It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 41
Гостей: 41
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Гроші та Кредит

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Гроші та Кредит

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Термін та розмір його залежить від: ступеня дефіцитності товару на ринку, фін. стану контрагентів, довіри до покупця тощо. Закономірності ком. К: його рух збігається з рухом промислового капіталу, тобто зростає обсяг вир-ва і кредит теж поширюється і навпаки. Банківський К. – коли одна із сторін К. угоди є банк. Його об’єкт – гр. капітал, відокремлений від промислового капіталу. Банк може бути як позичальником (вклади, депозити, міжбанк. К), так і кредитором (К. клієнтам). Він сприяє обороту капіталу і його нагромадженню. Від хар-ру використання він поділяється на: 1) позичка капіталу – за допомогою якої збільшується капітал. 2) позичка гр. – збільшує рух гр. як платіжного засобу без розширення вир-ва. Ознаки банк. К.: за об’єктами кредитування: 1) к, в основний капітал – на реконструкцію, буд-во тощо. 2) в оборотний капітал – для сировини, покриття дефіциту коштів тощо. 3) на споживчі потреби – на придбання житла, а\м тощо. За хар-ром повернення: 1) з одноразовим поверненням – погашення у зазначений день, 2) у розстрочку – по мірі надходження виручки, окремими платежами, 3) з регресією платежів – при К. під гарантію. За терміном користування: 1) короткостроковий – до 1р., 2) середньостроковий – 1-3, 3) довгостроковий (більше 3). За сферою суспільного відтворення - 1) у сферу вир-ва 2) у сферу споживання. За порядком надання К: 1) прямий 2) непрямий – між кредитором та позичальником є посередник. За методом надання: 1) одноразові – при виникненні потреби у позичальника; 2) перманентно – клієнтам, які мають постійні кред. відносини з банком; 3) гарантовані – банк бере на себе договірні зобов’язання надати К. протягом певного періоду у визначеному розмірі. За схемою надання – 1) кредитна лінія – використання К. поступово, в межах обговореного угодою суми та терміну. 2) револьверні – автоматичне поновлення К. за угодою, 3) контокорентний – через контокорентний рах. в межах ліміту, зарахування всіх надходжень в рах погашення
процесі відтворення, розвитку вир-ва, торгівлі та ін. сфер.
42. Поняття банківської системи, її структура та функції. Поняття банку.
Банк в ек. розумінні – це фін. посередник, що виконує комплекс базових операцій: акумулює гр. ек. суб’єктів з правом вільного розпорядження ними; вільно розміщає їх у доходні активи від свого імені і під свою відповідальність; повернення власникові готівки, перерахування в інш. банки. Банк. сис-ма – законодавче встановлене, строго структурована сукупність фін. посередників гр. ринку, які займаються банк. дія-тю. Первинну основу банк. дія-ті складає комплекс з 3-х операцій: 1) приймання гр. коштів від клієнтів на вклади 2) представлення клієнтам кредитів та створення нових платіжних засобів 3) здійснення розрахунків між клієнтами. Необхідність відокремлення банків в окрему інституційну структуру , тобто в банк. с-му: банки виконують суспільно-корисні та необхідні функції і в той же час діють, як ком. структури, тому необхідно створити особу с-му регулювання банк. дія-ті та нагляду за банк. дія-тю. Проявляються: в створенні гр.; зберігають накопичення суспільства; банки займаються ком. дія-тю, ціль – прибуток; високо рисковані дії – риск кредиту; формує платіжну с-му. Основні ознаки б. с-ми: 1) дворівнева побудова б. с-ми. На 1-му рівні знаходиться банк, який згідно з законодавством дається статус ЦБ. На нього покладається відповідальність за стабільність нац. гр. одиниці та за сталість б.