It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 33
Гостей: 33
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Бібліотека - Культурологія - Навчально-методичні матеріали з курсу культурології

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - Культурологія - Навчально-методичні матеріали з курсу культурології

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

б) ”Я хочу бути для тебе, - говорить героїня роману сучасного італійського письменника, - найутішнішою з усіх короткочасних зустрічей, не більше! Я не хочу чути про почуття, кохання. Я цих слів не розумію, вони мені нічого не говорять.” І на запитання - “невже в коханні, окрім утіхи нічого немає більш, невловимого, хвилюючого, трагічного і, нарешті, поетичного” - рішуче промовляє - “ні”.(Парізе Гоффредо. Человек - вещь.-М.,1970.- С. 182).
• Прокоментувати тексти, висловити свою думку щодо метафізичних та моральних вимірів любові.
а) ”Бажання, думки, вольові акти, вчинки - усе це породжується любов’ю, як врожай насінням, але самою любов’ю не є, хоча підтверджує її існування... Бажати чогось - це означає прагнути володіти ним, при чому під володінням так або інакше розуміється включення об’єкту в нашу життєву сферу...Бажання вмирає одразу ж після того як воно задовольнилось, володіння для нього - смерть. Навпаки, любов - це вічна невдоволеність... У любовному пориванні людина виривається за межі свого “я”: мабуть, це найкраще, що придумала Природа, щоб м усі мали можливість у здоланні себе рухатись до чогось іншого”(Хосе Ортега-и-Гассет. Этюды о любви//Хосе Ортега-и-Гассет. Естетика. Философия культуры.- М., 1991.-С. 352).
б)”Достатньо бути моральною істотою, щоб визнати за іншою людиною право на індивідуальне самовизначення, але необхідно володіти душею, бути моральнісною суб’єктивністю, щоб розпізнати цю буттєву виявленість іншого. І, очевидно, тільки люблячому погляду сповна відкривається вся онтологічна неповторність людської істоти як носія світового буття, здатної заново висвітлити і офарбувати власною присутністю все оточуюче.
И медленно без спутников, одна,
Дыша духами и туманами,
Она садится у окна.
И веет древними поверьями
Ее упругие шелка,
И шляпа с траурными перьями,
И в кольцах узкая рука.
И странной близостью закованный,
Смотрю на темную вуаль,
И вижу берег очарованный,
И очарованную даль.
(А.Блок)
Є основи вважати, що у такій “вчарованій далині” живе негіршою частинкою своєї істоти чи не кожен із нас” (Бытие человека в культуре.-К.,1992.-С. 126).
• Висвітлити етичні передумови милосердної любові через інтерпретацію тексту: ”Ісусова формула любові до ворогів (Мт.5, 43-44) не означає, що ті, хто заподіює нам біль, мають неодмінно нам подобатися. Агапе - це акт волі, а не емоцій, це бажання добра іншому, а не обов’язково симпатія до нього. Найкращий спосіб переконатися чи справді безкорисливою є ваша любов - це любити свого ворога - ближнього, від котрого неможливо очікувати у відповідь нічого доброго, тільки ворожість і гоніння. Тому агапе не поділяє людей на друзів і ворогів, а спрямована на тих і на тих. На відміну, наприклад, від Ніцше, котрий убачав у християнській любові прояв рабської покірності й слабкості, Кінг говорить про життєствердну силу й дійовість любові. В його системі агапе можна розглядати як еквівалент ахісми в гандістській доктрині”(В.Кисельов. Мартін Лютер Кінг: шлях ненасильства// Філософська і соціологічна думка. - 1995.-№3-4.-С. 148-149).
• Написати рецензію на мистецький твір-дискурс любові.
• Написати сценарій до етико-психологічної гри або тези до “кейс-стаді”( (навчальної ситуації).
• Висвітлити смисли християнської ідеї „Бог є Любов”.
”Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любові не маю, - то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любові не маю, - то я ніщо!
І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любові не маю, - то пожитку не матиму жадного!
Любов довго терпить, любов милосердствує, любов не заздрить, любов не величається, не надимається,
не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою,
усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
Ніколи любов не перестає!”(І.Кор. 13, 1-8).
Література
Джерела
• Бердяев Н.А. Эрос и личность.//Философия пола и любви. - М.,1989. –159 с.
• Вышеславцев Б. Этика преображенного Эроса. -М.,1994. - С. 28-122.
• Лу Андрес-Саломе. Думки про проблеми кохання// Філософська думка. – 2006. - №3. – С. 76- 87.
• Рікер П. Інтелектуальна біографія. Любов і справедливість. - К.: Дух і літера, 2002. –114 с.
• Фромм Е. Искусство любви. - М.,1990. – 85 с.
Додаткова література
*Водолагин А.В. Любовь и смерть в понимании В.В.Розанова// Вопроси философии. – 2006. - №10. – С.109-113.
*Гармаш Л.Н. До абрисів гендерної антропології Лу Андреса-Саломе// Філософська думка. – 2006. - №3. – С. 65- 75.
*Гусейнов А.А., Апресян Р. Г. Этика. - М.,1998. - С. 349-378.
* Дерев’янко Т. Етика. Навчальний посібник. - К.,2000.- С. 235-265.
*Левінас Е. Філософія, справедливість і любов. //Дух і Літера. -1997.-№1-2. - С. 309-328.
*Малахов В. Етика. - К.,1996. - С. 268-275.
*Рікер П. Прощення і дар.//Дух і Літера. – К.,1997. - №1-2. - С. 333-336.
* Русский Ерос, или Философия любви в России. - М.,1991. - С. 448.
*Соловьев В.С. Смысл любви.//Соловьев В.С. Соч. в 2-х т. - М.,1990. -т.2. - С. 493-547.
*Томенко М.В. Теорія українського кохання. – К.,2002. – 128 с.
*Фуко М. История сексуальности –Ш: Забота о себе. - К.,1998. – С. 45-250.

16. Семінарське заняття: Культура спілкування і етикет
Мета: Знайомство з основними ідеями парадигми спілкування в сучасній культурі, осмислення спілкування як царини людської моральності.
Завдання для обговорення в аудиторії:
Парадигма спілкування в сучасній культурі. “Відкритість” і “замкненість”, “монологізм” і “діалогізм” людського існування. Типи спілкування. Вербальні і невербальні компоненти спілкування.
Етикет: регуляція людських взаємин і культура спілкування. Правила етикету (привітання, прощання, висловлювання вдячності, співчуття тощо) в українців.
Педагогічна етика і мовленнєвий етикет. Етикет службових стосунків.
Контрольні запитання
• Що таке спілкування? У чому його специфіка як типу людських стосунків?
• Чи будь-які моральні взаємини між людьми можна вважати спілкуванням?
• У чому полягають основні причини розбіжностей між ціннісними орієнтаціями і реальною поведінкою людини?
• Який етичний зміст понять “відкритість”, “замкненість”, “монологізм”, “діалогізм”?
• В чому полягають етичні особливості “Я-Ти-відношення” в конституюванні людської особистості?
• Що таке конвенціональне спілкування?
• Які характерні особливості ігрових моделей спілкування?
• Чому толерантність, повага, співчуття, відповідальність, любов є моральнісно-духовними вимірами спілкування?
• У чому полягають особливості педагогічної етики й моральної відповідальності педагога?
• Чому наприкінці ХХ ст. з’являється прикладна етика?
• Що таке „прикладна етика”, які є її різновиди?
• Прикладна і професійна етика - вони тотожні?
• Що таке этикет?
• Що таке етичний кодекс?
• Ваша думка щодо конкретного змісту етичного кодексу студента(викладача) КНЕУ?
• Чому діалогічна парадигма є важливою для сучасної культури? У чому полягають особливості діалогічної етики?
Проблемні запитання і завдання для самостійної роботи студентів
• Розкрити зміст слів „спілкування”, „комунікація”, „общение” чи є вони рівнозначними?
• З’ясувати основні причини розбіжностей між ціннісними орієнтаціями та реальною поведінкою людини. Прокоментувати текст.
”Нормальне функціонування норм елементарної вихованості в напружених перипетіях сучасної (ХХ ст.) моральності не таке просте й безхмарне... По-перше, правила “гідної поведінки” нерідко (тут істотним є походження цих правил) виявляються тонесенькою поверховою плівкою, що раптово розривається у фатальні миттєвості життя. По-друге, сполучення вихованості, цивілізованості здатне безболісно вплітатись у будь-які пануючі соціальні зв’язки, навіть самого нелюдяного походження. Здатні легко і тихо співіснувати з найбільш неможливою сьогоднішньою мерзотністю. Мікроосередки хорошого виховання легко входять у гранітні блоки фашистського порядку і сталінського концтабору... Таке “вкреслювання в мерзотність” полегшується тим, що “правила хорошого тону” мають свої “крейдяні кола”, магічні кільця, усередині яких ці правила є дієвими, але поза ними неначе не існують. Правила ці беззастережно діють щодо людей “свого кола”,- свого роду, свого села, свого класу, своєї раси. Але вони стираються і зникають щодо чужинців, ворогів, недолюдків. Прикметне, зазвичай “коло кіл” стирається ступенями, поступово - від “трішки-трішки повільніше” до повного щезання”(Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность.- М., 1990.-С. 48-49).
