It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 26
Гостей: 26
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Економіка праці і соціально трудові відносини

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Економіка праці і соціально трудові відносини

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

49.Робоча сила як обєкт купiвлi продажу.
Робоча сила, як зазначалося, є об’єктом купiвлi-продажу. Купiвля товару “робоча сила” називається найманням на роботу. При цьому робоча сила називається найманою робочою силою, а працiвник — найманим працiвником. Працiвник продає свою робочу силу пiдприємцю на певний перiод, залишаючись власником цього товару.Найманий працiвник i пiдприємець юридично рiвноправнi i користуються правами людини й громадянина однаковою мiрою. Вiдносини мiж найманим працiвником та роботодавцем оформлюються трудовим договором (контрактом). У цьому документi вказуються взаємнi права й обов'язки обох сторiн щодо виконання умов купiвлi-продажу робочоi сили.Сукупний попит на робочу силу — це ринковий попит з боку всiх фiрм, органiзацiй, представлених на ринку.Iндивiдуальний попит на робочу силу— це попит окремого роботодавця (пiдприємця, фiрми). Вiн залежить вiд:• попиту на продукцiю фiрми, тому що робоча сила необхiдна як виробничий ресурс для виробництва iнших товарiв i послуг, тобто попит на робочу силу залежить вiд попиту на продукт фiрми, органiзацii;• стану виробництва, зокрема, особливостей технологiчного процесу, розмiрiв i ефективностi капiталу, який використовується, методiв органiзацii виробництва й працi тощо;• якостi працi, що визначається рiвнем освiти, професiйнiстю, продуктивнiстю працiвника;• фонду заробiтноi плати, який може роботодавець запропонувати для наймання певноi кiлькостi працiвникiв, оскiльки чим бiльший загальний розмiр цього фонду, тим бiльше найманих працiвникiв може найняти роботодавець, i навпаки, чим вища заробiтна плата кожного працiвника, тим менша кiлькiсть iх за допомогою фонду зарплати буде найнята.Регулювання попиту на робочу силу потребує аналiзу факторiв, якi впливають на нього.

50. Попит i пропозицiя на ринку працi
Кон 'юнктура ринку — це спiввiдношення попиту i пропозицii працi на даний перiод, яке визначає ставки заробiтноi плати на конкретнi види працi та рiвень зайнятостi населення.Видiляють три типи кон'юнктури:• трудодефiцитна, коли на ринку працi спостерiгається нестача пропозицii працi;• трудонадлишкова, коли iснує велика кiлькiсть безробiтних i вiдповiдно надлишок пропозицii працi;• рiвноважна, коли попит на працю вiдповiдає ii пропозицii.Кожен тип ринковоi кон'юнктури властивий тому чи iншому регiоновi або сферi прикладання працi,утворюючи в сукупностi загальний ринок працi в краiнi.Спiввiдношення попиту на робочу силу та ii пропозицii складається пiд впливом конкретноi економiчноi та соцiально-полiтичноi ситуацii, змiни цiни робочоi сили (оплати працi), рiвня реальних доходiв населення. Залежнiсть цих величин графiчно зображено на рис. 1.1.З рисунка видно, що у мiру зниження рiвня реальноi заробiтноi плати (цiни робочоi сили) попит на робочу силу з боку роботодавцiв i вiдповiдно зайнятiсть зростають. Зростання реальноi заробiтноi плати супроводжується збiльшенням пропозицii робочоi сили.

51. Характеристика конюктури ринку.
Конюктура ринку – це спiввiдношення попиту i пропозицii працi на даний перiод, яке визначає ставки заробiтноi плати на конкретнi види працi та рiвень зайнятостi населення. Видiляють три типи кон-ри: трудодифiцитна, коли на ринку працi спостерiгається нестача пропозицii працi; трудонадлишкова, коли iснує велика кiлькiсть безробiтних i вiдповiдно надлишок пропозицii працi; рiвноважна, коли попит на працю вiдповiдає ii пропозицii. Кожен тип ринк. кон-ри, який властивий тому чи iншому регiону чи мiсцю, де застосовується праця в сукупностi утворюють загальний ринок працi в краiнi. Спiввiдношення попиту та пропозицii на робочу силу складається пiд впливом конкретноi соцiально-економiчноi ситуацii, при змiнi з\п , реальних доходiв. Видно, що у мiру зниження рiвня реальноi з\п попит на робочу силу з боку роботодавцiв i зайнятiсть зростають. Зростання реальноi з\п супроводжується зб. пропозицii робочоi сили.У точцi перетину – попит i пропозицiя збiгаються, виникає рiвновага на ринку працi. Якщо цiна робочоi сили вища вiд рiвноважноi – має мiсце безробiття, якщо нижча – дефiцит працiвникiв. На практицi рiвноважний стан практично недосяжний. Кон-ра ринку працi безпосередньо впливає на цiну робочоi сили. Цiна робочоi сили має забезпечувати придбання на ринку такоi кiлькостi споживчих товарiв i послуг, щоб працiвник мiг пiдтримати свою працездатнiсть та утримувати сiмю, виховувати дiтей, без чого не буде вiдбуватися поповнення ринку працi. Цiна виступає у виглядi з\п.

