It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 77
Гостей: 77
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Інформатика та інформаційні мережі

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Інформатика та інформаційні мережі

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

SET FILTER TO <вираз>,
де вираз — це умова відбирання записів.
Після введення команди Set Filter усі наступні команди будуть діяти лише на ті записи, для яких задовольняється умова.
Наприклад, встановити фільтр для обробки записів лише за січень та березень:
SET FILTER TO місяць="січень" OR місяць="березень"
LIST
BROWSE
Для відміни дії фільтра застосовується команда у такому вигляді: SET FILTER TO
Для пошуку даних використовуються команди LOCATE та SEEK, які встановлюють покажчик поточного запису на знайдений запис і, таким чином, роблять його доступним.
Команда LOCATE має такий формат:
LOCATE <діапазон> FOR <вираз>
Параметр <діапазон> за замовчанням дорівнює ALL. Команда LOCATE послідовно переглядає активну таблицю, починаючи від поточного запису, доки не знайде перший запис, для якого <вираз> вірний. Якщо файл індексований, VFP використовує технологію Rushmore для прискорення пошуку. Якщо потрібний запис знайдено, функція FOUND() приймає значення .Т. (вірно). Для продовження пошуку використовується команда CONTINUE.
51. Сутність форм, створення форм
. Створення форм
Форми — це вікна, за допомогою яких користувач взаємодіє з програмами та об’єктами даних. Форми мають свої власні властивості, дії та методи, які дозволяють керувати їх виглядом та поведінкою. Форму можна створити за допомогою майстра форм (FORM WIZARD) та конструктора форм (FORM DESIGNER). Форми можна створювати на основі однієї таблиці, двох таблиць або уявлення, яке може бути побудоване на основі кількох таблиць.
Створення форми для роботи з однією таблицею або уявленням за допомогою майстра.
У меню FILE вибрати команду NEW, а потім — FORM і на-
тиснути на кнопку WIZARD. У вікні WIZARD SELECTION (рис. 10.83) вибрати FORM WIZARD.
вікно першого кроку створення форми — вибирання таблиць та полів, які будуть розміщенні у формі. У полі DATABASE AND TABLES можна вибрати відкриту базу даних або натиснути на кнопку, яка розташована праворуч і вибрати будь-який файл. У першому випадку з’явиться список таблиць та уявлень, котрі містить задана база даних.
На другому кроці (рис. 10.85) необхідно вибрати стиль форми та тип її кнопок. Ці параметри впливають тільки на зовнішній вигляд форми. За замовчанням тип кнопок задається як TEXT BUTTONS, (рис. 10.86), тобто на кнопках пишеться назва дії, яка виконується після натиснення кнопки. Якщо вибрати тип PICTURE (рис. 10.87), на кнопках замість надписів будуть розташовані рисунки. Тип NO BUTTONS передбачає відсутність будь-яких кнопок.
На третьому кроці задається порядок сортування (див. питання створення звітів за допомогою майстра).
На четвертому кроці вводиться заголовок форми і визначаються деякі додаткові параметри, такі як SAVE FORM FOR LATER USE (зберегти форму для подальшого використання); SAVE AND RUN FORM (зберегти та виконати форму) тощо.
У результаті буде створено файл з розширенням SCX, який являє собою програмний файл.
Форму можна переглянути в процесі її створення натиснувши на кнопку PREVIEW на четвертому кроці. Для подальшого виконання форми використовується меню PROGRAM>DO. Далі треба вибрати тип файлів FORM та потрібний файл. Форму можна виконати також за допомогою команди DO FORM <ім’я SCX-файла>. Наприклад, DO FORM ПЛАН_ВИР. Залежно від заданого типу кнопок з’явиться форма
Застосування форм
Форми є основним засобом організації інтерфейсу користувача в додатках Microsoft Access. Можна створювати форми з різноманітними цілями:
1. Виведення та редагування даних. Це найпоширеніший засіб використання форм. Форми забезпечують виведення на екран даних в обраному нами представленні. З їх допомогою значно спрощується внесення змін, додавання та вилучення даних із бази. У формі можна зробити доступними тільки для читання всі дані або певну їх частину, автоматично вибирати інформацію з інших пов’язаних таблиць і вміщувати її у форму, обчислювати у формі значення, що виводяться, приховувати (робити невидимими) або, навпаки, виводити деякі дані залежно від значень інших полів запису або від обраних користувачем параметрів.
2. Керування ходом виконання додатка. Щоб автоматизувати виведення певних даних або виконання певної послідовності дій, можна створити форми для роботи з макросами або функціями VBA. Для запуску макросів або процедур VBA можна створити спеціальні елементи керування, які називаються командними кнопками. За допомогою макросів і процедур можна відкривати інші форми, виконувати запити чи команди меню, фільтрувати виведені на екран дані, встановлювати значення в записах і формах, виводити меню на екран, роздруковувати звіти та виконувати ряд інших дій. Можна спроектувати форму таким чином, щоб макроси або функції VBA запускались у відповідь на певні події — наприклад, відкриття форми, активізацію певного елемента керування або зміну даних у формі.
3. Введення даних. Можна створити форми, призначені тільки для введення у базу даних нових даних або значень, що допомагають автоматизувати виконання додатка.
4. Виведення повідомлень. Форми можуть надавати допоміжну інформацію про роботу додатка або про виконувані дії. За допомогою макрокоманди Сообщение або функції VBA можна вивести на екран інформацію, попередження чи повідомлення про помилки.
5. Друк інформації. Незважаючи на те, що для друку інформації найчастіше доводиться використовувати звіти, можна також роздрукувати інформацію, що міститься у формі. Оскільки можна визначити один набір опцій для виведення форми на екран,
а інший — для її друку, форма може відігравати подвійну роль. Наприклад, можна задати два заголовки і дві примітки для форми — одну пару (заголовок і примітка) для введення замовлення, а другу — для друку за даним замовленням рахунку-фактури.
52. Призначення звітів, технологія створення звітів. Додавання у звіт дати, часу, номерів сторінок, графічних елементів. Макет звіту.
Створення звітів
Звіт є кінцевим наслідком багатьох задач управління базами даних. Можна створювати різні звіти з різними рівнями деталювання.
Звіти можна створювати вручну, за допомогою засобу Автоотчет або за допомогою майстра звітів.
Автоматичне створення звіту
Якщо у нас є вибрана таблиця чи запит, відкриваємо меню кнопки Новый объект панелі інструментів і вибираємо команду Автоотчет. Буде створено звіт у стовпчик.
Створення звітів
за допомогою майстра звітів
Майстри звітів використовуються для створення звітів у стовпчик, стрічкових звітів з групами та без, поштових наклейок та підсумкових звітів. Для створення звіту за допомогою майстра звітів:
1. У вікні бази даних відкриваємо вкладку Отчет і натискаємо кнопку Создать — з’явиться діалогове вікно Новый отчет.
2. Вибираємо у списку праворуч пункт Мастер отчетов.
У списку внизу виберемо таблицю (чи запит), дані якої будуть використані у звіті.
3. Натискаємо кнопку ОК — з’явиться діалогове вікно Создание отчетов. Виконавши певні дії в цьому вікні і натиснувши кнопку Далее, переходимо до наступного діалогового вікна і т. д.
4. Після виходу з шостого діалогового вікна звіт потрібно надрукувати. Наприклад, Файл/Печать.

