It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 20
Гостей: 20
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Бібліотека - Економіка - Наука й економіка

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - Економіка - Наука й економіка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ...

права приймати самостійного рішення, створення більш комфортних умов праці, підвищення
розрядів і категорій, присвоєння почесних звань присудження призів й ін. Для поглибленого
аналізу мотиваційного процесу можна виділити три стадії в динаміці мотивації: формування
мотиву, досягнення об'єкта потреби і задоволення потреб. Практичні дії менеджера, що
намагається реалізувати інноваційну програму і використовує певний набір мотиваційних
компонентів мусять узгоджуватися із стадією мотивації. За цих умов можна досягти
найвищого інноваційного ефекту. Вплив фактору розуміння ролі залежить від того, як
працівник бачить свою позицію в процесі діяльності підприємства взагалі і в інноваційному
процесі зокрема. Для того щоб сприймати й залучатися до участі в інноваційному процесі,
працівник, по-перше, повинен чітко розуміти, що від нього очікують і чому, тобто
усвідомлювати мету своєї роботи. По-друге, він має відчувати особисту вагомість й
незамінність в цьому процесі. Вплив кваліфікації персоналу на сприйняття інновацій
визначається низкою чинників. По-перше кваліфікація визначає той „максимум”, на який
спроможний працівник, і у випадку, якщо інновація потребує нових знань, вмінь або
навичок, що виходить за межі цього „максимуму”, робить його недієздатним. По-друге
130
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
кваліфікація є мотивоутворюючим чинником діяльності: чим вища кваліфікація, тим
більшою мірою працівник керується внутрішніми і зовнішніми позитивними мотивами і
тому з більшим бажанням він бере участь у процесах впровадження і поширення інновацій.
Підхід до стимулювання якісної праці в інноваційному процесі визначається двома
головними моментами - прагненням максимально активізувати творчі здібності і
спрямовувати цю активність на досягнення високих результатів праці.
При вирішенні цієї задачі важливо виділити кілька загальних найбільш вагомих
моментів: по-перше, використання сукупності матеріальних та нематеріальних стимулів і
створення на їх основі системи стимулювання якості праці в інноваційному процесі, по-
друге, широке застосування психологічних стимулів, орієнтованих на активізацію потреб
вищого рівня і по-третє, надання процесу стимулюванню якості інноваційної праці
постійного характеру. Специфіка матеріального заохочення праці винахідників та
раціоналізаторів полягає в запровадженні аналітичних систем заробітної плати, особливістю
яких є диференційована оцінка в балах складності роботи, що виконується, із врахуванням
кваліфікації виконавця, умов праці тощо. Значимість винагород, що пропонується авторам
творчих ідей є потужним стимулом у підтриманні інноваційної активності персоналу на
високому рівні та забезпеченні стійкої якості праці.
Основними формами економічного стимулювання науково-технічної творчості й
інноваційної діяльності є:
- премії за підвищення кількості та якості праці, професійні і ділові якості,
ініціативність виконавців;
- премії за підвищення якості продукції і технології виробництва;
- премії за участь у розробці, впровадженні й освоєнні нової техніки, виконанні
організаційно-технічних заходів, застосуванні передових заходів та методів праці;
- виплата винагород авторам раціоналізаторських пропозицій й винаходів;
- направлення у творчі відрядження, навчання за рахунок підприємства.
Як заохочення винахідників роботодавцями найбільш часто використовується механізм
збільшення заробітної плати, доплат до неї, підвищення в посаді, визнання заслуг авторів.
Для службовців, у чиї службові обов’язки входить винахідницька діяльність, основною
формою матеріального заохочення є встановлення підвищеного окладу у порівнянні з
іншими групами персоналу. Традиційною формою спеціальної винагороди є преміювання
осіб, що створили винахід. Такі нагороди надзвичайно різноманітні за масштабами, цілями і
обсягами. Вони поширюються і на об'єкти ноу-хау, що не патентуються. Існують ще більш
широкі програми преміювання. Відповідно до цих видів програм преміювання здійснюються
у вигляді наявних виплат, а також дивідендів на видані акції підприємства. При цьому за
нагородженими службовцями зберігається право продажу чи переуступки отриманих акцій.
Шляхом включення винахідників у число акціонерів підприємства ці фірми проводять
політику зближення інтересів службовців і акціонерів, проголошуючи, що винагорода у виді
частки в акціонерному капіталі більше відповідає цілям заохочення акціонерної власності і
стимулювання винахідників, ніж наявні виплати [5].
У механізмі стимулювання інноваційної діяльності повинні бути закладені, крім
позитивних, і негативні стимули, зокрема фінансові - сукупність стимулів штрафного
характеру, дія яких спрямована на тих пращників, які з суб'єктивних причин не підкоряються
вимогам організації виробничого і творчого процесу. Заходи стимулювання інноваційної
діяльності повинні утворювати цілий комплекс взаємозалежних заходів, що заохочують
винахідницьку і раціоналізаторську діяльність, комерціалізацію винаходів як об'єктів права
