It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 77
Гостей: 77
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Фінанси (КНЕУ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Фінанси (КНЕУ)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

42. Охарактеризуйте особливості фінансування підприємств комунальної форми власності.
Планування видатків місцевих бюджетів на фінансування підприємств комунальної форми власності має свої особливості, бо розпочинається з визначення доходів цих підприємств.
Як правило, доходи підприємств комунальної форми власності значно менші ніж видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують державну дотацію в розмірі, необхідному для збалансування їх
доходів і видатків. При цьому окремо планується дотація з
урахуванням не тільки функціонального призначення підприємств, а й напряму надання дотації. Так, житлово-експлуатаційним конторам надається: бюджетна дотація на покриття збитків від експлуатації, від перевищення сплаченого ПДВ над отриманим і на покриття різниці в тарифах на тепло, яке подається відомчими котельними; дотація на капітальний ремонт. Транспортним підприємствам бюджетна дотація планується на покриття експлуатаційних витрат, на капітальний ремонт рухомого складу, на придбання нового рухомого складу та на капітально-відновлювальні роботи. Тобто дотації з місцевих бюджетів
комунальним підприємствам плануються залежно від їх функціонального призначення. Крім того, у дотації комунальним підприємствам може закладатися прибуток, розмір якого залежить від стану місцевого бюджету, з якого планується отримати прибуток. Фінансове планування в комунальних підприємствах починається з визначення грошових надходжень, при цьому їх склад і структура залежать від функціонального призначення підприємства.
При плануванні доходів підприємств житлового господарства слід звернути увагу на те що, значна частина мешканців будинків має право на отримання різноманітних пільг, які фінансуються, як правило, з місцевого бюджету.
Орендна плата за нежитлові приміщення обчислюється за тарифами, диференційованими залежно від типу будови, цілей використання та її місцезнаходження.
Доходи від нежитлових приміщень складаються з орендної плати за встановленими тарифами, оплати опалення, комунальних послуг за встановленими ставками і тарифами, а також сплати загальних для всіх власників будинків видатків на управління, експлуатацію і поточний ремонт житлового фонду пропорційно зайнятій площі.

44. Сутність міжбюджетних відносин в Україні.
Міжбюджетні відносини в Україні — це спеціалізована форма взаємозв’язків і взаємозалежностей між місцевими бюджетами і Державним бюджетом України, а також між окремими рівнями системи місцевих бюджетів.
Взаємозв’язок органів влади і управління виявляється в необхідності фінансування єдиних суспільних потреб, у кількісному і якісному розмежуванні бюджетних ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями і по вертикалі державного управління.
Об’єктом міжбюджетних відносин виступають фінансові ресурси, що розподіляються між бюджетами різних рівнів для усунення диспропорцій в економічному розвитку регіонів. Таким чином, міжбюджетні відносини об’єктивно зумовлені тим, що, як і будь-які фінансові відносини, виникають через суспільну потребу в перерозподілі бюджетних ресурсів на користь бюджетів, що в меншій мірі забезпечені чи мають у цей час більшу потребу в коштах.
Цілісне функціонування бюджетної системи забезпечується взаємодією всіх її ланок.
Для розуміння сутності розподілу делегованих державних повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування, можливо виділити три групи критеріїв:
Перша група - видатки, пов'язані з функціонуванням бюджетних установ, які забезпечують часткове виконання мінімальних соціальних послуг, гарантованих державою і розташованих найближче до споживачів (медичні пункти, амбулаторії, початкові школи, сільські та селищні клуби тощо). забезпечуються радами міст, селищ, сіл відповідно до виділених державою бюджетних ресурсів.
Друга група - видатки, пов'язані з функціонуванням бюджетних установ, які забезпечують мінімальні соціальні послуги гарантовані державою для всіх громадян України відповідно до норм та стандартів, визначених державою (середні школи, лікарні широкого профілю, клуби, палаци культури, бібліотеки, стадіони тощо). забезпечуються міськими радами міст обласного значення та районними радами, які виступають з цих питань від імені територіальних громад міст, селищ, сіл, що передали їм делеговані державні повноваження.
Третя група - видатки, пов'язані з функціонуванням бюджетних установ, які забезпечують гарантовані державою мінімальні соціальні послуги для окремих категорій громадян або видатки на виконання спеціальних програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України (школи-інтернати, спеціалізовані лікарні, обласні бібліотеки, театри, філармонії тощо). забезпечуються в повному обсязі обласними радами.