52. Типи та види ринкiв працi.
На зовнiшньому ринку дiють галузевi профспiлки, якi об'єднують працiвникiв окремих галузей, а також профспiлки, якi об'єднують працiвникiв за професiями. Зовнiшнiй ринок характеризується значною плиннiстю кадрiв, тобто вiн припускає можливiсть вiльного переходу з одного мiсця роботи на iнше. Внутрiшнiй ринок являє собою систему соцiально-трудових вiдносин у межах одного пiдприємства, всерединi якого розмiщення робочоi сили i визначення ii цiни, тобто заробiтноi плати, вiдбуваються згiдно з адмiнiстративними правилами i процедурами. Внутрiшнiй ринок передбачає рух кадрiв усерединi пiдприємства, перемiщення з однiєi посади (роботи) на iншу.Профспiлки об'єднують працiвникiв пiдприємства незалежно вiд iхнiх професiй. Зайнятiсть тут гарантується бiльшою мiрою, нiж на зовнiшньому ринку працi, що, у свою чергу, сприяє пiдвищенню ефективностi використання трудового потенцiалу. Вiдкритий ринок охоплює все працездатне населення. Це насамперед органiзована, офiцiйна частина ринку — населення, яке перебуває на облiку в державних службах зайнятостi, тобто безробiтнi, а також випускники державноi служби професiйного навчання. Друга, неофiцiйна, частина охоплює тих громадян, якi намагаються влаштуватися на роботу через прямi контакти з пiдприємствами або з недержавними структурами працевлаштування i професiйного навчання. До прихованого ринку належать працiвники, якi зайнятi на пiдприємствах i в органiзацiях, проте мають велику ймовiрнiсть опинитися без роботи з причини зниження темпiв розвитку виробництва, його конверсii, лiквiдацii колишнiх економiчних i виробничих взаємозв'язкiв.

53. Регулювання ринку працi.
Суб’єктами ринку працi є також посередники мiж роботодавцями i найманими працiвниками — держава, профспiлки i спiлки роботодавцiв. Держава як суб’єкт ринку працi виконує такi функцii: соцiально-економiчну, пов'язану iз забезпеченням повноi зайнятостi, насамперед через стимулювання робочих мiсць у всiх секторах економiки; законодавчу, пов'язану з розробленням основних юридичних норм i правил; регулювання ринку працi непрямими методами; захист прав суб’єктiв ринку працi. Багатогранна роль роботодавця на пiдприємствах. Державне регулювання ринку працi має ґрунтуватися: 1)забезпеченнi соцiального партнерства суб’єктiв ринку працi,-тобто створеннi рiвних можливостей усiм громадянам незалежно вiд iхнього походження, соцiального i майнового стану, статi, вiку, полiтичних переконань; 2)сприяннi забезпеченню ефективноi зайнятостi, запобiганнi безробiттю, створеннi нових робочих мiсць та умов для розвитку пiдприeмництва; 3)добровiльностi й вiдсутностi примушення громадян щодо вибору сфери дiяльностi й робочого мiсця; 4) гласностi на основi всебiчного iнформування населення про наявнiсть вакантних робочих мiсць; 5) дотриманнi комплексностi заходiв щодо регулювання зайнятостi населення; 6) пiдтримцi працездатних громадян у працездатному вiцi, якi потребують соцiального захисту; 7) забезпеченнi заходiв запобiжного характеру щодо регулювання зайнятостi населення та вiдтворення робочих мiсць; 8) певноi гарантii зайнятостi, тобто гарантii збереження робочих мiсць i професii, гарантii одержання доходу.

