It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 36
Гостей: 36
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Педагогіка. Методика викладання економіки (МВЕ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Педагогіка. Методика викладання економіки (МВЕ)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

98. Структура навчальної діяльності.

Структура навяання
_

__


99. Класифікація методів навчання.

метод — это сочетание (единство) способов и форм обучения, направленных на достижение определенной цели обучения, т. е. метод отражает как способ, так и характер организации познавательной деятельности студентов. Главное, что отличает метод от формы — это цель и то, что в методе задан способ приобретения знаний и степень (характер) участия самого студента.
Следует, однако, отметить, что существует два уровня методов обучения: общедидактический и частнодидактический, или частнопредметный.
К частнопредметным методам обычно относят то, что на общедидактическом уровне называют приемами, способами и формами обучения. Отсюда и
смешение понятий методами формы.Обще дидактическими методами являются:
— объяснительно-иллюстративный,
— репродуктивный (воспроизведение),
— проблемное изложение,
— частично-поисковый (эвристический),
— исследовательский.
Рассмотрим некоторые из них:
Объяснительно-иллюстративный, или информационно-рецептивный, метод состоит в том, что преподаватель разными средствами предъявляет информацию об объекте изучения, а обучающиеся всеми органами чувств воспринимают ее, осознают и запоминают
Репродуктивный метод предполагает составление преподавателем заданий для обучающихся на воспроизведение ими знаний и способов деятельности (решение задач, воспроизводство опытов, выводов и т.д.)
Проблемное изложение заключается в том, что педагог ставит проблему и сам раскрывает противоречивый путь и логику решения, предоставляя обучающимся контроль за этой логикой.

100 Інформаційно-презентативні методи навчання.
Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.
До інформаційно-презентативного методу навчання відносяться: усне викладення знань, бесіда, диспут, драматизація, робота з книгою.
Усний виклад – монологічна форма навчальної роботи. Викладач повідомляє інформацію, учень сприймає її, осмислює, запам’ятовує, а потім репродукує засвоєне. Види усного викладу знань:розповідь вчителя, пояснення, шкільна лекція.
Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів або відтворювати раніше набуті знання, або робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу. Бесіди поділяються на: вступна, повідомлювальна, бесіда-повторення, контрольна.
Диспут – публічна суперечка на наукову чи суспільно важливу тему. Цей метод базується на обміні думками між учнями та вчителем

101 Алгоритмічно-дійові методи навчання.
Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.
Алгоритмічно-дійові методи навчання використовуються для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь та навичок.
До групи алгоритмічно-дійових методів навчання належать:
Вправи - це метод навчання, що полягає у повторенні певних дій, під час яких учні виробляють уміння й навички застосування вже набутих знань.
Лабораторний метод базується на проведенні експерементів, які дозволяють вивчити певні явища – причини існування, процес перебігу наслідки.
Практичні роботи розраховані на застосуванні знань у ситуаціях, наближених до життєвих.

102 Самостійно-пошукові методи навчання.
Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.
Суть цього методу полягає в організації самостійної роботи учнів над друкованим текстом.
Самостійна робота як дидактична форма навчання є системою організації педагогічних умов, що забезпечують управління навчальною діяльністю учнів за відсутності викладача, тобто без його безпосередньої участі й допомоги.
103 Контроль як основна функція управління.
Контроль знань є невід‘ємною частиною управління учбовим процесом. Це важлива умова підвищення єфективності учбово-пізнавал. д-ті учнів. Конроль сприяє визначенню обсягу, рівню, якості засвоєних знань, виявленню успіхів та незасвоєних моментів. Контроль виконує виховну функцію: сприяє підвищенню відповідальності за роботу як вчителя, так і учня, привчає до систематичної праці і охайності при виконанні задач.
Існують певні вимоги до конролю: (об’єктивність (створення умов, в яких мax точно виявлялись знання учнів, справедливе відношення до кожного, пред’явлення до них єдиних вимог); (обгрунтованість оцінок (їх аргументація); ( систематичність (організує і дисциплінує учнів, формує ціленаправленість в досягненні цілей. Буває: поточний, проміжний і підсумковий); (індивідуальний і диференційований підхід до оцінки знань (дозволяє зняти функціональну напругу під час відповіді, дає вчителеві. правильно і об’єктивно виявити і оцінити знання учнів); (всебічність і оптимальність.
За формю контроль буває: ( (індивідуальний (фронтальний; ( (усний (письмовий; ( (з використанням наочності без використання наочності.

