It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 59
Гостей: 59
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Фінанси (КНЕУ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Фінанси (КНЕУ)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

В умовах ринкової економіки відбувається постійне вдосконалення фінансового планування на основі використання наукових методів пізнання об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, аналізу досягнутого економічного рівня, пошуку можливостей його подальшого покращення, досліджень економічних явищ і процесів у суспільстві.
Удосконалення територіального фінансового планування здатне сприяти комплексному розвитку регіону при ефективному використанні місцевих природних, трудових, фінансових ресурсів.
Фінансове планування на мікрорівні покликане сприяти досягненню такого рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує його успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу.
Фінансове планування і прогнозування виступає важливим елементом державного регулювання економічних і соціальних процесів. Результатом фінансового планування є фінансові показники, які мають певні ознаки і знаходять своє відображення у фінансовому плані.

16. Види і форми державного кредиту та їх розвиток.
Державний кредит виступає, як правило, у двох формах: державні позики та ощадна справа. Найпоширенішою формою державного кредиту є позики. Державні позики — це кредитні відносини між державою і фізичними та юридичними особами, в результаті яких держава отримує обумовлену суму коштів на обумовлений термін за встановлену плату. За допомогою їх мобілізуються тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб для фінансування потреб держави. Кошти держава отримує шляхом випуску і розміщення цінних паперів — облігацій і казначейських зобов'язань. Ці цінні папери являють собою боргове зобов'язання держави, за яким їх власникам у встановлені строки повертається борг і виплачується доход у формі процента чи виграшу.
Акумульовані облігаційними позиками кошти юридичних та фізичних осіб суттєво полегшують і прискорюють вирішення багатьох проблем структурної перебудови економіки держави, розвитку регіонів, освоєння нових родовищ природних ресурсів, на які у державному бюджеті не вистачало коштів. Тому доцільність і корисність випуску облігацій для оформлення державного кредиту спеціалістами не ставиться під сумнів.
Позики можуть бути як державні, так і місцеві. Проведені дослідження ринку муніципальних позик в Україні свідчать, що вони допомагають створювати у регіонах достатньо конкурентні умови залучення коштів, стимулюють формування макроекономічної фінансової стабілізації, пожвавлюють економічну кон'юнктуру і інвестиції. Мобілізовані муніципальними позиками кошти здатні забезпечувати інвестиційну підтримку вітчизняного товаровиробника і вкладень у нерухомість, допомагають прискорити становлення інфраструктури фондового ринку та піднести його роль у стимулюванні економічного зростання.
За строками випуску розрізняють позики короткострокові (до 1 року ), середньострокові ( 1-5 років ), довгострокові (понад 5 років) та з правом довгострокового погашення.
Другим методом мобілізації коштів через систему державного кредиту є ощадні банки та ощадні установи держави, у яких розміщені вільні кошти населення.
Ощадна справа - це діяльність у суспільстві, пов'язана із заощадженням, накопиченням і використанням грошей. Вона є частиною фінансів як сукупності економічних відносин людей.
Основною функцією інститутів ощадне - кредитної системи є залучення тимчасово вільних грошових коштів населення та юридичних осіб, їх подальше ефективне розміщення і раціональне використання через систему державного кредиту.
Ощадні вклади служать їх власникам для нагромадження грошових заощаджень і підтверджуються видачею їм на руки відповідних документів. Кошти на ощадних вкладах зберігаються у банках тривалий період і є стабільними ресурсами для довгострокового кредитування банківських клієнтів.