Звіти: використовуються для більш зручного представлення даних при друці, створюються на базі значень таблиці і запитів. Створення: в основному вікні БД відкриваємо вкладку Отчеты – Мастер Отчета. Потім у вікні списку таблиці Запроси вибирають таблицю або запит на базі яких створюємо звіт, з»являється
вікно «Доступні поля», вибираємо кнопку > , далі вибираємо поле, по якому відбувається групування даних, активізуємо поле і >. В цьому вікні можна визначити критерії для групування значень. В наст. вікні визначають які підсумки будуть розраховуватися. В наст. вікні – критерії сортування значень. В наст.вікнах вибираємо вид та стиль звіту, в останньому – назву, кнопка”Готово”. Для роботи зі звітами використ.такі графічні елементи: кн.”Надпісь” для створ.текстових полів, кнопка “Поле“ для створ.розрахункових полів. Для створ.текстового поля активіз.кнопку”Надпісь” вказівник стає + і малюємо поле. Для створ.розрахункового поля актив.кнопку”Поле”,з”являється 2 поля: для назви і визначення значень, активізуємо поле і свойства.
Типи звітів:
- рядкові
- звіти в стовпчик
- звіти для розсилок
- поштові наклейки

1. Вибрати вкладнику Отчеты, натиснути на кнопку Создать, вибрати Мастер отчетов та натиснути на кнопку Ok.
2. Вибрати потрібну таблицю або запит та поля
3. Задати рівні групування, а саме поля, для яких у звіті будуть виводитися проміжні підсумки (Наприклад, НАЗВА МІСЯЦЯ). Натиснути на кнопку Далее (рис. 10.151).
4. Визначити порядок сортування записів у звіті та, натиснувши на кнопку Итоги, задати підсумкові операції (рис. 10.152). Натиснути на кнопку Далее.
5. Вибрати макет для звіту (рис. 10.153). Натиснути на кнопку Далее.
6. Вибрати стиль звіту. Натиснути на кнопку Далее.
7. Увести назву звіту і натиснути на кнопку Готово.
8. Переглянути звіт, вибравши його у вікні бази даних та натиснувши на кнопку Просмотр.
Розрахунок заг.функцій в звітах. Звіт відкривають у режимі конструктора кнопкою Поле, створюють поле в частині Прімєчаніє Отчьота. Після створення із меню правою мишею команда Свойства – Данние – Данние, з”являється вікно Построітель вираженій, ліворуч - перелік функцій Встроєнниє Функції, в третій частині вибираємо функції, середня частина містить категорії функцій, кнопка Вставити. З”являється у вікні назва функції AVG (Expr), треба виділити те, що в дужках, замість нього: активізувати “Звіт по” або відповідний об”єкт і шукаємо потрібне і кнопка ОК.

53. Поняття цілістності даних. Зв’язування таблиць у MS ACCESS

54. Роль та значення інформаційних революцій. Поняття інформаційного ресурсу (ІР), інформаційної технології (ІТ), інформаційного процесу (ІП).
55. Предмет інформатики. Структура інформатики. Складові частини інформатики.
Інформатика – це галузь науки, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання , пов’язані з її збиранням, зберіганням, пошуком, переробкою, перетворенням, поширенням та використанням у різних сферах діяльності.
Складові інформатики
Персональний комп’ютер (ПК) — засіб для роботи з інформацією, й усі науки, які спрямовані на створення засобів обробки інформації та використання її, об’єднані єдиним терміном «інформатика».
Один з напрямків інформатики — теорія проектування обчислювальної техніки, її елементарної бази: різних допоміжних пристроїв.
Другий напрямок — це проблеми математичного забезпечення роботи обчислювальних машин. Розробка програм, тобто створення досконалого математичного забезпечення — програмного продукту, це дорогий і трудомісткий процес.
Третій напрямок можна назвати «власне інформатика». Це питання алгоритмізації і постановки завдань, тобто зведення економічної задачі до задачі, сформульованої мовою математики, або побудова й аналіз математичних моделей за допомогою комп’ютерів.
56. Системне програмне забезпечення. Операційні системи. Системне програмування. Утиліти (обслуговуючі програми). Асемблери. Засоби мережевого доступу.
Системне програмне забезпечення – це сукупність програм, призначених для управління апаратною частиною комп’ютера і забезпечення взаємодії користувача з комп’ютером.
До системного програмного забезпечення належать: операційна система, драйвери пристроїв, оболонки операційної системи, службова або сервісні програми.
Операційна система – це сукупність програм, призначених для управління пристроями апаратної частини комп’ютера та для взаємодії користувача з комп’ютером.
57. Прикладне програмне забезпечення. Автоматизація і керування процесами. Аналіз експериментальних даних. Математичні розрахунки. Комп’ютерна графіка. Системи автоматизованого проектування. Експертні системи.
Прикладне програмне забезпечення переважно представляє собою пакет прикладних програм, які розміщуються на диску і реалізуються на мові високого рівня фірмою, яка спеціалізується на виготовленні такого програмного забезпечення. Дані пакети можуть бути адаптовані на комп’ютери якогось одного типу, а в ідеальному випадку сумісні з різними типами апаратного забезпечення. Пакети прикладного програмного забезпечення вирішують специфічні задачі САПР. Більшість таких пакетів пишеться на таких компільованих мовах, як Фортран, Паскаль, а деякі більш прості пакети для мікрокомп’ютерів реалізуються на Бейсіці Графічні пакети Дисплей комп’ютера може працювати у двох режимах – текстовому і графічному. Використання графічного режиму роботи дисплея набагато розширює можливості комп’ютера. Програми, що забезпечують реалізацію цих можливостей, називаються графічними пакетами. За допомогою цих програм користувач створює на екрані дисплея графіки, креслення, діаграми, малюнки, картини, мультфільми і відеокліпи. Все розмаїття існуючих зараз графічних пакетів поділяється на дві основні групи:
• пакети інженерно-ділової та конструкторської графіки
• ілюстративні пакети
Система автоматизованого проектування — це організаційно-технічна система, що
здійснює автоматизоване проектування об’єктів. Вона складається з комплексу засобів проектування, які мають зв’язок з підрозділами (користувачами) проектної організації.
Експе́ртна систе́ма — це інтелектуальна комп'ютерна програма, що містить знання та аналітичні здібності одного або кількох експертів по відношенню до деякої галузі застосування і здатна робити логічні висновки на основі цих знань, тим самим забезпечуючи вирішення специфічних завдань (консультування, навчання, діагностика, тестування, проектування тощо) без присутності експерта (спеціаліста в конкретній проблемній галузі). Також визначається як система, яка використовує базу знань для вирішення завдань (видачі рекомендацій) в деякій предметній галузі. Цей клас програмного забезпечення спочатку розроблявся дослідниками штучного інтелекту в 1960-ті та 1970-ті та здобув комерційне застосування, починаючи з 1980-их. Часто термін систе́ма, засно́вана на знання́х використовується в якості синоніма експертної системи, однак, можливості експертних систем ширші за можливості систем, заснованих на знаннях

58. Архітектура персональних комп’ютерів (ПК). Процесор та його складові (арифметико-логічний пристрій, пристрій управління, регістри тощо).
Архітектура ПК

ОСНОВНІ БЛОКИ IBM PC
Звичайно, персональні комп'ютери IBM PC складаються з трьох частин (блоків) :
# системного блоку;
# клавіатури, що дозволяє вводити символи в комп'ютер;
# монітора (чи дисплея) - для зображення текстової і графічної інформації.
Комп'ютери випускаються й у портативному варіанті - у "наколінному" чи "блокнотом" (ноутбук) виконанні. Тут системний блок, монітор і клавіатура вкладені в один корпус: системний блок захований під клавіатурою, а монітор зроблений як кришка до клавіатури.
Хоча з цих частин комп'ютера системний блок виглядає найменш ефектно, саме він є в комп'ютері "головним". У ньому розташовуються всі основні вузли комп'ютера:
# електронні схеми, що керують роботою комп'ютера (мікропроцесор, оперативна пам'ять, контролери пристрою і т.д.);
# блок харчування, що перетворить електроживлення мережі в постійний струм низької напруги, подаваний на електронні схеми комп'ютера;
# нагромаджувачі (чи дисководи) для гнучких магнітних дисків, використовувані для читання і запису на гнучкі магнітні диски (дискети);
# накопичувач на жорсткім магнітному диску, призначений для читання і запису на незнімний твердий магнітний диск (вінчестер).
Центральний процесор (CPU, Central Processing Unit) - це основний електронний модуль на материнській платі, який виконує обчислювальну роботу, управляє обміном даними з операційною пам’яттю вводу-виводу. Центральний процесор, являється апаратним центром інформаційно-обчислювальної системи, відповідає за характеристику виробництва ПК
59. Зовнішня пам’ять комп’ютерів (накопичувачі на магнітних стрічках, гнучких та жорстких дисках; накопичувачі на оптичних дисках);
Зовнішня пам'ять
Зовнішня паяють чи зовнішні запам’ятовувальні пристрої використовуються для довгострокового зберігання інформації. Обсяги даних, збережені в таких пристроях, в 100чи 1000разів перевищує ємкість оперативної(внутрішньої) пам’яті комп’ютера.
Зовнішні запам’ятовувальні пристрої можна класифікувати за такими ознаками:
- способом зберігання і доступу до даних (магнітоелектричні чи магнітні, магнітооптичні, оптичні, електричні);
- видом носія даних (дискета, жорсткий диск, магнітна стрічка, магнітооптичний диск, компакт-диск,DVD-диск і Flash-память);
- режимом доступу до пам’яті(пам'ять з довільним доступом RAM(дискета, усі види дисків і Flash-пам'ять, пам'ять з послідовним доступом – SAM(магнітна стрічка))) ;
- типом носіїв даних – змінними носіями (дискета, компакт-диск, DVD-диск, знімні жорсткі диски, магнітна стрічка ),незмінними носіями (жорсткі диски, магнітооптичний диск);
- можливістю пере записування даних на перезаписувані носії(дискета, жорсткий і магнітооптичний диски, диски CD-RW,DVD-RW,DVD- RAM і DVD+RW.магнітна стрічка і Flash-пам’ять ),носії з однократним записом(«тільки для зчитування»)(диски CD-ROM,CD-R ,DVD-ROM,DVD-R і DVD+R);
- типом пристрою зберігання даних: внутрішні(вбудовуються в системний блок) і зовнішні (підключаються до системного блоку через один з портів чи за допомогою плати розширення).
Пристрої зовнішньої пам’яті поділяють на такі основні групи:
- дисководи гнучких магнітних дисків;
- дисководи жорстких дисків;
- пристрої зчитування-записування на магнітну стрічку;
- магнітнооптичні дисководи;
- оптичні дисководи;
- пристрої зовнішньої Flash-пам’яті.

60. Пристрої введення-виведення інформації (клавіатура; мишка; монітор; принтери; сканери; плоттери; засоби мультімедіа);
Пристрої введення:
1.Клавіатура
Клавіатуру призначено для введення в комп’ютер інформації від користувача.
2.Маніпулятори
Маніпулятори – пристрої введення, що керують положенням курсора на екрані та дозволяють виконувати одну чи декілька Фірсових команд у точці перебування курсора. Існують такі основні типи курсора:
- «мишка»;
- трекбол;
- джойстик;
- сенсорна панель;
- диджитайзер;
- графічні планшети.
3.Сканери
Сканер – це пристрій введення. Що перетворює зображення в його цифрову форму(по точках) і передає цей образ у комп’ютер.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines