It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Бібліотека - БЖД - Безпека життєдіяльності

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - БЖД - Безпека життєдіяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

розмови про фізичну активність, чистоту тіла і зубів, інколи говорять про паління та алкоголь, а із старшокласниками - про секс. З дівчатами батьки часто обговорюють питання гігієни тіла та зубів; інколи в 5-6-х класах - питання фізичної активності, паління, алкоголю, а із старшокласниками - сексу, паління, алкоголю. Учні 5-6-х класів зазначають, що батьки ніколи не говорять з ними про секс (80% хлопчиків і 72%о дівчат), наркотики (48% хлопчиків і 57% дівчат). 27% дівчат відповіли, що батьки ніколи не розмовляють з ними про фізичну активність, алкоголь. Із старшокласниками батьки не обговорюють питання наркотиків (47% хлопчиків і 53% дівчат), сексу (38%о хлопчиків і 31% дівчат), алкоголю (34% хлопчиків і 39% дівчат), паління (по 29% хлопчиків і дівчат).
Трегина школярів 5-6-х класів і 50% старшокласників вважають, що ні на уроках, ні в позакласний час питання охорони та зміцнення здоров'я не обговорюються. Друга третина вважають, що такі питання лише раз на рік розглядаються на уроках біології, фізкультури чи на позакласних заняттях. Основні теми - негативний вплив паління, алкоголю, фізична активність.
При цьому понад 40% хлопчиків і понад 52% дівчат хотіли б інколи обговорювати питання паління та алкоголю з учителями та однокласниками і значно частіше - питання фізичної активності. Серед старшокласників від 45% до 85% не бажають торкатися жодної з тем, пов'язаних із здоров'ям, ні з учителями, ні з однокласниками. Тільки 34%о хлопчиків та дівчат відповіли, що хотіли б часто чи інколи обговорювати питання фізичної активності.
Якщо у школі буде вестися подібне обговорення, 45% хлопчиків та 58% дівчат хотіли б, щоб у них брали участь лікарі-фахівці.
На запитання " Чи потрібна програма здорового способу життя у школі та відповідні заняття?" позитивно відповіли 76% хлопчиків та 85% дівчаток середніх класів та 51 та 67%о старшокласників відповідно.
У відповідях на запитання "Кого слід залучати до цієї програми!" половина дівчат усіх вікових груп зазначили: діти, батьки, вчителі та увесь шкільний персонал. Серед хлопчиків третина поділяє цю думку, інші вважають, що тільки діти, чи діти й учителі, чи діти і батьки (близько 10% опитаних на кожне запитання відповідно) мають залучатися до цієї програми.
На запитання "Хто має брати участь у створенні цієї програми?" діти відповіли, що це повинні бути, по-перше, фахівці із здорового способу життя, по-друге, лікарі, а по-третє, вчителі й самі діти.
За умови існування цієї програми у школі 80% дівчат середніх класів та 60% старшокласниць хотіли б узяти в ній участь. Серед хлопчиків кількість бажаючих значно нижча - 44% учнів середніх класів та 33% старшокласників.
При відповіді на запитання "Яким чином слід поширювати інформацію про здоров'я!" думки розділилися: хлопчики вважають, що тільки на уроках, а дівчата — на уроках, позакласних заняттях та шляхом створення у школі умов, що сприятимуть збереженню здоров'я. Потім хлопчики зазначили, що питанням зміцнення здоров'я слід відводити час на уроках біології та фізкультури, а дівчата не менш важливим вважають виділення спеціального заняття про здоровий спосіб життя.
На запитання " Чи хотілося б вам отримати більше інформації про те, як зберегти та зміцнити здоров'я?" відповіли позитивно 90% учнів середніх класів та трохи більше 50% старшокласників. Разом з тим 36% хлопчиків та 22% дівчат старших класів вважають, що така інформація їм не потрібна, оскільки вони вже достатньо поінформовані.
Серед тем про здоров'я, які найбільше цікавлять хлопчиків середніх класів, перше місце посідає фізична активність, друге - харчування, третє - паління. Інші питання (секс, алкоголь, наркотики, вага тіла) становлять для них найменший інтерес. Хлопчики-старшокласники на перше місце ставлять фізичну активність і секс, на друге - харчування, значно менше зацікавлення викликають алкоголь і паління, і практично не цікавим є інші теми.