17. Види,методи та організація фінансового контролю.
Фінансовий контроль - це комплекс заходів, які здійснюються державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.
Фінансовий контроль спрямований на раціональне використання бюджетних коштів та коштів централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення, дотримання фінансової дисципліни у державних господарчих структурах, він спрямований на пошук резервів зростання фінансових ресурсів за рахунок зниження витрат матеріальних і трудових ресурсів на виробництво.
Фінансовий контроль здійснюють органи державної влади в особі постійних комісій Парламенту, Національного банку, Міністерства економіки, фінансів, статистики, органів місцевого самоврядування Аудиторські організації. Фінансовий контроль виступає у трьох формах: попередній, поточний і наступний.
Попередній контроль здійснюється на стадії розробки прогнозних розрахунків бюджетів, фінансових планів, кошторисів витрат. Він проводиться до здійснення фінансових і господарських операцій і має велике значення для попередження економічних прорахунків.
Поточний контроль застосовують у ході виконання прогнозних і планових передбачень, в процесі виконання бюджетів, фінансових планів, при здійсненні фінансових операцій . Поточний (оперативний) контроль проводиться в момент здійснення фінансових операцій, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і своєчасності проведення фінансових розрахунків.
Наступний контроль здійснюється після завершення звітного періоду при розгляді бухгалтерської та статистичної звітності шляхом аналізу та ревізії звітної фінансової та бухгалтерської документації. Він призначений для оцінки результатів фінансової діяльності суб'єктів господарювання, зіставлення фактичних і планових показників, перевірки виконання фінансових зобов'язань.
Важливим критерієм класифікації фінансового контролю є методи контролю, тобто конкретні способи та прийоми здійснення контрольних функцій. Методами фінансового контролю та перевірки, обстеження, моніторинг і ревізія.
Перевірки виконуються за окремими напрямами фінансове-господарської діяльності.
Обстеження охоплює окремі сторони діяльності підприємства,
Моніторинг передбачає постійне здійснення фінансового контролю за дотриманням господарськими суб'єктами встановлених правил і нормативів.
Ревізія охоплює комплекс взаємопов'язаних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств і є найбільш поширеним методом проведення фінансового контролю.
Використання різних видів, форм і методів фінансового контролю має важливе значення для ефективного функціонування фінансового механізму організації економіки.
Фінансовий контроль є необхідного умовою безперебійного і поступового розвитку економіки країни.
У сучасних умовах реформування економіки України відбувається вдосконалення фінансового механізму. Вирішуються такі проблеми, як:
- створення передумов для розвитку ринку;
- забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу ВВП і національного доходу;
- науково обгрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу І використання;
- підвищення результативності фінансового контролю;
- вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій;
- правове і нормативне забезпечення функціонування усього
фінансового механізму.

18. Використання фінансових ресурсів.
Фінансові ресурси - це централізовані і децентралізовані грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, валового внутрішнього продукту та національного доходу і призначені для використання відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства і колективів окремих підприємств.
Отримані в результаті економічної діяльності доходи витрачаються за основними напрямами їх використання.
Фінансові ресурси використовуються на розширене відтворення, фінансування науково-технічного прогресу,проведення природоохоронних заходів, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.
Основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами потреб, до яких належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколишнього природного середовища, національна оборона, правопорядок, надання суспільних та соціальних послуг -загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення , охорона здоров'я тощо.
Фінансові ресурси суб'єктів господарювання спрямовуються на фінансування капітальних вкладень, на розвиток виробництва, соціальне -- культурні потреби колективів підприємств.
Форми і методи, за допомогою яких формуються та використовуються фінансові ресурси, не є сталими І змінюються залежно від зміни соціальної природи суспільства.
Створені та використані в суспільстві фінансові ресурси об'єднуються системою показників та набувають форму фінансового балансу держави. Фінансовий баланс - це сукупність показників, які відображають створення і використання фінансових ресурсів у загальнодержавному, галузевому, територіальному масштабах або в окремих підприємствах, організаціях, закладах.

