It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Право, МЕП, міжнародні економічні відносини

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Право, МЕП, міжнародні економічні відносини
1 2 3 4 5 6 7 8 9

правоохоронні, правозастосувальні ф-ї в галузі міжн спвроб.. Об'єм правосуб у МО значно менше. Для виконання ф-й МО повинні мати необх юр засоби. Так, напр, ООН корист-ся на тер кожного з членів такою правоздатн, яка може стати необх для викон її ф-й, досягнення цілей. МО мають право укладати різні угоди в межах своєї компетенції. Договірна правоздатн закр-ся в них як правило,: або у загальному полож, що передб право уклад б-які дог щодо реаліз завдань орг-ї (напр ст. Чиказької конв про міжн цивільну авіац), або у спец полож, що визнач можлив-ть заключ певних категорій угод і з певними стоонами (ст 43і 63 Статуту ООН). МО можуть прийм участь у дипломат зносинах. При них акредитуються предст-ва, самі мають представн. МО і їх посад особи мають привілеї і імунітет.
73. Генеральна Асамблея ООН
Генеральна асамблея є головним політичним консультативним органом ООН. Її функції:
Розгляд принципів спіівробітництва для підтримування м-го права і безпеки.(відповідно до ст. 13 Статуту ООН)
Обговорення питань стосовно м-го миру і безпеки .
Обговорення і подання рекомендацій з б-я питань стосовно повноважень і ф-цій б-я органу ООН.
Розробка рекомендацій щодо мирного врегулювання б-я ситуацій, якщо вони можуть зашкодити дружнім відносинам між д-ми.
Розгляд доповідей Ради Безпеки та інших органів ООН.
Розгляд і затвердження бюджету.
Керівництво д-стю ЕК-ї та Соц-ї Ради (ЕКОСОР).
Питання ек-го співробітництва посідають важливе місце у д-сті орг-ції.Вже на 16-й сесії, що відбулася у 1961 р. , була прийнята резолюція “Міжнародна торгівля як важливий інструмент ек-го розвитку”. В якій вперше було порушено питання про скликання в межах ООН м/н екон конференції.
В 1963 р. 18 сесія ГА ООН розглянула питання нормалізації і розвитку МТ. Завдяки активній позиції цього органу в 1964 р. у Женеві була скликана 1 Конференція ООН з торгівлі і розвитку, що відіграла важливу роль в організіції та зд-і МТ.
Подальша хронологія і аналіз змісту д-сті ГА ООН свідчать про важливе її значення у розвитку м-го ек-го співробітництва. Так, на 25 сесії(70 р.) юула прийнята “Міжнародна стратегія розвитку”, яка передбачала важливі заходи щодо прискорення ек-го становлення країн,Ю що розвиваються. На 29 сесії (74 р.) була прийнята Хартія екон прав та обовязків д-в. У 74 р. на 6 спеціальній сесії приймається Декларація про встановлення нового в-го ек-го порядку.У 75 р. на 7 спеціальній сесії було розглянуто питання “Розвиток і м-не ек-не співробітництво”
Активна д-сть ГА ООН в орг-ції ек-го співвробітництва характерна і для сучасного періоду. Наприклад, 6-8 вересня 2000 р. у Нью-Йорку відбувся Саміт Генеральної Асамблеї ООН, який отримав назву Саміт Тисячоліття ООН.За рез-ми Саміта було схвалено Декларацію Тисячоліття, де були визначені напрями д-сті ООН в новому тисячолітті: підтр-я м-го миру, викорінення злиденності, охорона навколишнього середовища, зміцнення ООН.
74. Економ і соц рада (ЕКОСОР)
Ек-на і соц-на Рада була створена у 1946 році як один з головних органів ООН, покликканий розвязувати конкретні завдання м-го ек-го мпівробітництва. Вона складається з 54 членів, що обираються ГА ООН на 3 роки. Через кожний рік склад ЕКОСОР оновл на 1/3, тобто переобир 18 членів. Постійні члени Ради Безпеки обираються до ЕКОСОР на кожен черговий строк.
Рада проводить дослідження і складає доповідь з м-х питань у галузях ек-ки, соц. І культ-го життя, освіти, охорони здоровя, а також подає відповідні рекомендацції ГА ООН.
2.Вона також бере участь у підготовці проектів конвенцій і скликає м-ні конференції з питань, що входять до її компетенції.
3.Подає інформацію Раді Безпеки ООН і допомагає їй у роботі.
Найвищим органом ЕКОСОР є чергова сесія , яка скликається 2 рази на рік. Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку. При ЕКОСОР діє 5 регіональних ек-х комісій ООН: Ек-на і СОц. Комісія ООН для Азії і Тихого океану, Ек-на комісія ООН для Африки, Ек-на комісія ООН для Європи, Ек-на Комісія ООН для Зах. Азії ті ЕК ООН для Латин. Америки та Карибського басейну. Крім того, при ЕКОСОР діє понад 20 постійних комітетів і комісій .
Регіональні ек-ні комісії створені і функц-ть під керівництвом ЕКОСОР. Їх основним завданням є сприяння проведенню погоджених заходів з ек-го співробітничтва країн відповідного району. З цією метою вони зд-ть необхідні дослідження, поширюють інформаційні та статистичні матеріали. Постійно діючим органом комісій є їх секретаріати, до складу яких входять різні комітети.
Суттєвим для правового статусу цих комісій є те, що вони, на відміну від допоміжних органів ЕКОСОР, мають ширшц і самостійнішу компетенцію. Вони, наприклад, мають право давати рекомендації д-м відповідного регіону без затіердження їх ЕКОСОР.
75. Економ комісія ООН для Європи (ЕЕК)
Економічна Комісія ООН для Європи називають Європейською Економічною комісією. Вона створена у 1947 році відповідно до резолюції 1 сесії Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1945 року. (як тимчасовий орган ООН з ек-ного відродження Європи. Штаб-квартира знах-ся в Женеві.) у складі ЄЕК –55 держав членів, в тому числі і Україна.
Мета створення: сприяння погодженню дій країн Європи, спрямованих на їх ек-й розвиток, підтримка та зміцнення ек-х звязків та відносин між європейськими країнами., а також іншими країнами світу
Напрями д-сті:
Сприяння розвиткові європейської торгівлі;
Довгострокове ек-не планування та прогнозування;
Науково-технічне співробітництво і захист довкілля.
4.Якщо раніше головним завданням Комісії було сприяння співробітництву між країнами різних соц-політичних систем, то нині спеціалісти ЄЕК особливу увагу приділяють розробці рекомендацій і проектів допомоги в ринковому реформуванні ек-ки крїн Східної Європи та СНД. Потреби і пріоритети країн з пЯкщо раніше головним завданням Комісії було сприяння співробітництву між країнами різних соц-політичних систем, то нині спеціалісти ЄЕК особливу увагу приділяють розробці рекомендацій і проектів допомоги в ринковому реформуванні ек-ки крїн Східної Європи та СНД. Потреби і пріоритети країн з перехідною ек-ю враховані в плані дій Комісії як сам-й напрям д-сті.
5.ЄЕК співпрацює як з установами ООН (ФАО, ЮНІДО, МФ, МБРР), так і з багатьма урядовими та неурядовими міжнародними орган-ми (ЄС, ЄАТ, ОЕСР, ІСО, СНД, ОЧЕС тощо)
Найвищим органом ЄЕК є пленарна сесія, що скликається щорічно. У складі комісії створені галузеві комітети. Крім цього, у складі комісії функціонують 3 спец. Органи, що займаються проблемами науки та техніки, ек-ки та з/середовища.
ЄЕК щорічно звітує перед ЕКОСОР, яка координує роботу Комісії і керує нею, затверджує її робочі програми.
76.Конфер ООН з торг і розв.