104 Етапи контролю навчання.
• Стандартизація цілей навчальних, визначальних моделей, норм оцінювання обов‘язкове є прогнозування майбутньої діяльності, хоча б на найближчі 2 роки
• Вимірювання фактичного стану результатів роботи
• Порівняння стандарту і фактичного стану
• Оцінювання. Передбачає інтерпретацію результатів
• Відмітка. Формалізація навчання, в балах відповідної шкали (5 – ти чи 100 - бальна)
• Корекція в процесі навчання

105 Види і форми контролю навчання.
В залежності від місця контролю в учбовому процесі виділяють види контролю: поточний, проміжний і підсумковий.
• Поточний контроль здійснюється в повсякденній праці і виражається в систематичному спостереженні вчителя за учбово-пізнавальною діяльністю учня. Головне призначення – оперативне отримання об’єктивних даних про рівень знань. Поточний контроль допомагає вчителю намітити раціональні методи, прийоми, оптимальні форми учбової роботи, правильно дозувати учбовий матеріал.
• Проміжний контроль має ціллю встановити на скільки успішно учні володіють системою знань, загальний рівень їх засвоєння, чи відповідає він вимогам програми.
• Підсумковий контроль проводиться за чверть (семестр), за весь учбовий рік. Його мета: дати правильну, об’єктивну оцінку успіхів учнів, рівню їх розвитку, перевірити логіку засвоєння матеріалу, розуміння взаємозв’язків ідей, понять, фактів. Формою є екзамени і заліки.


106 Методи контролю навчання.
• Методи К. – це способи отримання зворотньої інформації про зміст, х-тер, досягненнях учбово-пізнавальної д-ті учнів, про ефектив. роботи В. Вони повинні визначити результативність навчання і викладання на всіх етапах процесу навчання. Використовуються такі методи К.:
• Усне опитування – самий поширений і ефект. метод К. знань, який використовується при вивченні майже всіх етапах навчання. В. в прямому контакті з учнем виявляє рівень його знань через різні форми опитування (фронтального, індивідуального, групового). Важливі елементи опитування – зміст і х-тер питань. За змістом виділяють а). репродуктивні питання – сприяють чіткому віявленню певних знань, вмінь, навичок; b). реконструктивні питання – використання знань в дещо змінених ситуаціях; с). творчі питання – розкривають знання і вміння в нестандартних умовах, на основі складних розумових дій, залежно від конкретного матеріалу.
• Індивідуальне опитування пердбачає доскональну перевірку знань, вмінь, навичок окремих учнів. Його недолік: пасивність інш. учнів.
• Комбіноване опитування – коли один ученя відповідає біля дошки, а інші виконують обо індивідуальні, або групові самостійні завдання.
• Фронтальне опитування дозволяє В. у відносно короткий строк перевірити знання великої кільк. учнів, сприяє систематизації і узагальненню матеріалу, що дуже важливо при переходіі до вивчення нового матеріалу.
• Перевірка письмових і графічних робіт - вони можуть бути короткострок. (10-15 хв.) і довгострок. (45-90хв.). Цей метод виявляє знання фактичного матеріалу, розуміння суті явищ, предметів, що вивчаються вміння учнів мислити самостійно. Письмові і контрольні роботи дозволяють більш ефект.,об´єктивно, оперативно перевірити знання учнів і є вправою, під час якої учень самостійно виконує індивід. завдення. Контрольні роботи складаються на основі учбових програм і підручників.
• Прогамоване опитування всім учням ставляться однакові (стандартні) вимоги, тобто в ході токого опитування використовуються однакові по кількості і складності контрольні завдання і питання. Для оцінювання знань використовуються кількісні х-ки.
• Тестове опитування і оціна знань – використовується для швидкого виявлення рівня засвоєння знань у більшої кількості учнів. Виділяють тести досягнення (засвоєння знань) і тести інтелекту.