• Чим homo ethicus відрізняється від homo fabers? Наведіть відомі Вам приклади того й того типу людської особистості у комунікативній практиці.
• Прокоментувати текст: ”Сусід (поручик?) відповів швидко і твердо: “Честь - це вірність своїм ідеалам”. Рубашов так само швидко заперечив: “Честь - це корисність справі без гордині”. Сусід простукав голосно і різко: “Честь - це ніяка не корисність, а порядність”. “Поясніть значення слова “порядність”,- неквапливо і зі смаком передав Рубашов.
“Усе одно не зрозумієте”,- вистукав він. Рубашов механічно знизав плечима і, влаштувавшись на нарах зручніше, відстукав: “Ми замінили порядність корисністю”.
Чотириста другий нічого не відповів...
Він заздрив чотириста другому з його клановим кодексом честі, який наказував, як йому жити й як умерти... Завидна доля! У Рубашова та його товаришів по руху не було кодексу моральних правил: усі свої вчинки вони вершили відповідно до єдиного мірила - розуму. Навіть обдумуючи власну смерть, Рубашов покладався тільки на розум. Що чесніше - умерти мовчки чи піти на великі приниження в ім’я боротьби за великі ідеали? Він приніс у жертву життя Арлової, щоб зберегти себе для революції. Його життя було об’єктивно необхіднішим - цей доказ висували і друзі: обов’язок зберегти себе в резерві Партії був, на їхню та його думку важливішим од велінь буржуазної моралі”. (Кеслер А. Слепящая тьма// Нева.-1988.-№7-С.117-118,158).
• Висвітлити етичний зміст понять “відкритість”, “замкненість”, “монологізм”, “діалогізм”. Прокоментувати текст.
«Комунікація, за Ясперсом, це не переказування висновків пізнання з допомогою незаперечних доказів, а певного роду commercium( спілкування, співвідношення, зв’язок) екзистенції….. Духовний зміст культури виникає й існує в діалозі між особами як нескінченний рух до трансцендентності. Діалог культур – це спосіб людського спілкування, це поєднання різних смислів( понять, символів) культури, де формується орієнтація розуму на взаєморозуміння, Діалог (як «», наскрізний рух логосів) – це взаємопроникнення культур; це не просто спілкування як розмова різними мовами, а спілкування зі спробою перекладу, взаєморозуміння; це не просто усвідомлення альтернативи, а й толерантне ставлення до неї. Поняття толерантності якнайкраще передає моральну атмосферу взаємин учасників діалогу. Бути толерантним означає бути досить відкритим стосовно іншого Я, представника іншої культури, щоб почути його й водночас зберегти необхідну дистанцію для того, щоб залишитися собою й дозволити іншому бути іншим. Це вимагає певних зусиль самообмеження від обох»( Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. – К.: Либідь, 2005.-С.253).
• Здійснити порівняльний аналіз текстів у термінах діалогічної етики:
а)”Справжній діалог (тобто не зумовлений раніше у всіх своїх частинах, а повністю спонтанний, де кожний звертається безпосередньо до свого партнера і викликає його на непередбачену відповідь), справжній урок (а не автоматично повторюваний і не той, результати якого відомі наперед викладачу, а сулящий взаємні сюрпризи), справжні, а не перетворені у звичку обійми, справжній, а не іграшковий поєдинок - ось приклади істинного “Між”, суть якого реалізується не у тому або іншому учаснику і не у тому реальному світі, у якому ті перебувають поруч з речами, а у самому буквальному сенсі - між ними обома, як у деякому доступному для них вимірі”.(Бубер М. Проблема человека//Бубер М. Два образа веры.- М.,1995.-С. 231).
б)”Лише там, де людина доторкується останнього осердя своєї особистості, відбувається подія, яку ми називаємо зустріччю”(Больнов О.Ф. Зустріч//Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. -К.,1996.-С. 169).
