It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 36
Гостей: 36
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Законодавчі акти, нормативні документи - Виправно-трудовий кодекс України

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Законодавчі акти, нормативні документи - Виправно-трудовий кодекс України
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Глава 20-А
ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПОВЕДІНКОЮ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ

(Доповнено главою 20-А згідно із
Законом України від 11.07.2001 р. N 2636-III)

Стаття 1141. Органи, що здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно з порядком, передбаченим законодавством та відомчими нормативними актами, до здійснення контролю за звільненими від відбування покарання з випробуванням та проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання залучаються працівники міліції, інших державних органів та відповідні громадські формування.

Стаття 1142. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

Кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з працівниками міліції та відповідними громадськими формуваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу з засудженими та контролює додержання ними громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює привід через органи внутрішніх справ засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та передає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених; застосовує заходи заохочення і стягнення.

У разі призову засудженого на строкову військову службу до військового комісаріату направляється копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які необхідні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби.

Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: звітувати перед кримінально-виконавчою інспекцією про свою поведінку; виконувати обов'язки, які покладені на них судом; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід, який виконується органом внутрішніх справ.

Стаття 1143. Обчислення іспитового строку

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку (ухвали) суду.

Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку кримінально-виконавчої інспекції.

Стаття 1144. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

У разі ухилення засудженого від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція виносить засудженому письмове попередження про можливість відміни покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, а також якщо засуджений не з'явився без поважної причини до кримінально-виконавчої інспекції або зник з метою ухилення від відбування покарання, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про відміну покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоча б один з обов'язків, які було покладено на нього судом.

Систематичним невиконанням обов'язків вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, розшук якої оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, може бути затримана органом внутрішніх справ за постановою суду на строк до 30 діб.

Глава 21
Допомога особам, звільненим від покарання, і їх працевлаштування

Стаття 115. Подання матеріальної допомоги особам, звільненим з місць позбавлення волі

Особи, які звільняються з місць позбавлення волі, забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи, а також продуктами харчування або грішми на дорогу за встановленими нормами.

При відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання звільнювані забезпечуються одягом і взуттям безплатно. Їм може бути видана одноразова грошова допомога із спеціального фонду.

Оплату проїзду осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, забезпечення їх харчуванням, одягом і взуттям, а також видачу одноразової грошової допомоги провадять виправно-трудові установи в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Стаття 116. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених від покарання

Особи, звільнені від покарання, повинні бути забезпечені роботою, по можливості з урахуванням їх спеціальності, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів не пізніше п'ятнадцятиденного строку з дня звернення по допомогу в працевлаштуванні. У необхідних випадках особам, звільненим від покарання, надається житлова площа.

Розпорядження виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про працевлаштування осіб, звільнених від покарання, обов'язкові для підприємств, установ і організацій.

Інваліди та особи похилого віку на їх прохання підлягають влаштуванню до будинків інвалідів і престарілих. Неповнолітні, які не мають батьків, у необхідних випадках направляються комісіями в справах неповнолітніх в інтернати або передаються на піклування.

Особи, засуджені за злочини, вчинені у віці до вісімнадцяти років, після звільнення з виправно-трудових установ мають бути прописані без обмеження за місцем проживання батьків або осіб, які їх замінюють, а при їх відсутності - за місцем проживання близьких родичів.

Щодо інших осіб, звільнених з виправно-трудових установ, начальник виправно-трудової установи за погодженням з спостережною комісією може порушити клопотання про прописку цих осіб без обмеження за обраним ними місцем проживання, яке підлягає розгляду виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів за місцем прописки.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 14.05.90 р. N 9280-XI)

Глава 22
Нагляд за особами звільненими від відбування покарання

Стаття 117. Нагляд за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання

За особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання встановлюється нагляд громадських організацій і трудових колективів, і з цими особами провадиться виховна робота з метою закріплення результатів виправлення, а також залучення їх до чесного трудового життя.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 15.04.83 р. N 5082-X)

Стаття 118. Порядок нагляду за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання

Нагляд за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, а також виховна робота з ними організується виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів і здійснюються громадськими організаціями та трудовими колективами за місцем роботи або навчання і за місцем проживання цих осіб.

Спостережні комісії, комісії в справах неповнолітніх, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників і доручати їм за їх згодою систематичне проведення виховної роботи і нагляд за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання.

Громадські організації і трудові колективи періодично заслуховують на своїх зборах і засіданнях звіти умовно-достроково звільнених про їх роботу, навчання, участь у громадському житті і поведінку в побуті.

Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено проводити з умовно-достроково звільненими виховну роботу, контролюють їх ставлення до праці, навчання і поведінку в побуті, подають їм необхідну допомогу.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 15.04.83 р. N 5082-X)

Стаття 119. Заходи громадського впливу щодо осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання

До осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, які ухиляються від громадського нагляду, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у вигляді громадського попередження.

У разі систематичного порушення громадського порядку особою, яка відбувала позбавлення волі за тяжкий злочин або була засуджена два рази до позбавлення волі за умисні злочини і умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив чи громадська організація можуть порушити клопотання перед органами внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
Верховної Ради Української РСР від 15.04.83 р. N 5082-X,
від 31.10.83 р. N 6030-X;
Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Стаття 120. Встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі

Адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у пунктах "а" і "б" статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 цього ж Закону.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
Верховної Ради Української РСР від 15.04.83 р. N 5082-X,
від 31.10.83 р. N 6030-X;
Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII,
у редакції Закону України від 01.12.94 р. N 265/94-ВР)

Стаття 121. Виконання постанови судді про встановлення та припинення адміністративного нагляду

Постанова судді про встановлення або припинення адміністративного нагляду надсилається судом для виконання начальнику районного (міського) відділу (управління) внутрішніх справ за місцем проживання особи, щодо якої встановлено або припинено адміністративний нагляд, а у випадках, передбачених, пунктами "а" і "б" статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", - начальнику виправно-трудової установи.