54. Державна служба зайнятостi.
Ринкова iнфраструктура являє собою сукупнiсть iнститутiв сприяння зайнятостi, профорiєнтацii, профпiдготовки i перепiдготовки кадрiв. Вона являє собою мережу центрiв зайнятостi (бiрж працi), центрiв пiдготовки i перепiдготовки робочоi сили тощо. Основним елементом iнфраструктури ринку працi є державна служба зайнятостi. Служби зайнятостi в Украiнi вiдразу формувалася як Централiзована державна система на правовiй основi Закону «Про зайнятiсть населення» i на базi широко розгалуженоi Державноi служби працевлаштування з використанням ii матерiально-технiчноi бази, системи облiку й кадрового складу працiвникiв. Колишня служба працевлаштування перебудовувалася з урахуванням становлення ринку працi. Пiд час створення служби зайнятостi враховувався свiтовий досвiд i мiжнароднi норми, ii обов'язки й права були визначенi статтею 19 закону Украiни «Про зайнятiсть населення».Головними функцiями служби зайнятостi є: 1)аналiз ринку працi та iнформування про його стан;2) трудове посередництво i сприяння роботодавцям у забезпеченнi пiдприємств робочою силою, а громадянам — в одержаннi роботи;3)регулювання ринку працi, яке здiйснюється як через трудове посередництво, так i через реалiзацiю програм профорiєнтацii, а також сприяння зайнятостi;4)допомога безробiтним, яка мiстить як попереднi функцii, так i матерiальну пiдтримку на перiод безробiття; 5)безпосередня участь у реалiзацii державноi полiтики зайнятостi тощо. В Украiнi функцiонують такi центри зайнятостi: державний, республiканський, обласнi, районнi та районнi у мiстах .

55. Пасивна i активна полiтика на РП.
Залежно вiд стану ек-ки та стану РП передбачається здiйснення активноi чи пасивноi полiтики, щодо регулювання зайнятостi i РП в цiлому.
Пасивна полiтика передбачає виплату допомоги безробiтним i надання найпростiших послуг для пiдбору робочих мiсць через ДСЗ. Часто застосовують термiн „помiрна пасивна полiтика”-вона передбачає матерiальну пiдтримку безробiтних та iншi рiзноманiтнi послуги по пiдбору робочих мiсць. Однак тактика пасивного очiкування ек-го пiдйому може оправдати себе лише при високiй гнучкостi РП. Оскiльки, стримуючi регулятори пасивноi полiтики на РП є досить слабкими i тому можуть навiть погiршити ситуацiю.
Активна полiтика – це сукупнiсть правових, органiзацiйних i ек-х мiр впроваджених державою з метою зниження рiвня безробiття. Вона передбачає заходи пов’язанi з профiлактикою звiльнення робiтники i збереження робочих мiсць, навчання, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацii осiб шукаючих роботу, активний пошук i пiдбiр робочих мiсць, фiнансування створення нових робочих мiсць, органiзацiю нових робочих мiсць через систему громадських робiт. Вiдсутнiсть активноi полiтики значно звужує функцii служби зайнятостi .

56. Зайнятiсть як соцiально-економiчна категорiя.
Використання трудових ресурсiв характеризується показником зайнятостi.
Зайнятiсть населення являє собою дiяльнiсть частини населення щодо створення суспiльного продукту (нацiонального доходу). Саме в цьому полягає ii економiчна сутнiсть. Зайнятiсть населення — найбiльш узагальнена характеристика економiки. Вона вiдбиває досягнутий рiвень економiчного розвитку, внесок живоi працi в досягнення виробництва. Зайнятiсть об'єднує виробництво i споживання, а ii структура визначає характер iхнiх взаємозв'язкiв.
Соцiальна сутнiсть зайнятостi вiдображає потребу людини в самовираженнi, а також у задоволеннi матерiальних i духовних потреб через дохiд, який особа отримує за свою працю.
Демографiчна сутнiсть зайнятостi вiдображає взаємозалежнiсть зайнятостi з вiково-статевими характеристиками населення, його структурою тощо.
Принципами зайнятостi в ринкових умовах є: * право громадян розпоряджатися своєю здатнiстю до продуктивноi i творчоi працi. Тобто людина незалежно вiд статi, вiку, має прiоритетне право самостiйно вибирати для себе зручнi режими працi i зайнятостi. * вiдповiдальнiсть держави за створення умов для реалiзацii права громадян на працю.
Реалiзацiя цих принципiв сприятиме активному впливу на стан зайнятостi, полiпшенню всiх ii якiсних характеристик, таких як освiтнiй, професiйно-квалiфiкацiйний склад зайнятого населення, його галузева i демографiчна структура, соцiально-економiчна мобiльнiсть, конкурентоспроможнiсть тощо.

