаний, крім сплати комісійної винагороди, а у відповідних випадках і винагороди за делькредере, відшкодувати комісіонерові витрачені ним по виконанню доручення суми.

Комісіонер не має права на відшкодування витрат по зберіганню майна комітента, яке знаходиться у нього, якщо у законі або договорі не встановлено інше.

Всі витрати по доставці сільськогосподарських продуктів, що здаються на комісію, до зазначеного у договорі місця їх продажу відносяться за рахунок комітента, якщо у договорі не передбачено інше.

Стаття 408. Утримання комісіонером належних йому сум

Комісіонер вправі утримати належні йому за договором комісії суми з усіх сум, що надійшли до нього за рахунок комітента.

Стаття 409. Виконання доручення комісіонером після смерті комітента або припинення юридичної особи - комітента

В разі смерті комітента, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, а також в разі припинення юридичної особи, яка виступає як комітент, комісіонер зобов'язаний продовжувати виконання даного йому доручення до того часу, поки від правонаступників або представників комітента не надійдуть відповідні вказівки.

Стаття 410. Відмова комісіонера від виконання доручення

Комісіонер не вправі, якщо інше не передбачено договором, відмовитись від виконання прийнятого доручення, за винятком випадків, коли це викликано неможливістю виконання доручення або порушенням комітентом договору комісії.

Комісіонер зобов'язаний письмово повідомити комітента про свою відмову. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двох тижнів з дня одержання комітентом повідомлення комісіонера про відмову від виконання доручення.

Якщо комісіонер відмовиться від виконання прийнятого доручення внаслідок порушення договору комісії комітентом, він вправі одержати як відшкодування понесених витрат, так і комісійну винагороду.

Стаття 411. Розпорядження майном комітента після відмови комісіонера від виконання доручення

Комітент, повідомлений про відмову комісіонера виконати доручення, зобов'язаний протягом місяця з дня одержання відмови розпорядитися майном, що є у комісіонера.

Той же обов'язок лежить на комітентові і в разі скасування ним даного комісіонерові доручення (стаття 412 цього Кодексу).

Якщо комітент у зазначений строк не розпорядиться майном, яке знаходиться у комісіонера, комісіонер вправі здати це майно на зберігання за рахунок комітента або, з метою покриття своїх вимог до комітента, продати це майно за можливо більш вигідною для комітента ціною.

Стаття 412. Скасування доручення комітентом

Якщо комітент скасує дане ним комісіонерові доручення в цілому або в частині до укладення комісіонером відповідних угод з третіми особами, то він зобов'язаний сплатити комісіонерові комісійну винагороду за укладені ним до скасування доручення угоди, а також відшкодувати комісіонерові понесені ним до скасування доручення витрати.

Громадянин вправі в будь-який час зажадати повернення зданої ним комісійному магазинові для продажу і ще не проданої речі, відшкодувавши за встановленими ставками витрати по зберіганню речі.

Глава 36
СХОВ

Стаття 413. Договір схову

За договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язується зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно в цілості.

В договорі схову між соціалістичними організаціями може бути також передбачений обов'язок охоронця прийняти на схов майно, яке буде передано йому другою стороною.

Договір схову вважається безоплатним, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 414. Форма договору схову

Договір схову, в якому хоча б однією стороною є громадянин, повинен бути укладений у письмовій формі (стаття 46 цього Кодексу), якщо вартість переданого на схов майна перевищує 100 карбованців, за винятком здачі речей на короткострокове зберігання в гардероби установ, театрів, їдалень тощо з видачею охоронцем номера або жетона.

В разі спору про тотожність речей, прийнятих на схов, і речей, які повертає охоронець, допускаються показання свідків.

Передача на схов майна під час надзвичайних обставин (пожежа, повідь тощо) може доводитися показаннями свідків, незалежно від вартості зданого на схов майна.

Стаття 415. Припинення договору схову за вимогою однієї з сторін

Особа, що здала майно на схов, вправі в будь-який час зажадати його від охоронця, а охоронець зобов'язаний повернути майно на першу вимогу особи, що здала його на зберігання, незалежно від строку схову.

