It's easy with us

Статистика






Онлайн всего: 82
Гостей: 82
Пользователей: 0



ИЦ BoBines

Шпаргалки! - Фінансовий менеджмент

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Фінансовий менеджмент

1 2 3 4 5 6 7 8 9

109. Звіт про фінансові результати та його роль в фінансовому менеджменті.
Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати роботи підприємства.Звіт про фінансові результати (форма № 2) складається з трьох розділів. 1 розділ Фінансові результати включає: ОПЕРАЦІЙНА Д-СТЬ - Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), Податок на додану вартість, Акцизний збір, Інші вирахування з доходу, Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), Валовий:прибуток/збиток, Інші операційні доходи,
Адміністративні витрати, Витрати на збутІнші операційні витрати, Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток збиток, Дохід від участі в капіталі. ІНША ДІ-СТЬ - Інші фінансові доходи (прибутки),Інші доходи (прибутки), Фінансові витрати, Втрати від участі в капіталі, Інші витрати,Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток/збиток,Податок на прибуток від звичайної діяльності, Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток/збиток;
НАДЗВИЧАЙНА ДІЯ-ТЬ - Надзвичайні: прибуток/збиток, Податки з надзвичайного прибутку.
Чистий:прибуток/збиток.2 розділ - операційні витрати (на виробництво, збут, управління та інші операційні витрати) подаються в розрізі економічних елементів: матер.витрати, витрати на оплату праці, відрахув.на соц.заходи, амортизація, інші операц.витрати. 3 розділ звіту про фінансові результати містить розрахунок показників прибутковості акцій - Середньорічна кількість простих акцій, Скоригована середньорічна кількість простих акцій, Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, Дивіденди на одну просту акцію.
За звітом про фінансові результати визначають чистий прибуток (збиток) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Отже, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі етапи:
1) визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
2) розрахунок валового прибутку (збитку);
3) визначення фінансового результату – прибутку (збитку) – від операційної діяльності;
4) розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;
5) визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування;
6) визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
У розділі II звіту про фінансові результати операційні витрати (на виробництво, збут, управління та інші операційні витрати) подаються в розрізі економічних елементів.
Доцільно здійснювати як горизонтальний, так і вертикальний наліз фінансових результатів роботи підприємства.
Горизонтальний аналіз дає змогу визначити приріст у звітному році порівняно з попереднім усіх складових прибутку підприємства.
У процесі оцінювання звіту про фінансові результати доцільно аналізувати вплив факторів на формування прибутку як у цілому по підприємству, так і за основними видами продукції підприємства.
110. Бухгалтерський баланс, його характеристика як об’єкта фінансового менеджменту.
Баланс – звіт по фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними є визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є: активи; зобов’язання; власний капітал.Активи і зобов’язання при їх аналізі не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу. Під час аналізу балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.Горизонтальний аналіз полягає у зіставленні фінансових даних підприємства за два періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях.
111. Аналіз звіту про рух грошових коштів в управлінні фінансами суб’єктів господарювання.
Наступним звітом, який складає підприємство, є звіт про рух грошових коштів (форма № 3). Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період.
Для складання звіту про рух грошових коштів використовують показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.
Процес складання звіту про рух грошових коштів включає п’ять основних етапів.
1. Визначення зміни залишків грошових коштів та їх еквівалентів2. Визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності3. Визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності 4. Визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності5. Подання отриманої інформації у формі звіту про рух грошових коштів
У примітках до фінансової звітності слід розкрити інформацію про рух грошових коштів: склад грошових коштів та їх еквівалентів;склад статей ”İнші надходження”, ”İнші платежі” та інших статей, які об’єднують кілька видів грошових потоків; негрошові операції інвестиційної і фінансової діяльності; наявність значного сальдо грошових коштів та їх еквівалентів, які є в наявності у підприємства і які доступні для використання групою, до якої належить підприємство.
У разі придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду слід розкривати:загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;частину загальної вартості майнового комплексу, яка була сплачена або отримана у формі грошових коштів та їх еквівалентів;суму грошових коштів та їх еквівалентів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані;суму активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) і зобов’язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.
Фінансовий стан підприємства будь-якого виду діяльності і форми власності значною мірою залежить від руху грошових коштів та правильного управління грошовими потоками.
Аналіз стану грошових коштів підприємства здійснюється на основі бухгалтерського звіту про рух грошових коштів. Розглянемо методичну послідовність такого аналізу, побудованої за структурою звіту про рух грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів дає змогу аналізувати джерела та сфери споживання грошових коштів компанії. Аналіз руху грошових коштів багато в чому сприяє виявленню тенденцій у змінах ліквідності та платоспроможності підприємств.
112. Аналіз основних показників консолідованої фінансової звітності.
113. Фінансове планування як основа фінансового механізму управління
114. Методи фінансового планування та їх класифікація.
115. Сутність і цілі внутрішньофірмового фінансового прогнозування і планування.
Прогнозування та планування є основою для ефективного управління підприємством. В процесі прогнозування та планування розробляються орієнтири яких потрібно досягти та конкретні заходи, які повинні бути виконані для їх досягнення. Від ефективності виконання цих функцій залежить ефективність діяльності всього підприємства, оскільки діяльність будується на основі складених планів. Таким чином у план діяльності повинні бути включені всі господарські процеси та грошові потоки. Фінансове планування – це процес розробки системи фінансових планів і бюджетів по забезпеченню функціонування і розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в наступному періоді. Основною метою внутрішньо-фірмового фінансового планування є забезпечення фінансових можливостей для успішної діяльності, досягнення прибутковості і конкурентоспроможності підприємства. Серед них можна виділити: забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами; визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання, виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів, здійснення контролю за утворенням та використанням грошових засобів. В процесі планування використовується балансовий метод. Його суть полягає у тому, що врівноважуються не тільки загальні показники доходів та витрат, а для кожної статті витрат визначається конкретне джерело покриття.
116. Роль прогнозів у фінансовому плануванні. Стратегічне планування на підприємстві.
117. Поточне фінансове планування: зміст, задачі, принципи. Оперативне фінансове планування.
Поточне фінансове планування розглядається як складова перспективного фінансового плану і є конкретизацією його показників на плановий період. Дане планування полягає в розробці конкретних видів поточних фінансових планів, які дозволяють визначити на наступний період усі джерела фінансування розвитку підприємства, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність підприємства, визначити структуру його активів і капіталу на кінець періоду. Основними видами поточних фінансових планів підприємства є: план доходів і видатків з операційної діяльності; план доходів і видатків з інвестиційної діяльності; план руху грошових коштів; прогнозний баланс. План доходів і видатків з операційної діяльності є одним з основних, метою якого є визначення суми чистого прибутку від виробничо-комерційної діяльності підприємства. План доходів та витрат з інвестиційної діяльності відображає основні напрями фінансового забезпечення цієї діяльності. Метою його розробки є визначення обсягу та потреби у фінансових ресурсах для реалізації запланованих інвестиційних програм, а також можливість надходження цих ресурсів у процесі здійснення інвестиційної діяльності. Метою розробки плану руху грошових коштів є забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах планового періоду. Прогнозний баланс відображає результати прогнозування складу активів і структури фінансових засобів, що склалися на кінець прогнозованого періоду. Мета його розробки полягає у визначенні необхідного приросту окремих видів активів для забезпечення їх внутрішньої збалансованості, а також фінансування оптимальної структури капіталу, що забезпечує достатню фінансову стійкість п-ва.
118. Бюджетування в управлінні підприємством.
Бюджет розробляється на етапі оперативного планування фінансової діяльності підприємства. Його суть полягає у тому, що він є оперативним фінансовим планом на короткостроковий період (до 1 року). Бюджет є ключовим інструментом системи управлінського контролю. Його складання передує виконанню будь-яких дій, пов’язаних з діяльністю підприємства. Бюджет - це план, в якому відображаються надходження та витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства. Бюджет є інструментом як планування, так і контролю. Розробка бюджетів на підприємстві характеризується терміном бюджетування, і спрямована на вирішення 2-х основних завдань: 1)визначення обсягу видатків, що пов’язані із діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів п-ва, 2)забезпечення покриття цих видатків фінансовими ресурсами з різних джерел. За сферами діяльності п-ва розрізняють бюджети: бюджет по операційній діяльності – деталізує в рамках відповідного часового періоду склад показників, що відображаються в поточному плані доходів та витрат по операційній діяльності; бюджет по інвестиційній діяльності – направлений на відповідну деталізацію показників поточного плану доходів та витрат по цій діяльності; бюджет по фінансовій діяльності – призначений відповідним чином деталізувати показники поточного плану надходження і витрат грошових коштів.
119. Операційні бюджети та їх значення в управлінні підприємством.
120. Характеристика фінансових бюджетів та їх значення в управлінні підприємством.
121. Сутність і значення бюджету грошових коштів в управлінні підприємством.
122. Значення прогнозного бухгалтерського балансу в управлінні фінансами підприємств.
Складання прогнозного балансу є завданням поточного фінансового планування. Дане планування полягає в розробці конкретних видів поточних фінансових планів, які дозволяють визначити на наступний період усі джерела фінансування розвитку підприємства, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність та фінансову стійкість підприємства, визначити структуру його активів і капіталу на кінець періоду. Прогнозний баланс розробляється на основі попереднього складання таких поточних фінансових планів: план доходів і видатків з операційної діяльності, план доходів і витрат з інвестиційної діяльності, план руху грошових коштів. Ці плани відображають рух майна підприємства та джерел його утворення. В балансі відображаються результати діяльності та стан підприємства на кінець прогнозованого періоду. Прогнозний баланс відображає результати прогнозування складу активів і структури фінансових засобів, що використовуються підприємством, на кінець планового періоду. Мета його розробки полягає у визначенні необхідного приросту окремих видів активів для забезпечення їх внутрішньої збалансованості, а також фінансування оптимальної структури капіталу, що забезпечує достатню фінансову стійкість п-ва. Баланс –це зведена таблиця, в якій відображаються джерела капіталу і напрями його розміщення. Баланс активів та пасивів необхідний для того, щоб визначити, в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких видів пасивів підприємство фінансує створення цих активів.
123. Зміст бюджету капітальних інвестицій та його роль у фінансовому менеджменті.
Бюджет капітальних інвестицій. Бюджетування капітальних інвестицій відображає планові витрати, вибір проектів та джерела фінансування. Бюджетування капітальних інвестицій визначає розвиток підприємства та ефективність діяльності..
Бюджет капітальних інвестицій на основі вибраного критерію рентабельності інвестицій визначає, які довгострокові активи необхідно придбати або побудувати. Бюджет капітальних інвестицій впливає на бюджет руху грошових коштів, на бюджетний звіт про прибутки і збитки, на бюджетний бухгалтерський баланс (змінюючи величину основних засобів та інших довгострокових активів).
Бюджетування капітальних інвестицій здійснюється за урахування аналітичних показників їх економічної ефективності: періоду окупності інвестицій; внутрішньої ставки доходу (стандартний внутрішній коефіцієнт прибутковості); чистої теперішньої вартості; індексу рентабельності.
Бюджет капіальних інвестицій відображає планові витрати, вибір проектів і джерел фінансування, спрямовує розвиток підприємства й ефективність його діяльності.
124. Зведений бюджет підприємства — основний фінансовий план.
Управління витратами кожного структурного підрозділу здійснюють за допомогою формування його зведеного бюджету .
Як додаток до зведеного бюджету підрозділу складають функціональні бюджети за відповідними статтями (елементами) витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування в соціальні фонди, амортизація, інші витрати. Кожний бюджет за елементами витрат включає відповідні статті і складається за певною формою.
Вихідними даними для розроблення прогнозного зведеного бюджету на рік є:
• прогноз виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);
• узагальнені дані щодо постійних витрат виробництва з розподілом їх за основними видами продукції, що дає змогу не тільки правильно оцінити її рентабельність, а й підвищити ефективність поточного управління фінансами;
• змінні витрати за кожною товарною групою продукції;
• прогноз питомої ваги бартеру і взаємозаліків в обсязі реалізації продукції підприємства;
• прогноз податкових зобов'язань, потреби в банківських кредитах та можливості їх повернення;
• дані щодо основних виробничих і резервних фондів підприємства.
Зведені бюджети підприємства на рік, квартал, місяць формуються планово-економічною службою за окремими статтями витрат.
Складовими для формування зведеного бюджету є: вихідні прогнозні дані; виробнича програма; баланс прибутків і збитків; баланс підприємства; звіт про рух грошових коштів.
Зведений бюджет підприємства включає дохідну і витратну частини з таким складом статей. Оптимальним є такий варіант бюджету, коли дохідна частина дорівнює витратній частині.