с-ми країни. На 2-му рівні знаходяться банки, які займаються ком. дія-тю, тобто обслуговують ек. суб’єктів. 2) централізоване регулювання дія-ті банків ЦБ і його нормативами. Органи банк. регулювання встановлюються для комбанків ряд нормативів, які регламентують достатність капіталу, ліквідність банку, б. риски. 3) наявність єдиного для всіх банків механізму керування банк. резервами. Замикається на ЦБ. 4) створення єдиної інфраструктури міжбанківського призначення. Наприклад, банки здійснюють міжбанк. розрах., ЕС - система ТАРГЕТ міжбанк. розрах, в Україні – с-ма електр. платежів. Функції б.с-ми: 1) трансформаційна – ЦБ через рефінансування здійснює всі міжбанківські операції (кредитні аукціони, кредитування тощо) і трансформує гр. ресурси за строками, за розмірами, за ризиками, в регіональному аспекті. ЦБ підвищує трансформаційний потенціал вузькоспеціалізованих банків через кооперацію з універсальними банками. 2) емісійна – ключова, ф-ція створення плат. засобів і регулювання гр. обороту через зміни попиту на гр, тобто управляє пропозицією гр. через ЦБ і всі банки 2-го рівня. 3) стабілізаційна – банки в процесі своєї дія-ті забезпечують стабільність гр. ринку: страхування банк. ризиків та банк. депозитів; створення внутрібанк. резервів для покриття рисків; створення механізму обов’язкового резервування депозитів (11-15%); встановлення для банків обов’язкових ек. нормативів (кредит не більше 25% від основного фонду); створення с-ми банк. нагляду (НБУ); створення механізму рефінансування банків.
43. Центральні банки, їх походження та основні засади діяльності.
Головне призначення – це управління гр. оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку ек-ки. ЦБ впливає на
банки з галузевою спеціальністю – обслуговування у межах певної галузі гос-ва, з функціональною спеціалізацію – вузьке коло спеціалізованих операцій (інвестиційні, іпотечні, ощадні тощо).
Початок банків – 6-7 ст від храмів до приватних осіб завдяки розвитку торгівлі. Англійський банк - класичний приклад капіталістичного б. 17 ст – поява акціонерних товариств, 19 ст – акціонерні банки на провідних позиціях. Роль б: передача гр. капіталу від накопичення до використання; економія суспільних витрат, сприяють зростанню вир-ва, капіталу, інвестиції. Засновники б: вітчизняні та зарубіжні юр та фіз особи за винятком народних депутат та ін. виконавч. органів влади, партій, не військовослужбовці, кадри суду, прокуратури, з органів управління. З метою незловживання владою. Банк реєструється в НБУ, отримує ліцензію на здійснення певних операцій. Вищий орган управління – збори акціонерів, виконавчий орган – Правління (керує Голова) , пайовим – дирекція (Генеральний директор).
Операції б: в залежності від хар-ру та відображенню на балансі операцій існують пасивні, активні та банківські послуги. Пасивні – операції по мобілізації ресурсів, 3 групи, залежать від виду ресурсів: 1) операції по формуванню власних ресурсів б. (уставний капітал, резервний фонд) 2) депозитні операції – основний ресурс, 3) недепозитні – залучення позикових грошей на міжбанківському кред. ринку та випуск боргових зобов’язань. Структура пасивів в Укр: залучені ресурси – 88% (кошти юр осіб 39%, фіз осіб 22%, ЦП, емітовані банком 3%, кошти НБУ-6% та інші) та власні кошти – 12%. Активні операції: 1) кредитні –45% 2) вкладення, інвестиції в ЦБ –6%, 3) формування касових залишків та резервів –12% 4) основні фонди –8% 5) інші активи.
