It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Інвестиційний аналіз. Інвестування

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Інвестиційний аналіз. Інвестування

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ...

Інвестиційні проекти, що реалізуються фірмою розрізняють за:
характером(змістом); * масштабом; * тривалістю; * рівнем головної організації.
За характером розрізняють:
- внутрішні інвестиції (Оновлення устаткування. Нові технології; розробка і освоєння нової продукції; збільшення виробничих потужностей; підвищення кваліфікації кадрів; інше);
- зовнішні інвестиції ( розвиток соціальної інфраструктури; розвиток суміжних виробництв; розвиток систем збуту продукції).
Крім цієї класифікації важливо поділяти інвестиційні проекти на проекти розширення (розвитку) виробництва та проекти реабілітації(санації). Проекти розвитку передбачають реалізацію заходів, направлених на збільшення кількості продукції, що випускається без зміни номенклатури або/і на зміну виробничої програми шляхом освоєння нової продукції. Ці результати можуть бути досягнуті за рахунок інвестицій в фактори виробництва.
Реабілітаційні інвестиції найбільш важливі для кризового стану промисловості, коли коефіцієнт завантаження потужностей в промисловості занизький. Заходи по санації підприємства, які за своєю суттю є інвестиційною програмою, відображаються в бізнес – плані фінансового оздоровлення.