57.Форми та види зайнятостi
Розрiзняють первинну i вторинну зайнятiсть.
Первинна зайнятiсть характеризує зайнятiсть за основним мiсцем роботи. Якщо, крiм основноi роботи чи навчання, ще є додаткова зайнятiсть, вона називається вторинною зайнятiстю. Види зайнятостi характеризують розподiл активноi частини трудових ресурсiв за сферами використання працi, професiями, спецiальностями тощо. Пiд час iх визначення враховують: характер дiяльностi; соцiальну належнiсть; галузеву належнiсть; територiальну належнiсть; рiвень урбанiзацii; професiйно-квалiфiкацiйний рiвень; « статеву належнiсть; вiковий рiвень; вид власностi тощо. Повна зайнятiсть — це дiяльнiсть протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохiд у нормальних для даного регiону розмiрах.
Неповна зайнятiсть характеризує зайнятiсть конкретноi особи або протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективнiстю. Неповна зайнятiсть може бути явною або прихованою.
Явна неповна зайнятiсть зумовлена соцiальними причинами, зокрема необхiднiстю здобути освiту, професiю, пiдвищити квалiфiкацiю тощо. Неповну зайнятiсть можна вимiряти безпосередньо, використовуючи данi про заробiток, вiдпрацьований час, або ж за допомогою спецiальних вiдбiркових обстежень. Прихована неповна зайнятiсть вiдбиває порушення рiвноваги мiж робочою силою та iншими виробничими факторами. В Украiнi прихована неповна зайнятiсть поки що не регламентована законом. Водночас прихована неповна зайнятiсть у нашiй краiнi набула великих розмiрiв.
Часткова зайнятiсть — це добровiльна неповна зайнятiсть. Окрiм цих видiв зайнятостi, iснують ще так званi нетрадицiйнi, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятiсть, зайнятiсть неповний робочий день. Нерегламентована зайнятiсть — це дiяльнiсть працездатного населення працездатного вiку, яка виключена зi сфери соцiально-трудових норм та вiдносин i не враховується державною статистикою.

58. Державна полiтика зайнятостi
Державна полiтика зайнятостi передбачає розроблення програм сприяння зайнятостi. Цi програми можуть охоплювати як окремi категорii населення, передусiм маргiнальнi групи: молодь, жiнок, iнвалiдiв, так i специфiчнi випадки загрози безробiття, зумовленi економiчною або iншою ситуацiєю (демографiчним, полiтичним, стихiйним лихом тощо). У розвинутих краiнах бiльшiсть програм зайнятостi стосується певних категорiй населення, якi потребують пiдтримки й допомоги. Розрiзняють довгостроковi й короткостроковi (на один рiк) програми. Вони розробляються як на державному, так i на регiональному рiвнях.
Метою державних i регiональних програм зайнятостi є сприяння зайнятостi населення, задоволення потреб громадян у працi. Спецiальнi галузевi програми зайнятостi населення призначенi для вирiшення на рiвнi окремих галузей i пiдприємств проблем прихованого безробiття, сприяння продуктивнiй зайнятостi працiвникiв i практичнiй реалiзацii диференцiйованого пiдходу до окремих пiдприємств з урахуванням державноi полiтики структурноi перебудови, санацii державних пiдприємств i заходiв державноi полiтики на ринку працi. Заходи щодо реалiзацii державноi полiтики зайнятостi на територiальному рiвнi ураховують необхiднiсть сприяння будь-яким формам розширення сфери прикладання працi, в тому числi створення нових робочих мiсць, забезпечення умов для розвитку пiдприємництва та працевлаштування незайнятого населення i безробiтних; забезпечення державних гарантiй для окремих категорiй населення; полiпшення системи професiйноi орiєнтацii, пiдготовки й перепiдготовки кадрiв; матерiальноi пiдтримки безробiтних та iхнiх сiмей; органiзацii громадських робiт тощо.

59. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення
Залежно вiд стану економiки та ринку працi передбачається здiйснення активних та пасивних заходiв регулювання зайнятостi.
До активних заходiв належать:
= створення додаткових i нових робочих мiсць шляхом реструктуризацii економiки, розвитку приватного бiзнесу, особливо малого й середнього, створення умов для iноземного iнвестування та для самозайнятостi населення тощо;
= профорiєнтацiя, пiдготовка й перепiдготовка кадрiв;
= органiзацiя громадських робiт;
= посилення територiальноi та професiйноi мобiльностi робочоi сили;
= розвиток служби зайнятостi тощо.
До пасивних заходiв належать: виплата допомоги у зв'язку з безробiттям i надання допомоги членам сiмей, якi перебувають на утриманнi безробiтних.
Для створення малих пiдприємств не потрiбно великого стартового капiталу. Водночас цi пiдприємства забезпечують роботою значну частку тимчасово незайнятих громадян.
Система професiйного навчання безробiтних громадян i незайнятого населення має виконувати соцiальнi (опанування професii, спецiальностi як засобу захисту вiд безробiття) та економiчнi функцii (розвиток трудового потенцiалу суспiльства, вiдтворення робочоi сили необхiдноi квалiфiкацii). Ця система є одним iз ланцюгiв безперервного навчання, доповнюючи iснуючi системи професiйного навчання.