Банк. послуги – дії банк. установ на замовлення клієнтів, які не пов’язані із залученням додаткових ресурсів. Основна форма оплати – комісія. Послуги: 1) ліцензовані – з ліцензії НБУ: обслуговування рах-ків клієнтів у нац та валюті, інкасація, депозити, видача гарантій тощо 2) чисті – послуги без ризиків для активів б: розрахунки за кошти клієнтів, інкасові та касові послуги тощо 3) комісійні – послуги з стягненням комісії: депозитарій, розміщення ЦП тощо 4) гонорарні - отримання обумовленої наперед плати: лізинг, трастові посл 5) спредові – дохід від різниці між комісією від клієнта та комісією при організації даної посл 6) балансові – облік на баланс. рах: кредитні, валютні тощо, позабалансові – гарантії, поручительства.
46. Особливості формування комбанків в Україні.
Створення нац. дворівневої банк. с-ми після прийняття З-ну “Про банки та банк. дія-ть” в 1991. Визначено 1-й рівень НБУ, 2 –комбанки. В 2000 кількість комбанків 203 в тому числі акціонерні товариства, відкриті та закриті, ТОВ з обмежен. відповідальністю, з 1994 з’являлися комб. з ін. капіталом. За активами поділяються: найбільші (понад 1 млрд.грн), великі (понад 100), середні (понад 10) –переважна більшість, малі (за 10 млн.грн). Баланс. капітал створюється за рах стат. капіталу, резервних фондів, прибутку минулих років, поточного року та ін. капітал. Залучення вільних коштів та спрямування їх на розвиток нац ек, збільшення депозитів – робота
зобов’язань, на капітал банку, не більше 25% 2) надання кредитів інш. банкам не більше 200% його капіталу 3) отримання кредитів від ін. банків не більше 300% капіталу. 4) вкладення в інвестиції не більше 50% капіталу. Прибутковість залежить від відношення доходів та витрат. ЇЇ вимірювання: 1) прибутковість банк. активів (ROA) – співвідношення чистого прибутку й активів. Показує скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку 2) прибутковість акціонерного капіталу (ROE) – відношення чистого прибутку до акціонерн. капіталу, приблизно дорівнює дивідендам акціонерів 3) %% маржа (SPRED) – показник банку, як посередника між вкладниками та позичальниками. СПРЕД = (%% доходи/доходні активи) – (%% витрати/платні пасиви). На його розмір впливають: склад та обсяг залучених коштів, розмір кредитних та ін. вкладень, враховуються також чистий прибуток на одну акцію, чиста %% маржа. Прибутковість важлива для банку, для його капіталу, його зростання, для виплати дивідендів, але з урахуванням і міn ризиків. Тому головне завдання банку – балансування між прибутковістю та ризиком.
56. Характеристика пасивних операцій комбанків.
Пасивні операції – це операції, за допомогою яких банки формують свої гр. ресурси для проведення кредитн, інвестиційн та інш. активних операцій. Ресурси комбанків – це сукупність гр, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для використання певних операцій. Існують власні ресурси – статутні, резервні фонди для забезпечення фін. стабільності дія-ті банку, він страхує інтереси вкладників та кредиторів. Поділяється на основний (статутн, резервн фонди, неперозподілен приб минулих років) та додатковий (загальн. резер за активними операціями і поточн доходами). Статутний фонд при відкритому АТ формується від передплати на акції , в закритому – через перерозподіл акцій між засновників. Резервн. фонд покриває збитки, оплата дивідендів, це стійкість комбанку. Його рівень 50% від статутного фонду. Існують спеціальні фонди для розвитку банку за рах прибутку.
Залучені ресурси – кошти на поточн, депозитних та ін. рах. клієнтів, які розміщуються на активах з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку. Поділяються на депозитні: 1) до запитання – на поточному рах. клієнта для розрах по госп. операціям, контокоректні рах – поточні рах з комісією 2) Строкові – розміщенні кошти в банку на строк від 1 місяця, не здійснюють поточні платежі. Це найкращий вид депозиту під %. Та недепозитні (позичені) кошти– залучені кошти, як міжбанк. кредити, кредити НБУ, операції з ЦП тощо для підтримки поточної ліквідності. Міжб. кредит – розміщення вільних ресурсів в інших банках. % ставка нижча ніж за кредитами господарствам і пов’язана з обліковою ставкою НБУ.