13.Класифікація інвестиційних проектів за масштабом.
Важливо розуміти, що інвестиційний проект повинен не вирішувати окрему задачу ( сприяти досягненню будь-якої однієї цілі), а забезпечувати економічне, технічне і соціальне просування фірми, підвищення її конкурентної позиції.
Інвестиційний проект – захід, що припускає певні вкладення капіталу з метою отримання доходів в майбутньому. Інвестиційний проект припускає постановку цілей, планування виконання, управління і аналіз. У вузькому розумінні інвестиційний проект – це комплекс організаційно – правових, розрахунково – фінансових і конструктивно – технологічних документів, що описують дії по досягненню цілей інвестування.
Інвестиційні проекти, що реалізуються фірмою розрізняють за:
характером(змістом); * масштабом; * тривалістю; * рівнем головної організації.
Досить важливим для фірми є питання про розмір передбачуваних інвестицій. Так, рівень відповідальності, пов’язаної з прийняттям проектів обсягом інвестицій відповідно 1 млн.грн. і 500 млн.грн., різний.
Отже, за масштабом розрізняють малі, великі та мегапроекти. Наприклад, з практики фірм США проект вважається малим, якщо інвестиції не перевищують 10-15 млн. дол. Ці проекти відносно прості щодо управління і нетривалі. Мегапроекти відрізняються дуже великою вартістю ( більш ніж 1млрд.дол.), складністю і тривалістю(5-7років). Такі проекти, як правило, реалізуються урядами або найбільшими корпораціями. Окремі фірми можуть приймати участь в їх реалізації в якості співвиконавців.
Таким чином поділ за масштабом частіше за все залежить від розмірів компаній, так як очевидно, що в фінансово-промисловій групі і невеликому заводі по виробництву меблів використовувані критерії віднесення проекту до великого або малого суттєво різняться.
14.Життєвий цикл інвестиційного проекту, його тривалість, стадії реалізації.
Кожний інвестиційний проект незалежно від його складності та обсягу робіт являється об’єктом управління на протязі всього життєвого циклу. Життєв цикл – це відрізок часу від моменту народження ідеї до закінчення її експлуатації. Часто життєвий цикл інвестиційного проекту визначають по грошовому потоку: від перших інвестицій до останніх надходжень доходів.
Вудь-який інвестиційний проект має п'ять стадій.
1-перед проектні дослідження, проектування та освоєння Інвестицій (народження проекту). Стадія хар-я великими витратами коштів, власних чи отриманих у борт. Різноманітним ризикам. Прибутку немає.
2-початок експлуатації проекту. Інвестор відчуває великі потреби в банк позиках чи венчурному капіталі. Звичайно він не сплачує дивідендів. Якщо є прибуток, він реінвестусться. Починають діяти ризики, пов'язані з конкуренцією ринку.
3-швидке зростання. Пп починає диктувати власні ціни на продукцію, але конкуренція зростає. Рівень продажу зб й значно покриває витрати виробництва. Хар-м с високий прибуток, але існус потреба у великих витратах на маркетинг та інвестиціях. Компанія може здійснювати додаткову емісію акцій, але сплачує невеликі дивіденди. Банк, якщо й падає позику, то під високі %.
4-стабільне функц-я пп. Відшкодовує власні борги. Високий рівень конкуренції не дає змоги диктувати ціни, але невисокі витрати уможливлюють отримання середніх по галузі прибутків. Це вже добре відома компанія з хорошою репутацією, яка має великі можливості в отриманні позик та реалізації акцій. У неї добре диверсиф й великий інв портфель, сплачуються солідні дивіденди, проте немає потреби у великих інвестиціях. На цій стадії компанія має розробляти стратегію запобігання занепаду. Ці заходи, як правило, пов'язані зі значним підвищенням інв активності. Стратегія «другого народження» передбачає різноманітні заходи — купівлю ін компаній галузі (вертикальне та горизонтальне злиття), інвест-ня нових проектів.
5-занепад /друге народження. Продукція пп перестає користуватися попитом. Дуже висока конкуренція. Банки не зацікавлені у співробітництві і якщо й дають позики, то лише під %, значно вищий за середній по галузі. Акції пп також перестають користуватися попитом. Зниж доходів призводить до зменш дивідендів,що нараховуються за акціями. Якщо на попередній стадії не було розроблено стратегію відродження та залучено солідні інвестиції, пп очікують занепад і банкрутство.
