It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Законодавчі акти, нормативні документи - Господарський процесуальний кодекс України

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Законодавчі акти, нормативні документи - Господарський процесуальний кодекс України
2 3 4 5 6 7 8 9

Господарський процесуальний кодекс України

(Назва у редакції Закону
України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 30 червня 1993 року N 3345-XII, ВВР, 1993, N 33, ст. 347,
від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, ВВР, 1995, N 14, ст. 90,
від 20 лютого 1996 року N 54/96-ВР, ВВР, 1996, N 9, ст. 44,
від 13 травня 1997 року N 251/97-ВР, ОВУ, 1997, число 22, с. 3,
від 30 червня 1999 року N 784-XIV, ОВУ, 1999, N 33, ст. 1699,
від 20 квітня 2000 року N 1664-III, ОВУ, 2000, N 20, ст. 809,
від 19 жовтня 2000 року N 2056-III, ОВУ, 2000, N 46, ст. 1975,
від 21 грудня 2000 року N 2181-III, ОВУ, 2001, N 7, ст. 259,
від 18 січня 2001 року N 2249-III, ОВУ, 2001, N 8, ст. 313,
від 17 травня 2001 року N 2413-III, ОВУ, 2001, N 24, ст. 1060,
від 21 червня 2001 року N 2539-III, ОВУ, 2001 р., N 25, ст. 1148

(З 28 червня 2002 року цей Кодекс буде доповнено статтею 811 згідно із Законом України від 21 червня 2001 року N 2539-III)

(У тексті Кодексу слова "арбітражний", "доарбітражний" і "арбітражний процес" у всіх відмінках замінено відповідно словами "господарський", "досудовий" і "судовий процес" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 21 червня 2001 року N 2539-III)

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Право на звернення до господарського суду

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР)

Стаття 2. Порушення справ у господарському суді

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
від 30.06.99 р. N 784-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2249-III,
від 21.06.2001 р. N 2539-III)

(Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 р.
N 3-рп/99 дано офіційне тлумачення статті 2 Кодексу)

Стаття 3. Мова судочинства

Мова судочинства визначається статтею 21 Закону України "Про мови в Українській РСР".

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 4. Законодавство, яке застосовується при вирішенні господарських спорів

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди суд", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

(У редакції Закону України
від 13.05.97 р. N 251/97-ВР)

Стаття 41. Форми судового процесу

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

(Доповнено статтею 41 згідно із
Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР;
із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 30.06.99 р. N 784-XIV)

Стаття 42. Рівність перед законом і судом

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

(Доповнено статтею 42 згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 43. Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

(Доповнено статтею 43 згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 44. Гласність розгляду справ

Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

(Доповнено статтею 44 згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 45. Судові рішення

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

(Доповнено статтею 45 згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 46. Склад господарського суду

Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів.

Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

(Доповнено статтею 46 згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 47. Порядок прийняття судових рішень і вирішення питань щодо розгляду справи

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім.

Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується.

Підготовку проектів судових рішень здійснює головуючий колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї колегії.

(Доповнено статтею 47 згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Розділ II
ДОСУДОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ

Стаття 5. Основні положення досудового врегулювання господарського спору

Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених цим Кодексом, а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором.

Спори, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, заснованому на державному замовленні, можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх досудового врегулювання.

Порядок досудового врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.

Справи за заявою прокурора чи його заступника, Рахункової палати, Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів.

Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій (далі - акти), спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних установ, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
від 20.04.2000 р. N 1664-III,
від 18.01.2001 р. N 2249-III,
від 17.05.2001 р. N 2413-III)

Стаття 6. Порядок пред'явлення претензії

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 7. Порядок і строки розгляду претензії

Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.

При розгляді претензії підприємства та організації в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР)

2 3 4 5 6 7 8 9
-->

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

all-dipllom.com

там