Так пасивні операції комбанків полягають у формуванні власної і залученої ресурсної бази, на підставі і за рахунок якої здійснюються активні операції.
55. Характеристика активних операцій комбанків.
Активні операції банків – дія-ть із використанням власного капіталу, залучених коштів для одержання прибутку при розподілі ризиків і підтриманні ліквідності. Поділяються
позичальниками поділяється на сектор прямого та непрямого фінансування. Саме у секторі непрямого фін-ня з’являється третій ек. суб’єкт. Вони називаються фін. посередниками, а їх дія-ть з акумуляції вільного гр. капіталу та розміщення його серед позичальників-витратників наз. фінансовим посередництвом. Вони базуються на одному фін. ринку з одним суб’єктом – вільними гр. коштами. Основні фін посередники – банки та небанківські фін-кред. установи. Загальне для них: 1) всі фін посередники працюють в секторі непрямого фін-ня, 2) вони акумулюють гр. кошти та розміщають їх в доходні активи від свого ім’я. При цьому вони створюють власні зобов’язання та вимоги. Банк, як позичальник створює свої зобов’язання перед вкладниками. 3) прибуток фін. посередн. формується, як різниця між доходами від розміщення акумулюючих гр. коштів та витратами, які пов’язані з їх залученням. Відмінність: 1) банки не тільки акумулюють тимчасово вільні кошти, а й самі створюють гр. в процесі депозитно-кредитн. дія-ті. А установи – тільки акумулюють. 2) банки здійснюють розрах-кас. обслуговування всіх інших фін-кредитн. посередників, тому можуть використовувати їх вільні гр. Класифікація груп: 1) Банки – від цільового призначення: центральні та комерційні. Небанківські – 2 критерії: 1) хар-р залучення вільних коштів: на договірній основі (страхування, ПФ); емісія та розміщення власних ЦП (інвестиційні компанії розміщують свої ЦП). 2) хар-р наданих послуг: страх Ко, ПФ, К. товариства, лізингові Ко, інвестиційні Ко. Економічне призначення посередників: забезпечення суб’єктів гр. ринку максимально сприятливими умовами для їх успішного функціонування, на підвищення ефективності їх дія-ті. Переваги: 1) оперативне розміщення вільних коштів в доходні активи для кредиторів, мобілізування додаткових коштів для вир-ва та повернення їх для позичальника. 2) скорочення витрат суб’єктів на формування вільних коштів, розміщення їх та запозичення податкових. 3) послаблення фін. ризиків для суб’єктів, вона перекладається на посередників ? збільшення дохідності позичкового капіталу, скорочення витрат на фін. операції. 4) надання додаткових послуг посередниками, як страхування, пенсійне забезпечення, права власності. Посередники позитивно впливають на кругообіг капіталу в процесі відтворення, розвитку вир-ва, торгівлі та ін. сфер.
50. Валютний курс.
Валютні курси - можуть бути фіксовані, або гнучкі. Фіксовані - це система, що припускає наявність зареєстрованих паритетів. Фіксовані валютні курси можуть бути або дійсно фіксовані, що базуються на золотому стандарті, вони можливі лише за умов золотого стандарту, або договірно фіксовані, що базуються на одній чи кількох валютах або на умовно встановленій офіційній цін золота. Гнучкі курси - це системи, при який у валют не має офіційних валютний паритетів. Тут виділяють дві групи валют: плаваючі валюти (самостійно змінюються на базі попиту та пропозиції на ринку) та коливні валюти (прив’язують валютні курси до валютний кошиків).
Для держав з ринковою економікою найдоцільнішим є притримування керованого плаваючого курсу відносно ВКВ. На У. Нині діє режим валютного коридору, на 1998 рік валютний коридор встановлено: 1.7 за 1 $
валютної торгівлі. Щоденні обороти світового валютного ринку перевищують декілька трильйонів доларів США і швидко збільшуються, що свідчить про величезні розмахи валютних потоків на світовому ринку.