45. Склад і структура взаємовідносин місцевих бюджетів з Державним бюджетом, їх особливості.
Можливо виділити три групи критеріїв, аби розкрити сутність розподілу делегованих державних повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування:
Перша група — видатки, пов’язані з функціонуванням бюджетних установ, які забезпечують часткове виконання мінімальних соціальних послуг, гарантованих державою і розташованих найближче до споживачів (медичні пункти, амбулаторії, початкові школи, сільські та селищні клуби тощо).
Друга група — видатки, пов’язані з функціонуванням бюджетних установ, які забезпечують мінімальні соціальні послуги, гарантовані державою для всіх громадян України відповідно до норм та стандартів, визначених державою (середні школи, лікарні широкого профілю, клуби, палаци культури, бібліотеки, стадіони тощо).
Третя група — видатки, пов’язані з функціонуванням бюджетних установ, які забезпечують гарантовані державою мінімальні соціальні послуги для окремих категорій громадян, або видатки на виконання спеціальних програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України (школи-інтернати, спе-
ціалізовані лікарні, обласні бібліотеки, театри, філармонії
тощо).

46. Розподіл видатків відповідно до розподілу повноважень між державною владою і органами місцевого самоврядування.
Видатки першої групи забезпечуються радами міст, селищ, сіл відповідно до виділених державою бюджетних ресурсів.
Видатки другої групи забезпечуються міськими радами міст обласного значення та районними радами, які виступають від імені територіальних громад міст, селищ, сіл. Видатки третьої групи забезпечуються в повному обсязі обласними радами.
До видатків, які виконуються за рахунок коштів обласних бюджетів, належать:
1) освіта;
2) охорона здоров’я;
3) соціальний захист та соціальне забезпечення;
4) культура і мистецтво;
5) фізична культура і спорт.
До видатків, які виконуються за рахунок коштів районних та міських міст обласного значення бюджетів, належить:
1) управління;
2) освіта;
3) охорона здоров’я;
4) соціальний захист та соціальне забезпечення;
5) житлово-комунальне господарство;
6) культура і мистецтво;
7) фізична культура і спорт.
Розподіл видатків між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, селищ, сіл визначається районною радою. Розподіл видатків між бюджетними установами одного типу здійснюється районною чи міською міста обласного значення радою пропорційно відповідно до узагальнених показників, визначених галузевими нормами та стандартами.

47. Забезпечення місцевих бюджетів доходними джерелами для виконання власних та делегованих державою фінансових зобов’язань.
Власні доходи — це доходи (податкові і неподаткові надходження), що формуються і використовуються місцевими органами влади на підвідомчій їй території. Органи місцевого самоврядування повинні самостійно планувати власні доходи і постійно прагнути до збільшення їхньої частки в загальній сумі надходжень. Залежно від розміру надходжень до місцевого бюджету в процентному відношенні (повний чи частковий) загальнодержавні доходи (податки і збори) можна розділити на закріплені і регулюючі.
Закріплені доходи — це доходи, що цілком у визначеній частині закріплюються за тим чи іншим бюджетом.
Регульовані доходи — це доходи, що на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України. Бюджетні дотації — це трансферні ресурси, що передаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня місцевим бюджетам нижчого адміністративного рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів і витрат. Дотація не може мати цільового призначення.
Бюджетні субсидії — це трансферні ресурси, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових витрат. Під бюджетною субвенцією розуміють трансферні ресурси, що передаються з Державного бюджету місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових витрат і які підлягають обов’язковому поверненню у випадку нецільового використання.

48. Використання в процесі виконання бюджету різних форм взаємодії між Державним і місцевими бюджетами.
В Україні використовуватися такий інструмент, як офіційні трансферти, тобто кошти, що передаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, і кошти, що передаються Державному бюджету з бюджетів областей і міст Києва та Севастополя.
Як інструмент організації міжбюджетних відносин в Україні використовуються і міжбюджетні взаєморозрахунки для перерозподілу фінансових ресурсів між рівнями бюджетної системи в процесі виконання Державного і місцевого бюджетів.
Бюджетні позички надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам для покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання бюджету, вони підлягають поверненню протягом поточного бюджетного року. З місцевих бюджетів вищого територіального рівня можуть надаватися відповідні бюджетні позички органам влади територій нижчого рівня. Для обласних і районних бюджетів Конституцією України передбачено такі інструменти міжбюджетних взаємовідносин, як кошти державного бюджету на формування обласних і районних бюджетів і кошти місцевих бюджетів, що залучаються до обласних і
районних бюджетів на договірних засадах.

49. Інструменти бюджетного регулювання у взаємовідносинах місцевих бюджетів з Державним бюджетом.
В Україні традиційно використовують такі інструменти бюджетного регулювання:
Власні доходи — це доходи (податкові і неподаткові надходження), що формуються і використовуються місцевими органами влади на підвідомчій їй території. Органи місцевого самоврядування повинні самостійно планувати власні доходи і постійно прагнути до збільшення їхньої частки в загальній сумі надходжень.
Відсоткові відрахування від загальнодержавних податків і доходів (регулюючі і закріплені доходи). Закріплені доходи — це доходи, що цілком у визначеній частині закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Регульовані доходи — це доходи, що на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України;
Бюджетні трансферти (бюджетні дотації, субсидії і субвенції, вилучення коштів до Державного бюджету України, міжбюджетні взаєморозрахунки). Бюджетні дотації — це трансферні ресурси, що передаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня місцевим бюджетам нижчого адміністративного рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів і витрат і не може мати цільового призначення. Бюджетні субсидії — це трансферні ресурси, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових витрат. Під бюджетною субвенцією розуміють трансферні ресурси, що передаються з Державного бюджету місцевим бюджетам, чи з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових витрат і які підлягають обов’язковому поверненню у випадку нецільового використання.
Бюджетні позички, надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам для покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання бюджету, вони підлягають поверненню протягом поточного бюджетного року.

50. Взаємовідносини в бюджетній сфері між різними рівнями місцевих бюджетів, їх особливості.
Процес децентралізації державної влади має супроводжуватися передаванням частини керівних повноважень по вертикалі управління, розширенням самостійності у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку території місцевими органами влади. Формується система органів управління потоками бюджетних ресурсів, до компетенції яких належить право вирішення питань про розміри, напрями, терміни, механізми використання цих ресурсів. Взаємозв’язок органів влади і управління виявляється в необхідності фінансування єдиних суспільних потреб, у кількісному і якісному розмежуванні бюджетних ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями і по вертикалі державного управління.
У процесі перерозподілу фінансових ресурсів бюджетною системою виділяються такі основні типи відносин між бюджетами різних рівнів :
1) розподіл витрат відповідно до розподілу повноважень між виконавчою державною владою та органами місцевого самоврядування;
2) забезпечення місцевих бюджетів дохідними джерелами для виконання власних і делегованих державою фінансових зобов’язань;
3) перерозподіл через Державний бюджет фінансових ресурсів від «багатих» у фінансовому розумінні регіонів «бідним»;
4) формування умов для збільшення зацікавленості органів місцевого самоврядування в мобілізації доходів;
5) використання у процесі виконання бюджету різних форм і методів взаємодії між Державним і місцевим бюджетами.

51. Порядок використання інструментів бюджетного регулювання між різними рівнями місцевих бюджетів.
1. Трансферти з Державного бюджету України:
а) бюджетна дотація для фінансування делегованих державних повноважень бюджету АРК, обласним, районним бюджетам та бюджетам міст обласного значення;
б) бюджетна субвенція на фінансування спеціальних соціальних послуг;
в) бюджетна субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання пільг;
г) цільова бюджетна субвенція на виконання інвестиційних проектів;
ґ) бюджетна субвенція на виконання містом Києвом функцій столиці України;
д) цільова бюджетна субвенція для районів, визначених як
зона надзвичайної екологічної ситуації;
е) бюджетна субвенція на виконання містом Севастополем функцій головної військово-морської бази України;
є) інші бюджетні субвенції.
2. Трансферти між бюджетами місцевого самоврядування:
а) бюджетні субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідації негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;
б) бюджетна субвенція на виконання функцій, передбачених повноваженнями територіальних громад міст, селищ та сіл;
в) цільова бюджетна субвенція на виконання інвестиційних проектів;
г) інші бюджетні субвенції.
3. Бюджетні дотації для фінансування делегованих державних повноважень бюджету АРК, обласним, районним бюджетам та бюджетам міст обласного значення.

52. Порядок розрахунку дотації загального вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету з бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету та бюджетів міст Києва і Севастополя.
Якщо прогнозні показники доходів бюджету Авто-номної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, міських (міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) бюджетів перевищують розрахунковий обсяг видатків відповідного бюджету, обрахований із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів, для такого бюджету встановлюється обсяг коштів, що підлягають передачі до Державного бюджету України.
Коефіцієнт вирівнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу коштів, що підлягає передачі до Державного бюджету України, і визначається в межах від 0,60 до одиниці.
В Укр.згідно з Бюдж.кодексом установлені взаємовідносини між бюдж-ми у формі міжбюдж.трансфертів,до яких віднос.: дотацію вирівнювання, субвенцію, вилучення коштів, ін.дотації.
Основною формою міжбюдж.трансфертів є дотація вирівнювання та зворотне їй вилучення коштів.Дотація вирівнювання надається бюджетам нижчого рівня і визначається як перевищення обсягу видатків,обчислених їз застосуванням фінансових нормативів бюдж-ної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів,над відповідними доходами бюджетів.Вилучення коштів визначається у протилежному порядку.Дотація вирівнювання і вилучення коштів є формою бюдж-го регулювання-забезпечення збалансованості бюджетів усіх рівнів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

В интеренете нашел популярный сайт про направление www.poliv.ua.
http://www.biceps-ua.com/

www.kompozit.ua