інтелектуальної власності. Рівень економічної та політичної безпеки кожної країни залежить
від рівня конкурентоспроможності її економіки. Серед факторів забезпечення конкурентних
переваг з кожним роком все більш вагомого значення набуває інноваційне лідерство як
результат випереджаючого застосування результатів наукової та науково-технічної
діяльності. Тому завданням держави поряд із забезпеченням безпосереднього створення
науково-технічних результатів є стимулювання комерціалізації новацій суб'єктами
131
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
господарювання. З цією метою уряд країни у рамках загальнодержавної стратегії підвищення
рівня продуктивності національного виробництва здійснює заходи щодо стимулювання
інноваційної активності підприємств, які зорієнтовані не лише на екстенсивне розширення
кількості інноваційно активних підприємств, але й на підвищення якісного рівня
інноваційної діяльності. До стимулів державного регулювання в науковій та науково-
технічній діяльності належать: кредити, податкові та амортизаційні пільги, коригування
антимонопольного законодавства, зовнішньоекономічні преференції, інформаційно-
консультаційна підтримка, інші фінансові пільги. До системи стимулів інноваційного
процесу відносять комплексно-правові законодавчі норми, а саме промислове охоронне
право приватної та інтелектуальної власності; законодавче закріплення інтелектуальної
власності та правове регулювання її використання [5].
Разом з тим низка теоретичних та практичних аспектів застосування окремих
інструментів стимулювання розвитку інноваційного підприємництва потребують додаткових
досліджень.
Висновок Отже, об'єктивна дійсність викликає нагальну потребу розробки механізму
мотивації інноваційної діяльності, при правильній побудові якого, знанні принципів і
специфіки функціонування залежно від конкретних умов, особливостей взаємозв'язків
складених елементів, можливі значні досягнення в сфері інновацій. При цьому головна ідея
мотиваційного механізму повинна полягати не в примусі суб'єктів робити які-небудь зміни, а
в пробудженні інтересу до самого змісту інноваційної діяльності. Звичайно, ніхто не може
сказати, з достатнім ступенем упевненості, як детально діє механізм мотивації, якої сили
повинен бути мотиваційний вплив, коли спрацює мотиваційний фактор, тим більше, чому він
спрацює в кожному конкретному випадку й до якого результату приведе. Але навіть
розуміння структури й послідовності дії мотиваційного механізму інноваційної діяльності
вже виступає важливим фактором для підвищення ефективності її здійснення.
Отже, на даний момент завдання побудови конкурентоспроможної економіки України
неодмінно вимагатимуть збагачення поглядів на інноваційну працю, її об'єкти і суб'єкти, і,
відповідно, методи мотивації в умовах конкурентного середовища. З огляду на перспективи
постіндустріального розвитку праця в умовах конкуренції, характерної для ринкової
економіки, має розглядатися як інноваційна, притаманна багатьом учасникам виробничого
процесу. Виходячи з цього, можна очікувати, що спонукання до інновацій у всіх сферах
трудової діяльності і галузях економіки поступово стане невід'ємною складовою
мотиваційного менеджменту, орієнтованого на розвиток конкурентоспроможної праці в
Україні.
Список використаних джерел
1. Гончарова Н.П. Концептуальные подходы к инновационному развитию
промышленности // Стратегія економічного розвитку України: Наук, збірник. – К.: Київський
національний економічний університет, 2001. – С. 115 - 118.
2. Єськов О. Мотивація і стимулювання праці // Економіка України. – 2005. – № 2 – С.
82–83.
3. Калина А.В. Мотивація та оцінка інноваційної діяльності персоналу. // Вісник ХНУ.
– 2005. – № 2. – С. 102 – 104.
4. Кравченко М.О. Розвиток кадрової складової інноваційного потенціалу підприємства
// Економіка та держава. – 2006. – № 3 – С. 77-81.
5. Тацькар О.В. Мотивація і стимули, що спонукають до інноваційної діяльності //
Вісник ХНУ. –2007. –Том 2. – С. 208 – 212.
132
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
УДК 336.531.2
Т. О. ОЛІЙНИК
РОЗРОБКА МАРКЕТИНГОВОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ШВЕЙНОЇ ГАЛУЗІ
У статті визначено необхідність створення системи інформаційного забезпечення
підприємницької діяльності підприємств швейної галузі; надано поняття
маркетингового дослідження як складової маркетингової інформаційної системи;
запропоновано шляхи по удосконаленню маркетингової системи для підприємств легкої
промисловості
Вступ. В Україні на підприємствах швейної галузі промисловості відсутні повноцінні
маркетингові дослідження, спрямовані на просування нових товарів на вітчизняному ринку,
розробку системи механізмів, що здатні скеровувати ділову ініціативу в напрямі активізації
продажу товарів національного товаровиробника.
Незважаючи на велике різноманіття порушених наукових проблем та глибину їх
дослідження, у сучасній економічній науці окремі аспекти залишились невирішеними. Так,
недостатньо розглянуто особливості здійснення маркетингових досліджень на підприємствах
швейної галузі; потребують удосконалення маркетингові інформаційні системи при
проведенні маркетингових досліджень на підприємствах швейної галузі.
Постановка завдання. Розглянути недоліки системи інформаційного обслуговування
вітчизняних підприємств швейної галузі; визначити необхідність створення системи
інформаційного забезпечення підприємницької діяльності підприємств швейної галузі;
запропонувати шляхи по удосконаленню маркетингової інформаційної системи для
підприємств легкої промисловості.
Результати. Недоліками сформованої на сьогодні системи інформаційного
обслуговування вітчизняних підприємств швейної галузі ми вважаємо таке: 1) нестача
інформаційних ресурсів, у першу чергу ринкової і науково-технічної інформації виробничого
призначення; 2) домінуючі інформаційні потоки не спрямовані на обслуговування
виробничих структур і населення; 3) функціонування системи базується переважно на
застарілих паперових технологіях збору, систематизації, опрацювання й поширення
інформації і не забезпечує необхідної оперативності; 4) не встановлені контакти і не
забезпечений обмін інформацією з міжнародними і національними центрами наукової,
інформаційної і ділової активності в тому обсязі, який вимагають реформаційні процеси.
Підприємства, орієнтовані на концепцію маркетингу, стикаються з необхідністю
створення інформаційної бази маркетингу, яка дає змогу швидко обробляти інформацію про
ситуацію на ринку, групувати її відповідно до цілей маркетингу, зберігати дані в зручному
для аналізу вигляді. Інформаційна база маркетингу є сукупністю структурованої інформації
про продукцію підприємства, конкурентів, ринок, споживачів, зовнішнє середовище
маркетингу. Дані найчастіше подаються в електронному вигляді (наприклад, у вигляді
таблиць Excel, Access) або у вигляді карток. На вітчизняних недостатньо оснащених
комп'ютерами підприємствах, на яких не створена єдина інформаційна база, можливості для
аналізу ситуації на ринку значно нижчі порівняно з тими підприємствами, на яких існує
облік діяльності підприємства в рамках локальних і централізованих комп'ютерних мереж.
Поява інформаційних баз даних на підприємствах вперше відбулася за кордоном в кінці
1970-х рр. Вже тоді створення на підприємствах різних інформаційних баз сприяло
полегшенню управління підприємством, веденню бухгалтерського обліку та обліку товарних
запасів.
Вважається, що маркетингова інформаційна система є однією з допоміжних систем
комплексу маркетингу і постійно діючою системою взаємозв'язку людей, устаткування і
методичних прийомів, призначеною для збору, класифікації, аналізу, оцінки і
розповсюдження актуальної, своєчасної і точної інформації для використання її
133
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
розпорядниками сфери маркетингу з метою вдосконалення планування та втілення в життя
контролю за виконанням маркетингових заходів. Роль маркетингової інформаційної системи
полягає у визначенні потреб в інформації для маркетингового управління підприємства, її
отриманні і своєчасному наданні відповідним менеджерам. Згідно класичної маркетингової
інформаційної системи Ф. Котлера, інформація може бути отримана з системи внутрішньої
звітності, а також при зборі даних в ході маркетингової розвідки (у деякій літературі
використовується термін «маркетингове спостереження») і маркетингових досліджень. Після
цього інформація обробляється в системі аналізу і подається в зручній формі керівникам і
фахівцям маркетингових служб для прийняття управлінських рішень. Всі чотири підсистеми
мають бути тісно пов'язані між собою організаційно, інформаційно і технічно для
забезпечення їх інформацією про маркетингове середовище, необхідною для прийняття
управлінських рішень. Таким чином, маркетингова інформаційна система дає змогу
пов'язувати між собою всі елементи маркетингового середовища в процесі управління
підприємством. Незважаючи на очевидність завдання аналізу внутрішньої маркетингової
інформації, керівники українських підприємств часто недооцінюють відомості, що надходять
з внутрішніх джерел підприємства. Наприклад, для компанії, що займається дистрибуцією
або роздрібною торгівлею, аналіз статистики продажів по територіях дасть змогу визначити
споживчі переваги покупців і виділити великих клієнтів в кожному регіоні. Вивчення
динаміки продажів різних моделей швейної продукції дасть можливість підприємству-
виробникові спрогнозувати життєвий цикл товару і своєчасно розпочати розробку нової або
вдосконалення попередньої моделі продукції, а також з'ясувати рентабельність виробництва
за асортиментною групою продукції. Відзначимо шість основних причин, з яких не можна
нехтувати інформацією, отриманою з внутрішніх джерел:
1. Внутрішня інформація значно допомагає виявити проблеми маркетингу і
перспективні можливості компанії.
2. Обробка й аналіз внутрішньої інформації займає менше часу, і її пошук значно
легший, ніж пошук зовнішньої інформації.
3. Внутрішня інформація підвищує ефективність використання даних маркетингових
досліджень і маркетингової розвідки, дає змогу більш глибше ознайомитися з ситуацією на
ринку і сформувати цілісне уявлення про нього.
4.Дані внутрішніх джерел інформації значно допомагають визначити цільову групу
споживачів, сегментувати ринок, задати параметри опитування кінцевих споживачів при
маркетингових дослідженнях.




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ...


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

www.seotexts.com