15. Основні завдання управління інвестиційною діяльністю.
Управління інвестиційною діяльністю фірми є важливою складовою частиною фінансового менеджменту, що, інколи, виділяють в самостійну сферу економічного управління – управління проектами (Project Management). Управління інвестиційною діяльністю підприємства повинно забезпечувати вирішення таких завдань:
1.Максимізувати вартість підприємства і забезпечити стабільно високі темпи її зростання – тактичні;
2.Забезпечити високі темпи економічного розвитку фірми, в т. ч. максимізувати доходи від інвестиційної діяльності. Це завдання повинно вирішуватись у відповідності з стратегією розвитку фірми.
3.Мінімізувати інвестиційний ризик. За несприятливих обставин інвестиційні ризики можуть призвести не тільки до втрати доходів, але і основного капіталу.
4.Підвищити фінансову стійкість і платоспроможність підприємства. Так як інвестиційна діяльність пов’язана з відволіканням фінансових ресурсів, то ці ресурси можуть закінчитися раніше, ніж буде отриманий доход від реалізації інвестиційного товару. Це є найбільш актуальним. За зарубіжною статистикою 87% підприємств банкрутують не тому, що вони працюють зі збитками, а тому що вони не можуть відповісти по своїм зобов’язанням.
16. Основні функції інвестиційного менеджменту.
Для вирішення основних завдань управління інвестиційною діяльністю менеджмент повинен ефективно реалізувати свої функції:
1.Стимулювання розробки інвестиційних пропозицій, формування портфелю пропозицій.
2.Розробка стратегії і забезпечення потреб фірми у інвестиційних ресурсах( кошти, майно, нематеріальні ресурси). Тобто формується система цілей і цільових показників інвестиційної діяльності на довгостроковий період; визначаються пріоритетні задачі, що вирішаться в найближчій перспективі і розробляється політика дій підприємства по основним формам його інвестування.
3.Розробка напрямків інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечують реалізацію стратегічних напрямків її розвитку.
4.Поточне планування і оперативне управління реалізацією інвестиційних програм і окремих проектів.
5.Опрацювання пропозицій, розробка та аналіз бізнес - планів. Розподіл інвестиційних ресурсів, формування інвестиційних програм.
6.Моніторинг інвестиційних проектів та підготовка рішень по “виходу” з неефективних проектів.
17. Специфічні припущення покладені в основу методу бюджетування капіталу.
Сукупність дій з визначення, аналізу й вибору можливих інв-й серед інв пропозицій наз складанням капітального бюджету ( бюджетуванням капіталу). Цей процес охоплює кілька етапів, починаючи з виявлення можливих варіантів, перевірки ідей і закінчуючи точним економічним аналізом та постаудитом. У момент затвердження капітальний бюджет пп містить прийнятну кількість проектів, від яких загалом і від кожного окремо очікується ек ефект, що відповідає стратегічним цілям керівництва пп. Бюджетування капіталу полягає у виборі за умов обмежених інв ресурсів тих інвестицій, які забезпечать бажаний рівень дохідності за прийнятного рівня ризику.
У роботах, пов'язаних з фінансуванням інв-й, основну увагу приділено оцінці інв вибору за умови існування припущення, що використання теоретично коректних методів прямо призводить до оптимального інв вибору і, отже, збільшує багатство акціонерів. Особа, що приймає рішення, розглядається як пасивний глядач, який діє більше як технік, ніж як підприємець. Якимось чином ідеї відносно інвестування з'являються в полі зору, розраховуються грошові потоки й розробляються припущення. Ризик ураховано у формулі дисконтування, за якою розраховується значення чистої теперішньої вартості проекту. Якщо значення чистої теперішньої вартості позитивне, пропозиція стає частиною переліку прийнятних інвестиційних можливостей. Цей перелік у подальшому рафінується через оцінку взаємовиключних проектів за наявних обмежень у фін капіталі, де це необхідно. Такому підходу до бюджетування капіталу властиві такі припущення: *Інвестиційні ідеї просто з'являються. *Проект може розглядатися ізольовано, тобто проекти не є взаємозалежними. *Ризик може бути повністю врахований у межах чистої теперішньої вартості. *Некількісні зауваження відносно інвестування до уваги не беруться. *Оцінка грошових потоків є неупередженою.

18. Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст.
Менеджеру необхідно переоцінити процедури інвя в організації не для того, щоб визначити, чи є вони теоретично правильними, а щоб виявити, чи дасть змогу менеджеру їхнє використання приймати справді кращі рішення. Процес інвестування можна розділити на 4 основні етапи:
1. Генерація проекту:
а) пошук Інв можливостей у межах стратегії компанії; б)відсівання пропозицій, які не варті детал досліджень; в) конкретизація проектів; г) визначення ін доступних альтернативних інвестицій;
г) збирання інфо й розроблення припущень.
2. Одінка. проекту
а) розрахунок загальних дискретних потоків надходжень; б)визначення чистих надходжень: в)оцінка впливу різних припущень на одержані за проектом результати; г)аналіз ризиків проекту; г) співвідношення вигод і стратегічної цілі проекту з ризиком і обмеженнями для організації.
3. Затверження проекту:
а) підготовка та затвердж загальних капітальних витрат,що плануються за річними бюджетами; б)звернення із запитом на затвердження коштів за кожною пропозицією (з наданням усіх необхідних матеріалів на кожний додатковий рівень затвердження у структурі організації); в)прийняття рішення відносно інвестування (прийняти, відхилити, змінити).
4. Реалізація проекту:
а) відслідковування й контроль фаз реалізації; б) оцінка реалізації й очікуваного результату інв рішення.
19.Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії.
Організація має потенціальний набір інв можливостей, які за своєю суттю збігаються з виробленими цілями та стратегією компанії. Задачі керівництва- здійснювати творчий пошук з визначення такого набору. Саме тому компанія повинна робити наголос на інноваціях і розвитку, віддаючи їм пріоритет на рівні організації, заохочуючи ранню ідентифікацію інв можливостей. Важко визначитися відносно того, як багато часу необхідно приділяти генерації проектів. Вартість проігнорованих можливостей не показується прямо у звіті з доходів, на відміну від витрат на пошук і дослідження.
Більшість фірм готує річний бюджет капіталу, у якому перераховуються інв проекти, що плануються для кожного підрозділу разом ЗІ стратегічними проектами, запланованими керівниками вищого рівня. Немає потреби затверджувати витрати на окремі проекти в рамках капітального бюджету. Це робиться завчасно через процедуру затвердження вимог на фінансування І на практиці вимагає глибшого аналізу, що проводиться в бюджеті капіталів. Керівництво визначає рівень децентралізації інв процесу. Проводиться перевірка й детальний аналіз (включаючи розроблення окремого капітального бюджету) Інвестиційних проектів, які повинні бути передані керівникам підпорядкованих підрозділів. Одним із осн методів є є делегування всіх інвестиційних пропозицій, вартість яких не перевищує певну, наперед визначену суму.
20.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу.
Окрі методу делегування всіх інв пропозицій є й ін методи делегування пов'язані з природою проекту, наприклад, «стратегічні» міркування, «високоризиковані» проекти (проекти, що не включені в бюджет капіталу) й потребують затвердження на вищому рівні. Більшість великих компаній мають спеціальні посібники з бюджетування капіталу, що включають інструкції й контрольні листи, за якими зд важливі процедури у процесі Інвестування.
Система бюджетування капіталу не повинна розглядати інвестиційні проекти Ізольовано — приймати лише ті, які пропонують позитивне значення чистої теперішньої вартості, і відкидати всі інші. Вона є цілісною частиною процесу корпоративного планування фірми й тому має бути узгодженою з цілями та стратегіями пп діяльності. Процес перерозподілу ресурсів є основним методом, за допомогою якого втілюється стратегія. Підхід Бостонської консалтингової групи щодо хар-и пп портфель визначений такими параметрами, як відносна частка ринку й рівень зростання. Так, матриця «два-на-два» визначає 4 види товарного ринку, на яких має змогу діяти фірма, «зірки» «грошов. корови» «знаки питання» та «собаки» Нормальний розвиток продукту в часі починається з потенційно успішного продукту й рухається проти годинникової стрілки, щоб у кінці бути відторгнутим (знятим). Спираючись на цей стратегічний аналіз бізнесового портфеля фірми, пропонується модель розподілу ресурсів: Діяльність, яка пропонує високі темпи зростання й можливість досягнення домінування на ринку, є основним напрямом інвестування («зірки» та «знаки питання»).Коли такого домінування досягнуто, темпи зростання починають зменш й інвестиції спрямовуються лише на підтримання частки ринку. «Грошові корови» стають генераторами для інших ділянок росту. Напрями діяльності, на яких не вдалося досягти значущої частки ринку протягом фази їхнього зростання («собаки»), стають претендентами на відсіваннч. Будь-які генеровані кошти повинні вкладатися в сектори з високим рівнем зростання.
Метод визнач вплив стратегії на розподіл ресурсів. Розробивши інв стратегію, фірма може потім оцінювати окремі проекти у відповідності з довгостроковим стратегічним планом фірми. Оцінка проектів відбувається не тільки відповідно до їхньої норми дохідності. Т.ч, Бюджет капіталу має бути тісно пов'язаним з корпоративною стратегією.
21. Процес відсіву як інструмент вибраковки проектів.
Неможливо й небажано здійснювати повномасштабну оцінку інв можливостей, поки вони чітко невизначені. Процес відсівання є важливим інструментом відбраковування проектів, які з тих або інших причин не варті подальших Інв досліджень. На фазі відсівання звертають увагу на: *Чи збігається Інва можливість з Інв стратегією? *Чи потрапляє вона в сектор діяльності, призначеної для зростання, підтримки, відторгнення? *Чи достатньо ресурсів (досвіду, коштів та ін.) для реалізації проекту? *Чи можливе технічне виконання цієї ідеї? *Чи є якісь свідчення на користь того, що цей проект може забезпечити очікувану дохідність? *Чи прийнятний рівень ризику проекту?
З огляду на те, що якість інфої, яка використовується за відсівання є, загалом, низькою, немає сенсу використовувати на цьому етапі складний фін аналіз. І, відповідно, простий метод розрахунку окупності часто використовується на цій стадії, тому що він дає змогу зробити наближену оцінку прибутковості й рівня ризику проекту.