Дівчат середніх класів приваблює дуже багато тем, але на першому місці - харчування, далі фізична активність, потім паління, потім наркотики, алкоголь тощо. Дівчат-старшокласниці першк місце відводять харчуванню, друге - фізичній активності, третє - зайвій вазі, четверте - сексу. Інші питання становлять незначний інтерес.
На запитання "Де, на вашу думку, слід розповідати про здоров'я?" учні середніх класів, а також старшокласниці відповіли, що це треба робити, по-перше, вдома, по-друге, у спеціальних книгах чи підручниках, по-третє, по телебаченню, по-четверте, на уроках у школі. Хлопчики-старшокласники на перше місце поставили телебачення, на друге - книги та уроки, на третє -батьків.
Таким чином, дослідження продемонструвало, що школярі усвідомлюють важливість здоров'я та його зміцнення, хоч і не пов'язують це з успіхами у школі. Діти також усвідомлюють власну відповідальність за власне здоров'я й бажають більше дізнатися про те, як його зберегти.
. Батьки служать основним джерелом інформації про здоровий спосіб
життя, обговорюючи з дітьми в основному питання особистої гігієни та харчування.
Діти не виявили великої зацікавленості в обговоренні питань здорового способу життя з учителями чи однокласниками, що, можливо, свідчить про відсутність у них власного позитивного досвіду.
Серед старшокласників знижується зацікавленість в активних діях щодо зміцнення здоров'я порівняно з учнями середніх класів. Серед дівчат усіх вікових груп цей інтерес є вищим, ніж серед хлопчиків. Учні середніх класів виявили більшу зацікавленість у розвитку програми зміцнення здоров'я у школі, ніж старшокласники.
Встановлені статевовікові відмінності в поглядах та зацікавленості дітей в окремих питаннях зміцнення здоров'я підтверджують необхідність розробки диференційованих підходів у навчанні дітей здоровому способу життя, що має починатися з першого класу та продовжуватися протягом усього періоду навчання дитини у школі.
Таким чином, учні різних класів зробили особистий вибір - бути здоровим, а щоб зробити цей вибір, необхідна потреба. її формування є психолого-педагогічною проблемою, розв'язанню якої може сприяти пошук механізмів, які в кожної дитини чи підлітка викликали б активне бажання бути здоровим. Виходячи з результатів дослідження, слід зазначити, що підлітки не пов'язують стан здоров'я з подальшою соціальною активністю, професійною діяльністю. Отже, якщо в молодших класах необхідно формувати мотивацію щодо діяльності із збереження здоров'я - організація раціонального режиму дня, загартування, помірність у харчуванні, гуманне ставлення до інших, до навколишнього середовища, то в середніх та старших класах слід звернути увагу на особистісні мотиви з орієнтацією на соціальну активність та успішність.
В.Марков (1999) у статті "Педагогічні проблеми формування здорового способу життя у вищій школі" наводить аргументи, які можна поширити й на нашу дійсність. Так, вища школа Росії переживає важкі часи. Відбувається перегляд і поновлення усієї системи освіти, її організації, структури та змісту. Останнім часом виявляється тенденція до гуманізації та гуманітаризації на всіх рівнях - від дитячого садочка до вищої школи. На думку автора статті, гуманізація означає, що об'єктом педагогічного впливу є людина у всій своїй багатоманітності. Від формалізованої форми спілкування сучасна педагогіка стала особистісною, тобто орієнтованою на конкретного учня. В освітянських програмах усіх рівнів значно більше уваги приділяється гуманітарним дисциплінам. Вони становлять близько 50% загального обсягу освітянського простору. У них людина розкриває свою біологічну та соціальна сутність в єдності та суперечливості із середовищем мешкання.
Широка гуманізація та гуманітаризація освітянської сфери, безумовно, стали позитивним моментом у розв'язанні проблеми формування здорового способу життя підростаючого покоління. У всіх сферах діяльності зі створення духовних чи матеріальних цінностей людський фактор відіграє надзвичайно важливу роль. Неможливо перебільшити його значення.