107 Основні функції контролю навчання.
1. Контролююча.Для здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання і вивчення ефективності методів і способів навчання необхідний оперативний зворотній зв’язок.
2. Навчальна.Перевірка сприяє глибшому засвоєнню програмного матеріалу,здійснюються систематизація та закріплення знань.
3. Виховна. Контроль привчає учнів до систематичності роботи, дисципліни, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності, допомагає розібратись у собі. Рівночасно контроль дає повштох розвиткові негативних рис особистості (догоджання, лицемірство, брехливість, пристосуванство). Ось чому засобами контролю слід користуватися майстерно, тактовно, морально.
4. Розвиваюча. У процесі виконання завдань учні самостійно роблять висновки, узагальнення, застосовують знання у змінених або нових ситуаціях, вчаться вирізняти головне, відтворювати інформацію тощо.
Контроль має враховувати наявність розвитку учня.
Якщо вимоги зависокі – розвиток гальмується.
Знижені вимоги також гальмують розвиток, бо вони не ативізують розумової діяльності.
5. Діагностична. Аргументоване визначення стану успішності учнів, порівняння засвоєння ними знань, умінь, навичок.
6. Оцінююча. Об’єктивна оцінка знань учнів сприяє формуванню бажання вчитися.
7. Стимулююча. Схвалення навчальних успіхів учня веде до розвитку в нього позитивних мотивів навчання
.
108. Оцінювання, оцінка і відмітка в навчанні.
Результати учбово-пізнавальної діяль-ті учнів мають вираження в оцінках (хар-ках цінності, рівня або значення б-я процесів або об’єктів). Оцінка, як і контроль, має освітнє та виховне значення. Оцінка учбово-пізнавальної діяль-тімає вираження в оціночних судженнях і висновках вчителя, які можуть бути зроблені в усній або письмовій формі. Кількісним вираженням оцінки є відмітка. Об’єктивність і точністьвиставлення відміток при оцінюванні учбової діяльностіучнів забезпечуються відповідними критеріями: 5 балів ставиться за знання в повному обсязі вимог, 4 бала - за знання в обсязі вимог програми з невеликими відхиленнями, 3 бала - за знання, які дозволяють працювати з учнем далі по програмі, 2 бала ставиться тоді, коли рівень знань не дозволяє студенту просуватися далі по програмі. В вищіх учбових закладах прийнята така система оцінювання: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», що відповідає цифровій відмітці.
Поруч з бальною системою для виявлення якості знань, умінь та навичок застосовується рейтингова система. Її сутність полягає в тому, що учні отримують визначену кількість балів за різні види робіт, які сумуються, і, таким чином, визначається рівень знань, вмінь та навичок учнів. Часто вимоги, що висуваються до рейтингової оцінки доводяться до відома учнів; їм роз’яснюють, скільки балів і за що виставляється. Рейтингові оцінки активізують учбову діяльність, творчу роботу, допомагають проявленню ініціативи, визивають інтерес до навчання.
Облік учбової роботи являє собою аналіз кількісних результатів учбової діяльності учнів за певний період. В основі даного методу лежить фіксація результатів всіх видів контролю, який виражається у вигляді відміток в класних (групових) журналах та інших формах документації, а також оціночні судження педагогів. Облік навчальної роботи учнів проводиться по темах, розділах програми, результатах чверті, півріччя (семестра) або навчального року.
Згідно з педагогічними вимогами психолого-педагогічний аналіз в поєднанні з кількісними та якісними хар-ками дає можливість аналізувати роботу як педагогів, так і учнів.

109. Види та форми оцінок в навчанні.
. Об’єктивність і точністьвиставлення відміток при оцінюванні учбової діяльностіучнів забезпечуються відповідними критеріями: 5 балів ставиться за знання в повному обсязі вимог, 4 бала - за знання в обсязі вимог програми з невеликими відхиленнями, 3 бала - за знання, які дозволяють працювати з учнем далі по програмі, 2 бала ставиться тоді, коли рівень знань не дозволяє студенту просуватися далі по програмі. В вищіх учбових закладах прийнята така система оцінювання: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», що відповідає цифровій відмітці.
Поруч з бальною системою для виявлення якості знань, умінь та навичок застосовується рейтингова система. Її сутність полягає в тому, що учні отримують визначену кількість балів за різні види робіт, які сумуються, і, таким чином, визначається рівень знань, вмінь та навичок учнів. Часто вимоги, що висуваються до рейтингової оцінки доводяться до відома учнів; їм роз’яснюють, скільки балів і за що виставляється. Рейтингові оцінки активізують учбову діяльність, творчу роботу, допомагають проявленню ініціативи, визивають інтерес до навчання.
Форми оцінюваня (оцінки) – виявлення позитивного або негативного ставлення викладача до результатівдіяльності учнів. Вони можуть бути найрізноманітнішими (від схвальної посмішки до догани і покарання, від одиниці до п’ятірки). Тобто діяльність учня завжди оцінюється не тільки кількісно, але й якісно.