Валютний ринок можна класифікувати і за іншими критеріями:
- за характером операцій: ринок конверсійних операцій; ринок депозитно-кредитних операцій;
- за територіальним розміщенням: європейський, північноамериканський, азіатський та ін.;
- за видами конверсійних операцій: ринок ф’ючерсів, ринок опціонів тощо;
- за формою валюти, якою торгують: ринок безготівкових операцій, ринок готівки.
Ринок конверсійних операцій є найтиповішим для валютного ринку взагалі, його ключовим елементом. На цьому ринку купівля-продаж здійснюється в традиційній формі, переважно на еквівалентних засадах шляхом обміну рівновеликих цінностей, представлених різними валютами. Якраз на цьому ринку складаються умови для формування зовнішньої ціни грошей – їх валютного курсу.
Ринок депозитно-кредитних операцій – це досить специфічний сектор валютного ринку, на якому купівля-продаж валюти має умовний характер, що проявляється в залученні банками інвалюти на депозитні вклади на узгоджені строки та в наданні банками інвалютних позичок на різні строки. На відміну від ринку конверсійних операцій на цьому ринку ціна валюти формується у вигляді процента.
Стан кон’юнктури в.р. виявляється у зміні співвідношення між попитом і пропозицією окремих валют, що, у свою чергу, є ключовим чинником впливу на валютний курс. На стан та динаміку попиту та пропозиції на в.р. впливає велика кількість чинників економічного, політичного, правового, психологічного характеру. Усі їх можна розділити на такі 3 групи:
1. Курсоутворюючі чинники:
- стан платіжного балансу країни;
- обсяги ВНП, які виробляються в країні;
- внутрішня і зовнішня пропозиція грошей;
- процентні ставки в країнах, валюти яких порівнюються;
- співвідношення внутрішніх цін країни з зовнішніми.
2. Регуюючі чинники:
- заходи прямого державного регулювання (фінінсово-бюджетна політика, квотування та ліцензування, грошово-кредитна політика, регулювання цін, інтервенційна політика, розподіл валюти тощо);
- структурні чинники.
3. Чинники кризового характеру:
- дефіцит державного бюджету;
- безконтрольна емісія та інфляція;
- штучне і надмірне регулювання цін;
- висока монополізація виробництва.
54. Поняття, призначення та види валютної системи. Розвиток валютної системи в Україні.
Валютна с-ма – це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору. Ці межі збігаються з межами відповідних валютних ринків. Тому в.с. теж поділяються на три види: національні, міжнародні (регіональні) і світову). Збіг меж окремих в.р. і валютних с-м забезпечує їх внутрішню єдність: ринок створює економічну
припинення операцій на УМВБ, офіційне визнання вільної конвертованості гривні за валютними операціями.
53. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.
Платіжний баланс – це співвідношення між валютними платежами резидентів за її економічними межами та валютними надходженнями їм від нерезидентів за певний період часу (рік, квартал, місяць), відіграє важливу роль у розроблені та реалізації валютної політики. За формою – це статистичний звіт про надходження вал.коштів у країну та про витрачання їх за певний період у розрізі окремих статей, країн, груп країн. За економічним змістом – це макроекономічна модель, яка х-є стан та динаміку зовнішньоекономічних відносин даної країни з зовнішнім світом. Розділи платіжного балансу: рахунок поточних операцій, рахунок операцій з капіталом та фін.операцій, резервні активи, помилки та упущення. Статті платіжного балансу: баланс товарів (співвідношення експорту та імпорту по цій статті - торговий баланс), баланс послуг, доходи, поточні і капітальні трансферти, прямі, портфельні та інші інвестиції.