Якщо майно здано на схов до вимоги або без зазначення строку, охоронець вправі у будь-який час відмовитись від договору, але зобов'язаний надати особі, що здала майно на схов, достатній за даних умов строк для його одержання.

Стаття 416. Обов'язки охоронця

Охоронець зобов'язаний вжити всіх заходів, передбачених договором або необхідних для збереження майна.

Охоронець за безоплатним договором схову, укладеним між громадянами, зобов'язаний дбати про передане йому на схов майно, як про своє власне.

Охоронець не вправі користуватися переданим йому на схов майном, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 417. Винагорода і відшкодування витрат охоронцю

Розмір винагороди охоронцю по оплатному договору схову (стаття 413 цього Кодексу) визначається затвердженими в установленому порядку таксами, ставками, тарифами, а при відсутності таких - за згодою сторін.

В разі безоплатного схову той, хто здав майно на схов, зобов'язаний відшкодувати охоронцеві витрати, необхідні для збереження майна.

Стаття 418. Відповідальність охоронця за втрату, нестачу, пошкодження майна

Організація, що здійснює схов в силу своєї діяльності, звільняється від відповідальності за втрату, нестачу і пошкодження майна, викликаних непереборною силою.

Якщо по закінченні строку схову, передбаченого в договорі, або строку, зазначеного охоронцем у порядку статті 415 цього Кодексу, майно не буде взяте назад тим, хто здав його на схов, охоронець надалі відповідає за втрату, нестачу або пошкодження цього майна лише при наявності з його боку умислу або грубої необережності.

Стаття 419. Розмір відповідальності охоронця

Якщо в законі або в договорі не передбачено обов'язку охоронця відшкодувати збитки, завдані втратою, нестачею або пошкодженням майна, охоронець відповідає:

1) за втрату і нестачу майна - в розмірі вартості втраченого майна або майна, якого не вистачає;

2) за пошкодження майна - в розмірі суми, на яку знизилась його вартість.

Якщо при здачі майна на схов була зроблена оцінка цього майна, яка була зазначена у договорі або іншому письмовому документі, виданому охоронцем, відповідальність охоронця обмежується сумою оцінки, коли не доведено, що дійсна вартість пошкодженого, втраченого майна, або майна, якого не вистачає, перевищує цю суму.

Якщо внаслідок пошкодження, за яке охоронець відповідає, якість майна змінилась настільки, що воно не може бути використане за первісним призначенням, особа, яка здала майно на схов, вправі від нього відмовитись.

Стаття 420. Відповідальність за збереження майна в готелях, гуртожитках тощо

Готелі, будинки відпочинку, санаторії, гуртожитки і тому подібні організації відповідають за збереження майна громадян, яке знаходиться у відведених їм приміщеннях, хоч би це майно, крім грошей і дорогоцінностей, не було особо здано на збереження цим організаціям.

Стаття 421. Наслідки порушення зворотного одержання майна

Особа, яка здала на схов майно, зобов'язана після закінчення строку, зазначеного в договорі, або строку, зазначеного охоронцем (стаття 415 цього Кодексу), взяти назад здане нею на схов майно.

При ухиленні того, хто здав на схов майно, від зворотного одержання цього майна охоронець, якщо таким є громадянин, вправі вимагати по суду продажу цього майна в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР для виконання судових рішень. Якщо охоронцем є державна, кооперативна або інша громадська організація, то продаж невитребуваного майна провадиться в порядку, передбаченому в її статуті (положенні).

Суми, виручені від реалізації майна, видаються тому, хто здав майно на схов, за відрахуванням сум, належних охоронцеві.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 20.05.85 р. N 278-XI)

Стаття 422. Відшкодування збитків, завданих охоронцеві

Той, хто здав майно на схов, зобов'язаний відшкодувати охоронцеві збитки, завдані властивостями цього майна, коли охоронець, приймаючи майно на схов, не знав і не повинен був знати про ці властивості.

