It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 20
Гостей: 20
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Міжнародне економічне право (МЕП)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

83.Поняття імунітету держ і його прояв в МЕВ.
Імунітет — слово лат. походження означає звільнення від чого-небудь. У МП імунітет держ. розглядається як принцип, відповідно до якого державі або її органам не може бути пред'явлений позов у суді іноз. держави.
Коли держава виступає суб'єктом МЕВ з іншими державами або з міжнародними організаціями, то такі відносини регулюються нормами МЕП. Водночас вона може вступати у відносини м-п характеру з різними іноз. юр. особами, окремими громадянами інших держав. Відносини, які при цьому виникають, регулюються нормами міжнар. прив. права.
Міжнар. прив право — це сис-ма правових норм, які покликані регулювати цивільно-правові, сімейні та труд. відносини міжнар. х-ру, в яких суб'єктами переважно виступають іноз. юр. особи, іноз. громадяни та особи без громадянства. Але незалежно від того, які це відносини, якими нормами вони регулюються, в обох випадках тут діє принцип імунітету держави.
Не виключ. підлеглість однієї держави юрисдикції суду іншої. Але це можливо лише за умови попередньої згоди відповідної держави. Така згода може бути виражена і шляхом укладення міжн договору.
Наявність імунітету в держ. не означає, що ним наділені і відповідні госп. орг-ції, напр. державні, які виступають як юр. особи. У даному випадку йдеться про зовнішньотор. об'єднання, морські пароплавства, в оперативному управлінні яких знаходяться державні торг.і судна. Існування принципу роздільної майнової відповідальності між держ. і її юр. особами означає, що за невиконання зобов'язань перед іноз. контрагентами (фірмами) майнову відповідальність несуть юр. особи самостійно.

84. Понят МЕО та їх найбільш поширені клас-ції.
МЕО — такі орг-ції, які на основі міжнар.-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з орг-цією та здійсн. міжнар. ек. співроб.
М. орг-ції наділені міжнар. правосуб'єктністю і відіграють значну роль в орг-ції і здійсн. міжнар. ек. спів роб. Створені на основі міжнар. договорів, вони у межах своєї діяльн. обговорюють різноманітні ек. проблеми, розробляють і приймають нормативні акти та окремі норми МЕП.
Правоздатність, якою наділені міжнар. ек. орг-ції, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжнар. орг-ціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах.Міжнар. ек. ор-ції користуються імунітетом,. Майно і активи цих орг-цій мають імунітет від будь-якої форми адміністр. та судового втручання, за винятком випадків, коли сама орг-ція відмовляється від імунітету
Найбільш узагальн. поділ міжнар. орг-цій :
1) універсальні МО, членами яких є держави різних соц.-економ. сис-м;
2) МО, членами яких були соціаліст. країни;
3) МО, які об'єднували капіталіст. країни;
4) міжнар. регіональні орг-ації, до складу яких входять країни, що розвиваються.
Залежно від напряму міжнар. ек. cпiвpoб.
-cпiвроб. у галузв міжнар. торгівлі (ЮНКТАД);
-співроб. у вал.-фін. сфері (МБРР, МВФ, МІК)
-співробі. у галузі транспорту (Авіатрансп асоціац, Міжн спілку автомоб трансп, Спілку автодор служб залізниць, Міжнар морську орг-цію);
-співроб. у галузі промисловості
-співроб. у галуз с/г; - інвестицій;
-наук.-техн. співробітництво;
-співроб. у галузі інтелек власності,- стандартиз та сертифікац. продукту
за назвою:
організація(ООН, МОП, Міжнародна морська оргаціа-ція), союз (Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв'язку), спілка (Міжнародна спілка автомобільного транспорту, Європейська телерадіомовна спілка), фонд (МВФ), центр (Міжнародний торговий центр), рада (Рада Європи), банк (МБРР), комісія (Міжнародна електротехнічна комісія, Дунайська комісія,), асамблея (Парла-ментська асамблея міжнародного економічного співтовариства), агентство (Міжнародне агентство з питань атомної енергії), конференція (Конферени,ія ООН з торгівлі та розвитку, Європейська конференція міністрів транспорту), інцііатива (Центральна европейська ініціатива) тощо
Залежно від кола їх членів: загального (ООН, СОТ, МВФ, Всесвітній поштовий союз та iн.) й обмеженого складу (регіональні, які створ. в межах певного perioнy i e відкритими для вступу до них держав, що знаходяться на його території. Такими орг-ціями можна вважати ЛІiгy арабських держав, ЄС, Раду Європи, СНД. Можуть належати не тільки регіональні, приміром ОПЕК, яка об'еднуе 13 основних нафтовидобувних країн Азії, Африки та Лат. Америки.
З погляду торгівлі окремими видами товарів — цукром, кавою, пшеницею каучуком та ін., які об'еднують як країни-експортери, так i краї-ни — імпортери цих товарів
Залежно від впливу на країнии-члени (за характером повно-важень)
Міждержавні не мають наддержавних повноважень тому, що країни-члени не пе-редають їм своїх функцій. Основним завданням таких оргашзацій е забезпеч взаемодії держ у процесі їх співроб Наддержавні орг-ціі наділяються повноваженнями краін-членів у відповідних сферах іхньоі діяльності.
За умовами участі в членстві
Відкриті, до яких може вступити будь-яка держава (ООН), i закриті, прийняття до яких може здійснюватися за за-прошеннями іхшх засновників (НАТО).