22. Конкретизація інвестиційних пропозицій.
Інвестиційна пропозиція є невизначеною й безформною, допоки ЇЇ чітко не визначено. На стадії кнкретизації в процесі інвестиційного аналізу детальна специфікація інвестиційної пропозиції виконується з використанням підбірки інформаційних матеріалів, які описують ЇЇ технічні й економічні характеристики. Для кожної пропозиції розробляється певна кількість альтернативних варіантів, які мають бути деталізовані й оцінені, щоб створити проект, який має найпривабливіші фінансові показники. Навіть на цій ранній стадії виникає потреба розподілу відповідальності. Збирання інформації вже саме по собі потребує спілкування з керівництвом, яке може або підтримати проект, або ж докласти певних зусиль для недопущення його реалізації. Було визначено, що обов'язки й відповідальність відносно реалізації проекту розподіляються й перерозподіляються, допоки не виникне ситуація, яка призводить до неминучої реалізації проекту . Обсяг інформації, яка збирається для оцінки інвестиційної пропозиції, значною мірою визначається Інформацією, потрібною для отримання бажаного рішення, легкістю її опрацювання, а також тим, до якої міри особа, що висунула цей проект, буде нести відповідальність за подальшу діяльність, яка ґрунтуватиметься саме на цій інформації.
23.Класифікація інвестиційних пропозицій.
Потрібна інформація та метод аналізу змінюються залежно від природи проекту. Існує така усталена класифікація інвестиційних пропозицій:
Пропозиції із заміщення виправдовуються потребою замінити активи, які вже майже виробилися або потребують високих витрат на підтримання їх у робочому стані. Від заміщення очікується або мале покращання, або ж ніякого. Але ці витрати потрібні для підтримання необхідного рівня виробничих потужностей або якості послуг. Аналіз фахівців-інженерів відіграє найбільшу роль у цих пропозиціях.
Скорочення витрат. має на меті їх скорочення через використання додаткового обладнання або модифікацію наявного. Начальники виробничих підрозділів і спеціалісти повинні регулярно переглядати виробничі операції для виявлення інв можливостей, які можуть призвести до скорочення витрат.
Пр-ї з розширення та покращання відношення до вже існуючих продуктів і спрямовані на збільшення обсягів виробництва; покращання сервісних, дистриб'юторських можливостей, якості продукту чи для підтримки або покращання конкурентної позиції фірми.
Пр щодо нових продуктів - всіх капітальних витрат, які мають відношення до нових продуктів.
Стратегічні пропозиції генеруються на вищому управлінському рівні й охоплюють витрати в нових сферах або там, де вигоду буде отримано поза інв проектом. Проект може пропонувати негативну чисту теперішню вартість, але в ширшому розумінні створювати багатство. (Диверсифікація проектів може спричинити ефект переходу компанії до менш ризикової категорії (мається на увазі важливість специфічного ризику, як у випадку з компанією, яка контролюється однією сім'єю)).
Статутна діяльність та благодійність зазвичай не дають фін надходжень, хоча вони можуть принести фірмі Ін користь. Але головною при цьому є мінімізація витрат для досягнення певних цілей.
Кожна пропозиція повинна бути ранжирувана в кожній категорії за такими ознаками, як вплив на прибуток, ступінь її терміновості, а також за ознакою того, чи може її бути відкладено (перенесено).
Критичні пр-ї — капітальні проекти, які повинні бути реалізовані в поточному році для того, щоб уникнути якихось надзвичайних ситуацій або відвернути значні грошові втрати.
Бажані пр-ї— високоприбуткові проекти або проекти, які надзвичайно важливі для фірми.
Необхідні прї— подібні до критичних, але масштаби проектів є більшими в часі. Це означає, що їх може бути відкладено на один або кілька років, поки не здадуться необхідні кошти.
24Оцінка інвестиційних пропозицій: фактори маркетингу.
Фаза оцінки включає збір інформації, як на вході, так і на виході, і використання спеціальних інвестиційних критеріїв для отримання оптимальної комбінації інвестиційних проектів. Фірма повинна зробити вибір відносно використання точних і надскладних або ж простіших оцінних моделей для того, щоб зрозуміти найважливіші взаємозв'язки, які існують на практиці. Більшість фірм використовує певний перелік критеріїв для оцінки Інвестиційних проектів. Результати цієї оцінки можуть бути надійними тільки за умови, якщо є правильними припущення, на які вона спирається. Необхідно ретельно вивчити й ураховувати вплив на інвестиційний процес таких факторів, як ринки, стан економіки, виробництво, фінанси та люди. Нижче наведено перелік найважливіших аспектів. Фактори маркетингу: *До якого сегмента ринку належить інвестиційна пропозиція? *Як співвідноситься Інвестиційна пропозиція з маркетинговою стратегією? *Чи перевищують строки використання активів тривалість життєвого циклу продукту? *Які дослідження ринку було здійснено на підтримку маркетингових припущень по пропозиції? *У випадку пропозиції відносно розширення:а) ринок досяг свого піку чи пройшов його? б)чи можливо продати продукцію, випуск якої планується збільшити? в)як такі підвищення вплинуть на частку на ринку, ціни та прибутки? г)чи посилиться цінова війна за рахунок зменшення ціни для підвищення частки на ринку? *Якщо з'явився новий продукт, чи було його тестовано повною мірою?

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ...


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

ry-diplomer.com/kupit-diplom-fitnes-instruktora

tamada.ua/vedushhij/vedushhij-na-svadbu/

https://start-sport.com.ua