60.Глобалiзацiя економiки та ii вплив на зайнятiсть
У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляється глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iнформацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку. Розвиток глобалiзацii i технологiчний прогрес створюють новi загальнi для всiх краiн проблеми.
Глобалiзацiя економiчноi iнтеграцii i технологiчного прогресу, з одного боку, посилюють конкуренцiю, яка може призвести до «стабiльностi виробництва, а вiдповiдно й зайнятостi у великих сигментах нацiональноi робочоi сили, з iншого боку, забезпечуються новi можливостi для економiчного зростання i розширення зайнятостi. За бiльш вiдкритоi економiки рiвень i якiсть квалiфiкацii робочоi сили в державi можуть стати важливими факторами для отримання вигоди зi створених можливостей i мiнiмiзацii соцiальних втрат. Таким чином, потрiбна виважена соцiально-економiчна полiтика держави, спрямована на використання глобальних тенденцiй у прискореному розвитку передових галузей економiки i захист тих галузей, якi задовольняють потреби внутрiшнього ринку

61. Сучаснi тенденцii у сферi зайнятостi.
Розширення нерегламентованоi зайнятостi супроводжується подальшим знецiнюванням робочоi сили, зниженням мотивацii до працi, насамперед у державному секторi, зростанням iнфляцii та цiн. Доходи вiд такоi дiяльностi не оподатковуються, тому держава зазнає певних збиткiв. Водночас через вищi заробiтки та зовнiшню привабливiсть нерегламентованоi дiяльностi у людей формується ставлення до неi як до престижноi.
В Украiнi спостерiгається скорочення працюючих. За 2001 р. чисельнiсть населення, зайнятого в усiх сферах економiчноi дiяльностi, скоротилася майже на 3 % порiвняно з 2000 р. Протягом 2001 р. з рiзних причин залишили постiйнi робочi мiсця 20,6% працiвникiв. Двi третини звiльнених були прийнятi в рiзнi сектори економiки, а одна третина знайшла самостiйне заняття або поповнила лави безробiтних. Висока мобiльнiсть кадрiв спостерiгається переважно у виробничих галузях.
У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляється глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iнформацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку.

62. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. наслiдки.
Безробiття — складне економiчне, соцiальне i психологiчне явище. Водночас безробiття — це економiчна категорiя, яка вiдбиває економiчнi вiдносини щодо вимушеноi незайнятостi працездатного населення.Розрiзняють вiдкрите i приховане безробiття: Вiдкрите безробiття означає існування явно незайнятого населення, приховане - наявнiсть формально зайнятого населення.Можна видiлити такi види безробiття: фрикцiйне, структурне, циклiчне, сезонне, iнституцiйне. Фрикцiйне безробiття пов'язане з перемiщенням людей з однiєi роботи на iншу, а також iз однiєi мiсцевостi в iншу. Фрикцiйне безробiття означає, що iснують постiйний зв'язок мiж звiльненням з однiєi органiзацii i найманням працiвникiв iншими органiзацiями, замiщення одних професiй iншими, рух працiвникiв з одних галузей в iншi тощо. Виникнення структурного безробiття пов'язане зi структурними зрушеннями в економiцi, закриттям застарiлих пiдприємств i виробництв, скороченням випуску продукцii у разi переорiєнтацii виробництва, закриття шкiдливих пiдприємств. Причиною структурного безробiття є територiальна i квалiфiкацiйна невiдповiднiсть мiж вiльними робочими мiсцями i безробiтними. Сезонне безробiття стосується тих видiв виробництва, якi мають сезонний характер i в яких протягом року вiдбуваються рiзкi коливання попиту на працю (сiльське господарство, будiвництво тощо). Циклiчне безробiття — це вид безробiття, при якому розмiри ринку працi коливаються разом з коливаннями циклу дiловоi кон'юнктури. Iнституцiональне безробiття це безробiття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит i пропозицiю працi.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

https://www.budmagazin.com.ua/

https://kompozit.ua