1964. Учасники - держави-члени ООН, її спеціаліз установ або Міжнар агенства з атомної енергії. Цілі: сприяння розшир торгівлі між країнами з різним рівнем ек розв, між кр, що розвив, між країнами з різним соц-ек ладом: розробка принципів і політики і гал міжн торг і пов'яз з нею проблем ек розвитку; координація д-ті інших установ системи ООН в галузі міжн торг; організ перегов і затвердж багатостор правових актів в гал торгівлі; узгодження політики держав і рег-х ек угруп у галузі торг і розв. Сесії скликаються тричі на рік. Для виконання ф-й конфер у перервах між її сісіями - Рада з торгівлі розвитку, що скликається не рідше 2 разів на рік. Допоміжними органами є комітети: з сировинних товарів; готових виробів; фінансуванню, пов'яз з торгівлею; морським перевезенням, спец комітет з преференцій і інші.1-ша сесія ЮНКТАД розробила і проголосила принципи міжн-х торг відносин і торг політики, що базуються на сувер рівності держав і розгл ліквід-ю залишків колоніалізму як необх умову ек розв. На 2-й сесії ухвал програму дій з покращ стану на ринках ряду сиров-х товарів, важливиз для експорту багатьох кр, що розв.
40. МВФ. Цілі: сприяти міжн співр забез-м мех-му для консульт та погоджених дій стосовно міжн вал-х питань; * сприяти збаланс зрост міжн торг для підвищ рівня зайнят та реальних дох населення, розв-ку вир можлив-й кр-членів; *сприяти стаб-ті валют і впорядкованим вал відносинам та запобіг конкур-му знец-ю валют; *сприяти створ багатостор сист-ми плат-в та переказів по поточних опер і прагнути до лікв вал-х обмеж; *тимчасово надавати спільні рес фонду кр-членам (за відпов гарантій) з метою виправлення ними порушень рівноваги їхніх плат балансів, уникаючи заходів, які моглиб завд шкоди на нац або міжн рівнях; *скор терміни і масшт дефіциту плат балансів. Орг стр-ра. Вищій кер орг - Рада кер-х (при Раді: Тимчас комітет Ради кер-х з питань св вал сист, Комітет створ МВФ/МБРР), за пот справи відп Викон рада, яка обир директора-розпорядника (веде пот справи, призн вищих посад осіб МВФ); департаменти функц-х і спец послуг; Допоміжні підрозд. Мех-ми підтр: звичайні:політика траншей (транш=25% квоти кр-члену. Для отр першого траншу кр повинна викон сер-ні умови з подол трудн з плат балансом); мех розшир фінансув (для підтр середньострпрограм, для подол трудн з плат бал через макроек та стр-ні пробл; 1-3 роки). Спеціальні мех-ми: фонд компенс-го фінансув і фінансу у випадку непередб обст надають рес0си для компенс нестачі надх-ні від експорту, покриття втр за посл і покриття збитків через значний ріст цін на зено, що імпорт, якщо обст не зал від цих кр. Для фінансув поповн запасів сиров. Надзв допом: надання доп у формі закуп оварів, необх кр-членам, що мають робл плат бал-у через раптове і непередб стих лихо. Мех для кр з низьким рівнем дох: 1)надання стр-ї перебуд-и ресурсів на пільг умовах для підтр сер-строк макроек перебудови і стр-х реф-м у членах з низьким рівнем приб-в, що стик з затяжними пробл плат бал-у; 2)над фін доп через Розшир фонд стр-ї перебуд, що створ для надан пільг-х кред для кр, що розв. При поданні позик на ?>25% часкової квоти члена, МВФ дод 2 принц * кр-член має довести реальність поверн грошей протягом норм-го терм погашення; *кожний член ,що позич вал в іншої держ-чл поверне поз як тільки виріш-ся пробл плат.
55. Конвенція про ТНК в межах СНД від 6 бер 1998 р, ратифікація її ВРУ 13 липня 1999 р. Шлях до створення нормативно-правової бази діял-ті ТНК.
М/н-правове регул-ня діяльності ТНК відіграє важливу роль для країн, які стали на шлях самост розвитку. Тому саме ці країни висунули вимоги про встан-ня нового м/н-екон порядку, в межах якого здійсн б правове регул-ня діяльності ТНК.
В межах СНД 6 березня 1998р у Москві було підписано Конвенцію про ТНК і 13 липня 1999р ВРУ прийняла з-н “Про ратифікацію Конвенції про ТНК”. Цей з-н містить такі статті-застереж-ня: 1) ТНК на тер-рії Укр та за її межами у разі, коли їх створення може призвести до монополіз-її чи може вплинути на конкуренцію, створ-ся за згодою антимоноп ком-ту Укр згідно з антимоноп законод-вом. 2) Укр зобов’язується застосов-ти положення Конвенції про ТНК.
39. Орг ООН з пром розвитку, її приор та повн.
1966. Спец устан ООН. Операційна д-ть: * надання тех допом кр, що розв в здійсн конкр проектів; *розробка регіональних довгостр стратегій розв-ку. Довоміжна д-ть: збір, узагальнення, публікація інформації, проведення дослідж, орг конфер-й з питань пром розв. Приоритети: *розробка страт, політ і підтримки інститутів в сфері глоб ек-ї інтеграції; *навкол серед і енергетика; *малі і середні підпр: розроб політики, створ стр-р, технічна допомога; *нововвед, підвищ прод-ті і покращ якості в цілях міжн конкурентоспром; *пром інформ, сприяння інвест і технолог програми; *пром розв-к сільських рай-в; *афр і кр,що розв: взаємодія пром-ті з с/г. Функції: *Всесвітній форум з питань пром розв; *служба техн співроб. Ціль - виконання централ коорд ролі в галузі пром розв в межах системи ООН, сприяння пром розв і співпраця на глоб, рег, нац і галуз рівнях. Цілі розвитку: *індустр-я кр, що розв; *приор-на індустр Африки; *реструкт, оздор і привкатиз пром-ті в т.ч. в країнах з перех ек, допомога кр, що розв в подол негат-х сторін в подоланні даного процесу; *тісна співпр і коорд д-ті з МО іф фін інстит у якості можливого джерела нових рес. Проекти ЮНІДО зд-ся у всіх гал пром-ті, в галузі створ орг і керівних стр-р пром вир-ва, екології, розвитку АПК, трансферу технол, створ-ю ВЕЗ і СП і малих пром підпр.
90. СОТ.
1995, відпов до угоди, підпис в Маракеші в 1994, що трансф ГАТТ. Викон орган в Женеві)Це єдина правова і інстит основа всесв-ї торг сист. Відм від ГАТТ: * ГАТТ був звід правил, що об'єд угоди вибірк-го хар-ру і Секретар-т; *на відм від ГАТТ, зобов СОТ є постійними і повноцінними; *правила ГАТТ розповс на міжн торг товарами; *СОТ - постійнодіюча орг. Цілі: зміцнення св ек-ки; розшир торгівлі, збільш інвест, зайн і підвищ рівня дох у світі. Члени - 128 держав у 1999. Станом на 1996 27 подали заяви. Структура: 1.Конференція міністрів (вищій орг). 2.Загальна рада, що діє в якості Комісії з врегул спорів і Комісії з контролю за торг політ (викон поточ роб). 3.Основні допоміжні органи: *Рада з торгівлі товарами; *Рада з торг посл; *Рада з торг аспектів прав інтел власн4 *Комітет з торг і навкол середо; *Комітет з торгівлі і розвитку; *Комітет з обмежень плат бал-су; *Комітет з бюдж-х, фін-х і адмін питань. 4.Інші комітети і коміс, групи переговорів, робочі групи. 5. Секретаріат. Джерела фінансув: індив внески, розрах на основі їх часток в загал об'ємі здійснюваної ними торг. Д-ть СОТ проводить курс на лібер св торг, на здійсн контролю за торг політ. Це закріплено в Декларації Конфер міністрів (1996, Сингапур). Принципи: *торг без дискрим; *передбач-й і такий, що розшир, доступ на ринки; *сприяння справедл конкур-ї; *захист за допом мит; *сприян розв-ку і ек реформам. Інформ про д-ть СОТ публ у Бюллетені,що виходить 10 р на рік англ, ісп, фр мовами.
42.ЧЕС. У 1992 шляхом прийняття Деклар про чорномор-ке ек співроб. 11 держав: Азерб, Алб, Вірм Болгар, Грец, Турц, Молдова, РФ, Румунія, Груз, Укр. Цілі: *перетвор Чор моря на регіон миру, стаб-ті і прцв шляхом розв дружніх і добросусід віднос; *розв-к ек співроб між кр-членами на осн принципівгельсинського Закл акту і рішень, що міст у докум ОБСЄ; *сприян ек-му співр з врах специф умов, інтересів і пробл країн-уч. Стр-ра: 1.Зустріч міністрів закорд справ, сесійний голова. 2.Рада ЧЕС. 3.Парлам асамбл. 4.Чорном банк торг і розв. 5. Зустр вищіх посад осіб. 6.Робочі групи у сфепі зв'язку, зах-ту довкіл, банків і фін д-ті, стат-х даних та ек інформ. 7.Постійний міжн секретар-т. 8.Чорном коорд центр обміну стат-ми даними і ек інф-й (ОчолДиректор, роботу Секр-ту контр Сесійний голова). Зустр на найвищ рівні підтвер в 1996 в Бухар прагнення ЧЕС стим-ти багатостор співр в рег, що є невід'ємною частиною євр ек процесу. Офіц мови англ, рос. Секр-т - у Стамбулі. Галузі співпр: транс, комун; інорм-ка; обмін ек і комерц інформ; Станд і сертиф прод-ї; енергетика; видоув і обр сиров; туризм; с/г і с/пром; ветерин і санітар захист; охор здор і фармац; наука і технол.
82.Співр СНД. Створ на осн Угоди про створ СНД, підписаної вищими кер РБ, РФ та Укр 8 гр 1991 в Біловезькій пущі.СНД: Азерб, Біл, Вірм, Каз, Кирг, Молдова, Рос, Тадж, Туркм, Узбек і Укр, пізніше Груз. Україна - асоц-й член, оск не підписала Статут. Цілі: *співр в політ, ек, екол, гуманіт, культ гал; *сприян всебічному і збаланс ек розвитку кр-членів у межахзаг-го ек простору, а також міждерж-у співр й інтегр; *забезп прав людини і осн свобод відпов до принц і норм міжн права та док ОБСЄ; *співр з метою забезп миру і безп, прийняття ефкт-х зах до скор озбр і військ витрат, лікв ядерної збр та іншого озбр; *мирне врег суперечок і конфл між державами-чл. Орг стр: Рада глав держав, Рада глав урядів, Рада міністрів закорд справ, Координаційно-консульт комітет, Міждерж ек комітет, Міжпарл асамблея, Рада мін-в обор, Штаб коорд війс-го співр країн СНД, Рада командувачів прикорд-ми військ, Міждерж Банк, Викон секрет-т. Міжн дог в рамках СНД. 1993 - Дог про створ Ек союзу (мета: формув умов стаб-го розв ек сторін, поетапне створ спільн ек простору, створ рівних можл для всіх госп суб, виріш соц-ек завд) і 1994 Догов про створ Асоц вільної торг. Рос ініц-ла створ Митного і Плат-го союзів (Рос, Біл, Каз, Кир, Узб, Тадж. 1996 - Догов про поглибл інтегр в ек і гуманіт гал-х між Рос, Білор, Каз, Кирг (формув єд екон простору, розв єдиних трансп, енерг, інформ сис-м, гармоніз зак-ва, створ рівних можл отрим-я осв й доступу до досягнен науки і культ тощо). Розр-но Концепцію розвитку віднос Укр з кр-ми СНД.. Укр ратиф Угоду про сприян розв-ві вир-ї коопер підпр-в і галузей держав-уч СНД.
70. Країни-вир сиров (ОПЕК). ОПЕК створ на Багадській конфер в 1960. Устав затв в 1961, повністюпрегл в 1965. Цілі: *коорд і уніф нафт політ д-членів; *визнач найбільш ефект індив і колект засобів захисту їх інтер; *знаход способів і зас забезп-я стаб-ті цін на св ринках нафти для недопущ їх непотрібних і шкідливих коливань; *постійне приділ уваги інтересам кр-вироб нафти і необхідності забезп-я: стійких їх доходів, ефект і рентаб регулярн постач кр-спож; справедл доходів від інвест в нафтову пром-ть; охорони навк сер. Члени: Алж, Венес, Габон, Індон, Іран, Ір, Катар, Кувейт, Лівія, Нігер, ОАЕ, Сауд Ар. Стр-ра: 1.Конфер (склад з делег, що предст кр-членів, зазвич очол-ся мін-ми нафти, видоб пром-ті або енергетики. Вищій орган), комитеті, Рада керуючих (2 сесій на рік. Кер-во д-тю ОПЕКреаліз рішень Конфер). 3. Секрет-т, генералний секр. 4. Ек коміся . Членство: повнопр члени - лише члени засн і ті країни, чиї заяви прийом було ухв-но Конфер-ю. Статус асоц члену не над-ся країні, яка не має інтересів і цілей, схожих в основі з інтер держав-чл. Д-ть: обговор з кр-нечленами можливостей співпр (світовий попит на нафту все більше задов нечлени ОПЕК. Для сприяння стабіл міжн-го ринку нафти обговорює варіанти реагування і пристосув своєї політики. 1976 ОПЕК створила Фонд міжн розв-ку ОПЕК - багатостор фін інститут в галузі розв. З 1991 ОПЕК, ІПЕК, ЄС і Міжн енергет-не агенство проводять зустр для обміну інф-й, пром співроб і т.д.
45.РЕВ. 1949 і функ-ла 42 роки, як організ багатостор ек-го і науково-технічного сівр та інтерг соц країн. Члени: Болг, Угор, В'єтн, Куба, Монг, НДР, СРСР, Чехосл. Мета: сприян планомірному озв НГ кр-членів, прискор ек-го і техніч погресу, підвищ рівня індустр країн з менш розвинутою пром, зрост продуктивності праці, поступовому зближ і вирівнюванню рівнів ек розв-ку та піднесенню добробуту народів кр-членів.. До складу могла ввійти б-яка кр, що стала на шлях соц розв-ку. Співр кр-членів - на основі сувер рівності, цілковитої добров. Розгляд питань співр-ва міг заверш-ся домовл-ми між кр-членами. РЕВ Співроб з Фінл, Іраном, Мекс, Нікарагуа і т.д. Д-ть здійснювала на осн Статуту і Конвенції про правоздатність (1959, Софія). Керувалася документами: Основні принципи міжн-го соціал-го поділу праці, Комплексна прогр НТ-прогресу країн-членів РЕВ до 2000 тощо. Обов'язковий хар-р мали рішення щодо орг або процедурних питань. Якщо рішення стосув ек-го і НТ-співр, то вони носили рекоменд хар-р, якщо країна їх приймала вони мали для неї вже обов силу. Стр-ра: вищій орг - сесія Ради (не рідше 1 разу на рік на рівні глав урядів), керівний орг в міжсксійний період - Виконавчий комітет; були комітети з питань співр в плановій д-ті, науки і техніки та машиноб; понад 20 комісій (з хім пром, зовн торгівлі тощо). 1991 припинила існув. Багато зробила для орг-ї міжн-го ек-го і наук-техн співр-ва, відстоювання незал-ті багатьої країн.
77.Євр ек співтовар. 1957 на основі Римського дог. Члени: Бельг, Велик, Гр, Данія, Ірл, Ісп, Італ, Люксемб, Нідерл, Португ, Фр, ФРН, Австр, Фінл, Швеція. Цілі: створ-я митного союзу в межах даної МО, формування спільного ринку роб-ї сили, послуг та капітілів, провед-я єдиної торг політики щодо інших країн, утвор ек-го і валютного союзу, провед спільної політ у галузі с/г й транспорту, зближення ек законодавства учасників. Виконавчі орг: Рада (включає міністрів кр-членів) і комісія (діє на основі рішень Ради, провод єдину політ ЄЕС. Їй підпор ряд комітетів управліня і інші допом органи). Діяльн регулюється "правом Співтовариства" (автономна правово сист наднац-го хар-ру)., в основі - Римський дог 1957 та інші джерела. В межах ЄЕС виріш ек і політичні питання. З 1984 - буд-во "політ-ї Євроипи". Провод роботу щодо створення Західноєвр союзу для заміни Співтовар.. ЄЕС увійшло до складу Є Союзу, створ-го відповідно Маастр-го договору (чинний з 1993). Вироблено нові критер прийому нових членів до ЄС. Претендент має бути європ-ю, демокр країною і поважати права людини, з функц-ою ринковою ек, пийняти інтеграційне законод ЄС і бути в такому стані, якій дає можливість реалізувати зовнішню політику співтов-ва. В 1994 прийнято ріш ЄС про можливість вступу у перспективі країн Сх Європи. 1993 - угода мід ЄС і Євр асац вільної торг про створ Євр ек простору. Є тнденція перетвор-я ЄЕС з міжн ек-ї орг на політичну.
78. ЄС: його роль в системі МЕВ.
Договір про створення ЄС було підписано в 1992 році в Маастрихті(Нідерланди) керівниками держав-членів Європ-го співтовариства. 1 листопада 1993 року договір набрав чинності. 2 жовтня 1997 р. була підписана Амстердамська угода, яку можна розглядати як удосконалений варіант раніше підписаної Маастрихтської угоди. Підписанню угоди про ЄС передував досить тривалий процес побудови європейської інтеграційної моделі.
На сьогодні ЄС являє собою найвищий ступінь європ-ї ек-ї і політ-ї інтеграції. До його складу входять 15 держав: Австрія, Бельгія, Великобританія,Греція, Данія, Ірландія, Іспвнія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція. Населення ЄС-325 млн. чоловік, ВНП-4414 млрд. дол., ВНП на душу населення-13 594 дол., частка в світовій торгівлі-21%.
ЄС базується на 3 засадах: 1) Європейське співтовариство (ЄОВС, ЄЕС, ЄВратом) з доповненнями, та формами спвробітництвка, передбаченими угодою про ЄС; 2) Спільна зовнішня політика і політика у сфері міжнародної безпеки; 3) Співробітництво у внутрішній та правовій політиці.
Цілями ЄС стало: Утворення тісного союзу народів Європи; Сприяння збалансованому та довгостроковому ек-му прогресу; Посилення ек-го та соц-го співробітництва; Утворення ек-го та валютного союзу і створення єдиною валюти (вже утворена-євро); Утвердження власної ідентичності в міжнар-й сфері, особливо шляхом проведення спільної зовн-ї політики; Розвиток співробітництва у сфері юстиції та внутр-х справ; Збереження та примноження спільтних надбань.
ЄС планує подальше розширення. Число його членів намічається довести з 15 до 26. На приєднання до ЄС претендують Болгарія, Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словакія, Словенія, Чехія, Естонія.
ЄС поступово трансформується з м-ї оррг-ції, з ек-го та політ-го союзу західноєвропейських країнв обєднання д-в з єдиною валютою, громадянством, кордонами, єдиною зовнішньою та внутрішньою політикою. Європарламент з кожним роком перебирає повноваження головної
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

topobzor.info/smartfon-leagoo-elite-na-alijekspress-–-kak-najti-i-kupit/

www.gefest-sv.kiev.ua

binary options คือ