Одним, з найважливіших напрямків у формуванні здорового способу життя є освіта та виховання дітей, підлітків і молоді. Основою цього є розуміння необхідності формування знань, умінь щодо збереження та зміцнення здоров'я, більше того, системи поглядів на ставлення людини до самої себе, її переконань. Цим визначається світогляд людини, а отже, і її культура. І це єдино можливий напрямок. Загальна культура людини розпочинається з культури тіла, культури здоров'я. Досить сумнівно, щоб у брудному тілі народилися чисті думки.
У цьому плані показовим є досвід Росії, де вперше за всю історії становлення та розвитку вищої школи як навчальну та наукову дисципліну було введено курс "Основи здорового способу життя та профілактика хвороб". Предметом вивчення цієї дисципліни є здоровий спосіб життя як біологічна та соціальна проблема, а також його соціально-психологічні, психолого-педагогічні та медико-гігієнічні аспекти.
У статті М.Алфльорової (2002) "Взаємозв'язки стресових станів, самопочуття та активності студентів за даними анкетування" наведено результати аналізу показників особистого стресу (опитано 446 студентів різних курсів і факультетів Одеського національного університету імені 1.1. Мечникова), проведеного за "Переліком змін у житті, здатних викликати стрес", який склали американські психологи Холмс і Раге (Райгородский, 1998).
За висновками авторів методики, сума балів від 150 до 199 свідчить про високу здатність до опору стресу, а сума більш 300 балів - про реальну небезпеку нервового виснаження.
Оскільки стрес негативно впливає на самопочуття, працездатність та емоційний стан людей, співробітники університету виконали оперативну оцінку за методикою САН (самопочуття, активність та настрій), розробленою співробітниками Першого Московського медичного інституту імені І.М.Сєченова (Доскин и др., 1973).
Багатоступенева шкала складалася з індексів (3210123), які розташовані між 30 парами слів протилежного значення, що відбивають суб'єктивний стан здоров'я, втому (самопочуття), швидкість і темп функціонування (активність) та емоційний стан (настрій).
Респондент обирав цифри, які свідчили про його особистий стан на момент обстеження. Далі було підраховано кількість балів (за семибальною шкалою) і зроблено висновки на основі того, що високі бали характеризують позитивний стан, а низькі - негативний.
Звертає на себе увагу той факт (табл.2.1), що тільки чоловіки на хімічному факультеті та жінки на геолого-географічному факультеті мали високу здатність до опору стресу. Значна кількість студентів мають пороговий (критичний) рівень опору стресу, а 42,8% перебувають на межі нервового виснаження, що потребує превентивного втручання як медиків, так і психологів, для попередження невротичних станів і серцево-судинних розладів.
Таблиця 2.1. Показники стресового навантаження студентів Одеського національного університету імені І.І.Мечникова
Хімічний Фізичний Біологічний Економіко-правовий Історичний Інститут
соціальних
наук Геолого-географічний Разом
Жінки 249,5
± 20,5 278,7
± 27,4 296,2
+ 25,8 301 ± 60,3 239,8 ±
32,7 320,1
+ 32,4 185,5
±
18,5 267,2 ± 36,3
Чоловіки 184,7
+ 20,1 264,5
± 28,6 317,2
+ 31,4 109,9
+ 40,9 267,8
+ 27,6 374,1
+ 32,3 259
+ 25,6 296,8
+ 60,4
За даними авторів методики САН, середні оцінки для обстежених ними московських студентів становили: самопочуття - 5,4 бали; активність - 5,0; настрій - 5,1. Показники активності студентів Одеського університету є нижчими, але щодо настрою, то вони практично збігаються (табл.2.1).
Так, на геолого-географічному, історичному та фізичному факультетах самопочуття чоловіків було значно гіршим, ніж на інших, що, на нашу думку, можна пояснити особливостями контингенту, а саме, більшою кількістю хлопців з малозабезпечених сімей
На хімічному, біологічному, економіко-правовому факультетах та в Інституті соціальних наук самопочуття й активність чоловічої половини респондентів є кращими, ніж жіночої, можливо, за рахунок працевлаштування значної частини хлопців і очікування перспективи. Дівчата налаштовані більш песимістично щодо власного майбутнього, що впливає на їхню активність (табл.2.2).
Таблиця 2.2. Показники САН студентів Одеського національного університету імені І.І.Мечнікова
Факультет Самопочуття Активність Настрій