19. Державні фінанси-складова частина фінансової системи України.
Головного сферою фінансової системи є державні фінанси, які забезпечують фінансування усіх загально державних потреб суспільства та призначені забезпечувати його динамічний та ефективний розвиток.
Державні фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту і частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів держави та її підприємств і використанням державних коштів на витрати, пов'язані з розширенням виробництва задоволенням соціально-культурних потреб суспільства, потреб оборони та управління.
За своєю структурою - це дуже складна та багатопланова сфера фінансової системи. Державні фінанси охоплюють загальнодержавні фінанси, серед яких провідне місце належить державному бюджет та місцеві фінанси, які пов'язані з формуванням, розподілом і використанням місцевих бюджетів. До складу державних фінансів входять також централізовані, регіональні та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, резервні та страхові фонди
Державні фінанси включають різноманітні розподільчі відносини, як зовнішні, які виникають між різними сферами і ланками фінансової системи, так І внутрішні, які складаються між окремими ланками державних фінансів.
Загальними рисами державних фінансів є централізація грошових фондів, акумуляція їхніх доходів з метою впливу держави на фінансові відносини у суспільстві, регламентація цих відносин у законодавчому порядку. Разом з тим, кожну складову державних фінансів відрізняє неоднаковий масштаб централізації фондів, загальне чи спеціалізоване призначення їхніх коштів.
Усі ланки державних фінансів мають власну сферу функціонування, проте вони тісно пов'язані між собою. Їх основу становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Метою діяльності державних підприємств, на відміну від підприємств недержавних форм власності, є не стільки одержання прибутку скільки вирішення певних суспільних проблем загальнодержавного або місцевого значення.
у процесі створення та організації діяльності державних підприємств та установ держава може виступати у ролі засновника, співзасновника та власника пакету акцій. Майно державних підприємств формується за рахунок грошових та матеріальних внесків засновника, заходів, одержаних від господарської діяльності, коштів, мобілізованих на фінансовому ринку, бюджетних асигнувань, банківських кредитів, благодійних внесків.
З розвитком ринкової економіки частка державного сектора може мати тенденцію до зменшення, однак ще тривалий час цьому сектору належатиме визначальна роль у процесах розподілу та перерозподілу, що здійснюється за допомогою фінансів.
Структура державних фінансів
Бюджет держави: Державний бюджет, Місцеві бюджети. Цільові фонди: Загальнодержавні фонди,Регіональні фонди. Державний кредит: Державні позики,Позики на рівні регіону
Фінанси підприємств: Фінанси державних підприємств, Фінанси муніципальних підприємств.

20. Державні видатки.
Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих економічних форм - доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.
Державні видатки - це грошові витрати, які здійснюються за рахунок фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні держави, і які пов'язані з виконанням державою своїх функцій.
Державні видатки покликані забезпечувати вирішення важливих і масштабних державних завдань: фінансування пріоритетних заходів, пов'язаних з прискоренням розвитку основних галузей економіки, створення фінансових можливостей для вдосконалення виробничої та
соціальної інфраструктури.
Державні видатки здійснюються у формі бюджетних кредитів, державних дотацій, субвенцій організаціям та населенню, здійснення державних інвестицій, бюджетного фінансування галузей, що визначають науково - технічний прогрес, а також кошторисного фінансування бюджетних закладів. Державні видатки дозволяють розвивати систему освіти, культури, охорони здоров'я, здійснювати соціальний захист громадян, підвищувати рівень їхнього соціального забезпечення.
Державні видатки, серед яких чільне місце займають бюджетні видатки, широко використовуються для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням потреб раціонального розміщення виробничих сил, економічного зростання в регіонах та у державі в цілому. За допомогою бюджетних видатків відбувається підтримка малозабезпечених верств населення, обсяг якої відповідає економічним можливостям суспільства. У ринковій соціальне -орієнтованій моделі економіки зростає роль соціальної функції держави, тому у видатках держави значне місце посідає фінансове забезпечення соціальних гарантій населенню та фінансування галузей соціальної сфери. Бюджетні видатки можуть активно впливати на економічне зростання завдяки насамперед пріоритетному фінансуванню наукових досліджень, розвитку пріоритетних галузей економіки, вирівнюванню регіональних диспропорцій. Бюджетні видатки позитивно впливають на зростання економіки, але важливим є не тільки їхній обсяг, а й оптимальна структура, що визначає напрями використання бюджетних ресурсів.
Спрямування коштів бюджету у народне господарство пов'язане розробками інвестиційних програм у державному секторі економіки, з розвитком підприємництва, що потребує фінансової допомоги держави, структурною перебудовою економіки, необхідністю державного регулювання темпів і пропорцій економічного розвитку. Надання фінансової підтримки державним підприємствам та підприємницьким структурам, у майні яких частка державної власності перевищує 50 % , здійснюється з метою оздоровлення фінансового стану підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції, впровадження досягнень науково - технічного прогресу у виробництво.