Дохідна частина бюджету формується на основі плану продажу (реалізації) продукції і плану фінансових надходжень з інших джерел. Крім того, необхідно врахувати залишки коштів на балансових рахунках підприємства і змін в оплаті відвантаженої продукції. На основі всіх цих даних складають зведений план фінансових надходжень (за місяць, квартал, рік).
Зведений план фінансових надходжень дасть змогу сформувати видаткову частину бюджету підприємства на контрольний пе-ріод (місяць, квартал, рік).
Витрати зведеного бюджету планують на основі таких вихідних даних: плану-графіка податкових виплат; бюджету фонду оплати праці; плану-графіка платежів у державні цільові фонди; бюджету матеріальних витрат у розрахунку на планову виробничу програму; бюджету електроенергії; плану-графіка погашення кредитів; бюджету інших витрат.
Складання зведеного бюджету підприємства, а також прогнозування ставки банківського процента і платоспроможності дебіторів дає змогу визначити обсяг прибутку, необхідний для забезпечення платоспроможності підприємства.
125. Сутність та основні елементи антикризового фінансового управління.
Необхідність оволодіння основами антикризового фінансового управління зумовлена тим, що в умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою фінансово-господарську діяльність, перебуваючи під постійним впливом несприятливих внутрішніх та зовнішніх чинників, які можуть призвести до фінансо-вої кризи та банкрутства. Для нейтралізації кризових явищ підприємства переводяться на спеціальний режим антикризового управління із застосуванням специфічних методів та прийомів управління фінансами. Антикризове фінансове управління під-приємством слід розглядати в двох аспектах:
по-перше, це комплекс профілактичних заходів, спрямованих на попередження фінансової кризи: системний аналіз сильних та слабких сторін підприємства, оцінювання ймовірності банкрутства, управління ризиками (виявлення, оцінювання та нейтралізація), упровадження системи попереджувальних заходів;
по-друге, це система управління фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи, у тому числі проведенням санації чи реструктуризації суб'єкта господарювання.
Отже, під антикризовим управлінням фінансами слід розуміти особливий режим виконання функцій фінансового менеджменту, який полягає в організації фінансової роботи на підприємстві з урахуванням необхідності профілактики та нейтралізації фінансової кризи. Головне завдання антикризового фінансового мене-джменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму з метою запобігання банкрутству та забезпечення фінансового оздоровлення підприємства.
Основні функціональні та методологічні особливості антикризового фінансового менеджменту. Окремі його функції (ланки) за своїм змістом здебільшого збігаються з основними фазами управлінського циклу:
— діагностика наявних проблем;
— загальне формулювання цілей та розроблення антикризової стратегії;
— оперативне планування;
— прийняття рішення та реалізація планів;
— внутрішній та зовнішній контроль;
— рапортування (рекомендації щодо корекції планів та діяльності).
126. Функціонування та методологічні особливості антикризового фінансового менеджменту.
Під антикризовим управлінням фінансами слід розуміти особливий режим виконання функцій фінансового менеджменту, який полягає в організації фінансової роботи на підприємстві з урахуванням необхідності профілактики та нейтралізації фінансової кризи. Головне завдання антикризового фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму з метою запобігання банкрутству та забезпечення фінансового оздоровлення підприємства.
Основні функціональні та методологічні особливості антикризового фінансового менеджменту. Окремі його функції (ланки) за своїм змістом здебільшого збігаються з основними фазами управлінського циклу:
— діагностика наявних проблем;
— загальне формулювання цілей та розроблення антикризової стратегії;
— оперативне планування;
— прийняття рішення та реалізація планів;
— внутрішній та зовнішній контроль;
— рапортування (рекомендації щодо корекції планів та діяльності).
Діагностика, аналіз проблеми. Основною проблемою, яку слід подолати через реалізацію антикризових заходів, є фінансо-ва криза на підприємстві або її загроза. Досягнення цілей антикризового менеджменту значною мірою залежить від своєчасного виявлення кризи. Це забезпечується завдяки застосуванню інструментарію діагностики банкрутства, механізмів раннього попередження та реагування, інших аналітичних прийомів.
Постановка цілей та розроблення антикризової стратегії
Антикризова стратегія визначає основні немонетарні та монетарні цілі змін, що плануються на підприємстві, а також загальні механізми досягнення зазначених цілей.
Розробляючи антикризову стратегію, спочатку слід визначитися з двома концеп-туальними питаннями:
— режим антикризового управління у досудовому порядку чи реалізація антикризових заходів у рамках провадження справи про банкрутство?
— санація за збереження існуючої організаційно-правової форми чи на основі реорганізації підприємства?
1 2 3 4 5 6 7 8 9


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




BoBines

ry-diplomer.com/diplomy-v-joshkar-ola