Економічна роль платіжного балансу визначається тим, що відображені в ньому обороти безпосередньо впливають на попит і пропозицію на вл.ринку: надходження валюти створює передумови для формування пропозиції її, а платежі – для формування попиту на валюту. Цей зв’язок можна виразити так:
1). ПрВ=ЗВ1+НВ-ЗВ2, де ПрВ-пропозиція інвалюти протягом звітного періоду, ЗВ1- залишки інвалюти в суб’єктів ринку на початок періоду, НВ-надходження інвалюти протягом звітного періоду по платіжному балансу, ЗВ2-залишки інвалюти в суб’єктів ринку на кінець звітного періоду.
2). П0В=БВ1+ПВ-БВ2
П0В-попит на інвалюту протягом звітного періоду
БВ1-боргові зобов’язання резидентів перед нерезидентами на початок періоду,
ПВ-валютні платежі протягом періоду по платіжному балансу,
БВ2- боргові зобов’язання резидентів перед нерезидентами на кінець періоду.
Можна зробити висновок, що попит (П0В) і пропозиція (ПрВ) на валютному ринку будуть урівноважуватися за умови збалансованості надходжень (НВ) та платежів (ПВ) платіжного балансу. У механізмі платіж.балансу важливе місце займають золотовалютні резерви (ЗВР) – це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі і перебувають у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноекономічне значення. Ці потреби визначають цілі накопичення ЗВР: 1) трансакційне призначення (запас ліквідних коштів, які забезпечують платоспроможність країни на світовому ринку), 2) інтервенційне призначення ЗВР (підтримка зовнішньої та внутрішньої вартості національних грошей). Оптимізація розміру ЗВР має важливе значення тому, що занижений їх обсяг погіршує платоспроможність країни на світовому ринку та обмежує регулятивні можливості держави у монетарній сфері, а завищений – призводить до заморожування значної частини національного 3. Вартість грошей. Форми прояву вартості грошей як грошей і як капіталу.
Вартість повноцінних Гр. визначається вартістю товару, що виконує роль грошей, або вартістю матеріалів із який виготовлені гроші. В неповноцінних Гр. розрізняють 2 аспекти в питанні про варт Гр: варт гр як гр. і варт гр. як капіталу. Гр. як капітал визначається під впливом попиту і пропозиції на грош. ринку і виступає у формі %. Вартість Гр як грошей формується в процесі їх обігу, коли Гр. обмінюються на товари та визначається їх мінова вартість – купівельна спроможність. Саме купівельна спроможність обумовлює специфічну форму вартості при забезпеченні довіри до неповноцінних грошей. При наявності цієї довіри суб’єкти ринку довіряють таким Гр і власники їх можуть придбати товари, послуги, валюту тощо. Чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на Гр. одиницю, і навпаки. Отже, між варт. кредитн Гр. та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Вартість Гр. обчислюється за формулою: Iв.г. = 1\Iц,.де Iв.г зміна варт Гр., Iц –індекс середнього рівня цін за певний період. Рівень варт Гр. не може залишатися незмінним. Зниження варт Гр. – інфляція, збільшення – дефляція.
4. Функція грошей як міри вартості.
Функція Гр.- це певна дія чи “робота” Гр. щодо обслуговування руху варт в процесі суспільн. відтворення. Існує 5 функцій Гр: міри вартості, засоби обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових Гр. Міра варт – це функція, в якій Гр забезпечують вираження і вимірювання варт товарів, надаючи їй форму ціни. Гр виконують ідеально функцію міри варт. Виробних визначає ціну на товар, але встановлює її остаточно після зустрічі з покупцем і наявністю реальних Гр у нього. Ціна визначається в момент операції купівлі-продажу. Гр. як міра варт використовуються як рахункові (одиниця рахування) на мікрорівні, як визначення підприємством своїх витрат і доходів від реалізації пр-ції, так і на макрорівні – показники обсягу нац. доходу, ВНПр, інвестицій тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

topobzor.info/raznoobrazie-ne-originalnyh-remeshkov/

http://agroxy.com

gefest-sv.kiev.ua