в) «Діалог, як зазначає П.Козловські, є щось більше, ніж відповіді на зразок: «так», «ні». Він є предмет розмови, де порівнюються сили співрозмовників. Сенс відчувань виходить за межі мовних об’єктивацій, повідомлень чи інформації. Тілесність людини та фізична тілесність речей трансцендує інформаційно-технічні стосунки між тими, хто сприймає інформацію, та її носіями. Досвід дійсності, який дає діалог, набагато ширший та відкритіший за досвід простого повідомлення»( Див.Козловски П. Культура постмодерна. –М.,1997.- С.258).
• Здійснити етичний аналіз духовно-моральнісних вимірів “Я-Ти-відношення” та його значення у конституюванні людської особистості, моральної культури людських взаємин.
• Навести приклади примітивних форм людських взаємин. Чи будь-які моральні стосунки між людьми можна вважати спілкуванням?
• З’ясувати особливості конвенціального спілкування; чим воно відрізняється від формальних і духовних зв’язків між людьми? Прокоментувати текст:
”Контакт на конвенціальному рівні потребує достатньо високої культури спілкування. Уміння “тримати” діалог на цьому рівні можна порівняти з мистецтвом, оволодіння, яким потребує праці особи над собою... Конвенціональний рівень спілкування є оптимальним для вирішення міжособистих проблем у людських контактах”(А.Добрович. Общение: наука и искусство.- М.,1996.-С. 135).
• Які характерні особливості ігрових моделей спілкування? Наведіть приклади.
• Висвітлити етимологію та зміст поняття „етикет”, окреслити його різновиди.
• Розкрити зміст поняття „прикладна етика”, окреслити особливості окремого її різновиду у контексті міжособистісного спілкування.
• Розкрити зміст поняття „етичний кодекс” окреслити його горизонти у сфері обраної Вами професійної діяльності.
• Висвітлити особливості педагогічної етики, прокоментувати тексти під кутом зору можливих перспектив гуманізації освіти в добу глобалізації.
а) „Підміна особового спілкування як єдиного ефективного способу виховання суто раціональними комунікативними механізмами передачі знань про правила поведінки і закони моралі, невірна ідея “перетворення знань у переконання” або ж авторитарно наказового способу підкорення вихованця вихователю, ігнорування особливих психологічних якостей, необхідних учителю - вихователю, і масова підготовка у педагогічних вузах та університетах “предметників”, які можуть навчати, але не здатні виховувати, оскільки вони часто не мають любові до дітей, поваги до особистості дитини, вміння оцінювати її індивідуальні особливості, прагнення душевного спілкування з кожним учнем як другом, для них характерний культ науки і нерозуміння ролі мистецтва у формуванні особистості”(Каган.М.С. Активизация человеческого фактора//Самотлорский практикум: Тез. науч.- практ. конференции.-Тюмень, 1987.-С. 13).
б)”Сучасна освіта створює “манкуртів”, людей без історичної пам’яті і справжньої культури...Важливий діалог культур...”(Урбанаева И.С. Тождество натурализма и гуманизма - основа етики//Там само. - С. 31).
в)”У сфері морального виховання повинен бути не принцип “обробки” вихованців, а принцип діалогічного спілкування, потрібно ставити за мету не механічне відтворення бажаних якостей і “переконань”, а справжнє виховання особистості загальнолюдським моральним досвідом, розкриття для неї суб’єктивної непорушності отаннього”(Малахов В.А. Не “обработка”, но воспитание//Там само. - С. 16).
г)”Закінчується епоха писемної культури, книги, котра почалась очевидно, у так званий “вісьовий час”, і починається епоха масової культури , комп’ютера... У масовій культурі емоційне начало тяжіє над раціональним, ситуативне знання - над логічним, навики поведінки - над інтелектуально-осмисленою поведінкою. Якщо це так, то шкільна освіта з її раціональною і логічною самодисціплиною, орієнтацією на знання, збагачення пам’яті вже виявляється недостатньою, перестає бути основною формою культурної спадкоємності... Тут, очевидно, слід чекати певних, досить серйозних якісних змін. Комп’ютер став наче неорганічною частиною його тіла, йому просто непотрібні багато, із яких старих, вимуштруваних школою технічних навиків розумової діяльності. Таку людину можна було б назвати плоскою, примітивною. Але це - не більше, ніж оцінка, суб’єктивний, і до того ж зовнішньо суб’єктивний погляд на речі. Адже дикар-поганин, у якого багато різних богів, міг (і не безпідставно) вважати плоскою, примітивною людину єдинобожника. Або, скажімо, жерцю дописемної (фольклорної) культури, котрий свої складні ритуальні дії, деталізовані міфи, заклинання, довгі поетичні тексти, зберігав у своїй пам’яті і органіці свого тіла, міг видатися примітивним, площинним священник, що читає молитви по книзі, або вчений, що зберігає свою ученість у рукописах”(А.А.Гусейнов. Выражение кризиса и симптомы обновления//Вопросы философии.- №3. -1999.- С. 10-11).
