It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Менеджмент організацій (Тести)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Менеджмент організацій (Тести)
1 2 3 4 5 6

96. До організаційних факторів, які зумовлюють стрес, відносяться:
а) відсутність важливої справи;
б) поїздка у відрядження;
в) перевантаження роботою;
г) порушення звичок, уподобань працівника.

97. Відношення суми середнього залишку оборотних засобів до суми одноденної виручки від реалізації туристичного продукту називається:
а) Тривалістю одного обороту в днях;
б) Коефіцієнтом обігу;
в) Коефіцієнтом завантаженості засобів в обігу;
г) Структурою фінансових ресурсів туристичної фірми.

98. Відношення суми виручки від реалізації медичних послуг до середнього залишку оборотних засобів, що показує розмір виручки від реалізації медичних послуг на одну грошову одиницю оборотних коштів, називається:
а) Тривалістю одного обороту в днях;
б) Коефіцієнтом обігу;
в) Коефіцієнтом завантаженості засобів в обігу;
г) Структурою фінансових ресурсів медичної установи.

99. Відношення середнього залишку оборотних засобів до суми виручки від реалізації туристичного продукту, що характризує витрати оборотних засобів для отримання одної грошової одиниці реалізованого туристичного продукту називається:
а) Тривалістю одного обороту в днях;
б) Коефіцієнтом обігу;
в) Коефіцієнтом завантаженості засобів в обігу;
г) Структурою фінансових ресурсів туристичної фірми.

100. Важливий якісний показник ефективності діяльності підприємства, що характеризує рівень віддачі витрат і ступінь використання засобів в процесі діяльності і реалізації послуг називається:
а) Рентабельність;
б) Продуктивність праці;
в) Фондовіддача;
г) Виручка від реалізації.

101. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після розрахунків з бюджетом по податку на прибуток називається:
а) Чистий прибуток;
б) Балансовий прибуток;
в) Прибуток від реалізації;
г) Надлишковий прибуток.

102. Патенти, авторські права, ліцензії, торгові марки та інші цінні, але не уречевлені активи відносяться до:
а) Нематеріальних активів;
б) Оборотних активів;
в) Статутного капіталу;
г) Нерозподіленого прибутку.

103. Економічний стан підприємства, за якого загострюються суперечності, стає неможливе нормальне, тим більш ефективне функціонування підприємства і не забезпечується безперервний процес виробництва можна охарактеризувати як:
а) Кризовий стан підприємства;
б) Стан прихованого банкрутства;
в) Стан доведення підприємства до банкрутства;
г) Період проникнення на нові ринки.

104. Зовнішніми причинами кризи діяльності підприємства є:
а) Незадовільна функціональна спрямованість менеджменту підприємства, неефективне залучення та використання ресурсів, неузгодженість дій, ризикові операції фінансового плану;
б) Непередбачувані зміни правового регулювання господарської діяльності, інфляція, спад виробництва, стихійні лиха;
в) Постійні та тимчасові тенденції на ринку;
г) Наявність різних фаз життєвого циклу підприємства.

105. Внутрішніми причинами кризи діяльності підприємства є:
а) Незадовільна функціональна спрямованість менеджменту підприємства, неефективне залучення та використання ресурсів, неузгодженість дій, ризикові операції фінансового плану;
б) Непередбачувані зміни правового регулювання господарської діяльності, інфляція, спад виробництва, стихійні лиха;
в) Постійні та тимчасові тенденції на ринку;
г) Наявність різних фаз життєвого циклу підприємства.

106. Визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури можна назвати:
а) Банкрутством;
б) Кризою діяльності;
в) Етапом життєвого циклу підприємства;
г) Поточною неплатоспроможністю.

107. Правильним визначенням санації є:
а) система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;
б) система організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів;
в) припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
г) система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

108. Поточна неплатоспроможність означає:
а) Неможливість підприємства виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі з виплати зарплати, податків, зборів протягом трьох місяців;
б) Фінансове становище потенційного банкрутства, що означає, що, окрім ознак поточної неплатоспроможності, втрачена здатність покрити свої короткострокові зобов’язання оборотними коштами;
в) Фінансовий стан підприємства, за якого втрачена здатність покрити свої короткострокові зобов’язання оборотними коштами, а протягом року не отримано прибутку;
г) ) Неможливість підприємства виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі з виплати зарплати, податків, зборів протягом дванадцяти місяців.

109.Критична неплатоспроможність означає:
а) Неможливість підприємства виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі з виплати зарплати, податків, зборів протягом трьох місяців;
б) Фінансове становище потенційного банкрутства, що означає, що, окрім ознак поточної неплатоспроможності, втрачена здатність покрити свої короткострокові зобов’язання оборотними коштами;
в) Фінансовий стан підприємства, за якого втрачена здатність покрити свої короткострокові зобов’язання оборотними коштами, а протягом року не отримано прибутку;
г) Неможливість підприємства виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі з виплати зарплати, податків, зборів протягом дванадцяти місяців.

110. Надкритична неплатоспроможність означає:
а) Неможливість підприємства виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі з виплати зарплати, податків, зборів протягом трьох місяців;
б) Фінансове становище потенційного банкрутства, що означає, що, окрім ознак поточної неплатоспроможності, втрачена здатність покрити свої короткострокові зобов’язання оборотними коштами;
в) Фінансовий стан підприємства, за якого втрачена здатність покрити свої короткострокові зобов’язання оборотними коштами, а протягом року не отримано прибутку;
г) Неможливість підприємства виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі з виплати зарплати, податків, зборів протягом дванадцяти місяців.