21. Державні доходи
Центральне місце у системі державних доходів посідають доходи бюджетів держави - державного бюджету та місцевих бюджетів.
Формою прояву категорії доходи бюджету служать різні види платежів підприємств , організацій і населення до бюджету, а їх матеріальним втіленням є грошові кошти, що мобілізуються до бюджету.
Доходи бюджетів України формуються за рахунок різних джерел. Джерела надходжень коштів до бюджету, їх спрямування і використання в процесі розширеного відтворення визначаються системою економічних відносин, характером суспільних відносин, які становлять матеріальну основу фінансів.
При складанні проекту бюджету відбувається планування його доходів, яке покликане визначити суму коштів, що мас бути залучена до бюджету для фінансування розвитку народного господарства, соціально-культурної сфери, потреб оборони, утримання органів влади і управління.
У процесі планування доходів бюджетів усіх рівнів має бути забезпечено їх виконання за всіма джерелами їх створення.
Доходи бюджету підрозділяються залежно від різних ознак.
За соціально-економічними ознаками доходи бюджету включають доходи, що надходять від підприємств і організацій, та доходи, що надходять від населення.
За джерелами створення розрізняють надходження від державних підприємств і організацій, надходження від підприємств і організацій інших форм власності, інші надходження.
За методами вилучення доходи бюджету містять в собі податкові або неподаткові надходження.
Залежно від частоти появи у бюджеті доходи можуть бути звичайними та надзвичайними.
Доходи бюджету також підрозділяються за ознаками бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація являє собою єдине систематизоване групування доходів і видатків бюджетів за однорідними ознаками.

22. Державний бюджет як основний фінансовий план держави,розділи та їх характеристика.
Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Складений у формі балансу доходів та видатків державний бюджет виступає дієвим засобом загальнодержавного фінансового контролю, формуючи, з одного боку, фінансову базу країни, а з іншого -задовольняючи загальнодержавні потреби. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - пріоритетні напрями вкладення коштів.
Будучи основною категорією державних фінансів, державний бюджет характеризує внутрішню структуру визначеної частини виробничих відносин, а саме тієї, яка пов'язана з утворенням, розподілом та використанням цільових централізованих фондів грошових коштів для задоволення державних та суспільних, потреб.
Державний бюджет України - основний фінансовий план, який розробляється і затверджується на один рік.
У державному бюджеті наведені всі атрибути фінансового плану: доходи за конкретними джерелами надходжень; витрати за конкретними напрямами та заходами; порівняння грошових витрат і доходів на основі балансових розрахунків.
Центральне місце Державного бюджету в системі фінансових планів визначається рядом чинників:
- у державному бюджеті концентруються основні державні доходи;
- за рахунок державного бюджету фінансуються основні державні видатки;
- державний бюджет є джерелом фінансування зовнішньоекономічної діяльності країни;
- державний бюджет - це інструмент фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів у народному господарстві.

23.Державний бюджет, проблеми формування
та використання ресурсів.

Розвиток будь-якої держави обумовлює необхідність централізації певної частини фінансових ресурсів суспільства у безпосередньому розпорядженні держави. Основною економічною формою утворення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів є бюджет країни.
Бюджет є вирішальною та провідною ланкою фінансової системи, через яку проводиться перерозподіл більшої частини національного доходу. Він об'єктивно необхідний для забезпечення існування держави, розвитку економіки і культури, соціального захисту населення. За допомогою бюджету держава акумулює грошові кошти для фінансування пріоритетних напрямів виробництва і соціального розвитку; бюджет - одне з основних засобів макроекономічної стабілізації та економічного зростання.
Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план нормування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

http://velomarket.org.ua

www.velomarket.org.ua/stati/kak-vybrat-razmer-ramy-velosipeda/

раскрутка в соц сетях