It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 25
Гостей: 25
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про авторське право і суміжні права

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про авторське право і суміжні права

1 2 3 4 5 6

Стаття 4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського
права і суміжних прав
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої
повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі
функції:
реалізує моніторинг застосування і дотримання національного
законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і
суміжних прав;
веде облік організацій колективного управління після їх
реєстрації, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає
їм методичну допомогу;
здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України;
здійснює посередництво у переговорах і при вирішенні
конфліктів між організаціями колективного управління, а також між
цими організаціями і суб'єктами авторського права і (або) суміжних
прав;
організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру
мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і іншими
суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для
затвердження Кабінетові Міністрів України;
забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів
примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм)
контрольними марками відповідно до Закону України "Про
розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм"
( 1587-14 ), веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок;
організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію
прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на
реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і
здійснення їх реєстрації;
забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх
державних реєстрацій авторського права;
організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони
авторського права і суміжних прав;
забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері
охорони авторського права і суміжних прав;
представляє інтереси України з питань охорони авторського
права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до
чинного законодавства;
доручає закладам, які входять до державної системи правової
охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації,
виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням
про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової
охорони інтелектуальної власності;
виконує інші функції відповідно до Положення про Установу,
затвердженого в установленому порядку.
2. Установа має право вимагати від організацій колективного
управління передбачену частиною сьомою статті 48 цього Закону
інформацію.
3. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок
коштів Державного бюджету України.
Стаття 5. Застосування правил міжнародного договору
Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і
суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 6. Права іноземних осіб та осіб без громадянства
Іноземні особи та особи без громадянства, відповідно до
міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають
однакові з особами України права, передбачені цим Законом.
РОЗДІЛ II
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
Стаття 7. Суб'єкти авторського права
Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у
частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким
автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Стаття 8. Об'єкти авторського права
1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки,
літератури і мистецтва, а саме:
1) літературні письмові твори белетристичного,
публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру
(книги, брошури, статті тощо);
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
3) комп'ютерні програми;
4) бази даних;
5) музичні твори з текстом і без тексту;
6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми,
хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх
постановки;
7) аудіовізуальні твори;
8) твори образотворчого мистецтва;
9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового
мистецтва;
10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані
способами, подібними до фотографії;
11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори
декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з
художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються
законами України про правову охорону об'єктів промислової
власності;
12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні
твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки,
архітектури та інших сфер діяльності;
13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї
частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
14) похідні твори;
15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії
та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за
умови, що вони є результатом творчої праці за добором,
координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських
прав на твори, що входять до них як складові частини;
16) тексти перекладів для дублювання, озвучення,
субтитрування українською та іншими мовами іноземних
аудіовізуальних творів;
17) інші твори.
2. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у
частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені,
як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення,
жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда,
розваги тощо).
3. Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки
на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї,
теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи,
концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані,
пояснені, проілюстровані у творі.
Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору
Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому
числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і
охороняється відповідно до цього Закону.
Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються
Не є об'єктом авторського права:
а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають
характер звичайної прес-інформації;
б) твори народної творчості (фольклор);
в) видані органами державної влади у межах їх повноважень
офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного
характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні
стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
г) державні символи України, державні нагороди; символи і
знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших
військових формувань; символіка територіальних громад; символи та
знаки підприємств, установ та організацій;
д) грошові знаки;
е) розклади руху транспортних засобів, розклади
телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази
даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які
поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого
роду).
Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г"
і "д" частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження
розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.
Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права.
Презумпція авторства
1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є
автор твору.
За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа,
зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція
авторства).
Це положення застосовується також у разі опублікування твору
під псевдонімом, який ідентифікує автора.
2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його
створення. Для виникнення і здійснення авторського права не
вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його
оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка
інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове
право на цей твір), для сповіщення про свої права може
використовувати знак охорони авторського права. Цей знак
складається з таких елементів:
латинська літера "c", обведена колом, - (зображення символу
відсутнє в БД);
ім'я особи, яка має авторське право;
рік першої публікації твору.
Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і
кожному примірнику твору.
4. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за
винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора),
видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначені на творі)
вважається представником автора і має право захищати права
останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не
розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.
5. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства
(авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту
і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права
автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони
авторського права може зареєструвати своє авторське право у
відповідних державних реєстрах.
Державна реєстрація авторського права і договорів, які
стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно
до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа
складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
За підготовку Установою до державної реєстрації авторського
права і договорів, які стосуються права автора на твір,
сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів
України.
Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається
свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти
від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України.
Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва
визначаються законодавством.
Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено
(виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське
право, у його реєстрації.
Стаття 12. Авторське право і право власності на матеріальний
об'єкт, в якому втілено твір
1. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт,
в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження
матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження
авторського права і навпаки.
2. Власникові матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал
твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється
руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові
твору за ціну, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на
його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втілено оригінал
твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, в якому
виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію
твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної
споруди - фотографії твору.
Стаття 13. Співавторство
1. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких
створено твір.
Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить
всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне
нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має
самостійне значення.
Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між
ними.
Право опублікування та іншого використання твору в цілому
належить всім співавторам.
Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне
ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав
відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або
зміну твору.
У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор
може доводити своє право в судовому порядку.
2. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з
частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із
співавторів має право використовувати створену ним частину твору
на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між
співавторами.
3. Співавторством є також авторське право на інтерв'ю.
Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка
його взяла.
Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою
особи, яка дала інтерв'ю.
4. Винагорода за використання твору належить співавторам у
рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.
Стаття 14. Особисті немайнові права автора
1. Автору належать такі особисті немайнові права:
1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення
належним чином імені автора на творі і його примірниках і за
будь-якого публічного використання твору, якщо це практично
можливо;
2) забороняти під час публічного використання твору
згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись
анонімом;
3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення
псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його
примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти
будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або
будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і
репутації автора.
2. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані
(відчужені) іншим особам.
Стаття 15. Майнові права автора
1. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське
право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору
іншими особами.
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське
право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з
положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає
суб'єктом авторського права.
2. Виключне право на використання твору автором (чи іншою
особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати
твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське
право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає
йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно
здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше
оприлюднення;
5) переклади творів;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни
творів;
7) включення творів як складових частин до збірників,
антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження
іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та
шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким
чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з
будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після
першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або
примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз
даних, музичних творів у нотній формі, а також творів,
зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує
комп'ютер;
11) імпорт примірників творів.
Цей перелік не є вичерпним.
4. Виключні права авторів на використання творів архітектури,
містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх
участі у реалізації проектів цих творів.
5. За винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього
Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право
вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального)
платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне
використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і
використання твору встановлюються в авторському договорі або у
договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського
права організаціями колективного управління з особами, які
використовують твори.
Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні
ставки авторської винагороди та порядок їх індексації.
6. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 21 - 25
цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть
шкоди використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні
інтереси автора.
1 2 3 4 5 6


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

agroxy.com/prodat/kukuruza-141/ivano-frankovskaya-obl

Продать подсолнечник в Запорожской области

www.oncesearch.com