111. Доведене арбітражним судом таке становище підприємства, яке реально має ознаки надкритичної неплатоспроможності, хоч боржник подавав інші недостовірні відомості про свій фінансовий стан. Це становище підприємства називається:
а) Приховуванням банкрутства;
б) Фіктивним банкрутством;
в) Доведенням підприємства до банкрутства;
г) Технічним банкрутством;

112. Умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або посадовою особою суб'єкта підприємницької діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності, яке завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам кредиторов кваліфікується як:
а) Приховання банкрутства;
б) Фіктивне банкрутство;
в) Доведення підприємства до банкрутства;
г) Технічне банкрутство;

113. Система цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприєжмства, яке генерує загрозу його банкрутства означає:
а) Експрес-діагностику банкрутства;
б) Фундаментальну діагностику банкрутства;
в) Загальне визначення системи діагностики банкрутства;
г) Систему технічної діагностики.

114. Система регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, що виконується на базі даних його фінансового обліку за стандартним алгоритмом аналізу називається:
а) Експрес-діагностику банкрутства;
б) Фундаментальну діагностику банкрутства;
в) Загальне визначення системи діагностики банкрутства;
г) Систему технічної діагностики.

115. Ефективність менеджменту – це
а) результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів;
б) показник, що визначається відношенням кінцевого результату, отриманого підприємством, до витрат на управління;
в) показник, який визначається по підприємству в цілому і характеризує загальний ефект (віддачу) від використання всіх наявних ресурсів та витрат;
г) показник, еквівалентний показнику рентабельності по чистому прибутку.

116. Для оцінки ефективності менеджменту використовують:
а) відносні вартісні показники;
б) якісні показники системи менеджменту;
в) трудові, вартісні, інформаційні, технічні показники;
г) абсолютні показники вартості.

117. Ефективність, яка виражається загальною величиною ефекту, одержаного в результаті здійснення заходів удосконалення системи управління виробництвом називається:
а) абсолютною;
б) порівняльною;
в) відносною;
г) безвідносною.

118. До кількісних показників ефективності менеджменту відноситься:
а) рівень керованості;
б) співвідношення кількості лінійного та функціонального персоналу;
в) обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління;
г) рівень ліквідності.

119. Показник, який характеризує відношення кількості прийнятих рішень при виконанні даної функції на вищих рівнях управління до загальної кількості прийнятих рішень при виконанні даної функції на всіх рівнях управління – це:
а) коефіцієнт цілеспрямованості структури управління;
б) коефіцієнт раціональності структури управління;
в) показник ступеню централізації управлінських функцій;
г) показник децентралізації влади.

120. До витрат на управління включаються:
а) собівартість продукції;
б) витрати на оплату праці управлінського персоналу з урахуванням відрахувань на соціальне страхування;
в) витрати на організацію та забезпечення виробничо-господарської діяльності, включаючи змінні витрати виробництва;
г) витрати на профорієнтацію управлінських кадрів.

121. До якісних показників ефективності системи менеджменту організації відноситься:
а) показник економії живої і уречевленої праці апарату управління;
б) частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг);
в) коефіцієнт формалізації праці менеджерів;
г) співвідношення обсягу реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління.

122. Рівень керованості – це показник, який визначається:
а) відношенням кількості лінійних керівників до кількості працівників функціональних служб;
б) відношенням норми керованості до фактичної кількості підлеглих у керівника;
в) часткою працівників апарату управління у загальній кількості промислове-виробничого персоналу організації;
г) коефіцієнт формалізації праці менеджерів.

123. Показник, який характеризує відношення кількості не реалізованих рішень до загальної кількості рішень, прийнятих у підрозділі, – це:
а) коефіцієнт надійності структури управління;
б) коефіцієнт оперативності роботи апарату управління;
в) коефіцієнт оптимальності системи управління;
г) коефіцієнт формалізації праці менеджерів.

124. Результативність менеджменту, яка характеризує якість побудови організації, її системи управління, прийняття управлінських рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти, організаційні зміни називається:
а) економічною ефективністю;
б) організаційною ефективністю;
в) соціальною ефективністю;
г) суспільною ефективністю.

125. Оперативність системи управління характеризується:
а) обґрунтованістю співвідношення централізації і децентралізації управління;
б) рівнем застосування сучасних економіко-математичних методів для розробки управлінських рішень;
в) своєчасністю виконання постанов, наказів і розпоряджень вищестоящих організацій, керівників і головних спеціалістів підприємства;
г) темпами зміни частки працівників апарату управління у загальній кількості промислово-виробничого персоналу організації.

126. Показник економії живої та уречевленої праці апарату управління визначається:
а) темпами зміни частки працівників апарату управління у загальній кількості промислово-виробничого персоналу організації;
б) часткою заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції підприємства;
в) показником співвідношення кількості лінійного та функціонального управлінського персоналу організації;
г) рівнем застосування сучасних економіко-математичних методів для розробки управлінських рішень.

127. Для оцінки ефективності системи управління використовують:
а) загальні відносні показники фінансово-господарської діяльності підприємства;
б) показники продуктивності управлінської праці та показники економічності апарату управління;
в) вірні варіанти а) і б) ;
г) показники для оцінки фінансового стану підприємстві.
1 2 3 4 5 6

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines