It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 64
Гостей: 64
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Бібліотека - Економіка - Наука й економіка

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - Економіка - Наука й економіка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ...

матеріальних благ і послуг. Така сама можливість повинна бути ув’язана з результатами
виробничої діяльності, з ефективністю праці; забезпечення випереджаючих темпів зростання
продуктивності праці порівняно з темпами зростання середньої заробітної плати (чи темпів
зростання обсягів випуску продукції порівняно з темпами зростання фонду споживання).
Сутність цього принципу полягає в максимізації трудових доходів на основі розвитку і
підвищення ефективності виробництва. Дотримання його забезпечує безперервність процесу
нагромадження, розширеного відтворення і є неодмінною умовою розвитку підприємства.
Порушення цього принципу призводить до виплати незабезпечених товарами грошей, а
отже, до інфляції, застійних явищ в економіці країни; диференціація заробітної плати
залежно від трудового внеску працівника в результаті діяльності підприємства, змісту й
умов праці, району розташування підприємства, його належності до певної галузі. Цей
принцип ґрунтується на необхідності посилення матеріальної зацікавленості працівників у
підвищенні кваліфікації своєї праці, забезпеченні високої якості продукції; рівна оплата за
рівну працю - в умовах ринку цей принцип запобігає дискримінації в оплаті праці за статтю,
віком, національністю та ін., забезпечує дотримання принципу справедливості в розподілі
всередині підприємства чи фірми, що допускає адекватне оцінювання однакової праці через
її оплату; заробітна плата виплачується в грошових, знаках, банківськими чеками, через
ощадний банк чи в натуральному вираженні; працівники за сумісництвом одержують
заробітну плату за фактично виконану роботу; оплата праці працівників регулюється
прибутковим податком; облік впливу на заробітну плату ринку праці – цей принцип зважає
на те, що на ринку праці представлений широкий діапазон заробітної плати як у державних і
приватних компаніях, так і в неорганізованому секторі, де робоча сила не охоплена
профспілками і плата за працю повністю визначається адміністрацією. Ринок праці — це
галузь, де остаточно формується оцінка різних видів праці. Заробітна плата конкретного
працівника тісно пов’язана з його становищем на ринку праці і, крім того, ситуація на цьому
ринку визначає можливість зайнятості; простота, логічність і доступність форм і систем
оплати праці - забезпечують широку поінформованість про суть систем оплати праці.
Стимул дієздатний тільки тоді, коли працівник має про нього зрозумілу й докладну
інформацію.
Найдоцільніше класифікувати принципи організації заробітної плати відповідно до її
функцій, на реалізацію яких вони спрямовані. Кожен принцип пов’язаний не з однією, а з
сукупністю функцій. Проте можна виділити головну функцію, виконання якої насамперед
передбачає конкретний принцип.
90
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Список використаних джерел
1. Маршалл Л. А. Принципы политической экономии. Т. 1. - М: Прогресс. - 1980. С.
15.
2. Старостенко Г. Г. Методологія і практика дослідження відтворення населення
України (регіональний аспект), - К: УФЕІ. - С. 36.
3. Ядгаров Я.С. История экономических учений. – М.: Экономика, 2001.
4. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М., 1958. – С.
102 - 106, 144 – 190, 206 – 299, 312.
5. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Сочинения в
3-х т. Т.1 – М.: Госполитиздат, 1955.
6. Самуельсон П. Экономіка. – Львів.: Світ, 1993. – 495 с.
7. Макконелл К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. –
К.: Хатар-Демос, 1993. – 785 с.
8. Маршалл Л. А. Принципы политической экономии. В 3-х томах: Пер. с англ. Р. И.
Стелнера / общ. ред. и вступ. статья С. М. Никитина. – М.: Прогресс, Т.1- 1983.
9. Карлін М. І. Стимулювання праці в перехідній економіці. – Луцьк: Вид-о В Д У,
1997. – С. 26.
10. М. М. Теліщук, Л. О. Теліщук. Заробітна плата та становлення ринкових відносин.
– Збірник наукових праць “Роль фінансово - кредитної системи у стимулюванні
економічного зростання в Україні”. Луцьк. – 1999. с. 434 – 439.
11. М. М. Теліщук, Л. О. Теліщук. Фінансові аспекти стимулювання праці // Матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції “Соціальні пріорітети ринку праці в умовах
структурної модернізації економіки”., - 1 Том., Київ – 2000., с. 459 – 461.
12. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. – К. 1998. – С. 52.
13. Теліщук Л. О. Заробітна плата і питання її трансформації / Фінанси України. - № 6.
2003. – с. 98 – 102.
14. Р. Барр. Политическая экономия. Т. 2. – М.: Международные отношения. – 1995.
УДК 336.71 (100)
Н. Б. ТУРЧИН
ЗАРУБІЖНІ РЕЙТИНГОВІ СИСТЕМИ ОЦІНКИ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ
Виділено системи діагностики банківської діяльності. Описано рейтингові
методики Англії, Франції, Німеччини, Італії, США. Зроблено рекомендації щодо
можливостей застосування рейтингових систем в Україні.
Різні країни по-різному вирішують проблему рейтингування та попередження кризових
явищ в банківській системі, що пояснюється відмінностями у правилах банківського нагляду
і регулювання, кількістю і розмірами банків, масштабами розкриття інформації про
фінансову діяльність, технологічним забезпеченням для нагляду з боку центральних банків.
При цьому все більшої уваги приділяється ранній діагностиці банківської сфери, коли
проблеми виявляються на початковій стадії, що дозволяє уникнути кризи до того, як вона
почалась. У розвинутих країнах світу науковці працюють над створенням системи
комплексного моніторингу фінансового сектору економіки, основою якого є система
пруденційного нагляду за банківським сектором.
Проблему розвитку зарубіжних банківських рейтингів досліджували як вітчизняні, так і
закордонні вчені, зокрема О. Лаврушин [3], Г. Ходачник [1], І. Шумило, В. Міщенко, Р.
91
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Лисенко [2] та інші.
Мета статті полягає у дослідженні зарубіжних систем оцінки банківської діяльності та
виявленні можливостей їх застосування в Україні. Для цього було поставлено такі завдання:
- виділити та описати системи діагностики банківської діяльності;
- проаналізувати рейтингові системи Англії, Франції, Італії, Німеччини та США.
Створення систем оцінки та аналізу стану банківської системи є частиною політики
центральних банків, спрямованої на підвищення відкритості і прозорості банківської
системи, інформування учасників ринку щодо можливості впливу потенційних ризиків на їх
стан. За формальними ознаками доцільно виділити чотири основні системи діагностики
банківської діяльності [1]:
1) Рейтингові системи оцінки діяльності банків (CAMELS, CAEL, PATROL, ORAP);
2) системи фінансових коефіцієнтів і групового аналізу (BAKIS, BMS, система нагляду
(Нідерланди));
3) комплексні системи оцінки банківських ризиків (RAST, RATE);
4) статистичні моделі:
- „банкрутство-адаптація-стійкість” (SAABA, SEER, GMS, банківський калькулятор);
- „рейтинг-прогноз рейтингу” (SEER Rating, SCOR).
Нами виявлено, що Банк Англії аналізує стан банківської системи та прогнозує
фінансову стійкість за допомогою методик RATE (Risk Assessment, Tools of Supervision and
Evaluation) i TRAM (Trigger Ratio Adjustment Mechanism). Аналізуються не лише дані щодо
діяльності банків і фінансових компаній, а й низку макроекономічних показників, які
характеризують стан грошово-кредитного ринку, платіжного балансу, рівень заощаджень та
інвестицій [2, с. 6].
Система RATE застосовується в Англії з 1997 року. Вона включає три
взаємопов’язаних блоки: оцінку ризику (Risk Assessment); інструменти нагляду (Tools of
Supervision); оцінку ефективності застосування інструментів нагляду (Tools of Evaluation).
Оцінка ризику здійснюється на основі дев’яти критеріїв, які відображають категорії ризику
банківського бізнесу та адекватність контролю за ними [3, С. 235]. Категорії ризику
банківського бізнесу включають шість оціночних чинників: капітал, активи, ринковий ризик,
дохідність, зобов’язання, бізнес. Аналіз цих факторів здійснюється на основі вивчення звітів
банків, тенденцій змін ключових фінансових коефіцієнтів, стратегічних планів і іншої
інформації, доступної Банку Англії. Категорія контролю за ризиками включає три основних
чинники – внутрішній контроль (Control), організація (Organization) і менеджмент
(Management). Даючи їм оцінку, спеціаліст Банку Англії одночасно визначає наявні
„інформаційні прогалини” про діяльність даного банку і за необхідності може здійснити
перевірку безпосередньо в банку. Пізніше на основі попередньої оцінки і даних, отриманих в
ході перевірки, банку дається підсумкова оцінка. Вона будується на основі комп’ютерних
розрахунків на панелі RATE і складається з двох частин:
1) огляд фінансової позиції, висновки про фінансову стійкість банку і адекватність
застосованих наглядових дій та інструментів;
2) числовий рейтинг за кожним чинником і вільний рейтинг, розрахований на основі
середньої арифметичної з врахуванням думки спеціаліста Банку Англії для співставлення їх
за рівнем прийнятих ризиків та оцінки необхідності та ступеня контролю наглядового
органу, а також набору застосовуваних інструментів нагляду. З врахуванням вільного
рейтингу складається матриця ризиків, яка характеризує співвідношення чутливості банку до
ризиків і методів контролю за ними (табл. 1).
В ході аналізу, виявлено, що основою моніторингу фінансової системи Франції є
дистанційний аналіз фінансової стійкості банків (система ORAP) і прогнозування
ймовірності банкрутства банківських організацій у майбутньому (система SAABA).
Рейтингова система ORAP використовує для аналізу бази даних Банку Франції і Банківської
комісії, результати інспекцій банків, дані зовнішніх аудиторів, інших наглядових органів
Франції та інформацію, доступну на підставі взаємних домовленостей з контрольними
92
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
органами інших європейських країн. Вона включає в себе чотирнадцять показників, які
поділяємо на п’ять груп: пруденційні коефіцієнти (капітал, ліквідність та інші), балансова і
позабалансова діяльність (якість активів, безнадійна заборгованість тощо), ринковий ризик,
доходи, якісні критерії (власники акцій, управління і внутрішній контроль).
Таблиця 1
Матриця ризиків системи RATE
Контроль за ризиками
Високий рівень Низький рівень
Високий рівень Необхідні деякі
коректувальні дії до
моменту зниження рівня
ризику
Необхідні термінові коректувальні
заходи для покращення діяльності
банку
Ризики
Низький рівень Необхідні мінімальні
коректувальні заходи
Необхідна програма покращення
контролю за ризиками
Важливо наголовсити, що статистична модель SAABA складається з трьох модулів.
Перший модуль – модуль кількісного аналізу, який досліджує кредитний портфель банку і
обчислює ймовірність неповернення різних типів кредитів. З його допомогою оцінюються
очікувані втрати протягом трьох майбутніх років. Якщо за таких втрат нормативи
достатності капіталу продовжують відповідати встановленим значенням, то банк вважається
надійним. Другий модуль передбачає дослідження фінансового стану власників акцій банку,
в тому числі їх спроможність підтримувати банк у разі виникнення фінансових проблем. В
рамках третього модуля на основі рейтингових даних, результатів перевірок на місцях і
даних з ринків діагностують якість управління банку, стан внутрішнього аудиту та
ліквідність. Використовуючи інформацію, отриману від усіх трьох модулів, система
здійснює синтетичний діагноз банку і дає йому оцінку надійності за п’ятибальною шкалою
[4].
Наголошуємо на тому, що у Німеччині система моніторингу стану банківництва
побудована на основі коефіцієнтного аналізу банківської системи (BAKIS), яка включає 47
коефіцієнтів, які дають змогу оцінити кредитні та ринкові ризики у банківській системі. 19
коефіцієнтів цієї системи відносяться до кредитного ризику (в тому числі і коефіцієнти
платоспроможності), 16 – до ринкових ризиків, 2 – до ризиків ліквідності і 10 пов’язані з
прибутковістю банківських операцій. Всім цим коефіцієнтам присвоєні однакові коефіцієнти
значущості.
Заслуговує уваги система PATROL, яка створена Банком Італії у 1993 р. На її основі
розраховують п’ять компонентів: достатність капіталу, прибутковість, якість кредитів,
організація, ліквідність. Ця система застосовується як звичайний аналіз розривів в умовах
статичної еволюції. Вона, окрім визначення поточного стану банківської системи, також
імітує вплив таких зовнішніх шоків, як несподіваний відплив депозитів і зростання питомої
ваги простроченої заборгованості.
Особливістю Федеральної резервної системи США для визначення стану банківської
системи використовує найбільшу кількість моделей, до яких належать CAMELS, CAEL,
SCOR, SCOR, BMS, GMS, „Банківський калькулятор”. Рейтингова система CAMELS
розраховується на основі таких показників як достатність капіталу, якість активів,
управління, дохідність, ліквідність, якість ризику. Система CAEL була розроблена в 1985
році як дистанційна версія теперішньої системи CAMELS і не включала в себе компонента
„М”, який досліджує менеджмент банку. Проте на початку 2000 року її замінила статистична
модель SCOR (Statistical CAMELS Off-site Rating), яка використовує в якості вхідних даних
офіційну банківську звітність і є більш точною. Вона дозволяє з достатньою мірою точності
оцінювати ймовірність погіршення становища банків на протязі найближчих 4-6 місяців.
Для отримання прогнозів, які охоплюють період до двох років, у 1993 році Федеральна
93
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
система США розробила методику SEER (System for Estimating Examination Ratings), яка
більше відома під назвою FIMS (Finansial Institution Monitoring System).
Ціль системи FIMS - виявити фінансові проблеми банків, які виникають в період між
інспекційними перевірками на основі поточної звітності. Ця система включає розрахунок
двох взаємодовнюючих один одного вільних рейтингів: рейтинг FIMS і категорії ризику
FIMS. Рейтингова система FIMS оцінює банк подібно до методології CAMELS. Категорія
ризику FIMS – це довгострокова оцінка прогнозованого стану банку. В її основі лежить
визначення ймовірності „провалу” в діяльності банку протягом наступних двох років. При
цьому під „провалом” розуміється не тільки фактичне банкрутство, зафіксоване регулюючим
органом, але й стан недостатньої капіталізації, коли відношення власного капіталу до
середньої величини активів становить менше 2%. Категорія ризику FIMS використовує
тільки дві оцінки: 0 – нуль (провал) та 1 (виживання) [3, С. 234].
Ефективною є модель „Банківського калькулятора”, яка була розроблена службою
валютного контролю США. У ній, поряд з показниками, які характеризують банк,
використовуються дані про зовнішнє середовище, а також коригуючи коефіцієнти, що
дозволяють включати в базу прогнозу періоди, які передували прийняттю важливих
нормативних актів, які суттєво вплинули на банківську сферу. Для підвищення надійності
розрахунку в цій моделі широко застосовується розподіл кредитних установ на однорідні
групи.
Застосована в США система коефіцієнтного аналізу BMS об’єднує 39 фінансових
показників та 35 параметрів, які відносяться до ринку капіталів. Переважно вона
використовується для інтерпретації інших статистичних моделей ранньої діагностики.
Система комплексної оцінки банківського ризику RAST (Risk Analysis Support Tool)




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ...


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

www.ry-diplomer.com

www.ry-diplomer.com/diplom-o-nepolnom-obrazovanii