110. Дидактичний тест: класифікація, етапи розробки, структура.
Дидактичний тест - це сис-ма завдань специчної форми, певного змісту, різної складності, яка дозволяє якісно оцінити стр-ру і виміряти рівень знань, умінь та навичок. Тести: короткі - 10-20 завдань; середні; довгі - 500 і більше завдань.
Переваги тестів: можливість кількісного вимірювання рівня знань і складності завдань; незалежно від ВУЗа, школи, предмета, особистості педагога об’єктивність оцінки; найбільш повне охоплення знань; систематичність контролю; індивідуальний підхід; технологічність тестів (універсальність); виявляє антизнання.
Недоліки тестів: можливість вгадати; складність в створенні якісного тесту; наявність технічних засобів навчання.
Класифікація тестів:
* засновані на виборі правильної відповіді з декількох (закриті, вибіркові);
* на знаходження співвідношення між питаннями та відповідями;
* які потребують позитивної або негативної відповіді;
* засновані на дописуванні необхідного тексту;
* завдання з недостаючими данними;
* завдання на правильну послідовність.

111. Види та структура дидактичних тестових завдань.
Дидактичний тест - це сис-ма завдань специчної форми, певного змісту, різної складності, яка дозволяє якісно оцінити стр-ру і виміряти рівень знань, умінь та навичок. Тести: короткі - 10-20 завдань; середні; довгі - 500 і більше завдань.
Переваги тестів: можливість кількісного вимірювання рівня знань і складності завдань; незалежно від ВУЗа, школи, предмета, особистості педагога об’єктивність оцінки; найбільш повне охоплення знань; систематичність контролю; індивідуальний підхід; технологічність тестів (універсальність); виявляє антизнання.
Недоліки тестів: можливість вгадати; складність в створенні якісного тесту; наявність технічних засобів навчання.
Класифікація тестів:
* засновані на виборі правильної відповіді з декількох (закриті, вибіркові);
* на знаходження співвідношення між питаннями та відповідями;
* які потребують позитивної або негативної відповіді;
* засновані на дописуванні необхідного тексту;
* завдання з недостаючими данними;
завдання на правильну послідовність.

112. Валідність та надійність дидактичних тестів.
Валідність дидактичних тестів – поняття, яке вказує нам, що тест вимірює і наскільки добре він це робить. Необхідно мати на увазі, що назва тесту не обов’язково вказує на те, що він вимірює. Вона тільки дозволяє розпізнати його.
Надійність тестів – це характеристика методики, що відображає ступінь точності вимірів, здійснюваних з допомогою даного тесту, а також усталеність результатів тесту стосовно впливу сторонніх випадкових факторів, які не є об’єктами дослідження.

113. Планування як основа управління навчанням.
Будь-яке навчання неможливе без попереднього планування, планування як основа управління навчанням відіграє майже найважливішу роль в процесі навчання.
Планування – це документальне відображення образу майбутнього та шляхів досягнення результатів. Планування – це одна з форм мислення. Воно буває: наочно-дійове, абстактно-логічне.
Види планування: стратегічне- це концептуальне уявлення про шляхи досягнення мети;
Програмне – перелік заходів та дій, шляхи досягнення мети. Тобто планування – це опис мети та шляхів її досягнення.
Планування – це реалізація політики, процедур та правил. Політика включає орієнтири, принципи вищого керівництва для прийняття рішень. Процедури являють собою встановлений перелік дій для основних типових ситуацій. Правила – це точне визначення пвених дій у спеціфічних ситуаціях.
Плани можна охарактеризувати
1.за цілями (комплексні, загальні, спеціалізовані)
2.за змістом (розподілу ресурсів, адаптація до засобів спілкування, внутрішня координація, орган-стратегічне передбачення)
3.За часом (довгострокові, тактичні, оперативні, календарні)

114. Навчальний план та навчальний предмет.
Навчальний план – документ, який репрезентує узагальнену сукупність досвіду, яка має бути засвоєна у встановленому обсязі, у визначені терміни та шляхом реалізації адекватних цілям форм, методів та засобів дії учнів і викладачів.
Основа планування – навчальний предмет, який представляє собою дидактичну, обгрунтовану систему знань, навичок, вмінь, яку відображено у певній галузі науки і яке складає зміст навчання, що необхідно засвоїти в певному обсязі та у встановлений термін.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

обращайтесь

у нас