Стаття 423. Схов майна, визначеного родовими ознаками

Коли на схов здано речі, визначені в договорі лише родовими ознаками, то при відсутності іншої угоди ці речі переходять у власність охоронця, і він зобов'язаний повернути стороні, яка здала їх на схов, рівну або обумовлену сторонами кількість речей того ж роду і якості.

Стаття 424. Схов за законом або договором

Правила про договір схову, визначені у статті 413, частині першій статті 415, статтях 416, 418 - 422 цього Кодексу, відповідно застосовуються також до випадків, коли схов здійснюється на підставі інших договорів або в силу вказівок закону, якщо інше не встановлено законом або спеціальними правилами про ці договори.

Глава 37
ДОВІЧНЕ УТРИМАННЯ

Стаття 425. Договір довічного утримання

За договором довічного утримання одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або станом здоров'я (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або частину його, взамін чого набувач майна зобов'язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.

Стаття 426. Форма і умови договору довічного утримання

Договір довічного утримання повинен бути нотаріально посвідчений (стаття 47 цього Кодексу).

В договорі довічного утримання повинна бути зазначена оцінка відчужуваного будинку, що визначається за згодою сторін, а також види матеріального забезпечення, що надаються набувачем майна відчужувачеві, та їх грошова оцінка, яка визначається за згодою сторін.

Стаття 427. Забезпечення виконання договору

Відчуження будинку набувачем за життя відчужувача не допускається.

Випадкова загибель будинку, одержаного набувачем майна від відчужувача, не звільняє набувача майна від обов'язків, взятих ним на себе за договором.

Стаття 428. Розірвання договору довічного утримання за вимогою однієї з сторін

Договір довічного утримання може бути розірваний:

за вимогою відчужувача, якщо набувач майна не виконує обов'язків, взятих ним на себе за договором;

за вимогою набувача майна, якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінився настільки, що він не має змоги надавати відчужувачеві обумовлене забезпечення.

При розірванні договору з зазначених вище підстав будинок повинен бути повернутий відчужувачеві. Витрати по утриманню відчужувача, зроблені набувачем майна до розірвання договору, не відшкодовуються.

Стаття 429. Перехід обов'язків за договором до спадкоємців

В разі смерті набувача майна обов'язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких переходить відчужений за договором довічного утримання будинок. При відсутності у набувача майна спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання будинок, що був відчужений з умовою довічного утримання, повертається відчужувачеві.

Глава 38
СУМІСНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 430. Договір про сумісну діяльність

За договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків і т. ін.

Громадяни можуть укладати договір про сумісну діяльність лише для задоволення своїх особистих побутових потреб.

Договори про сумісну діяльність між громадянами і соціалістичними організаціями не допускаються.

Стаття 431. Ведення спільних справ учасників договору

Ведення спільних справ учасників договору про сумісну діяльність здійснюється за їх загальною згодою.

Якщо учасники договору про сумісну діяльність за згодою між собою доручили керівництво їх сумісною діяльністю одному з учасників договору, на нього ж покладається і ведення спільних справ учасників договору.

Особа, якій доручено ведення спільних справ учасників договору про сумісну діяльність, діє на підставі довіреності, підписаної іншими учасниками договору.

Стаття 432. Спільне майно учасників договору

Для досягнення мети, зазначеної у статті 430 цього Кодексу, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю.

Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.

Учасник договору про сумісну діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників договору.

Стаття 433. Спільні витрати і збитки учасників договору

Порядок покриття витрат, передбачених договором про сумісну діяльність, і збитків, що виникли в результаті сумісної діяльності, визначається договором.

Якщо договором такий порядок не передбачений, спільні витрати і збитки покриваються за рахунок спільного майна учасників договору (стаття 432 цього Кодексу), а суми, яких не вистачає, розподіляються між учасниками договору пропорціонально їх внескам у спільне майно.

Стаття 434. Правила про окремі види сумісної діяльності

Окремі види сумісної діяльності регулюються відповідно до цього Кодексу постановами Ради Міністрів Української РСР.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

источник

Этот популярный блог на тематику студия дизайна интерьера atrox.com.ua
Продать горох в Одесской области