85. Понят та види джерел МЕП, їх загальна х-ка.
Можливість регул-ня м\н ек відносин досяг-ся шляхом застосув принципів та норм МЕП. Вони грунт-ся на певних джерелах. Оскільки МЕП є однією із галузей МП, так основні джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. Сис-ма джерел МЕП вкл і специф джерела, які закріплюють норми і принципи суто МЕП: рішення м\н ек орг-цій, конкретні договірні угоди щодо м\н ек співроб-а. Закріплення норм і принципів МЕП у конкретних джерелах має важливе значення. Бо вони як певні правила набувають загальнообов'яз х-ру. Джерела є формою юр втілення, вираження норм і принципів МЕП. Водночас норми і принципи МЕП характеризують зміст їх джерел. С-ма джерел МЕП включає в себе м\н ек договори, а також м\н-правов звичаї, рішення (акти) м\н орг-цій, м\н кодекси поведінки в яких знаходять своє юридичне злкріплення норми і принципи МЕП.
Міжнар. ек. договори — це добровільно укладені між держ. рівноправні угоди ек. х-ру, в, яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Такого роду норми та принципи можуть міститися не лише в міжнар. ек. договорах, а і в загально політ. міжнар. договорах, які одночасно слід розглядати і як джерела МП в цілому.
Залежно від кількості учасників договірних відносин міжнар договори можуть бути двостор і багатостор.
1.Договори, що закріплюють норми зага., універсальн. порядку, розрах. на тривале їх використання: належать торгові договори, угоди про товарооборот і платежі та деякі інші.
2. Договори, в яких обумовл. конкретні зобов'яз. (наприклад, сприяти будівництву конкретних об'єктів). Такі договори вичерпують свою юридичну силу, як правило, одноразовим застосуванням.
Міжнар-правовий звичай: закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВ. Вони використ. з мовчазної згоди сторін і, як правило, не мають свого формального закріпл. в жодному договорі або угоді. Такі норми, як правило, виникають і розвиваються в процесі тривалої практики міжнар. відносин. Тривале використ. правил, закладених у міжнар. звичаях, веде до переростання їх у міжнародно-правові норми. Таким чином, звичаї, правила, закріплені в них, стають джерелами МЕП.
Рішення м\н ек орг-цій як джерела МЕП. Оскільки вони як правові акти містять у собі відповідні правила та принципи здійсн МЕВ, розрах на неодноразово їх використ і здебільшого не мають конкретного адресата: резолюції ГенАсамблеї 00Н, а також її м\н орг-цій та інших МО
М\н кодекси поведінки в сис-мі джерел МЕП.
Вони почали створ з ініціативи країн, що розвиваються. В цих м\но-правов документах сис-матизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек діял-ті (передача технологій, контроль за обмеженням ділової практики). Одним із перших таких кодексів був розроблений Конференцією 00Н з торгівлі і розвитку Кодекс проведення лінійних конфер/, норми якого рег. орг. лінійних перевезень у галузі торг. мореплавства.