Адміністрація виправно-трудової установи надсилає постанову судді для виконання органу внутрішніх справ за вибраним піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.

Постанова судді оголошується піднаглядному під розписку. При цьому особі, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, роз'яснюються обов'язки піднаглядного, сповіщається про відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду та про встановлені щодо неї обмеження, передбачені статтями 9, 10 і 11 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі".

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
Верховної Ради Української РСР від 15.04.83 р. N 5082-X,
від 31.10.83 р. N 6030-X;
у редакції Закону України від 01.12.94 р. N 265/94-ВР)

Розділ VIII
УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ВИПРАВЛЕННІ І ПЕРЕВИХОВАННІ ЗАСУДЖЕНИХ

Глава 23
Участь громадськості у виправленні і перевихованні засуджених

Стаття 122. Участь спостережних комісій у виправленні і перевихованні засуджених

У виправленні і перевихованні засуджених, а також у здійсненні громадського контролю за діяльністю установ і органів, що виконують вироки судів до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, беруть участь спостережні комісії, які діють на підставі цього Кодексу і Положення про спостережні комісії, затверджуваного Президією Верховної Ради України.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.03.92 р. N 2175-XII)

Стаття 123. Участь комісій в справах неповнолітніх у виправленні і перевихованні засуджених

У виправленні і перевихованні засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі у виховно-трудових колоніях, і неповнолітніх, які відбувають покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, а також у здійсненні громадського контролю за діяльністю установ і органів, що виконують вироки судів до цих видів покарання, беруть участь комісії в справах неповнолітніх, які дають на підставі цього Кодексу і Положення про комісії в справах неповнолітніх, затверджуваного Президією Верховної Ради України.

Стаття 124. Участь рад громадськості у виправленні і перевихованні засуджених

Для організації в кожній виховно-трудовій колонії шефської роботи створюється рада громадськості, яка діє на підставі цього Кодексу і Положення про ради громадськості, затверджуваного Президією Верховної Ради України.

Стаття 125. Шефство трудових колективів і громадських організацій над виправно-трудовими установами

З метою сприяння адміністрації виправно-трудових установ у виправленні і перевихованні засуджених над виправно-трудовими установами здійснюється шефство колективів промислових підприємств, радгоспів, колгоспів, культурно-виховних і учбових закладів, а також інших державних і громадських організацій.

Трудові колективи і громадські організації, які здійснюють шефство над виправно-трудовими установами, подають допомогу в трудовому вихованні засуджених, проведенні політико-виховної роботи з ними, організації їх професійно-технічного і загальноосвітнього навчання, а також в трудовому і побутовому влаштуванні осіб, які звільняються з місць позбавлення волі.

Стаття 126. Інші форми участі громадськості у виправленні і перевихованні засуджених

У виправленні і перевихованні засуджених громадськість може брати участь і в інших формах, які не передбачені цим Кодексом, але відповідають загальним положенням і принципам виконання кримінального покарання, встановленим виправно-трудовим законодавством України.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Розділ IX
ПЕРСОНАЛ УСТАНОВ І ОРГАНІВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

(Доповнено розділом IX згідно із
Законом України від 27.07.94 р. N 137/94-ВР)

Глава 24
Персонал установ і органів виконання покарань

Стаття 127. Вимоги до персоналу

До персоналу установ і органів виконання покарань належать особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, а також працівники за трудовим договором.

Особи, які працюють із засудженими, повинні відповідати вимогам, установленим законодавством України для працівників кримінально-виконавчої системи.

Персонал зобов'язаний неухильно виконувати закони України, дотримуватися норм професійної етики, гуманно ставитися до засуджених. Несумісними з роботою в органах виконання покарань є жорстокі, нелюдяні або такі, що принижують людську гідність, дії.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 11.12.98 р. N 312-XIV)

Стаття 128. Відповідальність працівників виправно-трудових установ

Працівники виправно-трудових установ, які виявили жорстоке ставлення до засуджених або вчинили дії, що принижують їх людську гідність, несуть дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

У разі накладення на працівника виправно-трудової установи протягом року повторного дисциплінарного стягнення за дії, зазначені в частині першій цієї статті, він підлягає звільненню.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 11.12.98 р. N 312-XIV)

Стаття 129. Правове становище персоналу

Працівники установ і органів виконання покарань, а також члени їх сімей перебувають під захистом держави. Недоторканність, честь і гідність персоналу охороняються законом. Дії службових осіб і громадян, що перешкоджають виконанню персоналом своїх обов'язків, тягнуть за собою відповідальність за законом.

Стаття 130. Соціальний захист персоналу

На працівників рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На спеціалістів кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань, поширюється дія закону України "Про державну службу".

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, які працюють у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, установлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів, у виправно-трудових установах на правах лікувальних та лікарнях при виправно-трудових установах для тримання інфекційних хворих засуджених - один місяць служби за півтора місяці за переліком посад і на умовах, затверджуваних Державним департаментом України з питань виконання покарань.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 11.12.98 р. N 312-XIV,
від 11.07.2001 р. N 2636-III)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

https://agroxy.com

ザイバン

www.xn----7sbajornvhu8c.com.ua/%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9/