• Написати та запропонувати для обговорення „етичний кодекс” студента(викладача) КНЕУ.
• Написати сценарій до рольової етичної гри або тези до “кейс-стаді”( навчальної етичної ситуації).

Література
Джерела
• Батищев Г.С. Найти и обрести себя. Особенности культуры глубинного общения.//Вопросы философии. – М.,1995. - №3. - С. 109-129.
• Больнов О.Ф. Зустріч.//Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. - К.,1996. - С. 157-170.
• Бубер М. Я и Ты. Диалог.//М.Бубер. Два образа веры. - М.,1995. - С. 15-124.
• Гадамер Г. -Г. Неспособность к разговору.//Гадамер Г. -Г. Актуальность прекрасного. - М.,1991. - С. 82 -92.
• Левінас Е. Між нами: Дослідження. Думки-про-іншого. – К.: Дух і Літера,1999. –312с.
• Рікер П. Сам як інший. –К.:Дух і Літера, 2000.- 458с.
• Хеффе О. Плюрализм и толерантность: к легитимации в современном мире.//Философские науки. - 1991. -№12. - С. 16-28.
• Ясперс К. Комунікація.//Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. - К.,1996. - С. 132-148.
Додаткова література
*Афанасьева. О.В., Пищелко А.В. Этика и психология профессиональной деятельности юриста: Учебное пособие для студентов проф. учеб. заведений. – М.: Изд. центр „Академия”; Мастерство, 2001. – С. 80 – 215.
* Байбурин А.К., Топорков А.Л. У истоков этикета. - Л.,1990. - С. 65-145.
* Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. - К.,1998. –475 с.
*Вальденфельс Б. Топографія чужого: студії до феноменології Чужого. – К., 2004.
*Вечер Л.С. Секреты делового общения. – Мн.: Высш. шк., 1996. – 367 с.
*Гатальська С.М. Філософія культури.Підручник. – К.: Либідь, 2005.- С.240-277.
*Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі. – К.,2003.
*Деловой этикет. – К.: „Альтерпрес”, 1998. – 320 с.
*Дерев’янко Т. Етика. Навчальний посібник. - К., 2000.- С. 265-289.
* Дробович А. Общение: наука и искусство. - М., 1996 .- С. 58-140.
* Етика та психологія ділових відносин: Навч. посібник / Ред. Т.Є. Андрєєва. – Х: Бурун Книга, 2004. – 144 с.
*Этика сотрудников правоохранительных органов: Учебник. – М.: Изд. : „Щит-М”, 2002. – 524 с.
*Этикет. – М.: ”Цитадель –Триада”, 1996. – 224 с.
*Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д. Культура ділового спілкування: Навч. посіб. –К.: “ЕксОб”, 2000. – 200 с.
* Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навчальний посібник. - К., 2000. –С. 257-301.
* Малахов В. Етика спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2006. – 400 с.
* Максименко Е. «Soet tou kratou” – «освобожденный силой души».// Управление компанией. – 2005. - №11. – С 96-101.
*Мы живем среди людей: Кодекс поведения. – М.: Политиздат, 1989. – 383 с.
* Пост Э. Этикет. – М.: Межд. Акад. Изд. Компания „Наука”, 1996. – 616 с.
* Проценко О. Історичні типи етикетної поведінки. Філософська думка.// 2002. - №4. – С. 9 – 15.
* Осовська Г.В. Комунікації в менеджменті: Курс лекцій. –К.: „Кондор”. – 2003.- 218 с.
*Радевич- Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів: В-во „Сполом”, 2001. – 223 с.
*Шеломенцев В.Н. Этикет и культура общения. - К., 1995. - 352 с.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

www.ry-diplomer.com