86.Поняття та джер ММП.
Міжнар. ек. спів роб., насамперед між держ., обумовлює необхідність співпраці й у сфері організації та здійснення митної справи. Цей напрям співроб. Спрямив. на виріш. сис-ми економ., організац., правових та інших питань, які забезпечують сприятливі умови для розвитку та захисту економ. інтересів відповідних держав, захисту прав суб'єктів п-цької діяльності та громадян. Митна політика лежить в осн. організації митної справи як окремого напряму діяльності держави.
Міжнар. митн. право - підгалузь МЕП, яка вкл. в себе с-му норм і принципів, що регулюють відносини між держ. з митних та пов'язаних з ними інших питань міжнар. ек. співроб.
Міжнар договори як джерела ММП, слід зауважити, що вони можуть маги як універс., так і регіон. х-р.
Універс: Конвенцію про створення Ради митного співроб. 1950р, Конвенцію про номенклат. для класифік. товарів у митних тарифах 1950р., Міжнар конвенцію про спрощ. і гармоніз. митних процедур 1973 р.
Регіон: Угода про співроб. і взаємодопомогу у митних справах 1994р., яка укладена в рамках СНД.
Україна: Угода про митне оформл. транз. вантажів і багажу громадян; Угода про взаємне визнання митних док-тів і митних забезпечен.1993
Міжнародні організації, що діють у сфері митної справи, приймають акти, які є джерелами ММП. Всесв. митна орг-ція розробляє рекомендації, що забезпечують одноманітне тлумачення і застосування Конвенцій, укладених як за результатами роботи Ради, так і стосовно номенклатури для класиф. товарів у митних тарифах і оцінки товарів у митних цілях.. Крім того, розробляються рекомендації щодо примирення під час розгляду спорів з тлумачення і застосування Конвенцій.
Ще раніше Радою митного співр-ва(1971) були прийняті рекомендації «Про спрощ. митного контролю авіапасажирів на основі двоканальної системи». Мова йде про зелений і червоний канали, які сьогодні називають зеленим і чер-воним митними коридорами. (Зелений — пасажири без тов, що повинні обкл імпорт митом і податками, червоний — інші пас, що повинні пройти митні формальн.)
У країнах — членах ЄС на підставі відповідн. угод для їхніх громадян в аеропортах введено окремий третій канал, де вони проходять митне оформлення.
До міжнародних організацій, які поряд з виконанням інших функцій, займаються і митними питаннями, слід включити СОТ, ЮНКТАД, СНД, ЄЕС

87 Поняття та джер. міжнар. трансп. права.
У системі МЕВ важливе місце посідають відносини, пов'язані з орг-ціею i здійсн. міжнар. перевезень пасажирів i вантажів різними видами транспорту (зал., авто., пов., морськ., річк.). Міжнар. трансп. перевез. — це необхідна умова успішного розв. МЕП. Ці відносини, які виникають між держ., нац. органами упр. транспортом, міжнародними орг-ціями, регулюють-ся відповідними міжнар. принципами i нормами.
МТП–сис-ма правов. принц. i норм, які регул. відносини, що виник. у npoцeci використ. різних видів трансп. у сфері м. ек. співроб.
Джерела: Міжнар. договорах та угодах з питань транспорту, актах міжнар. орг-цій (асоціацій, конференцій, палат, комісій тощо).
Найбільш поширеними е міжнародні договори з питань транспорту (транспортні договори). Вони укладаються від імені i за доруч. уряду центр. органами упр. Трансп. — Мін. та іншими установами, які здійснюють керівницт-во заліз., морськ., річк., повітр. трансп.
Бувають двостор і багатостор.
Морсь:Закон прав про судно; Конв про відкр море-58; Статут ООН; Про риб-во та охор живих рес-сів. Про конт-ний шельф,58. Конв охор люд житт на морі,60. Конв ООН з морськ права,82.
Річк: Белг-ка конв 48- Дунай; Дун-ка комісія. Братисл-ка угод-55; Бухарес-ка уг -61. Міжн Морськ Орг-59-спец уст ООН.
Залізн.: Угода про міжн спілк зал,22. Уг про корд-ні органи залізн тр СНД,92. Багатост Конв про міжн зал перевез-24; Уг про міжн зал вант-не сполуч. Рада СНД з зал трансп.
Авто: Багатост Конв про врегул авторуху між країн,49. Міжн спілка автотрансп 47. Спілк автодорожн служб залізниць50.
Авіа: Чиказ конв з пит цив авіа,44. Угод про викор пов тр,92. М авіатр асоціац-19. М орг-ція цив авіа (ІКАО)-44.

88. Поняття та сис-ма МЕП
1. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи.
Висновок: норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними.
2. Фішера і Фікентшера Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А.Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини.
3.Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком Корецьким, розгляд-я м\н госп право як комплексну міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права.
Аналіз існ концепцій – МЕП - це сис-ма норм і принципів, які регул відносини між держ., між держ. і м\н орг-ціями, між м\н орг-ціями в процесі м\н ек спів роб., що є самост галуззю м\н публ права.
Структура системи МЕП:
—галузі —інститути —норми і принципи
Галузь права—сук-ність норм МЕП, які регул. певну сферу у МЕВ (транспортне право)
Інститути—сук-ність норм МЕП, які регулюють певни види МЕВ (повітряне, річкове, залізничне)
Принципи—це конкретні правила поведінки які мають найвищу юр. силу
Систему курсу МЕП можна роздiлumu на Заг. й Особл. ч-ни.
У Заг. ч-ні об'еднані норми, які визначають сам предмет правового регул. МЕП, його джерела i принципи, дають уявлення про суб'ектів МЕВ i, зокрема, про державу як основного суб'екта МП. У Заг. ч-ні також розглядаються правовий статус міжнар. ек. орг-цій, питания правового регулювання діяльності(ТНК), міжнар. ек. договорів та забезпечення їх виконання, перевезень та інших напрямів міжнар. співроб.
В межах Особливої частини мае вивчатися міжнар. торг. право, міжнар. вал. право, міжнар. трансп. право, питания міжнар.-правового ре-гулюв. промисл., с/г i науково-техн. співроб.

89. Понят., зміст і види міжн. кредит. угод.
Ек. розв. багатьох країн нерідко гальмується через відсутність коштів. У такому разі виникає потреба у кредитах, які можуть надаватись іншими країнами в межах ек. спів робі. Правовою основою відносин, що виник. при цьому, є міжнар. кред. угоди —угоди між держ.-кред. і державаю-боржником, на підставі яких держ.-кредитор надає держ.-боржнику певну сумму грошей або поставляє їй товари, а держ.-боржник повинна в певний строк погасити сумму боргу на передбач. умовах і виплатити %
Види міжнар кред угод:
1. торговельн. і платіжні угоди, які передб. здійсн. кред. операц. на осн. Двостор. клірингу
2. угоди про ек. і пром.-техн. спів роб.;
3. міждерж. угоди про поставки товарів на ком-пенсац. засадах
4. спеціальні кредитн. угоди
Особливості двостороннього клірингу під час регулювання кредитних відносин за торговельними і платіжними угодами: ця форма вал.-кред. зв'язків базується на відповідних умовах міждерж. угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені державами здійсн. клірингові розрахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахунках здійснювати платежі в кредит. Перехід більшості західних країн на міжнародні розрахун-ки вільно конвертованою валютою звужує необхідність клірингових розрахунків.
Угоди про економічне і промислово-технічне співробітництво використ. у разі поставок устаткування, машин і технології для спорудження великих об'єктів. В них беруть участь не лише держави-учасниці, а й банки або інші партнери. У зв'язку з цим підписують два види між нар. угод. Одна з них — це угода або програма співробітництва, в якій обумовлюються питання кредитування (загальна сума кредиту, його призначення, процентна ставка тощо). На основі цих угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кредитні угоди.
Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах (компенсаційно-кредитні угоди) укл. на великомасштабні, міжгалузеві роботи й послуги. За отримані в кредит устаткування, машини, технічні послуги тощо кредиторам поставляється на відповідну суму продукція, яка виготовляється підприємством — об'єктом кредитування.
Спец. міждержавн. кредит. угоди (позика в іноз. валюті) передбач. надання країною-кредитором країні-позичальн. певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повернення позики та інші умови.
У ряді випадків країни-кредитори вимагають визначити гаранта щодо іноземних кредитів.

90 Поняття, основні джерела і суб’єкти МВП.
Міжнар. валютні відносини є важливою ч-ною сис-ми міжнар. економ. відносин. Сьогодні практично неможливо уявити міжнар. економ. спів роб. в усіх його напрямах (торговельне, виробн., наук.-техн., інвестиц. тощо) без використ. валюти.
Валюта—гр. одиниці країни, які беруть участь у міжнар ек співробітн.
МВП зародилося на основі міжнар. публ. і міжнар. приватн. права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розшир. і поглибл. міжнар. ек. співроб. МВП має свій предмет правового регулюв. — міжнар. валютні відносини. Вони виникають з приводу вал. цінностей, що обертаються у сфері міжнар. співроб. держав або інших суб'єктів. До вал. коштів належать іноз. валюта готівкою, платіжні док-ти (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) в іноз. валюті, цін. пап. (акції, облігації, купони, бони), золото та інші цінності. Вал. відносини регулюються і міжнар. приватн. правом, коли вони виникають за участі недерж. юр. осіб, громадян. Для регулювання міжнар. валютних відносин використ. міжнар.-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах. МВП— це сис-ма міжнар.-правових норм, що регул. міжнар. валютні відносини. Норми міжнар. вал. права мають свої джерела, в яких вони юр. виражені, закріплені: міжнар. договори, рішення міжнар. ор-ганізацій, судова й арбітражна практика, міжнар. звичаї.
Міжнар.і договори — найпошир. джерело МВП
СУБ'ЄКТИ!!!!!!(держави та орг-ції??)

91.Поняття, система та джер міжнар Торгов права.
МТП- це система норм і принц, яка регулює відносини, що виникають у галузі МТ, і є складовою МЕП. Якщо МЕП- галузь МП, то міжнар торг право- його підгалузь.Як і будь-яке право, міжнародне торговельне право має свої джерела. До них належать: — міжнародні договори і, зокрема, міжнародні торговельні договори; міжнародні торговельні звичаї, в яких відтворена практика міжнар торгов-х відносин;— судові прецеденти міжнар арбітражів і судів;— національне зак-во країни, якщо воно за згодою держав використовується для регулювання між нар торговельних відносин;— міжнар-правові акти міжнар організацій. Найпоширенішим і основним джерелом права в цій галузі правового регулювання є міжнар торговельний договір.
Система МТП складається з окремих інститутів. У них визначені поняття і система міжнародного торговельного права; правові принципи здійснення міжнародної торгівлі; система органів, які виконують функції управ ління міжнародною торгівлею; міжнар організації у галузі міжнар торгівлі, міжнар торговельні договори та угоди; міжнародно-правове регулювання угод у галузі зовнішньої торгівлі; міжнар-правовий режим торговельних портів; міжнародно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітря-них торговельних шляхів; міжнар-правові засоби розгляду торговельних спорів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

https://bestseller.reviews

https://bestseller.reviews

xn--80aaahqpcuvhvipz6j.com.ua/%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82/