Жінки Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки Чоловіки
Хімічний 4,73 ± 0,77 5,8 ± 0,17 4,71 ± 0,14 5,17 ± 0,27 4,49 + 0,28 5,37 + 0,27
Фізичний 5,02 ± 0,1 4,8 ± 0,2 4,7 + 0,18 4,6 ± 0,3 5,3 ± 0,38 5,03 + 0,19
Біологічний 4,76 + 0,25 5,26 + 0,14 4,65 + 0,22 4,67 ±
0,23 5,28 + 0,29 5,14 + 0,29
Економіко-правовий 4,53 ± 0,28 5,12 ± 0,18 4,6 ± 0,27 5,26 ± 0,36 5,02 ± 0,46 5,71 + 0,42
Історичний 4,47 ± 0,09 4,45 ± 0,24 4,46 + 0,12 4,23 + 0,13 5,21 + 0,35 4,23 ± 0,17
Інститут соціальних наук 4,72± 0,1 5,3± 0,21 4,7± 0,23 5,51± 0,42 4,97± 0,3 5,74± 0,62
Геолого-географічний 5,2+ 0,15 4,2± 0,29 4,89+ 0,32 4,83± 0,24 4,86+ 0,28 4,38+ 0,28
Таким чином, стан здоров'я та стресове навантаження студентів, низький рівень їхньої уваги і, як наслідок, можливе зниження працездатності -усе це зумовлює необхідність обов'язкового втручання спеціалістів-медиків, психологів, соціологів для розробки спеціальних програм, тренінгів, проведення профілактичних заходів, які дозволять адаптувати молодь до проблем сьогодення, зменшити стресове виснаження, забезпечити гідні умови для розвитку особистості, активної та безпечної життєдіяльності.
У дослідженнях групи фахівців Ростовського інституту бізнесу і права (Васильєва, Журавлева, 1997; Мерклин, Понедельник, 1994) було поставлено завдання проаналізувати уявлення щодо здорового способу життя, що склалися в сучасному суспільстві, з метою їх подальшого коригування, а також формування нових уявлень та установок на здоров'я, здоровий спосіб життя. У першу чергу це має значення для молодого покоління, оскільки його здоров'я - це суспільне здоров'я через 10-30 років. Тому цими дослідниками проводилося опитування про здоровий спосіб життя серед студентів. Крім того, визначальною умовою плідної спільної роботи представників різних галузей знань з метою створення ідеології здоров'я є наявність відповідних сучасним науковим поглядам уявлень щодо здорового способу життя в тих, хто має проводити ці ідеї в життя, і передусім медиків. Виходячи із цього, об'єктом дослідження було також обрано практикуючих медиків та учнів медичного коледжу.
Для аналізу неусвідомлюваних уявлень про здоровий спосіб життя досліджуваним пропонували зробити малюнок: "Намалюйте, будь-ласка, що Ви уявляєте, коли чуєте словосполучення "здоровий спосіб життя".
Слід зазначити, що на сьогоднішній день досліджень із цього питання існує не багато. Крім того, навіть саме поняття "здоров'я" трактується різними авторами по-різному.
Таким чином, очевидними є й теоретична значущість аналізу таких категорій, як здоров'я, здоровий спосіб життя, і практичне його застосування для можливої подальшої роботи у напрямку формування адекватних уявлень про здоровий спосіб життя й установки на творче ставлення до власного здоров'я.
В експерименті узяли участь 20 дівчат - учнів другого курсу Базового медичного коледжу у віці від 18 до 20 років, 35 студентів другого курсу юридичного факультету Донецького філіалу Ростовського інституту бізнесу і права (17 дівчат та 18 юнаків) у віці від 18 до 20 років та 20 лікарів лікарні №20 (17 жінок та троє чоловіків) у віці від 22 до 53 років.
Аналіз результатів проведеного дослідження дозволив зробити деякі висновки щодо існуючих уявлень про здоровий спосіб життя в юнацькому віці, а також у практикуючих і майбутніх медиків (табл.2.3).
Як свідчать дані табл.2.3, у всіх групах досліджуваних здоров'я посідає перше місце в системі ціннісних орієнтацій. Разом з тим, аналіз результатів анкети щодо ставлення до здорового способу життя дозволяє зробити висновки про те, що, незважаючи на перший ранг здоров'я у всіх групах, кількість людей, для яких пріоритетним серед інших цінностей є саме здоров'я, різна, що дає підставу говорити про відмінності у ставленні досліджуваних до власного здоров'я. Так, 55% учнів медичного коледжу, 53% дівчат-юристів та 45% лікарів перше місце у переліку цінностей відводять здоров'ю, тоді як серед студентів-юристів таких осіб тільки 33,3% (тобто кожен третій вважає здоров'я найвищою цінністю в житті).
Таким чином, можна говорити про відсутність впливу медичної освіти на значущість здоров'я в житті людини, а також про те, що жінки приділяють загалом більшого значення власному здоров'ю, ніж чоловіки.

Таблиця 2.3. Ранги ціннісних орієнтацій на вибір

Складові здорового способу життя
Заняття спортом І Відсутність звички до наркотиків Осмислене життя Спілкування з природою Позитивне ставлення до себе Гармонічні взаємини в сім'ї Відчуття щастя Відсутність пристрасті до алкоголю Помірне вживання алкоголю Правильне харчування Духовне життя Гармонія із собою
Оптимістичне ставлення до життя Діяльність на користь суспільства Режим дня
Матеріальне благополуччя Фізичне благополуччя | Здоров'я оточуючих
самопт - спілкування з природою, саморозвиток, загартування; оптимістичне ставлення до життя - у дівчат-юристів; перше місце - відсутність звички до паління; друге - заняття спортом, відсутність звички до наркотиків; третє -відсутність пристрасті до алкоголю, правильне харчування; четверте -спілкування з природою; п'яте - помірне вживання алкоголю; саморозвиток; осмислене життя; шосте - позитивне ставлення до себе; гармонійні взаємини в сім'ї; духовне життя; помірне паління; доброзичливе ставлення до інших; гігієна;
в юнаків-юристів: перше місце - заняття спортом; відсутність звички до паління; друге - відсутність пристрасті до алкоголю; третє -правильне харчування; четверте - режим дня; відсутність звички до наркотиків; п'яте - гігієна; шосте - помірне вживання алкоголю; гігієна; загартування; відсутність безладного статевого життя; саморозвиток; доброзичливе ставлення до інших; духовне життя; сьоме - спілкування з природою; гармонійні взаємини в сім'ї.
Отже, уявлення про здоровий спосіб життя в юнацькому віці, незалежно від освіти, передусім зводиться до занять спортом, відсутності шкідливих звичок та правильного харчування. Тоді як практикуючі медики як найбільш важливі складові здорового способу життя називаються такі: відчуття щастя, гармонія із собою, гармонійні взаємини в сім'ї, що більше відповідає сучасним уявленням про здоровий спосіб життя і не обмежується тільки факторами фізичного здоров'я. Слід зазначити, що помірне вживання алкоголю та паління не розглядаються частиною досліджуваних як недотримання здорового способу життя. Так, помірне вживання алкоголю допускається не тільки не медиками, але й лікарями.
Як головні ознаки здорового способу життя досліджувані називали:
лікарі, %: здоров'я - 35, добре самопочуття - 25, гарний настрій - 15, внутрішній спокій -15, гармонійні взаємини в сім'ї- 10, відсутність звички до алкоголю - 5, доброзичливе ставлення до інших- 5;
учні медучилищ, %: гарний настрій - 60, здоров'я - 35, добре самопочуття - 25, відсутність звички до паління - 20, помірне вживання алкоголю -20, гарна фігура - 20, внутрішній спокій - 20, спорт - Ю, саморозвиток -10, відсутність звички до наркотиків -10, осмислене життя - 5, свіже повітря -5, творчість - 5;
дівчата-юристи, %: гарний настрій -29,4, добре самопочуття - 29, 4, здоров'я - 23,5, спорт - 23,5, упевненість у собі - 5,9, внутрішній спокій -5,9, режим - 5,9, правильне харчування - 5,9, успіх у справах - 5,9, жити, як живеться - 5,9, молодість - 5,9;
юнаки-юристи, %: спорт - 50, гарний настрій - 27,8, відсутність хвороби - 22,2, правильне харчування - 16,7, гарна фігура - 16,7, дооре самопочуття — 11, доброзичливе ставлення до інших - 5,6, загартування - 5,6, відсутність шкідливих звичок - 5,6.
Таким чином, головними ознаками здорового способу життя досліджувані вважають як його складові, так і його показники, що на суб'єктивному півні оцінюються як добре самопочуття та гарний настрій.
На основі аналізу даних ранжування складових здорового способу життя запропонованих у методиці, були отримано такі результати (табл.2.5).




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

www.seotexts.com

подробнее biceps-ua.com

http://ua-flowers.com/flowers-for-pisces